30 вересня 2022 року
Вирішення проблем ГМК – спільна задача держави, бізнесу і профспілок
Як повідомлялося, 21 вересня відбулося розширене засідання Антикризового штабу та правління Українського союзу промисловців і підприємців (президент А.Кінах), на якому, зокрема, було розглянуте питання про критичний стан справ у ГМК та необхідність дієвої підтримки галузі.
У засіданні брали участь представники Уряду, організацій роботодавців і промисловців та бізнесового середовища, Голова ФПУ Г.Осовий та Голова ПМГУ О.Рябко.
У своєму виступі О.Рябко звернув увагу присутніх на причини кризового стану ГМК в сучасних умовах та ознайомив з пропозиціями Профспілки щодо необхідності об’єднання зусиль органів влади, організацій промисловців і роботодавців базових секторів економіки, власників бізнесів, профспілок для вирішення на засадах соціального діалогу проблем з відновлення діяльності підприємств ГМК та збереження трудового потенціалу.
За результатами обговорення питань порядку денного розширеного засідання Антикризового штабу та правління УСПП було підготовлено рішення щодо необхідних дій з відновлення діяльності гірничо-металургійного комплексу в умовах воєнного стану. Також на адресу Президента України В.Зеленського та Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля були направлені листи з інформацією та пропозиціями Антикризового штабу щодо об'єднання зусиль у вирішенні нагальних проблем базового сектору економіки – гірничо-металургійного комплексу.
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Вдосконалюватися та перемагати
Аматорська команда «Сталь-ДМЗ», яка тренується та виступає за підтримки профкому первинки ПМГУ Дніпровського металургійного заводу,здобула Малий кубок у літньому благодійному турнірі з футболу на підтримку ЗСУ.
Змагання, що тривали у серпні-вересні, стали для спортсменів справжнім «ковтком свіжого повітря», адже для багатьох з них це була перша за воєнний період можливість зіграти у класичний футбол. Усього в турнірі взяли участь 16 спортколективів. За підсумками попереднього етапу представники ДМЗ опинилися у групі, яка боролася за Малий кубок.
Слабких команд серед суперників не було – з міста та області прибули футболісти, що роками грають у найбільш значущих регіональних турнірах. Організатори і вболівальники зазначили, що й «Сталь-ДМЗ» зараз у непоганій формі: молоді гравці у кожному матчі виявляли динаміку та спортивний азарт.
30 вересня 2022 року
Президія ФПУ. Профспілки ефективно вирішують проблеми спілчан в умовах війни
Починаючи роботу Президії Федерації профспілок України 29 вересня, Голова ФПУ Г.Осовий зазначив, що сьогодні у фокусі уваги профспілок як і усього суспільства є супротив українського народу російській збройній агресії на передовій і в тилу на економічному фронті. Маємо позитивні новини, яким радіємо, - тому, що крок за кроком ЗСУ звільняє українські території, зокрема, на Харківщині та півдні нашої країни, доброю звісткою стало повернення з полону наших «азовців», але є і сумні події – загибель захисників, серед яких є і наші спілчани. Їх пам'ять члени Президії ФПУ вшанували хвилиною мовчання.
Основним питанням, яке розглянула Президія, - визначення пріоритетних завдань ФПУ у протистоянні законодавчим ініціативам влади, що звужують права працівників та профспілок в умовах воєнного стану.
У ході обговорення цього питання зазначалось, що з початком повномасштабного вторгнення на нашу землю РФ та введенням відповідно до ст.64 Конституції України і Закону України «Про правовий режим воєнного стану» обмежень конституційних прав і свобод людини, набули чинності закони, які суттєво звузили трудові права працівників і профспілок на період дії воєнного стану, в тому числі на проведення колективних дій і страйку.
Враховуюче це, представники профспілок активно працюють у робочих групах, утворених Комітетами ВРУ з підготовки законопроектів, що вже продемонструвало їх спроможність у досягненні компромісних рішень при реформуванні законодавства про працю, а також відкрило можливості привернути увагу суспільства і влади до існуючих проблем на ринку праці. Як результат - до норм низки законопроектів було внесено зміни, які значно нівелювали звуження трудових прав працівників, а в окремих випадках посилювали захист цих прав.
