
23 грудня 2024 року
Запорізька обласна організація ПМГУ: обираємо курс на єдність
19 грудня відбулася XVII звітно-виборча конференція Запорізької обласної організації ПМГУ, в роботі якої взяли участь делегати первинних організацій регіону, члени контрольно-ревізійної комісії, а також почесні гості: голова Профспілки Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко та в.о. голови Запорізької обласної ради профспілок Тамара Белескова.
Конференцію відкрив голова Запорізької обласної організації ПМГУ Валерій Сєдов. Він відзвітував про роботу облради за період з 19 грудня 2019 року по 19 грудня 2024 року. Голова контрольно-ревізійної комісії обласної організації ПМГУ Тетяна Поцелуйко доповіла звіт КРК.
У ході обговорення доповідей делегати та гості конференції розглянули економічну ситуацію на підприємствах галузі в умовах війни, питання охорони праці та оздоровлення спілчан, приділили увагу роботі з молоддю та колективно-договірному напряму діяльності.
Серед промовців були голови первинних організацій Олена Логунова («Запоріжвогнетрив»), Олег Ільїн (АТ «Запорізький завод феросплавів»), член профкому ПМГУ «Запоріжсталь» Олександр Горбачов, голова ПМГУ Олександр Рябко та в.о. голови Запорізької обласної ради профспілок Тамара Белескова.
Обидва звіти делегати конференції одноголосно затвердили та визнали роботу обласної ради ПМГУ задовільною.
Валерій Сєдов оголосив про своє рішення піти на заслужений відпочинок, подякувавши колегам за багаторічну співпрацю. На посаду очільника облорганізації ПМГУ обрали Юрія Шапчіца, який донедавна працював заступником голови Запорізької обласної організації Профспілки. У своїй промові Ю.Шапчіц подякував делегатам за довіру та окреслив головне завдання - забезпечення єдності профспілкового руху. Він наголосив на необхідності підвищення мотивації профспілкового членства та подальшого розвитку всіх напрямків роботи ПМГУ.
Делегати обрали новий склад обласної ради (39 осіб) та контрольно-ревізійної комісії (6 осіб). Головою КРК було обрано Тетяну Поцелуйко, головного бухгалтера профкому «Дніпроспецсталь». Також були висунуті кандидатури для обрання до центральних органів ПМГУ.
Після завершення конференції відбувся перший організаційний пленум Запорізької ради ПМГУ, де розглянули низку робочих питань і прийняли постанови, необхідні для подальшої діяльності.
23 грудня 2024 року
Інформація Мінсоцполітики щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму

Міністерство соціальної політики надало інформацію щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у цінах листопада 2024 року, розрахованого відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум».
Таблиця з даними щодо розміру прожиткового мінімуму
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
23 грудня 2024 року
Україна у світовому виробництві чавуну залишається на 13 місці
За даними Worldsteel, у січні-листопаді 2024 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 1276,75 млн т чавуну, з яких 1160,23 млн т доменним способом і 116,52 млн т методом прямого відновлення. Це на 1,95% нижче за показник січня-листопада 2023 р. (1302,16 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-листопаді 2024 р. виплавили 782,77 млн т чавуну, що на 3,50% нижче показника січня-листопада 2023 р. (744,91 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 11 місяців 2024 р. становить 61,3%.
Україна (6,52 млн т або 119,79% відносно січня-листопада 2023 р.) залишається на 13 позиції серед 40 країн-виробників чавуну.
23 грудня 2024 року
Українська сталь тримає позиції
Світова виплавка сталі у січні-листопаді 2024 р. становить 1694,59 млн т, що на 1,44% нижче показника січня-листопада 2023 р. (1719,27 млн т).
Лідером тут є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 929,19 млн т, що на 2,70% нижче за показник аналогічного періоду 2023 р. (954,97 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 54,8%.
Україна (7,03 млн т або 123,14% відносно січня-листопада 2023 р.) залишається на 20 місці серед 71 країни-виробника сталі.
23 грудня 2024 року
VW та IG Metall досягли угоди: збереження заводів, скорочення робочих місць і економія витрат

