7 грудня 2021 року
Українцям озвучили розмір середньої зарплати на найближчі роки
Середня заробітна платня в Україні в 2022 році може досягти 15778 грн, що еквівалентно майже 600 доларам. Про це йдеться в консенсус-прогнозі Міністерства економіки.
При цьому, згідно з оприлюдненими даними, в 2023 році місячна зарплата середньостатистичного українця може зрости до 17425 грн (657 доларів), а в 2024 році повинна досягти 19258 грн (726 доларів).
Нагадаємо, що у жовтні 2021 року середня зарплата в Україні становила 14 тис.грн (525 дол.).
За матеріалами сайту https://www.unian.ua
7 грудня 2021 року
Австрійська Voestalpine продала першу партію декарбонізованої сталі преміум-класу
В результаті кількох років роботи та сотень мільйонів євро інвестицій, декарбонізувати австрійську сталь вдалося лише на 10% в основному за рахунок збільшення частки металобрухту в шихті та купівлі «зеленої» електроенергії.
Найбільша металургійна компанія Австрії Voestalpine продала першу партію своєї широко розрекламованої сталі преміум-класу зі зниженим вмістом викидів парникових газів. Компанія відмовилася назвати свого клієнта.
«Внаслідок інноваційного поєднання матеріалів та ще більш ефективних процесів прямі викиди, що виникають при виробництві продукції voestalpine greentec steel Edition, скоротилися приблизно на 10 відсотків. В даний час ми обробляємо кілька замовлень клієнтів, і є ознаки того, що буде значний попит на складну продукцію greentec steel Edition, таку як гарячекатана сталева смуга, електротехнічна сталь isovac і phs-ultraform», - заявили в прес-службі металургійного гіганта .
Економію у 10 відсотків викидів вуглецю в порівнянні з традиційними методами виробництва компанія досягла за рахунок модифікації обладнання, а також за рахунок максимального збільшення частки брухту та переходу на екологічно чисту електроенергію.
На наступному етапі поетапного плану компанії з переходу на повністю декарбонізовану сталь буде часткова заміна існуючого доменного виробництва гібридно-електричною сталлю, що може скоротити викиди вуглецю приблизно на третину до 2030 року.
Для досягнення цілей використовуватиметься губчасте залізо (ДБЖ) та металобрухт як найважливіший вихідний матеріал для майбутнього вуглецево-нейтрального виробництва високоякісної сталі.
Паралельно з цим група Voestalpine інтенсивно досліджує так звані проривні технології, щоб послідовно збільшити використання зеленого водню в процесі виробництва сталі у довгостроковій перспективі та домогтися виробництва сталі з нейтральним вуглецем до 2050 року.
За матеріалами сайту https://metallurgprom.org
7 грудня 2021 року
Європарламент: пріоритет - гідна оплата та умови праці
Більше 100 членів Європарламенту закликають укладати державні контракти тільки з працедавцями, які забезпечують гідну працю.
Члени Європарламенту з 5 різних політичних груп хочуть, щоб державні контракти отримували тільки ті компанії, які уклали колективні договори зі своїми працівниками.
«Державні контракти не повинні діставатися компаніям, які прагнуть отримати конкурентну перевагу, пригнічуючи голос працівників і виплачуючи жебрацькі зарплати та такі, що не відповідають стандартам умов праці. Гідна оплата і умови праці в громадських інтересах», - говориться в декларації євродепутатів.
Щорічно уряди і державні установи країн ЄС витрачають 2 трильйони євро на товари і послуги, що поставляються приватними корпораціями. Правила, за якими витрачаються ці гроші, роблять безпосередній вплив на умови праці працівників. «Це 13% ВВП ЄС. Ці гроші можуть бути використані як сила, спрямована на благо», - пояснила евродепутат Агнес Йонгеріус. Проте нині ці гроші часто підживлюють «гонку на дно». Правила державних закупівель ЄС перекошені на користь нижчої ціни в порівнянні з усіма іншими міркуваннями. Викликає тривогу той факт, що більше половини усіх державних контрактів, що надаються урядами країн ЄС, розподіляються виключно на основі найнижчої ціни. Це означає, що якість послуг або умови праці людей навіть не розглядаються. «Занадто часто за це розплачуються робочі люди, які насправді виконують роботу», - прокоментував евродепутат Деннис Радтке.
