11 червня 2021 року
«Інформація. Знання. Дія»: вітаємо переможців
Напередодні Дня журналіста Президія Центральної ради ПМГУ затвердила підсумки щорічного конкурсу «Інформація. Знання. Дія» на краще висвітлення в ЗМІ діяльності Профспілки металургів і гірників України та її організаційних ланок у 2020 році.
Протягом двадцяти років цей конкурс залучає до творчого змагання профспілкових працівників та активістів, професійних журналістів, творчі колективи редакцій газет, профкоми первинних організацій і територіальні комітети ПМГУ – всіх тих, хто розуміє важливість інформаційної роботи у сучасному профспілковому житті та сумлінно працює у даному напрямку.
І важливо, що з кожним роком до участі в конкурсі долучаються нові автори та засоби масової інформації, розширюється коло тем та питань, які цікавлять профспілкову спільноту.
Ми вдячні всім, хто робить свій внесок у розвиток сфери гласності, а отже у підвищення свідомості спілчан, в укріплення профспілкових рядів, в подальші успіхи нашої Профспілки!
Переможцями конкурсу «Інформація. Знання. Дія-2020» визнані:
Краще профспілкове видання ПМГУ, яке видається на професійній основі, – «Разом профінфо», тижневик первинної організації ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (редактор С.Соловйов, начальник відділу інформації та комунікацій В.Білик, голова профкому Н.Маринюк).
Краще профспілкове видання ПМГУ, яке видається на громадських засадах, – «Профсоюзный вестник» профкому первинної організації ПМГУ МК «Азовсталь» (відповідальна Н.Булденко, голова профкому Ю.Дорошенко).
За вагомий внесок у розвиток профспілкової преси: профком первинної організації ПМГУ ПрАТ «Інгулецький ГЗК» (голова А.Логачов) та профком первинної організації ПМГУ проммайданчика Миколаївського глиноземного заводу (голова О.Медвідь).
Кращий нарис про профспілкового лідера: О.Шахмоть, «Подвійні стандарти не прийнятні», газета «Під знаком руди і металу» Криворізької міськради ПМГУ та Д.Долгова, «Кожна подія – це маленька перемога», «Шахтар Кривбасу» ПАТ «Кривбасзалізрудком».
Кращий нарис про профспілкового активіста: О.Чехарін, «Надежный помощник предцехкома», «Вестника профсоюза» профкому ПАТ «Запоріжсталь» та О.Толкачова «Женщина-профлидер на промплощадке НГЗ», «Вестник профкома» єдиної первинної організації ПМГУ проммайданчика Миколаївського глиноземного заводу.
Краща журналістська робота соціально-економічної спрямованості: Є.Рудий, «Наставники робітничої молоді», газета «Шахтар Кривбасу» ПАТ «Кривбасзалізрудком»; К.Бєлий, підбірка публікацій, АТ «Запорізький завод феросплавів» та Г.Гончаров «Защитим права человека труда…», «Вестник профсоюза», первинна організація ПМГУ ПАТ «Запоріжсталь».
Краща журналістська робота з висвітлення звітно-виборчого процесу в первинних і територіальних організаціях ПМГУ: В.Самофал, «ПМГУ готується до З’їзду», «Газета мого комбінату» філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» АТ «ОГХК».
Краща журналістська робота з висвітлення правового захисту інтересів трудящих: О.Архипова, «Про негативні наслідки для працівників у разі прийняття проєкту закону «Про працю», газета «Люди металу» Дніпропетровської облради ПМГУ.
Краща журналістська робота з висвітлення питань охорони праці на підприємстві: Н.Чепець «Проверка на вредность», газета «Люди металу» Дніпропетровської облради ПМГУ.
Краща журналістська робота з висвітлення молодіжної політики Профспілки: С.Агатьєва, «Время, потраченное с пользой», газета «За агломерат», ПАТ «Південний ГЗК».
Краща журналістська робота з висвітлення культурно-масової, спортивної роботи на підприємстві: О.Машталяр, «Спорт и профсоюз: неразрывная связь», газета «Рабочее слово», ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»; О.Міщенко «Карантин в хорошем настроении», газета «Заводчанин», ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» та М. Омельницька «Колективні мандри», газета «Під знаком руди і металу», Криворізької міськради ПМГУ.
