19 серпня 2022 року
Виклики і проблеми воєнного часу: навчаємося, дискутуємо, обмінюємося досвідом
В останні півроку український гірничо-металургійний комплекс стикнувся з небаченими за всю свою історію викликами і проблемами. Ворог жорстоко нищить наші міста і селища, виробничі потужності та підприємства. Через злочинні дії загарбників мільйони людей втратили роботу і саму можливість нормального життя. В такий скрутний і непередбачуваний час, в умовах воєнного стану, перед нашою Профспілкою стають нові завдання, суттєво зростає роль соціально-економічної взаємодії ПМГУ з роботодавцями підприємств металургійної та гірничодобувної галузей.
Обмінятися досвідом, обговорити найскладнішу ситуацію в галузі та найефективніші форми подальшої роботи у соціально-економічному та юридичному напрямах – таку мету ставили перед собою учасники конференції «Актуальні соціально-економічні аспекти діяльності підприємств ГМК України в умовах воєнного стану», що відбулася сьогодні в режимі онлайн.
Захід організував відділ соціально-економічної роботи апарату ПМГУ (нач. Ольга Гончарук), його модератором виступила провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин Валентина Броннікова.
Відкрив конференцію і привітав її учасників Голова ПМГУ Олександр Рябко. Він інформував присутніх про ситуацію в країні і галузі, окреслив виклики та завдання ПМГУ щодо забезпечення соціально-трудових прав працівників в умовах воєнного стану.
В.Броннікова та О.Гончарук виступили з аналітичною інформацією «Економічний ракурс сьогодення в глобальному та державному вимірах, в розрізі ГМК України».
Досвідом практики соціально-економічної взаємодії Профспілки з роботодавцями в умовах воєнного стану поділилися керівники територіальних і первинних організацій ПМГУ: А. Чайка, А.Макаренко, Л.Подать, Ю.Шапчиц, В. Романенко, Н. Маринюк, Н. Шамрицька, С. Крамарчук, В. Максак.
Про зміни до трудового законодавства, передбачені Законом України від 15.03.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» доповіли правовий інспектор праці ПМГУ Г. Просяник та начальник відділу правового захисту О. Зубець.
В обговоренні тем конференції взяв участь заступник Голови ПМГУ Богдан Оверковський.
Учасники заходу зацікавлено і продуктивно розглянули усі питання порядку денного.
Соціально-економічна інформація, підготовлена до конференції буде направлена в територіальні та первинні організації Профспілки для використання в профспілковій роботі.
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Людина, на яку можна покластися
Сергій Алексєєнко – людина надійна. Свої життєві вибори він робить обдумано і на роки, завжди тримає дане слово. З огляду на це закономірно користується авторитетом у колективі – і як вірний товариш, і як висококваліфікований фахівець, і як досвідчений, небайдужий член ПМГУ. А зараз – ще й як учасник волонтерського руху, незамінний помічник первинки ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у справі перевезення гуманітарних вантажів. Сергій Вікторович розповідає:
– На підприємство я прийшов ще на початку 80-х років минулого сторіччя. Спершу трішки побув слюсарем у доменному цеху №1, а вже потім став водієм. І ніколи про те не жалкував. Дуже люблю свою роботу. Люблю дорогу, бо дорога – це рух, це нові враження.
За часи моєї праці на «АрселорМіттал Кривий Ріг» чого тільки не було. Всілякі кризи, численні пертурбації та реорганізації, коли автомобільне господарство то виводили зі складу підприємства, то повертали до нього знову... Але усі тодішні негаразди не йдуть ні в які порівняння з тим, що відбувається на нашій землі зараз.
19 серпня 2022 року
18 серпня у приміщенні Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) у режимі ZOOM-конференції відбулося засідання Президії Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР).
У його роботі взяли участь Співголова НТСЕР від профспілкової сторони, Голова ФПУ Григорій Осовий, заступник Співголови Національної ради від профспілкової сторони, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін.
Головував на засіданні Голова Національної ради, Голова Об'єднання організацій роботодавців України, Президент УСПП - Анатолій Кінах.
На засіданні було розглянуто питання щодо:
- проведення засідання Національної ради;
- затвердження Плану заходів із реалізації окремих Пріоритетних напрямів діяльності Національної ради у ІІ півріччі 2022 року;
- створення умов для розвитку соціального діалогу в адміністративно-територіальних одиницях середнього рівня (об’єднанні райони) та окремі технічні питання діяльності НТСЕР.