ФПУ у протидії звуженню прав працівників отримали підтримку своїх закордонних партнерів, а саме – від МКП, європейських профоб’єднань на адресу української влади були направлені звернення із закликами не голосувати за антитрудові законопроекти. Керівники СПО об’єднань профспілок консолідовано звернулись до Президента України В.Зеленського стосовно застосування право вето до законопроекту № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність». Також ФПУ разом зі своїми партнерами з КВПУ звернулись до МОП з метою оцінки згаданого законопроекту на відповідність нормам і стандартам міжнародного права.
До законів, прийнятих з метою регулювання трудових відносини в умовах воєнного стану, фахівцями ФПУ було оперативно підготовлено відповідні коментарі та рекомендації щодо їх застосування, проведено вебінари з представниками всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань. Звернення та запитання членів профспілок до ФПУ щодо практики застосування норм зазначених законів свідчать про необхідність доведення наших рекомендацій до всіх первинних профспілкових організацій.
Президія визначила одним з пріоритетних завдань для членських організації ФПУ – продовження співпраці та встановлення нових робочих зв’язків з народними депутатами України, особливо з тими, чия політична позиція є близькою цілям профспілкового руху.
Ще одним пріоритетним завданням ФПУ в сфері правозахисної роботи визначено роботу над проектами Трудового кодексу України, Соціального кодексу України, законів «Про колективні угоди та договори» (реєстр. № 7628), «Про колективні трудові спори», «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», а також забезпечення максимального протистояння просуванню владою законопроектів, метою яких є подальша лібералізація трудових відносин, руйнація системи соціального захисту, в тому числі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Президія Федерації профспілок затвердила Звіт Штабу ФПУ з гуманітарної допомоги за період діяльності червень - вересень 2022 року та визначила завдання щодо продовження цієї роботи.
Зазначалось, що діяльність Штабу ФПУ у цей період зосереджувалася на допомозі членам профспілок, профспілковим організаціям, постраждалим внаслідок війни, надавалась підтримка суб’єктам господарювання, які приймають внутрішньо переміщених осіб, а також велась робота щодо залучення фінансових ресурсів міжнародних організацій на зазначені цілі.
Так, за рішенням Гумштабу ФПУ потерпілим членам профспілок надано фінансову допомогу на суму майже 4 млн. грн. Також надавалась гуманітарна допомога, зокрема продуктовими наборами, засобами індивідуальної гігієни, медикаментами тощо. Наразі на підтримку ВПО та членів профспілок вже спрямовано більше 70 млн. грн. Особливо було відзначено допомогу міжнародних партнерів ФПУ у цій роботі.
Виходячи з того, що згідно з регламентом Національної тристоронньої соціально-економічної ради та відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» наступає черговість головування у НТСЕР профспілкової сторони. Президія ФПУ запропонувала СПО профспілок розглянути кандидатуру співголови НТСЕР Григорія Осового на посаду голови цього органу.
Президією обговорено питання щодо відзначення 7 жовтня - Всесвітнього дня дій за гідну працю. Запропоновано 6 жовтня за участі соціальних партнерів та міжнародних інституцій у м. Києві у Будинку спілок провести дискусійну платформу на тему: «Праця в умовах воєнного стану в України: поточна ситуація, виклики та загрози , шляхи вирішення».
Президією ухвалено постанови щодо організації всеобучу і просвіти у профспілках в умовах воєнного стану та діяльності Академії праці, соціальних відносин і туризму ФПУ і Інституту профспілкового руху АПСВТ.
Розглянуто питання та прийняті рішення щодо проведення передплати на газету «Профспілкові вісті» у 2023 році, про особливості організації оздоровлення та відпочинку дітей улітку 2022 року, про участь делегації ФПУ у 5-у Всесвітньому конгресі Міжнародної конфедерації профспілок, про ухвалення Заяви Президії ФПУ щодо переслідування профспілкових лідерів та ліквідацію незалежних профспілкових організацій Білорусі.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
30 вересня 2022 року
Керівники гірничодобувних компаній назвали головні ризики для бізнесу
Керівники світових гірничодобувних та металургійних компаній вважають геополітику, навколишнє середовище та зміну клімату трьома головними ризиками, з якими зіткнеться їхній бізнес протягом наступних 12 місяців, згідно з рейтингом бізнес-ризиків та можливостей для гірничодобувної та металургійної промисловості у 2023 році EY.