Краща журналістська робота, спрямована на створення позитивного іміджу Профспілки: С.Соловйов «ПМГУ помог увеличить стоимость спецпитания для работников и изменить график работы столовой», «Разом профінфо», тижневик первинної організації ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; К.Дрозд «У 2020 році співпраця Первинної організації ПМГУ «ВГМК» з керівництвом ОГХК показала результати», «Газета мого комбінату» філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» АТ «ОГХК» та М.Соловей «Быть предцехкомом – очень непростая задача», газета «Люди металу» Дніпропетровської облради ПМГУ.
За активну співпрацю з журналом ЦР ПМГУ «Ваша довіра»: профком ПМГУ ПАТ «Запоріжсталь» (голова Л.Анісімов); Н.Булденко (профком ПМГУ МК «Азовсталь»); О.Федиків (ПАТ «Південний ГЗК») та А.Слюсаренко (профком первинної організації ПМГУ ПАТ «Дніпровський МК»).
За активну інформаційну роботу в Інтернет-просторі: за активну інформаційну підтримку сайту ПМГУ – О.Шахмоть, Криворізька міська рада ПМГУ; за високий рівень інформативності сайту (сторінки в соціальних мережах) організації профспілки – профком первинної організації ПМГУ ПрАТ «ММК імені Ілліча» (голова М.Під’яблонський) та Запорізька обласна рада ПМГУ (голова В.Сєдов); за динамічний розвиток сайту (сторінки в соціальних мережах) організації профспілки – профком первинної організації ПМГУ ПАТ «Запоріжсталь» (голова профкому Л.Анісімов, відповідальний Г.Гончаров).
За кращий фотосупровід інформації про роботу Профспілки: А.Рогозіна, «Шахтар Кривбасу», ПАТ «Криворізький ЗРК»; В.Білик, профком первинної організації ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та П.Третьяков, профком первинної організації ПМГУ Північного ГЗК.
Кращий відеосюжет про Профспілку: П.Пісарєв, Запорізька обласна рада ПМГУ, «Попереджувальна акція протесту профспілок».
За активну творчу співпрацю газети з профкомом підприємства: редакції газет «За агломерат», ПАТ «Південний ГЗК» (головний редактор С.Агатьєва) та «Рабочее слово», ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» (редактор О.Машталяр).
За розвиток територіальною радою ПМГУ зв’язків з громадськістю за допомогою співпраці з різними ЗМІ: Криворізька міська рада ПМГУ (голова А.Макаренко).
За розвиток профспілковим комітетом ПМГУ зв’язків з громадськістю за допомогою співпраці з різними ЗМІ: профком первинної організації ПМГУ «Запоріжсталь» (голова Л.Анісімов).
За комплексний підхід до реалізації інформаційної політики: профком первинної організації ПМГУ МК «Азовсталь» (голова Ю.Дорошенко).
За розвиток нестандартних форм інформування: профком первинної організації ПМГУ Північного ГЗК (голова Н.Шамрицька).
За активну співпрацю з Інформаційним центром ПМГУ: Д.Кузнєцов, Т.Харлан (АТ «Нікопольський завод феросплавів»), Т.Карпиш (ТОВ «Метінвест Бізнес Сервіс», В.Котович (ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»), Л.Андріанова (ПрАТ «Дніпровський металургійний завод»), Н.Зворигіна, К.Бєлий (АТ «Запорізький завод феросплавів»).
Подяки ЦР ПМГУ за участь у конкурсі отримали профкоми первинних організацій ПМГУ ПрАТ «Дружківський завод металевих виробів» (голова Є.Сівко) та ТОВ «Метінвест – Маріупольський ремонтно-механічний завод» (голова В.Альошкін).
Ми вітаємо переможців із заслуженим визнанням! А також запрошуємо всіх бажаючих взяти участь в конкурсі «Інформація. Знання. Дія - 2021».
11 червня 2021 року
За підсумками конкурсу Центральної ради ПМГУ «Інформація. Знання. Дія» 9 червня в Криворізькій міській раді ПМГУ відбулося нагородження представників ЗМІ, які пишуть на профспілкову тематику, профкомів та профактивістів, що розвивають профспілкове інформаційне поле. Про це повідомила головний фахівець з інформаційної роботи міськради Оксана Шахмоть.
Голова Криворізької міської організації ПМГУ Анатолій Макаренко подякував усім переможцям конкурсу за творчий підхід в інформаційній роботі, ініціативність та співпрацю з профспілковими виданнями: газетою «Під знаком руди і металу», журналом «Ваша довіра», сайтом ПМГУ, сторінкою Криворізької міської організації ПМГУ у Фейсбуці.