Було вирішено, що НТСЕР на черговому засіданні (заплановано – на другу декаду вересня) розгляне план роботи на наступний період. Засідання планується провести за участі представників від урядової сторони. Головними пріоритетами діяльності соціальних партнерів - уряду, профспілок і роботодавців визначено проведення релокації підприємств, стимулювання самозайнятості, створення робочих місць в Україні, підтримку промислового виробництва та експорту тощо.
Національна рада підготувала рекомендації до проєкту Держбюджету на 2023 рік. Їх погоджуватимуть із урядовою стороною, проведуть відповідні консультації, а затвердять також на наступному засіданні НТСЕР.
Під час обговорення наголошувалось на тому, що за останнє півріччя та під час війни Національна рада сконцентрувала свої зусилля на міжнародному напрямі роботи. Зокрема, стосовно підтримки світовими організаціями України в її протистоянні російській агресії. Були проведені зустрічі із генеральним директором Міжнародної організації праці Гаєм Райдером, взято участь в засіданні Генеральної асамблеї Міжнародної асоціації економічно-соціальних рад (МАСЕРПІ). Завдяки зусиллям НТСЕР деякі європейські члени даної організації навіть призупинили свою участь в МАСЕРПІ, де цьогоріч головує агресор рф.
Окрім того, НТСЕР активно опікується осучасненням трудового законодавства, в тому числі, з питань оплати праці, безпеки праці на робочому місці, шляхом його адаптації до відповідних міжнародних та європейських стандартів. Йшлося про те, що за кордоном на сьогодні перебуває до 5 млн. наших співвітчизників, в Україні ж рівень безробіття сягнув 35%. Тому зараз питання захисту прав найманого працівника – це стимули до повернення економічно активних співгромадян з-за кордону.
З усіх розглянутих питань прийнято відповідні рішення.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
19 серпня 2022 року
Інфляція в єврозоні сягнула рекордних 8,9%
Споживчі ціни в єврозоні в липні зросли на 8,9% у річному вираженні, свідчать остаточні дані Статистичного управління Європейського Союзу.
Показник є максимальним із початку розрахунку даних. Таким чином, інфляція у регіоні прискорилася порівняно з 8,6% у червні».
Остаточні дані збіглися з попередніми. Аналітики, опитані Trading Economics, також не очікували перегляду попередньої оцінки. Інфляція перевищує цільовий показник Європейського центрального банку (ЄЦБ), що становить 2% більш ніж у чотири рази. Зростання споживчих цін порівняно з попереднім місяцем склало 0,1% порівняно з 0,8% у червні.
За даними Eurostat, енергоресурси підскочили у ціні на 39,6% порівняно з липнем минулого року, проте темпи зростання уповільнилися порівняно з підйомом на 42% на місяць раніше. Продукти, алкоголь та тютюн зросли в ціні на 9,8% (на 8,9% у червні), промислові товари – на 4,5% (на 4,3% у червні), послуги – на 3,7% ( на 3,4% у червні).
Споживчі ціни без урахування продуктів харчування та енергоносіїв (індекс CPI Core) минулого місяця збільшилися на 4% у річному вираженні порівняно з 3,7% у червні.
У Євросоюзі інфляція у липні прискорилася до 9,8% у річному вираженні з червневих 9,6%.
Найнижча інфляція в ЄС була зафіксована на Мальті (6,8%), у Франції (6,8%) та у Фінляндії (8%), найвища – в Естонії (23,2%), Латвії (21,3%) та Литві (20,9%).
За матеріалами сайту uaprom.info
18 серпня 2022 року
Розблокування портів для експорту металопродукції дасть Україні мільярди доларів виручки, – Гусак
Розширення дії міжнародної «зернової» угоди на українську металопродукцію дасть країні мільярди доларів надходжень, а також допоможе зберегти робочі місця. Про це заявив голова Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак.
«Відкриття портів для експорту металу – це дуже важливо. Мова йде про мільярди доларів валютної виручки, а також про робочі місця українців», - наголосив він.