«За останній рік ми стали свідками величезних потрясінь і змін, а саме через війну в Україні, кліматичні події, нові уряди в гірничодобувних регіонах та зміни відносин в інших — все це разом вплинуло на сектор», — пояснює Тео Yameogo, лідер гірничодобувної та металургійної промисловості Америки.
«Ці зовнішні чинники у поєднанні з інфляцією продовжуватимуть зміщувати ризики та можливості сектору, оскільки тиск із боку зацікавлених сторін та ринків капіталу вимагає від лідерів відповідальності на кількох фронтах. Компанії, які можуть продемонструвати свою здатність адаптувати свої бізнес-моделі до майбутнього, щоб краще справлятися з дестабілізацією та зміною комерційних відносин, зрештою отримають конкурентну перевагу».
Хоча дані свідчать про те, що гірничодобувні та металургійні компанії інтегрують фактори соціальної сфери та управління ESG у корпоративні стратегії, процеси прийняття рішень та звітності, респонденти опитування, як і раніше, відносять питання ESG до ризиків номер один для свого бізнесу, а зміна клімату. посідає третє місце.
Респонденти оцінили геополітику як другий бізнес-ризик — порівняно з четвертим минулого року, при цьому 72% визначили ресурсний націоналізм як головний геополітичний фактор, який може вплинути на їхню діяльність, оскільки уряди прагнуть заповнити прогалини в доходах після витрат протягом всієї пандемії та отримати вигоду з більш високих цін на сировинні товари за рахунок нових або підвищених ліцензійних платежів за видобуток корисних копалин.
Респонденти також назвали раціональне використання водних ресурсів (76%), відхід від вуглецю (55%) та зелене виробництво (35%) як основні питання, які, на їхню думку, піддаватимуться найбільшій увазі з боку інвесторів.
За матеріалами сайту metallurgprom.org
29 вересня 2022 року
Українські коксохімзаводи скоротили виробництво на 55%
Українські коксохімічні заводи (КХЗ) у січні-серпні поточного року скоротили виробництво валового коксу 6% вологості на 55,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 2,94 млн тонн.
При цьому у серпні вироблено 257,7 тис. тонн валового коксу, у тому числі металургійного — 221 тис. тонн, уточнив генеральний директор об'єднання коксохімічних підприємств Укркокс (Дніпро) Анатолій Старовойт.
За його даними, за 8 міс-2022 виробництво металургійного коксу склало 2,52 млн. тонн.
В даний час працюють «Южкокс», «Каметсталь», ДМЗ, «Запоріжкокс» та коксохімічне виробництво на «ArcelorMittal Кривий Ріг», де в експлуатації знаходяться коксові батареї №№1,2.
Гендиректор також повідомив, що за 8 міс. 2022 року на вітчизняні КХЗ поставлено 3,25 млн тонн вугільного концентрату, у тому числі українського видобутку — 1,91 млн тонн, з РФ імпортовано (до війни) 622,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 29,1 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 447 тис. тонн та Австралії – 134 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком - до 9,543 млн тонн.
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
29 вересня 2022 року
Вимоги IG Metall: підвищення зарплати на 7–8%
У зв'язку з високим рівнем інфляції, профспілка металістів Німеччини IG Metall вимагає схвалити підвищення зарплати на 7–8%. Крім того, на багатьох підприємствах налагоджується виробництво, тому профспілка хоче домогтися ухвалення нового колективного договору на вигідніших умовах. Він буде розрахований на 12 місяців.
Лідер IG Metall Йорг Хофманн заявив, що профспілка хоче вимагати підвищення зарплати для 3,9 млн. співробітників металургійної та електротехнічної промисловості.
На думку членів профспілки, низка факторів дозволяє компаніям схвалити збільшення прибутку працівників. Наприклад, більшість підприємств уже відновилися після економічно тяжкого періоду під час пандемії. Крім того, збільшені прибутки компаній також говорять про поступове відновлення. Однак у профспілці нагадують, що нових проблем (зростання цін на продукти, на електроенергію) підвищення зарплати на 7–8% не компенсує.
Тому із 2023 року планується збільшити щорічні премії. Минулого року угода, яку уклали із роботодавцями землі Північний Рейн-Вестфалія, передбачала премію у розмірі 500 євро, а також щорічні компенсаційні виплати. 2022 року вони становили 18,4% від місячної зарплати. Однак із 2023 року виплати збільшать до 27,6%.
