26 січня 2026 року
Дефіцит державного бюджету в єврозоні та ЄС становить 3,2% ВВП
У третьому кварталі 2025 року сезонно скоригований коефіцієнт дефіциту загальнодержавного бюджету до ВВП становив 3,2% у єврозоні (EA20) та в ЄС.
У ІІІ кварталі 2025 року коефіцієнти дефіциту до ВВП у єврозоні та ЄС зросли порівняно з другим кварталом 2025 року.
Коефіцієнт дефіциту до ВВП у єврозоні збільшився порівняно з 2,8% у другому кварталі 2025 року, тоді як коефіцієнт дефіциту до ВВП у ЄС збільшився порівняно з 2,9% у попередньому кварталі.
Ці дані опублікував Євростат, статистичне управління Європейського Союзу.
Сезонно скориговані державні доходи та витрати для єврозони та ЄС
У третьому кварталі 2025 року загальні державні доходи в єврозоні становили 46,7% ВВП. Незначне зниження порівняно з 46,8% у другому кварталі 2025 року було головним чином зумовлене збільшенням сезонно скоригованих загальних державних доходів в абсолютному вираженні приблизно на 13 мільярдів євро, яке було компенсовано зростанням ВВП.
Загальні державні витрати в єврозоні становили 49,9% ВВП, що є збільшенням порівняно з попереднім кварталом (49,5% ВВП) через збільшення сезонно скоригованих загальних державних витрат приблизно на 32 мільярди євро.
За матеріалами сайту news.finance.ua
23 січня 2026 року
Новий розмір штрафів за порушення трудового законодавства
З початку 2026 року в Україні діє новий розмір фінансових санкцій за порушення трудового законодавства. Зміни пов’язані з підвищенням розміру мінімальної зарплати до 8647 грн.
Штраф за одного працівника без трудового договору тепер становить 86470 грн. У разі повторного порушення протягом двох років сума за кожного співробітника зростає до 259410 грн.
За затримку виплати зарплати понад місяць передбачено штраф у розмірі 25941 грн.
За ігнорування доплат за нічні, вихідні та святкові дні роботодавець заплатить 17294 грн за кожного працівника.
За порушення прав мобілізованих штраф сягає 34588 грн.
За інші порушення трудового законодавства передбачено штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати – 8647 грн за кожен випадок, а у разі повторного порушення протягом року – дві мінімальні заробітні плати (17294 грн). При цьому у разі сплати роботодавцем 50% суми штрафу протягом десяти банківських днів з дати отримання відповідної постанови обов’язок зі сплати вважається виконаним, однак це не звільняє від необхідності повністю усунути виявлені порушення.
Державна податкова служба України нагадує, що роботодавець зобов’язаний належним чином оформлювати трудові відносини з працівниками та виконувати вимоги трудового законодавства. А Правова інспекція праці ПМГУ продовжує моніторити ситуацію з дотриманням трудових прав у галузі та закликає спілчан знати свої права і обов’язково звертатися у Профспілку у випадку їх порушень.
За матеріалами tax.gov.ua
23 січня 2026 року
74 колективних трудових спори, 190 вимог найманих працівників
На сайті Національної служби посередництва і примирення опубліковано щорічний звіт за 2025 рік, у якому представлено основні результати діяльності Служби. Зокрема, в документі зазначено, що у січні-листопаді 2025 року НСПП сприяла вирішенню 74 колективних трудових спорів (конфліктів). З них 3 мали місце на національному рівні, 3 – на галузевому та 68 – на виробничому.
У зазначених спорах найманими працівниками було висунуто 190 вимог: 70% стосувалися виконання колективного договору (угоди) або його окремих норм, 60% – невиконання законодавства про працю, 49% – встановлення нових або істотної зміни існуючих умов праці та виробничого побуту, 11% – укладення або зміни колективного договору (угоди).
За видами економічної діяльності найбільшу кількість КТС (36) було зафіксовано у добувній промисловості та сфері розроблення кар’єрів. Металургійне виробництво відзначилось 2 випадками. У географічному розрізі лідером за кількістю зареєстрованих трудових спорів на виробничому рівні стала Дніпропетровщина (8 КТС).
З повним текстом звіту можна ознайомитися тут
23 січня 2026 року
Три профспілки гірничо-металургійного сектору Туреччини – Türk Metal, Birleşik Metal-İş та Özçelik-İş – повідомляють: колективну угоду з Асоціацією роботодавців металургійної промисловості Туреччини (MESS) підписано.