Він нагадав, що через логістичні проблеми металургійна галузь країни перебуває у тяжкій кризі, підприємства закриваються, а працівників відправляють у вимушений простій. Крім того, ця криза вдарила і по суміжним галузям, і по бюджету, який тепер отримує менше податків.
«Якщо по зерну є хоч якась можливість експортувати продукцію автотранспортом, то у металургів такої можливості немає – руда може перевозитися тільки залізницею, а потім морем. Саме втрата експортних потоків залізної руди дуже боляче вдарила і по Укрзалізниці, і по балансу держбюджету України. Тому ми вітаємо ініціативу влади щодо розблокування портів для експорту металу та руди», - наголосив Гусак.
Як відомо, заступник міністра економіки Тарас Качка заявив, що Україна закликала міжнародних партнерів поширити угоду про «зерновий коридор» на інші товари, зокрема на метал.
У свою чергу голова Федерації металургів України Сергій Біленький заявив, що відновлення експорту металопродукцію морськими шляхами забезпечить щомісячний притік валюти у країну у розмірі понад 600 мільйонів доларів, допоможе відновити виробництво у секторі ГМК, який наразі потерпає від серйозної кризи, та забезпечити зниження курсу долара.
За матеріалами сайту news.obozrevatel.com
18 серпня 2022 року
Українці стали більше очікувати безробіття та інфляції
Індекс споживчих настроїв (ІСН) українців у липні покращився на 1,1 п. до 73,2 п. за 200-бальною шкалою. Про це свідчить дослідження агентства Info Sapiens.
«Основні індекси стабілізувалися в липні та статистично незначно змінилися порівняно з червнем 2022 року. Індекс поточного стану значно сповільнив темпи падіння, а індекс економічних очікувань навіть показав тенденцію до зростання. Водночас погіршуються очікування безробіття, інфляції та девальвації», – сказано в повідомленні агентства.
Згідно з дослідженням, індекс поточного стану скоротився на 1,1 – до 37,2 п. Зокрема, індекс поточного особистого матеріального становища минулого місяця просів на 2,9 п. – до 30,7 п., тоді як індекс доречності великих покупок виріс на 0,8 п. – до 43,8 п.
Окрім цього, індекс економічних очікувань (ІЕО) у липні зріс на 2,5 п. – до 97,2 п. Зокрема, індекс очікуваного розвитку економіки країни у найближчий рік зріс на 2,2 п. – до 79 п., тоді як на найближчі п'ять років скоротився на 2,5 п. – до 133,9 п.
Як повідомляється, індекс очікуваних змін особистого матеріального становища зріс на 7,7 в. – до 78,8 в.
У звіті Info Sapiens також зазначається, що липневий показник індексу очікуваної динаміки безробіття в Україні зріс (погіршився, – ред.) на 3,7 п., – до 146,4 п., а індекс інфляційних очікувань – на 0,6 п., до 183 п.
Водночас очікування українців щодо курсу гривні протягом найближчих трьох місяців погіршилися: індекс девальваційних очікувань зріс на 5,4 п. – до 157,5 п.
Дослідження споживчих настроїв проводиться методом опитування 1 тис. осіб від 16 років за репрезентативною вибіркою за статтю, віком, розміром населеного пункту. Статистичне відхилення вбирається у 3,1%. Дослідження проводиться з червня 2000 року: раніше його проводила GfK Ukraine, а з 2019 року – Info Sapiens.
За матеріалами сайту minprom.ua
18 серпня 2022 року
Уряд Британії розглядає можливість надання пільг металургії
Уряд Великобританії розпочав консультації щодо схеми підтримки енергоємних галузей, включаючи сталеливарну, паперову, скляну, керамічну та цементну. Про це йдеться в прес-релізі на сайті британського парламенту.
Підприємства з високим споживанням електроенергії можуть отримати субсидування витрат на електроенергію. Також уряд проводить консультації щодо можливості звільнення від сплати певних внесків на охорону довкілля з 85% до 100%.
Влада Великої Британії вважає, що більш високі ціни на промислову електроенергію в порівнянні з іншими країнами, в тому числі й з Європою, можуть ускладнити надходження інвестицій, унеможливити конкуренцію, підірвати комерційну життєздатність сотень підприємств в енергоємних галузях та навіть поставити під загрозу їхнє існування.