Після тривалих переговорів та кількох страйків німецька профспілка IG Metall та компанія Volkswagen AG досягли компромісу щодо нового колективного договору У профспілці наголосили, що поки всі заводи будуть збережені, гарантовано і збереження робочих місць до 2030 року. Однак за цей час поступово буде скорочено 35 тис. робочих місць.
«На переговорах у нас було три пріоритети: скорочення надлишкових потужностей на підприємствах у Німеччині, скорочення витрат на робочу силу та зниження витрат на розробку до конкурентоспроможного рівня. Ми досягли життєздатних рішень з усіх трьох питань», – сказав керівник бренду VW Томас Шефер.
Компанія VW заявила, що угода з профспілкою дозволить заощадити 15 млрд євро на рік у середньостроковій перспективі.
Причинами таких заходів стали зростаюча конкуренція з боку китайських виробників, слабкий попит у Європі та уповільнене впровадження електромобілів.
Попри це, профспілці вдалося відновити гарантії зайнятості, скасовані раніше, – вони діятимуть до 2030 року. Проте на заводах у Дрездені та Оснабрюку виробництво поступово зупинятиметься: у Дрездені – наприкінці наступного року, а в Оснабрюку – до літа 2027 року. Для цих майданчиків будуть розроблені нові перспективні концепції.
Згідно з домовленістю, працівники погодилися на замороження заробітної плати до 2030 року, а також на скорочення бонусів. Торстен Грегер, головний переговорник IG Metall, назвав угоду «болісною, але такою, що забезпечує майбутнє для робітників».
Даніела Кавалло, голова виробничої ради Volkswagen, підкреслила, що досягнута угода дозволяє уникнути закриття заводів та масових звільнень.
За матеріалами сайту tagesschau.de
20 грудня 2024 року
Профспілкові інформаційники підвищують кваліфікацію

Вести інформаційну роботу в умовах війни, економічної кризи, значного відтоку кадрів з галузі і, відповідно, з Профспілки – складно. З таким висновком погоджуються всі відповідальні за інформацію в профорганізаціях ПМГУ. Але це не означає, що вони готові здатися і припинити розповідати спілчанам про те, що важливо.
Всупереч труднощам інформаційники продовжують виконувати свою роботу, а також вчитися новому і підвищувати кваліфікацію. 20 грудня вони взяли участь у навчальному експрес-семінарі, організованому з ініціативи інформаційного центру ПМГУ. Захід незвичного, максимально стислого та орієнтованого на практику формату відбувся в режимі онлайн, до нього долучилися три десятки представників профорганізацій з різних регіонів.
З навчальною групою працювали досвідчені лектори: кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка» Ксенія Тараненко і викладач Комп’ютерної Академії ІTSTEP Дмитро Новоклімов. Вони висвітлили дві дуже актуальні для інформаційників теми: «Новації офіційно-ділової мовної сфери» та «Штучний інтелект в інформаційній роботі».
Учасники оцінили новий формат позитивно – як такий, що не забирає багато часу і дає змогу сконцентруватися на конкретних питаннях. Обговорити свої враження від семінару, а також проблеми і перспективи інформаційної діяльності в Профспілці вони зможуть в режимі віддаленого спілкування – платформою для нього от вже півроку виступає група Постійної комісії ЦР ПМГУ з інформаційної роботи в месенджері Viber.
Там же розміщено матеріали, надані лекторами: презентації та посилання з порушених під час навчання тем.
20 грудня 2024 року
19 грудня Рада ФПУ розглянула важливі питання діяльності Федерації: «Про стан виконання прийнятих рішень Ради ФПУ щодо участі профспілок у відбудові економіки України та євроінтеграційних процесах і подальші дії ФПУ», «Про молодіжну політику у профспілках та стан роботи з молоддю у Федерації профспілок України, її членських організаціях», «Про внесення змін і доповнень до Статуту ФПУ щодо представництва молоді та жінок у виборних органах ФПУ», «Про фінансове забезпечення діяльності ФПУ та формування Бюджету на 2025 рік» тощо.
Читати повністю
20 грудня 2024 року
«Метінвест» створює систему підтримки ветеранів для реінтеграції у суспільство