Перемовини з узгодження цього документу тривали з жовтня 2025 року і проходили складно. Після кількох раундів консультацій без позитивного результату в грудні було складено протокол розбіжностей, і профспілкова сторона вирішила розпочати страйк з 20 січня 2026 року.
Однак вживати радикальних заходів не довелося. У MESS погодилися відновити діалог. Його результатом стало підписання угоди на 2025-2027 роки, яка значною мірою покращить умови оплати праці десятків тисяч працівників турецького ГМК. Зокрема, йдеться про загальне середнє зростання заробітних плат на 31,15% за перші шість місяців та на 47,81% за перший рік дії угоди.
Представники турецьких профспілок зазначають, що, ведучи переговори, вони мали на меті досягти сум підвищення, здатних компенсувати втрату купівельної спроможності зарплат на тлі інфляції та інших економічних труднощів. І їм це вдалося.
За словами заступника генерального секретаря Глобального союзу IndustriALL Кемаля Озкана, «Це перемога, здобута завдяки солідарності. Türk Metal, Birleşik Metal-İş та Özçelik-İş показали чудовий приклад того, як багато можна зробити, працюючи разом».
За матеріалами industriall-union.org
23 січня 2026 року
Німеччина: підвищення мінімальної зарплати вплине на 4,8 мільйона робочих місць
Підвищення законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, яке відбулося на початку року, позначиться на доходах майже 4,8 мільйона працівників. Таку цифру оприлюднило Федеральне статистичне відомство Німеччини, додавши, що близько 12% офіційно працевлаштованих раніше отримували заробітну плату, меншу за 13,90 євро за годину (саме такою є мінімалка після підвищення, раніше вона складала 12,82 євро). Коли роботодавці приведуть оплату праці у відповідність до нового стандарту, заробіток таких працівників збільшиться як мінімум на 6%, (в грошовому еквіваленті – на мінімум 275 мільйонів євро).
Також у відомстві зазначили, що найбільше від підвищення мінімальної заробітної плати виграють жінки, оскільки вони частіше, ніж чоловіки, працюють на низькооплачуваних роботах. Серед галузей господарювання найсильніше зміни торкнуться сектору обслуговування (47% робочих місць), сільського господарства, лісового господарства та рибальства (37%), сфери мистецтва та розваг (33%). Найменшого впливу зазнають державне управління, оборона та соціальне забезпечення – трохи більше 1%.
За матеріалами reuters.com
22 січня 2026 року
Попри війну та спричинені нею проблеми – обмеження дії колективного договору та соціального захисту, неперерахування роботодавцем коштів на культмасову роботу, численні організаційні складнощі тощо – первинна організація ПМГУ «Запоріжсталь» (голова Леонід Анісімов) продовжує підтримувати працівників підприємства і заохочувати їх до здорового способу життя.
Зокрема, у 2026 році спілчани, що перебувають на обліку в ПО, знов матимуть змогу брати участь у бонусній системі «Активне життя з Профспілкою», отримуючи часткову компенсацію витрат на відвідування спортивних, культурних та оздоровчих закладів (разова компенсація складає 50% вартості заходу, але не більше 200 грн, загальна сума протягом року – не перевищує 1000 грн на одну особу).
Як повідомив провідний спеціаліст з інформаційної роботи профкому ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Гліб Гончаров, минулого року програмою скористалися 343 члени ПМГУ. Впевнені, цьогоріч бажаючих зробити своє життя активнішим і яскравішим разом з Профспілкою буде ще більше.
22 січня 2026 року
Захист прав людини та праця в умовах війни
Такими були головні теми зустрічі профактиву Запоріжжя з представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Запорізькій області Михайлом Волковим.
У заході взяли участь очільниця територіальної облпрофради Тамара Белескова, голови та фахівці регіональних осередків галузевих профспілок, представники первинних організацій. Від Запорізької обласної організації ПМГУ до розмови долучився головний технічний та правовий інспектор праці Ігор Скороходов.
Михайло Волков поінформував присутніх про напрями роботи Уповноваженого ВР з прав людини, приділивши особливу увагу викликам, з якими стикається прифронтове Запоріжжя. У свою чергу, профспілковці озвучили йому низку проблем, які потребують втручання, зокрема, запропонували напрацювати спільні пропозиції до проєкту нещодавно поданого на розгляд ВР, але все ще недосконалого і небезпечного для людей Трудового кодексу.
«Такі заходи є актуальними, це – не просто обмін інформацією, а шлях до розв’язання проблем спілчан через правові механізми держави», – підсумували учасники зустрічі.
За матеріалами fpsu.org.ua
22 січня 2026 року
Сміливі економічні рішення чи просто красиві слова?
