10 березня 2026 року
Безпека праці та підтримка працівників: у Запоріжжі відбулася Президія обласної організації ПМГУ
У Запоріжжі відбулося засідання Президії Запорізької обласної ради ПМГУ, яке провів голова облорганізації Юрій Шапчіц. У роботі взяли участь головний технічний інспектор праці ПМГУ Володимир Білик, начальник управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Андрій Адамчук та технічний інспектор Запорізької обласної ради профспілок Віктор Щербак.
Учасники засідання обговорили стан виробничого травматизму в ГМК області та заходи з посилення контролю за безпекою праці. Головний технічний інспектор праці обласної організації Профспілки Ігор Скороходов представив детальний аналіз ситуації у галузі та розповів про профілактичну роботу на підприємствах. Він також наголосив на позиції ПМГУ щодо законопроєкту «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі», ухвалення якого може створити ризики для пільгового пенсійного забезпечення працівників.
У своєму виступі Володимир Білик зосередився на розгляді стану виробничого травматизму на підприємствах ГМК і подальших кроках щодо посилення громадського контролю за охороною праці.
Андрій Адамчук наголосив на важливості психологічної підтримки працівників, особливо тих, хто повертається до роботи після служби на фронті. Також учасники засідання підкреслили необхідність належного контролю за проведенням медичних оглядів та профілактикою професійних захворювань.
Окремо члени Президії розглянули низку фінансових питань (доповіла головний бухгалтер Запорізької обласної організації ПМГУ Ольга Ільїна).
За результатами обговорення з усіх питань були ухвалені відповідні постанови.
Наприкінці засідання учасники привітали представниць первинних організацій ПМГУ з Міжнародним жіночим днем та побажали їм миру, добробуту і нових успіхів.
За матеріалами сторінки у Facebook Запорізької обласної ради ПМГУ
10 березня 2026 року
Полтавський ГЗК: ситуація залишається складною
Полтавський ГЗК поновив виробництво окатків після вимушеної зупинки на початку 2026 року. Наразі діє одна лінія огрудкування, а продукція знову постачається споживачам у країни Центральної та Східної Європи. Як зазначили на підприємстві, відновлення роботи стало результатом зусиль працівників та поступового покращення в сфері енергопостачання.
Водночас ситуація навколо українських потужностей групи Ferrexpo залишається складною. Голова ПО ПМГУ ПРАТ «Полтавський ГЗК» Дмитро Вінівітін розповідає:
– Навіть на тлі певної стабілізації енергосистеми повноцінній роботі комбінатів перешкоджають фінансові труднощі, пов’язані з неповерненням ПДВ. Розв’язати цю проблему без втручання держави неможливо. Наша ПО, за підтримки Профспілки металургів і гірників України, зверталася в усі інстанції із закликом втрутитися в ситуацію, адже йдеться про долі десятків тисяч людей, майбутнє області та обороноздатність країни.
Наша позиція отримала повне розуміння з боку депутатів Горішньоплавнівської міської ради. У січні вони направили відповідний лист Президенту України Володимиру Зеленському. Вчора на нього надійшла відповідь, у якій зазначається, що звернення скеровано до Кабінету Міністрів України. Дуже хочеться вірити, що це запустить процес розробки механізму вирішення питання та дозволить підприємствам працювати, тим самим запобігши соціально-гуманітарній кризі в регіоні.
10 березня 2026 року
Результати діяльності металургійної галузі України за два місяці 2026 р.
За даними ОП «Укрметалургпром», в січні-лютому 2026 року вироблено:
- чавуну 1,01 млн т (88,8% відносно січня-лютого 2025 р.);
- сталі 1,03 млн т (86,8%);
- прокату 0,797 млн т (83,2%)
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
10 березня 2026 року
Сергій Біленький: «Дефіцит персоналу в ГМК становить приблизно 20%»
ГМК України переживає один із найскладніших періодів у новітній історії. Поряд із економічними труднощами галузь стикається з гострим кадровим дефіцитом, який у середньому становить близько 20%. Для підприємств, що є великими платниками податків і водночас належать до об’єктів підвищених техногенних ризиків, це вже критичний показник. Про це розповів голова Федерації металургів України Сергій Біленький.
За його словами, від початку повномасштабної війни підприємства галузі часто працюють на межі рентабельності або зі збитками, що суттєво обмежує можливості для підвищення зарплат. Попри це, торік середня заробітна плата на підприємствах ФМУ зросла до 29,2 тис. грн.