Термін дії діючого колективного договору спливає наприкінці вересня.
За матеріалами сайту aussiedlerbote.de
29 вересня 2022 року
Українці незадоволені рівнем доходів, проте заради працевлаштування готові знизити зарплатну планку
Війна стала причиною відчутних економічних потрясінь в нашій країні. Як наслідок, знизився рівень заробітних плат та доходів українців. Згідно з останніми дослідженнями кадрового порталу grc.ua, втратили роботу внаслідок війни та не мають основного джерела заробітку 40% співгромадян. Скоротили зарплати чверті (28,7%) опитаних спеціалістів.
Зберігся рівень окладів на довоєнному рівні, проте зарплати виплачують із затримками у 6,3% працівників. Зарплата залишилася на довоєнному рівні лише у кожного п’ятого опитаного спеціаліста.
Щоправда, є невелика кількість тих працівників, у кого збільшився оклад від початку війни. Пощастило таким чином лише 4,5% опитаних спеціалістів.
Складні економічні умови, зниження зарплат та підвищення цін викликають незадоволення громадян рівнем зарплати. Більше половини українців зазначили те, що їх не влаштовують суми щомісячної компенсації за їх працю. Абсолютну незадоволеність озвучила чверть (25,7%) опитаних спеціалістів, ще 28,5% зазначили помірну незадоволеність зарплатою.
Варто зазначити, що у нинішню кризу ринок праці увійшов вже у ослабленому стані. Попередній складний період, викликаний пандемійними обмеженнями, теж відбився на зарплатах українців. Під час коронакризи відбувалися як скорочення персоналу, так і скорочення заробітних плат. Відтак, у січні — на початку лютого 2022 незадоволеність рівнем доходів була теж високою. Зазначали повну незадоволеність сумою щомісячної компенсації за працю 32% спеціалістів, помірну незадоволеність — 37% опитаних.
Криза на ринку праці примушує українців до поступок у розмірі заробітної плати, попри те, що вони й так не надто задоволені рівнем доходів. Спеціалісти постають перед вибором — або знизити свої зарплатні побажання та отримати роботу, або продовжувати складний пошук роботи в умовах дефіциту вакансій, високої конкуренції та завищених вимогах роботодавців до кандидатів. Дві третини українців готові знизити бажану зарплату у разі складнощів з працевлаштуванням. Є навіть такі, хто погодиться на будь-яку зарплату, яку запропонують, аби лише влаштуватися на роботу. Такий намір озвучили 8,1% опитаних.
Кожен п’ятий спеціаліст готовий знизити бажану зарплату не більше ніж на 5%, ще стільки ж українців готові знизити планку на 6-15%. Заради працевлаштування готові зменшити бажаний оклад на чверть 8,8% опитаних українців.
За матеріалами сайту news.finance.ua
29 вересня 2022 року
Сьогодні у Франції оголошений масштабний страйк
29 вересня у Франції профспілками у багатьох містах оголошений масштабний страйк проти пенсійної реформи та за збільшення заробітних плат.
Як повідомляє Le Figaro, страйк торкнеться різних сфер діяльності, зокрема, транспорту, шкіл, державних послуг тощо.
Про участь у страйку оголосили вчителі багатьох дитячих садочків і початкових класів, позакласних установ та ясел, викладачі коледжів та середніх шкіл.
Також до страйку закликають приєднатися кілька колективів та асоціацій вищої освіти.
У столичному регіоні Іль-де-Франс частково страйкуватимуть працівники залізниці, метро та міських поїздів, а також трамвайного та автобусного парків.
У регіонах курсуватимуть 6 із 10 поїздів. Залізниця пропонує пасажирам дізнатися про курсування їхнього поїзду у додатку або на сайті.
Зазначається, що міжнародне сполучення Thalys і Eurostar не буде порушено, як і сполучення з Італією та Німеччиною. Lyria, яка забезпечує сполучення зі Швейцарією, матиме майже звичайний рух, а сполучення з Іспанією буде «трохи порушено».
Нарешті, морський рух також може постраждати, оскільки національна федерація портів і доків CGT закликала їх до мобілізації «протягом 4 годин».
До участі у цьому страйковому русі закликають і державних службовців. Таким чином, страйк може торкнутися мерій, податкових центрів та поштових відділень.