Подяки Криворізької міської організації за створення позитивного іміджу ПМГУ та з нагоди Дня журналіста України були вручені Наталі Беспаловій, секретареві профкому ПО ПМГУ ПрАТ «Інгулецький ГЗК», Марині Омельницькій, кореспонденту газети «Під знаком руди і металу», Світлані Агатьєвій, головному редактору газети «За агломерат» АТ «Південний ГЗК», Павлу Майорову, технічному редакторові відділу інформації та комунікацій профкому ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Діані Долговій, кореспонденту служби інформації АТ «Криворізький залізорудний комбінат», Марині Кудь, менеджеру по зв’язках з громадськістю ПрАТ «Суха Балка», Наталі Плужник, редактору технічному служби інформації АТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ін.
11 червня 2021 року
Документ, який обов’язково необхідно видавати при звільненні працівника
З 10 червня 2021 року запрацювали електронні трудові книжки, оскільки набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 № 1217 - IX (далі — Закон № 1217).
Отже, відповідно до внесених змін «Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 Кодексу законів про працю України ( далі - КЗпП), а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника".
Відповідно з чим з’явився обов’язковий документ, який потрібно видати працівнику, що звільняється.
Згідно з новою редакцією статті 47 КЗпП, яку затвердив Закон № 1217, з 10.06.2021 року видавати копію наказу про звільнення необхідно за будь-якої підстави звільнення працівника.
До введення вищезазначеної зміни, копію наказу при звільненні працівника з ініціативи роботодавця видавали в обов’язковому, а з інших підстав (за власним бажанням, за угодою сторін тощо) – на вимогу працівника.
Відповідно до Закону № 1217, Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання Законом чинності має забезпечити розробку та затвердження нормативно-правових актів, що випливають із Закону, привести у відповідність із Законом свої нормативно-правові акти.
Станом на сьогодні новий порядок ведення трудових книжок працівників Урядом не прийнятий.
За матеріалами сайту https://fpsu.org.ua
11 червня 2021 року
В Україні запрацювали електронні лікарняні
Раніше держава щорічно витрачала 18 млрд грн на листки непрацездатності для 5,5 млн українців. Частина з них видавалася людям, які були насправді здоровими. Тому Мінцифри разом із МОЗ, Мінсоцполітики, ПФУ та іншими відомствами запустили сервіс електронних лікарняних.
«Запуск електронних лікарняних — важливий крок для впровадження режиму «без паперу» у медичній та соціальній сферах. Це — сервіс, який полегшить життя пацієнтів, лікарів і роботодавців. Завдяки е-лікарняним вдасться знищити корупційні зловживання в цій сфері та заощадити кошти для держави», — розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. На формування цифрових лікарняних українські медзаклади повністю перейдуть з 1 вересня 2021 року.
11 червня 2021 року
СПО профспілок. Нам потрібно відстояти базовий соціальний стандарт!
СПО об’єднань профспілок на засіданні 10 червня 2021 року обговорив прийнятий у першому читанні законопроєкт № 3515 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення».
Профспілки вважають його неприйнятним у запропонованій редакції та вимагають від народних обранців суттєвого доопрацювання даного документу. Суть змін, які пропонують автори законопроекту 3515, полягає у зміні методології визначення величини прожиткового мінімуму та його «відв’язки» від мінімальної зарплати і пенсії.
Через це виникає загроза не тільки зменшення самого прожиткового мінімуму, а також заниження інших гарантованих державою соціальних виплат (зокрема мінімальної пенсії) що з точки зору профспілок, є неприпустимим.
Позиція профспілок, що мінімальна зарплата не може бути нижчою прожиткового мінімуму базується на тому, що це гарантовано Конституцією України, тому зміна методології визначення прожиткового мінімуму підриває основи соціальної політики держави.
Детальніше: https://fpsu.org.ua/materialy/20702-spo-profspilok-nam-potribno-vidstoyati-bazovij-sotsialnij-standart.html
За матеріалами сайту https://fpsu.org.ua
11 червня 2021 року
Чому борги так довго висять у повітрі?
Надійшла відповідь від Міністерства економіки України на лист ЦР ПМГУ від 24.05.2021 №03/144 щодо вирішення проблемних питань та погашення заборгованості із заробітної плати працівникам ДП «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд». Борги з зарплати існують за період листопад-грудень 2020 року.
Зразу слід зазначити, що відповідь дуже об’ємна та начебто ґрунтовна, містить посилання ще на два листи: від Мінстратегпрому та Мінфіну.
Отже, читаємо по порядку.