У цих обставинах корпорації постійно вдаються до погіршення умов праці працівників, не враховуючи їхню думку на роботі.
Група евродепутатів закликає Європейську комісію до прийняття чіткого політичного зобов'язання щодо змін уже зараз, а потім до швидкої законодавчої ініціативи. Це повторює заклик 106 профспілок, що прозвучав раніше цього року.
«Запропоновані зміни дозволять домогтися значних покращень для працівників, зайнятих на виробництві. Правила державних закупівель породили умови для поширення жорсткої конкуренції. Це призводить до жебрацьких зарплат, а також до небезпечно низького рівня персоналу і хронічної нестачі устаткування. У світі росте розуміння важливості роботи, яку виконують ці люди. Настав час для ЄС вжити заходи, щоб забезпечити працівникам гідне життя при наданні якісних послуг», - сказав Олівер Ретіг, регіональний секретар UNI Europa.
За матеріалами сайту https://www.fpsu.org.ua
6 грудня 2021 року
СПО профспілок. На захисті прав працівників
СПО об’єднань профспілок рішуче стало на захист трудових гарантій найманих працівників та запропонувало спосіб захисту членів профспілки від необґрунтованого звільнення за ініціативи роботодавця.
Обговоренню цього важливого питання було присвячене засідання профспілкового СПО, що відбулось 2 грудня 2021 року у Києві у Будинку спілок.
На самому початку Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, звертаючись до колег, закликав їх до консолідації думок та бачення проблем, а також напрацювання спільної позиції щодо низки законопроектів, які наразі опрацьовуються законотворцями та представляють загрозу для працівників і профспілок.
Було зазначено, що профспілки моніторять і періодично осучаснюють перелік законодавчих актів, які умовно можна назвати «токсичними» через те, що вони йдуть в розріз з вітчизняним трудовим законодавством, або порушують Конвенції МОП, ратифіковані Україною, чи містять норми, які заходять за «червоні лінії», що не припустимо для гарантування законних прав найманих працівників.
Наразі, як поінформував перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, на особливому моніторингу СПО об’єднань профспілок знаходяться такі законопроекти як: № 5161 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (прийнято за основу 21.09.2021 р.), № 5266 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (прийнято за основу 21.09.2021 р.), № 5388 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» (прийнято за основу 21.09.2021) тощо.
Створено і працюють робочі групи із доопрацювання зазначених законопроєктів, які діють при Комітеті соцполітики у Верховній Раді.
Як вирішили члени СПО, потрібно знайти такі механізми, які можна запропонувати як альтернативу тому, що пропонується депутатами. Сьогодні потрібен компроміс. Якщо цього не буде, профспілки готові проводити акції протесту. Про це йшлося під час дискусії.
В результаті шляхом рейтингового голосування більшість учасників засідання підтримали пропозицію, розроблену робочою групою про те, що розірвання трудового договору з працівником, членом профспілки, з певних підстав (крім випадку ліквідації підприємства), може бути здійснено за результатами проведених узгоджувальних процедур з виборним органом (профспілковим представником) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник та у порядку, визначеному колективним договором.
На переконання членів СПО профспілок, така норма у новій редакції закону про колективні договори і угоди окрім всього іншого дає відповідь на запитання, чому є сенс бути членом профспілки, якщо профспілка уклала колективний договір. Тому, якщо ти не є членом профспілки і профспілка не уклала колективний договір, ти не можеш розраховувати на розповсюдження на тебе захисту профспілки у випадку необґрунтованого звільнення роботодавцем.
Члени СПО делегували повноваження робочій групі продовжувати свою роботу та просувати профспілкову позицію щодо захисту права працівника на працю.
Другим питанням, яке також виникло через зміни у законодавстві, було розглянута інформація щодо представництва профспілок, як представників застрахованих осіб, у правліннях фондів соціального страхування.
За матеріалами сайту https://www.fpsu.org.ua
6 грудня 2021 року
В Україні злетіла кількість вакансій
В Україні у листопаді порівняно з жовтнем кількість вакансій збільшилась на 18%. Найпопулярніша спеціальність – різноробочий. Потім йдуть: збирачі, вантажники, електрики та пакувальники.