Після завершення війни Україна може отримати зону вільної торгівлі без мит зі США, що сприятиме відновленню країни. Про це під час виступу на Українському сніданку у Давосі заявив спецпосланець президента США Стів Віткофф.
За його словами, така модель дала б змогу бізнесу розміщувати виробництва в Україні та отримувати конкурентну перевагу на американському ринку завдяки відсутності мит. Віткофф також припустив, що у разі реалізації цієї ідеї сюди могли б масово переміщуватися промислові підприємства.
Розмови про подібні перспективи ведуться не вперше. Раніше повідомлялося, що Україна та США обговорюють укладення угоди про вільну торгівлю як частину більш широкого пакета з відновлення після війни. Тоді говорилося про нульові тарифи на торгівлю, які стосуватимуться лише виробників з окремих промислових регіонів. Та навіть за таких умов, за словами президента Володимира Зеленського, Україна отримала б «дуже серйозні козирі» та додаткову гарантію економічної безпеки.
За матеріалами unian.ua
22 січня 2026 року
Профспілка машиністів Іспанії страйкує, вимагаючи гарантій безпеки на роботі
Найбільша профспілка машиністів Іспанії Semaf оголосила триденний страйк, вимагаючи гарантій безпеки на роботі після двох великих аварій (у місті Адамус, провінція Кордова, та у селищі Геліда неподалік від Барселони), внаслідок яких загинули багато людей, у тому числі три спілчанина.
У заяві Semaf зазначається, що члени профспілки вважають неприпустимою ситуацію, яка склалася. Стан залізничної мережі та рухомого складу контролюється недостатньо. Ще в серпні минулого року представники профактиву повідомляли роботодавця про сильний знос колій, зокрема на ділянці, де нині зіткнулися поїзди. Інші листи стосувалися дисбалансу в повітряних лініях електропередач, що спричиняє часті пошкодження потягів на кількох високошвидкісних маршрутах. Але всі ці звернення не отримали належного розгляду.
Профспілка вимагає кримінальної відповідальності для тих, хто відповідає за забезпечення безпеки на залізничній інфраструктурі, та вжиття термінових заходів задля захисту життя і здоров’я персоналу й пасажирів. Розслідування щодо обставин і вичерпних причин обох аварій триває.
За матеріалами reuters.com
21 січня 2026 року
Буква закону важливіша за здоровий глузд?
Коли підприємства ГМК не можуть працювати через російські атаки – це страшно і сумно, але, принаймні, зрозуміло: ворог прагне знищити нашу економіку, підірвавши таким чином спротив на фронті. А от ситуацію з АТ «Кривбасзалізрудком» просто так в голові не вкладеш.
Робота економічно активного, експортно орієнтованого підприємства паралізована через нестачу оборотних коштів, накопичуються борги, збереження кваліфікованого трудового колективу під питанням через втрату статусу критичності. І причина – не у війні як такій, а в непродуманому, антигосподарському підході до застосування санкційного законодавства.
Норми цього законодавства покликані чинити тиск на бізнес країни-агресора, але в даному випадку воно нищить наш власний економічний потенціал, негативно впливає на стійкість такого важливого промислового регіону як Криворіжжя, спричиняє соціальну кризу для багатьох тисяч осіб.
Голова ПО ПМГУ АТ «Кривбасзалізрудком» Юрій Деркач зазначає: «Те, що зараз відбувається, – катастрофа. Країна втрачає найбільше підприємство з видобутку залізної руди підземним способом. Бюджет втрачає кошти – податки, валютні надходження, адже продукція нашого комбінату активно постачалася у Європу. Але найбільше втрачають люди: робочі місця, зарплати, перспективи, віру в майбутнє на рідній землі. Чесно кажучи, від такої байдужості держави до наших проблем опускаються руки. І приходять думки: може справді краще у Польщу, якщо тут ми нікому не потрібні?»
Авжеж за бажання і політичної волі проблеми підприємства можна вирішити. Саме до цього закликала наша Профспілка, направляючи численні звернення до міністерств і державних відомств, зокрема – до Ради національної безпеки і оборони України, оскільки діями та бездіяльністю щодо АТ «Кривбасзалізрудком» реально завдається шкода економічній безпеці в контексті не лише регіону, а й країни.
Однак, судячи з відповідей цих структур (Мінфін навіть полінувався готувати новий текст, повторивши попередній!), буква закону наразі важливіша не лише за його дух, але й за здоровий глузд, тож шукати шляхи для збереження підприємства і трудового колективу ніхто не збирається. Та якщо державним урядникам не потрібні такі підприємства як АТ «Кривбазалірудком», то яку економіку ми в перспективі матимемо?