Сектор охорони здоров’я також закликають приєднатися до страйку.
Як відомо, французький уряд виступає за проведення пенсійної реформи, яка, серед іншого, передбачає підвищення віку виходу на пенсію з 62 до 65 років. Проєкт реформи уряд планує представити найближчим часом.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Коли йдеться про здоров’я людей
Професія розливника сталі – з тих, що вважаються суто чоловічими, брутально-романтичними та чудово виглядають на фото. Читачі журналу «Ваша довіра» не раз захоплювалися красивими знімками підкорювачів вогняної стихії на тлі розпеченої лави та ошатних димів. Але чи задумувалися про те, скільки небезпек – прямих і прихованих – несе у собі ця праця? Пов’язані з нею ризики важко переоцінити. Авжеж, максимально їх знизити покликаний спецодяг та засоби індивідуальної безпеки. Та, на жаль, не завжди вони, навіть наявні, повною мірою роблять свою справу.
Це – серйозна проблема, якою в жодному разі не можна нехтувати, адже йдеться про здоров’я людей! Саме так міркували активісти первинки ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ», коли у серпні минулого року взялися вирішувати питання забезпечення розливників конвертерного цеху підприємства якісними, ефективними захисними окулярами.
28 вересня 2022 року
ЄБРР погіршив прогноз зростання української економіки у 2023 році
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), як і раніше, очікує, що економіка України скоротиться на 30% у 2022 році, проте на 2023 рік він погіршив прогноз її зростання з 25% до 8%, йдеться у звіті банку «Перспективи регіональної економіки» в середу.
«На 2023 рік ЄБРР знизив свій прогноз відновлення економіки до 8% із вищих 25%, які передбачалися в травні, коли очікувалося, що суттєві роботи з відновлення вже проводитимуть», – йдеться в документі.
Зниження прогнозу є ознакою того, наскільки невизначеність щодо майбутнього впливає на економічні перспективи України, додає банк.
Він зазначає, що хоча бойові дії останніми місяцями стали більш концентрованими й охопили територію, яка генерує лише близько 20% ВВП, руйнування людського капіталу, інфраструктури та виробничих потужностей було значним.
Зокрема, приблизно 15% довоєнного населення залишили країну станом на середину серпня, а ще 15% було переміщено всередині країни. Економічна діяльність була серйозно порушена навіть у регіонах, де не було бойових дій, через вузькі місця у постачанні, проблеми з логістикою, фінансові труднощі та нестачу робочої сили.
«Блокада портів Росією, що перешкоджає експорту сільськогосподарської продукції, та руйнування багатьох металургійних підприємств на сході країни знищили дві основні статті експорту країни, які приносили майже половину всіх довоєнних експортних доходів», – додає ЄБРР.
Він нагадує, що ВВП упав на 15,1% у річному обчисленні в першому кварталі 2022 року і на 37,2% у другому кварталі, коли відбулися найбільш запеклі та широкомасштабні бойові дії. Інфляція зросла до 23,8% у серпні 2022 року через перебої з постачанням та різке зростання бюджетного дефіциту.
Крім того, початкова висока залежність країни від грошового фінансування дефіциту бюджету на тлі значного дефіциту зовнішнього фінансування призвела до виснаження валютних резервів на 20% станом на липень 2022 року, незважаючи на наявність контролю над рухом капіталу. Це спонукало центральний банк підвищити облікову ставку з 10% до 25% у червні та провести разову девальвацію національної валюти на 20% у липні.
Водночас відтоді ситуація почала покращуватись, частково через збільшення припливу зовнішнього фінансування у серпні та вересні. У результаті на кінець серпня золотовалютні резерви відіграли половину втрат.
Крім того, нещодавнє відновлення експорту зерна з деяких портів й очікування достатнього зовнішнього фінансування можуть стати позитивними чинниками для економічної активності в подальші місяці 2022 року.
«Однак ризики для прогнозів виключно високі залежно від тривалості та інтенсивності війни», - наголошує банк.
Як повідомлялося, цього року уряд очікує спаду ВВП на 33,2% і його зростання наступного року на 4,6%.
Нацбанк за підсумками цього року прогнозує спад ВВП на 33,4% і його зростання на 5,5% у 2023 році.
За матеріалами сайту minprom.ua