Водночас галузь продовжує втрачати працівників: частина персоналу мобілізована, інші змушені були залишити роботу через війну. Враховуючи те, що більшість підприємств галузі є містоутворювальними, скорочення персоналу й вимушені простої на підприємствах матимуть вкрай негативний вплив на місцеві громади та бюджети.
Про кадровий дефіцит, зарплати, бронювання персоналу та роботу з ветеранами Сергій Біленький розповів в інтерв’ю GMK Center
За матеріалами сайту gmk.center
10 березня 2026 року
9 березня в Кривому Розі відбулася зустріч студентів, наших спілчан, з 26-річним військовим ЗСУ, Героєм України Андрієм Скібіним, який зараз знаходиться у відпустці. Звання Героя аеророзвіднику присвоєно в 2024 році за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
Студентській молоді було цікаво дізнатись, що Андрій є випускником Політехнічного фахового коледжу КНУ, де опанував професію залізничника. У 2018 році працевлаштувався на Криворізький залізорудний комбінат, в УЗТ, пропрацював там трохи більше пів року і вирішив, як батько і брат, піти захищати Україну від російських загарбників. За допомогою дронів Андрій, на вигляд простий скромний хлопець, зупинив на фронті не один ворожий штурм, ліквідував понад 500 окупантів.
Капітан А.Скібін – командир 1-го батальйону бригади безпілотних систем K-2. Говорить, що разом зі своїми бійцями (у його бригаді майже 4 тисячі військових) на найгарячіших ділянках фронту по всій Україні успішно продовжують нищити ворогів.
На запитання «Ким себе бачить після перемоги України: військовим чи залізничником?» – захисник відповів так: «Головне – вижити на війні і дожити до Перемоги. Війна рано чи пізно закінчиться. Уже 8 років я – офіцер. Напевно, іншого шляху для мене як бути військовим немає. Тим паче, що наш досвід буде цінний за кордоном».
Поспілкуватися та побачитися з Андрієм Скібіним також приїхали представники його альма-матер на чолі з директором коледжу Наталею Кутовою. Щемним був виступ голови ПО ПМГУ студентів Політехнічного фахового коледжу КНУ Ольги Серебрякової, яка в Андрія була класним керівником і викладачем спецдисциплін. Весь цей час вона підтримує з ним зв'язок.
«Нашим випускником, захисником України, пишається не тільки наш заклад освіти, а й увесь Кривий Ріг. Андрій є прикладом для всіх нас. Дякуємо йому та всім захисникам за саможертовність, сміливість і відданість Україні», – наголосила педагог під оплески залу.
У цей день громадський діяч громадської спілки «Координаційна рада «Кривий Ріг – рідне місто» Віталій Сапіга з нагоди 250-річчя Кривого Рогу вручив Андрію Скібіну громадську відзнаку – медаль «За заслуги». Отримавши її, Андрій розчулено сказав: «Цю нагороду присвячую своїм побратимам, у тому числі з Кривого Рогу, які загинули на війні…».
9 березня 2026 року
Додати до буденності трохи святкового настрою
«Головна ознака початку весни – не дата в календарі, а сяючі посмішки наших жінок», – так кажуть у профкомі ПО ПМГУ на ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ, і от вже багато років поспіль дотримуються доброї традиції неодмінно вітати працівниць підприємства з 8 Березня. Цей звичай не порушується і у важкі воєнні роки. Так, наприкінці минулого тижня кожна представниця трудового колективу отримала приємний сюрприз від ПО.
На адресу жінок звучали щирі слова вдячності та найдобріші побажання. Їхні колеги-чоловіки відзначали: «Ми не втомлюємося захоплюватись тим, як нашим дівчатам вдається поєднувати професійність, мудрість та красу. Вони – наша сила й натхнення, наша підтримка і драйв».
А голова ПО Олена Логунова наголосила: «Жінки, що працюють на ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ, неймовірні. Вони роблять величезний внесок у розвиток підприємства, у профспілкову діяльність. В колективі їх цінують і поважають, і демонструють це не раз на рік, а кожен день. Наші ж подарунки до 8 Березня – маленький знак уваги, покликаний нагадати дівчатам, що вони – чарівні, і додати до буденності трохи святкового настрою».
9 березня 2026 року
Трудові права під контролем: підсумки роботи Правової інспекції ПМГУ
Попри четвертий рік повномасштабної війни та складні умови роботи підприємств, Профспілка металургів і гірників України продовжує здійснювати громадський контроль за дотриманням трудового законодавства і надавати правову допомогу працівникам галузі. Про це йдеться у підсумках роботи Правової інспекції праці профспілки за 2025 рік.
Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру, перебої з електро-, тепло- та водопостачанням, призупинення роботи підприємств і кадровий дефіцит створюють складні умови для роботи галузі. Крім того, воєнний стан обмежує можливості для проведення перевірок на підприємствах.
Втім, Правова інспекція праці ПМГУ продовжує виконувати свої функції. У 2025 році було проведено 34 перевірки дотримання трудового законодавства, під час яких виявлено 72 порушення та надіслано 19 подань про їх усунення. За результатами цих дій 42 порушення були виправлені.
Важливим напрямом роботи залишається надання правової допомоги членам профспілки. Протягом року фахівці ПМГУ надали понад 4 тисячі консультацій з питань трудового законодавства, норм роботи в умовах воєнного стану, мобілізації, призупинення трудових договорів, надання відпусток та відновлення дії колективних договорів.
За зверненнями працівників правові інспектори також допомагали готувати судові позови. Упродовж року було складено 383 позовні заяви, а 151 судове рішення ухвалене на користь працівників.
Значну увагу профспілка приділяє й інформаційно-роз’яснювальній роботі. За звітний період підготовлено 161 правове роз’яснення та проведено 148 навчальних заходів для членів профспілки і профспілкових активістів. Крім того, експерти ПМГУ долучилися до опрацювання 47 законопроєктів та нормативних актів, що стосуються сфери праці.
Навіть у надзвичайно складних умовах воєнного часу Правова інспекція продовжує працювати, допомагаючи працівникам галузі відстоювати свої трудові права.
9 березня 2026 року
Переробна промисловість — серед драйверів економіки у 2025 році
Аналітики Опендатаботу оприлюднили Індекс українських компаній-2026, сформований на основі фінансової звітності підприємств за 2025 рік. Серед ключових галузей, що формують значну частину доходів українського бізнесу, — переробна промисловість.
Загалом найбільші доходи торік традиційно отримала енергетика — понад 1,04 трлн грн, або 23% від загального обсягу доходів компаній індексу. Водночас переробна промисловість увійшла до п’ятірки найпотужніших галузей із результатом понад 477 млрд грн (11%), а добувна промисловість забезпечила понад 341 млрд грн, або 8% доходів.
У переробній галузі лідерами за доходами стали «Кернел-Трейд» (105,9 млрд грн), «Запоріжсталь» (72 млрд грн) та «Арселорміттал Кривий Ріг» (70,6 млрд грн). У добувній промисловості перші позиції посіли «Укрнафта» (99,4 млрд грн), «Укргазвидобування» (83,6 млрд грн) та «ДТЕК Павлоградвугілля» (36,2 млрд грн).
Загалом найбільші доходи серед українських компаній у 2025 році отримали бізнеси, зареєстровані у Києві та Київській області, на Дніпропетровщині та Львівщині.
Індекс Опендатаботу формується на основі даних державних реєстрів, фінансової звітності підприємств та інших аналітичних інструментів.
За матеріалами сайту opendatabot.ua
9 березня 2026 року
Нерівна оплата праці: як змінився гендерний розрив у країнах ЄС
У 2024 році найбільші відмінності в оплаті праці між чоловіками та жінками в ЄС спостерігалися в Естонії, Чеській Республіці та Австрії. Середній гендерний розрив в оплаті праці в Євросоюзі скоротився з 11,7% у 2023 році до 11,1% у 2024-му.
Про це свідчать дані Євростату щодо гендерного розриву в оплаті праці за 2024 рік.
Найбільша нерівність в оплаті праці була зафіксована в Естонії (18,8%), Чеській Республіці (18,5%) та Австрії (17,6%).
Водночас найнижчі показники гендерного розриву були зафіксовані у:
Бельгії (0,7%), Румунії (3,7%), Польщі (4,0%).
Зазначається, що у Польщі цей розрив скоротився на 1,9% порівняно з 2023 роком, коли цей показник був на рівні 5,9%.
Люксембург — єдина країна ЄС, де жінки заробляють більше, ніж чоловіки (в середньому на 0,8%).
Гендерний розрив визначається як різниця між середньою валовою погодинною зарплатою чоловіків і жінок у компаніях із щонайменше 10 працівниками.
Менший розрив не завжди означає більшу гендерну рівність — у деяких країнах він може бути низьким через меншу участь жінок на ринку праці.
Більший розрив в оплаті праці може бути пов’язаний з високим відсотком жінок, які працюють неповний робочий день або в обмеженій кількості галузей промисловості.
За матеріалами сайту news.finance.ua