Також у листопаді активність претендентів на роботу з України зросла на 11% порівняно з жовтнем.
Найбільшу активність у пошуку роботи виявили претенденти у Харкові (на 40% більше пошукових запитів у листопаді), Одесі (на 31% більше пошукових запитів у листопаді), та Луцьку (на 28% більше пошукових запитів у листопаді).
Вакансії, на які в останній місяць осені зріс попит по всій країні – (+25%), охоронець (+23%), мерчендайзер (+18%).
Зазначимо, найнижча середня зарплата, за даними Держстату, в Чернівецькій області (загалом 10,9 тис. грн). Найбільше традиційно заробляють у столиці – 20,6 тис. грн. Різниця у середніх зарплатах між Києвом та Чернівецькою областю перевищує 9682 грн (за місяць вона збільшилась на 182 грн).
За матеріалами сайту https://news.obozrevatel.com
6 грудня 2021 року
У Шотландії побудують зелений метзавод
Компанія Ardersier Port Authority (AP) заявила про намір збудувати в невеликому містечку на північноморському узбережжі Шотландії «зелений» металургійний завод вартістю 300 млн фунтів (близько $400 млн). Як заявляє компанія, якщо цей проект буде реалізовано, то у Великій Британії буде побудований перший новий метзавод більш ніж за півстоліття. Останній такий проект реалізувала у 1972 р. компанія Co-Steel, яка побудувала електросталеплавильний завод Sheerness Steelworks на острові Шеппі у гирлі Темзи. Це підприємство згодом називалося Thamesteel, виплавляло до 840 тис. т сталі на рік та було закрито у 2011 р.
Порт Ардесьєр раніше грав значну роль у створенні британської нафтогазовидобувної галузі. Там будувалися бурові платформи для морського видобутку. Проте 2001 р. це підприємство було закрито. Проект AP передбачає насамперед відновлення портової акваторії. Протягом 9 міс. звідти планується вилучити 2,5 млн. куб. м піску. Після цього Ардесьєр буде перетворено на великий центр морської вітроенергетики.
Крім металургійного заводу, який поставлятиме сталеву продукцію для вітроустановок, там пропонується розмістити бетонний завод, сміттєспалювальний завод, який вироблятиме електроенергію, та підприємство з виготовлення компонентів для вітроустановок.
Як заявляє AP, новий металургійний завод буде «зеленим», оскільки як сировина він використовуватиме близько 1 млн. т металобрухту на рік. З них близько 100 тис. т планується одержувати за допомогою демонтажу морських бурових платформ. Електроенергію він отримуватиме від морських вітроустановок та спалювання сміття.
За матеріалами сайту https://minprom.ua
6 грудня 2021 року
Швейцарці працюють менше, ніж десять років тому
У 2020 році тривалість робочого часу у Швейцарії скоротилася на 3,4% через вплив Covid-19. Це було особливо різке падіння, але середня кількість робочих годин неухильно знижувалась протягом останніх десяти років, згідно з даними Федерального статистичного управління (FSO).
У 2020 році одна працююча людина в середньому працювала 1495 годин, що на 7,2% менше, ніж десять років тому, повідомила у четвер ФСТ. Це майже на 14 днів менше, ніж у 2010 році.
Вплив кризи Ковіда на ринок праці був значним, зазначили у ФСТ. У період з 2019 по 2020 рік кількість відпрацьованих годин скоротилася на 3,4%, в основному через короткочасну роботу та обмеження для самозайнятих. Найбільше зниження відбулося у секторі готелів та ресторанів – на 22,2%.
У період з 2010 по 2019 рік річний робочий час на одного зайнятого скоротився на 3,9%, або на 7,4 робочих дня, повідомляє FSO. Це пов'язано зі збільшенням неповного робочого часу та відпусток, зростанням деяких видів відсутності на роботі та скороченням понаднормових, пояснює ФСТ. За останніх десять років кількість тижнів відпустки за договором для працівників, зайнятих повний робочий день, збільшилася з 5,0 до 5,2 тижня на рік.
«Загалом ми всі повинні бути раді працювати менше і проводити більше часу з сім'єю. Але у мене складається враження, що ці цифри – це не вся історія, - сказала Беатріс Розенде з профспілки державних службовців швейцарської телерадіокомпанії RTS. - Водночас відбувається інтенсифікація роботи. Це означає, що ми працюємо швидше, і що ми повинні бути більш продуктивними на роботі, ніж десять років тому. Багато працівників вирішують знизити свою активність, тому що робота повний робочий день стала нестерпною».