- Мінекономіки сповіщає, що підготувало проєкт розпорядження про передачу цілісного майнового комплексу ДП «Дирекція КГОКОР» до сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, який був поданий на розгляд Кабінету Міністрів України. Однак два листи Мінекономіки, у яких йшла мова про цю передачу, були зняті з розгляду та повернуті без будь-яких пояснень. Щодо заборгованості із зарплати, то її мала б виплатити структура, яка прийме у своє управління «Дирекцію КГОКОР». Тобто заборгованість повисла у повітрі.
- Мінстратегпром, у свою чергу, пояснює, що фінансування з державного бюджету не покриває повною мірою видатки на енергоносії, збори, податки, обов’язкові платежі, в тому числі і видатки на заробітну плату. В той же час КГОКОР забезпечує водопостачання та водовідведення м.Долинська. Кінцевому споживачеві ці послуги надає КП «Центр» при Долинській міській раді. КП «Центр» має заборгованість перед КГОКОР, тому КГОКОР має заборгованість перед постачальником електроенергії. Тобто, крім заборгованості із зарплати, Долинська може залишитись без води. Тому Мінстратегпром звернулося з листами до КП «Центр» та Кіровоградської облдержадміністрації з проханням вжити заходи, щоб погасити заборгованість КП «Центр» перед КГОКОР та не допускати її у майбутньому. З цього видно, що у повітрі повисла не лише зарплата, а цілий ланцюжок фінансових розрахунків.
- Мінфін сповіщає, що станом на 25.08.2021 касові видатки січня-травня 2021 року згідно з бюджетною програмою забезпечення життєдіяльності КГОКОР виконані на 100% до плану цього періоду. Тобто, борг за два місяці минулого року вже навіть не висить у повітрі, схоже, його ніхто не хоче згадувати, крім робітників та Профспілки.
Така відповідь, звичайно, не влаштовує ні Профспілку, ні працівників ДП «Дирекція КГОКОР», тому Центральна рада ПМГУ буде нагадувати про борги із зарплати до тих пір, поки вони будуть повернуті робітникам.
Лист Міністерства економіки України
Лист Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України
Лист Міністерства фінансів України
10 червня 2021 року
Відсьогодні паперові трудові книжки в Україні необов'язкові: що змінилося
Сьогодні, 10 червня, набув чинності закон про облік трудової діяльності в електронній формі, який Верховна Рада прийняла 5 лютого.
Про це повідомили у Пенсійному фонді України.
Закон робить паперові трудові книжки необов'язковими.
«Пенсійний фонд України протягом п'яти років має включити до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про трудову діяльність працівників на підставі відомостей, наданих страхувальниками", — йдеться в повідомленні.
При наявності повної інформації в реєстрі застрахованих осіб про всі періоди трудової діяльності особи пенсія за віком буде призначена автоматично з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку.
Що змінилося:
- громадяни не будуть зобов'язані при найманні на роботу подавати роботодавцю свою трудову книжку;
- роботодавцям не потрібно її перевіряти або зберігати;
- громадяни зможуть отримати електронний документ з інформацією про свій трудовий стаж через інтернет;
- цей документ вони можуть надати роботодавцю, якщо тому важливо перевірити стаж здобувача з офіційних реєстрів;
- щоб отримати цей документ, громадянину потрібно буде зробити кілька кліків і скористатися електронним цифровим підписом;
- роботодавці зможуть перевірити справжність документа за допомогою QR-коду, який буде автоматично накладатися на ці документи;
- якщо у працівника є трудовий стаж до 2000 року, буде можливість занести цю інформацію в електронний реєстр самостійно або через роботодавця.
Паперові трудові книжки діятимуть в Україні ще п'ять років.
За матеріалами сайту https://www.unian.ua
10 червня 2021 року
Гендерний розрив в оплаті праці: як відрізняється середня зарплата жінок і чоловіків в Україні
Гендерний розрив в оплаті праці, тобто різниця у середній заробітній платі жінок і чоловіків, залишається загальносвітовою проблемою.
До пандемії коронавірусу аналітики Всесвітнього економічного форуму вважали, що на усунення гендерного розриву може знадобитися близько 100 років. Але пандемія погіршила нерівність, і ВЕФ збільшив свій прогноз до 136 років. «Слово і діло» проаналізувало, на скільки відрізнялася середня зарплата чоловіків і жінок в Україні останні 15 років.
Середня зарплата чоловіків в Україні завжди була вище, ніж у жінок. Наприклад, в 2007 році жінки отримували в середньому 1 тис. 150 грн на місяць, а чоловіки – 1 тис. 578 грн. Розрив становив 27,1%.