«Британські виробники є джерелом життєвої сили нашої економіки та посідають центральне місце в наших планах щодо подолання цього періоду економічної невизначеності. Враховуючи, що світові ціни на енергоносії сягнули рекордно високого рівня, важливо з’ясувати, що ще ми можемо зробити, щоб забезпечити конкурентоспроможне майбутнє для цих стратегічних галузей, щоб ми могли скоротити виробничі витрати та зберегти робочі місця по всій Великій Британії», – наголосив бізнес-секретар Квасі Квартенґ.
За матеріалами сайту gmk.center
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Фелікс Зунійович Мамут в першу чергу – гірник, за професією. Але є в його житті ще дві важливих справи, без яких не можна повністю зрозуміти його багатогранну особистість – це поетична творчість та викладацько-наставницька діяльність.
Талант до римування у маленькому Феліксі розгледіла вчителька. Його першу поезію опублікували в юнацькій газеті з багатомільйонним накладом. Відтоді захоплення римованим словом перетворилося на прояв мистецького таланту.
Але не тільки поезія заряджала хлопця. Юнака захоплювала залізниця, він волів вивчитися на машиніста тепловоза. Та не судилося: на таку спеціальність громадян єврейського походження не приймали. Однак відмовлятися від мрії юнак не збирався: знайшов схожий фах у тільки-но створеному на той час Криворізькому гірничому технікумі, де і отримав професію гірника, ще й на додачу – кваліфікації машиніста шахтного електровоза та машиніста скреперної лебідки. На «відмінно» склав іспити і прийшов молодим фахівцем на шахту «Центральну» рудника, який зараз відомий нам як «Суха Балка».
17 серпня 2022 року
За 6 місяців український експорт товарів впав на чверть
За першу половину 2022 року експорт товарів з України становив $22,7 млрд, або 76% від торішнього показника, свідчать дані Державної служби статистики.
Імпорт скоротився на 19,1%, до $25,2 млрд у річному вимірі. Негативне сальдо торгівлі становило $2,5 млрд проти $1,2 млрд у першому півріччі 2021 року.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,9 проти 0,96 у першому півріччі торік. Загалом Україна торгувала з 221 країнами світу.
Стрімке падіння у міжнародній торгівлі після початку повномасштабної війни у розрізі півріччя частково пом’якшується значним перевищенням показників січня та лютого даних торік, коли пандемія стримувала міжнародну торгівлю.
За цей час найбільшу частку в українському експорті становили продукти рослинного походження – 24,1% загального експорту, недорогоцінні метали (передусім – чорні) – 17,6%, олії – 12,1% та мінеральні продукти – 12,3%.
Щодо імпорту, понад чверть всього імпорту припадає на пальне – 25,1%. Також багато ввозилося машин та електротехнічного обладнання – 15,3%.
У червні порівняно із травнем сезонно скориговані обсяги експорту зросли на 18,6%, а імпорту – на 27,6%. Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі у червні було негативним і становило $1,4 млрд. У травні сальдо також було негативним і становило $889,9 млн.
За матеріалами сайту uaprom.info
17 серпня 2022 року
ВВП єврозони в другому кварталі збільшився на 0,6%
Валовий внутрішній продукт єврозони з урахуванням сезонних коливань зріс на 0,6% у другому кварталі, згідно з оперативними даними Статистичного управління Європейського Союзу, скоригованими відносно попередньої оцінки в 0,7%.
У річному обчисленні ВВП єврозони збільшився на 3,9%. Попередня оцінка становила 4,0%.
Більшість аналітиків не очікували перегляду з раніше оголошених оцінок, за даними Trading Economics.
Нагадаємо, економіка 19 країн єврозони в першому кварталізбільшилася на 0,3% в порівнянні з попереднім кварталом.
Єврокомісія знизила прогнози зростання ВВП єврозони на 2022-2023 роки. Згідно з нинішнім прогнозом, економіка єврозони цього року зросте на 2,7%, а не на 4%, як очікувалося в лютневому прогнозі. Прогноз зростання ВВП на 2023 рік погіршили до 2,3% з 2,7%.
Нагадаємо, через агресію РФ проти України частково порушилася вся система світової торгівлі. Свою роль відіграли і колосальні за масштабом санкції щодо Росії. Таким чином, відновлення ланцюжків поставок не очікується раніше 2023 року.
За матеріалами сайту gmk.center