За матеріалами сайту https://www.fpsu.org.ua
3 грудня 2021 року
Оперативні показники роботи ГМК України за 11 місяців 2021 року
За попередніми даними ОП «Укрметалургпром», за 11 місяців 2021 року в Україні вироблено:
- чавуну 19,44 млн т (104,6% відносно січня-листопада 2020 р.);
- сталі 19,64 млн т (105,0%);
- прокату 17,55 млн т (105,0%)
За матеріалами сайту https://www.ukrmetprom.org
3 грудня 2021 року
Компанії ГМК нарощують інвестиції
Українські компанії гірничо-металургійного комплексу нарощують інвестиційну активність, чому сприяє цінова кон'юнктура на світових ринках сталі, зазначив інвестиційний аналітик Concorde Capital Д.Хорошун.
За підрахунками Хорошуна, основним напрямом інвестицій найбільших вітчизняних компаній були капітальні вкладення.
Так, за минулі 2,5 роки «Метінвест» направив на капвкладення $2 млрд і ще $1 млрд - на погашення боргу. На дивіденди було витрачено менше – 600 млн. дол.
Добувна компанія Ferrexpo у 2019-2021 роках. витратила на капвкладення майже $600 млн, і приблизно таку суму направила на дивіденди.
Капвкладення та дивіденди «Інтерпайп», за даними Хорошуна, за минулі 2,5 роки розподілилися приблизно порівну – по $140 млн. «Були драматичні коливання розміру боргу – великі виплати в 2020 р. і велике нове залучення у першому півріччі 2021 року, але чисте погашення боргу становило лише $55 млн», - зазначив аналітик.
Він вважає, що найближчими роками також очікується високий рівень інвестицій з боку найбільших компаній ГМК. Зокрема, вже оголошено низку проектів, таких як будівництво цеху холодного прокату на ММК ім. Ілліча тощо.
Крім того, на думку експерта, враховуючи тренд на декарбонізацію, компанії ГМК найближчими роками нарощуватимуть зовнішні запозичення для фінансування «зелених» проектів, а не скорочуватимуть свої боргові портфелі.
За матеріалами сайту http://uaprom.info
3 грудня 2021 року
Екологічно чиста сталь до 2050 року коштуватиме дешевше за поточні ціни
Згідно з дослідженням BloombergNEF, світова сталеливарна промисловість може скоротити викиди парникових газів до 2050 року за рахунок збільшення обсягів переробки, використання водню як палива та уловлювання вуглецю від старих заводів. Але досягти цього буде непросто.
Виробництво сталі генерує близько 7% світових викидів парникових газів, і деякі процеси не можуть легко працювати на електроенергії.
Відповідно до звіту відділу енергетичних даних та аналізу Bloomberg, перехід на методи виробництва з нульовим викидом вуглецю вимагатиме від галузі витратити від 215 до 278 мільярдів доларів на капітальні вкладення. Тим не менш, сталь, вироблена за такою системою, зрештою може коштувати менше за сьогоднішні ціни.
«Сталеливарна промисловість має складний шлях до декарбонізації: вона значною мірою залежить від вугілля, має обмежені можливості для збільшення своєї частки в переробленому виробництві через дефіцит металобрухту, і їй потрібно буде дочекатися зниження витрат на водень, щоб реалізувати рентабельне екологічно чисте виробництво», - написали у звіті аналітики BNEF, зокрема Джулія Еттвуд.
На думку BNEF, урядам потрібно надати підтримку, щоб допомогти у переході галузі і для стимулювання початкових етапів змін «Рішуча політика необхідна для декарбонізації сталеливарної промисловості», - йдеться у звіті.
За даними BNEF, до 2050 року метал, що виробляється за допомогою цієї модернізованої системи, коштуватиме менше поточних цін. Середня п'ятирічна ціна на нерафіновану сталь становить 726 доларів за тонну, тоді як технології, запропоновані у звіті, дозволяють виробляти сталь за ціною від 418 до 598 доларів за тонну.
За матеріалами сайту https://metallurgprom.org