До 2010 року розрив між середньомісячним заробітком чоловіків і жінок скоротився до 22,2%. Чоловіки в Україні заробляли близько 2 тис. 538 грн на місяць, жінки – 1 тис. 974 грн.
У 2014 році жінки заробляли близько 3 тис. 37 грн на місяць, на 23,7% менше, ніж чоловіки (3 тис. 979 грн). Розрив збільшився до 2016 року: чоловіки заробляли трохи більше 6 тис. грн, а жінки – 4 тис. 480 грн.
У 2018-му різниця між середньомісячним заробітком жінок і чоловіків становила - 22,3%: чоловіки – 10 тис. 83 грн, жінки – 7 тис. 830 грн.
Середня зарплата чоловіків в 2019 році становила 11 тис. 961 грн на місяць, у жінок – 9 тис. 237 грн. У минулому році гендерний розрив в оплаті праці трохи скоротився: чоловіки на місяць отримували в середньому 13 тис. 35 грн, жінки – 10 тис. 373 грн.
Станом на перший квартал 2021-го в Україні жінки отримують в середньому майже на 18% меншу зарплату, порівняно з чоловіками.
За матеріалами сайту https://ru.slovoidilo.ua
10 червня 2021 року
Ціни на промпродукцію за рік зросли на третину, - Держстат
Ціни в промисловості України в травні 2021 року зросли на 3,6%, тоді як в квітні - на 1,2%, березні - на 1,6%, лютому - на 7,8%, січні - на 5,2%, повідомляє Державна служба статистики.
У річному вимірі (по відношенню до аналогічного місяця минулого року) за підсумками травня 2021 року ціни в промисловості зросли на 33,1%, за підсумками квітня - на 27,8%, березня - на 26,3%, лютого - на 26, 6%, січня - на 17,6%.
За п'ять місяців 2021 року зростання цін промвиробників склало 26,3% до аналогічного періоду 2020 року.
Держстат уточнює, що в межах України ціни промвиробників в травні до квітня 2021 року зросли на 3,1%, при поставках за межі країни - на 5,3%.
За його даними, у добувній промисловості і розробці кар'єрів в травні поточного року в порівнянні з попереднім місяцем продукція подорожчала на 2,4%, зростання цін у видобутку сирої нафти і природного газу склало 3,8%, металевих руд - 3,3%, тоді як видобуток кам'яного вугілля подешевшав на 1,9%.
Ціни зросли в металургії - на 8%, виробництві енергії - на 4,7%, в поставках електроенергії, газу, пари та виробництві виробів з дерева - на 4,2%, коксу та продуктів нафтопереробки на 3,9%, у переробній промисловості - на 3,6%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції - на 3%, продукція фармацевтичних підприємств подорожчала на 2,4%, виробництво товарів проміжного споживання - на 4,9%, товарів тривалого користування - на 4,4%, товарів короткострокового користування - на 2,2%, виробництво автотранспортних засобів - на 2,2%.
За матеріалами сайту http://uaprom.info
9 червня 2021 року
Заява ЦР ПМГУ: вимагаємо зупинити нищення трудового потенціалу України
Центральна рада Профспілки металургів і гірників України направила Голові Верховної Ради України Дмитру Разумкову Заяву про неприпустимість прийняття проєктів законів №5371 та №5388. Ця Заява була прийнята на V Пленумі ЦР ПМГУ, який відбувся 3 червня 2021 року.
«Зазначені законопроєкти є неприйнятними та такими, що грубо порушують фундаментальні трудові права людини, положення Конституції України (статті 3, 22, 36, 43) та Конвенцій МОП, що ратифіковані Україною, а також усувають профспілки від представництва та захисту трудових прав працівників», - йдеться у Заяві. - Законопроєкти значно знижують правовий захист найманих працівників, а головною метою дерегуляції є усунення профспілок від захисту трудових і соціально-економічних прав працівників. Все відбувається на фоні інших антисоціальних ініціатив, зокрема щодо змін до законодавства про прожитковий мінімум (проєкт № 3515), яким нівелюється роль державних стандартів в оплаті праці. Це створить передумови для підвищення експлуатації працівників і призведе до масових порушень їхніх прав, гарантованих Конституцією України та міжнародними актами. Крім того, це спровокує подальший виїзд українців на роботу за кордон, погіршення економічної ситуації, загрозу соціального вибуху в країні».
З метою уникнення такого розвитку подій Центральна Рада ПМГУ вимагає від Верховної Ради України як вищого законодавчого органу влади зупинити нищення трудового потенціалу України та зняти з розгляду проєкти № 5371 та №5388!