Група «Метінвест» розробила комплексну систему підтримки ветеранів, які повертаються з війни, з метою їхньої інтеграції в економіку та суспільне життя. Про це розповів директор департаменту корпоративних комунікацій компанії Олег Давиденко на Get Business Festival.
«Метінвест» активно реагує на виклики, спричинені війною. З понад 100 тис. співробітників до 2022 року в компанії залишилося 60 тис. через втрату активів у Маріуполі та Авдіївці. Близько 8 тис. працівників наразі служать у ЗСУ. Ветерани, повертаючись, отримують можливість працевлаштування в компанії, зокрема на підприємствах поблизу фронту, де вони продовжують підтримувати економіку країни.
За словами Давиденка, система взаємодії з ветеранами базується на трьох принципах:
- справедливість – інклюзивний підхід до роботи, де кожен працівник є важливим;
- відповідальність – навчання всіх співробітників взаємодії з ветеранами через відеокурси та тренінги;
- пріоритетність – увага до потреб ветеранів, які визначають напрямки розробки програм підтримки.
Одним із прикладів є програми реінтеграції та працевлаштування, які дають ветеранам можливість відчувати себе частиною суспільства. Компанія забезпечує психологічну допомогу, навчання та адаптацію для нових працівників через ініціативи «Перше робоче місце», «Приведи друга» та інші.
Давиденко наголосив, що реінтеграція ветеранів має охоплювати всі аспекти життя: навчання, психологічну підтримку, реабілітацію та працевлаштування.
Крім підтримки працівників, «Метінвест» пропонує допомогу родинам військових, забезпечуючи юридичні та соціальні послуги. Такий підхід є прикладом відповідальної корпоративної культури, спрямованої на розв’язання проблем, спричинених війною.
За матеріалами сайту gmk.center
20 грудня 2024 року
На ринок праці можна безболісно залучити три мільйони українців

Для зниження дефіциту на ринок праці України можна залучити до 3 млн студентів, літніх людей та людей з інвалідністю.
При цьому до закінчення війни не варто розраховувати на масове повернення українців з-за кордону чи приїзд великої кількості іноземних трудових мігрантів. Про це заявив Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України, повідомили у КРУ.
Він відзначив, що у 2024 році у закладах професійної технічної, фахової передвищої та вищої освіти навчаються 1,76 млн студентів. «Залучення хоча б половини з них на кілька годин на тиждень могла б зменшити напруженість на ринку праці», — стверджує Мірошниченко.
Крім того, в Україні налічується 3,7 млн осіб у віці 65−75 років, які є професіоналами у своїх сферах. Проте працюють з них лише 11%, або 413 тисяч осіб. При цьому за останні два роки чисельність працівників старше 65 років зросла на 16%.
Третя група потенційних робітників — працездатні люди з інвалідністю. З 2,55 млн людей цієї групи роботу мають лише 427 тисяч.
«Україна може отримати до 3 млн працівників, які можуть працювати онлайн, по кілька годин на день або у інших форматах. Їх залучення зробить значний вклад у розвиток трудового потенціалу України», — сказав Мірошниченко.
Він також зазначив, що в Україні загалом відсутня детальна інформація про потреби ринку праці у розрізі конкретних професій, регіонів та населених пунктів. «Навіть у довоєнні часи ніхто не міг відповісти на ці питання, а тим більше зробити реальний прогноз на 5 чи 10 років», — додав президент Конфедерації роботодавців.
Як повідомлялося, 55% роботодавців в Україні заявили про труднощі в пошуку кадрів (дані дослідження OLX Робота та Європейської Бізнес Асоціації).
Рівень безробіття в Україні на кінець 2024 року оцінюється у 15%, у 2025-му прогнозується зниження безробіття до 12%.
За матеріалами сайту biz.nv.ua
20 грудня 2024 року
Маск vs профспілка: боротьба продовжувається

Компанія Tesla звинувачує профспілку IG Metall у спробах створити безлад на гігантському заводі виробника електромобілів неподалік Берліна, намагаючись усунути голову виробничої ради.
IG Metall, найвпливовіша профспілка Німеччини, раніше подала заяву до місцевого суду з проханням виключити голову виробничої ради заводу з комітету. Ця особа не є членом профспілки.
Профспілка обґрунтовує свої дії порушеннями німецького трудового законодавства, які, на її думку, обмежують вплив IG Metall і заважають належному представництву інтересів працівників.
Це підприємство - єдиний автомобільний завод у Німеччині, де відсутня колективна угода.





















