4 червня 2024 року
Нестача співробітників і зростання зарплат: яка ситуація з персоналом у ГМК України
В умовах повномасштабної російської агресії компанії українського ГМК вжили комплекс заходів для підтримки своїх співробітників і збереження трудових колективів – від фінансової та психологічної допомоги до сприяння в релокації та новому працевлаштуванні. І це навіть попри 70%-ве падіння обсягів виробництва у 2022 році та втрату 40% усіх сталеплавильних потужностей.
Навіть працюючи у збиток, компанії галузі робили все для того, щоб персонал мав стабільну зайнятість і дохід – зарплати платили вчасно, простої оплачували згідно з вимогами законодавства, співробітників залучали до допоміжних робіт.
«Наші підприємства різними способами, зокрема й через поступове збільшення зарплат та інших соціальних гарантій, намагаються зберегти трудові колективи. За несприятливих умов, коли ціни на продукцію ГМК дуже далекі від історичних максимумів, а витрати українського бізнесу на логістику зростають, навіть мінімальне збільшення витрат дається нашим підприємствам непросто», – каже Сергій Біленький, голова Федерації металургів України.
4 червня 2024 року
Експорт продукції металургійної галузі в травні значно збільшися
Експорт товарів з України в травні 2024 року становив $3,34 млрд, що менше порівняно з квітнем лише на 0,5%, незважаючи на скорочення його фізичних обсягів на 6,9% – до 12,2 млн тонн, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
«Це насамперед пов’язано з тим, що в травні традиційно зменшується експорт зернової продукції минулорічного врожаю. Так, у травні цього року експорт кукурудзи на 452 тис. тонн менший, ніж у квітні (3,6 млн тонн), і пшениці – на 285 тис. тонн менше (1,6 млн тонн)», – написав він у фейсбуці.
За його словами, імпорт товарів скоротився в травні на 7% порівняно з квітнем і становив $5,1 млрд.
Качка зазначив істотний приріст експорту металургії: напівфабрикатів – 184 тис. тонн, або 40% порівняно з квітнем; плоского прокату – 117 тис. тонн, або +17%, безшовних труб – 51 тис. тонн, або 50,2%.
Торгпред України у зв’язку з цим наголосив на важливості ухваленої 31 травня цього року президентом Байденом прокламації, якою він продовжив звільнення української сталі від мит на основі статті 232.
«Звільнення також застосовується до сталі виготовленої в ЄС з української сировини. До речі автономні заходи ЄС також передбачають звільнення української сталі від захисного мита в ЄС. Це дає нам великі можливості для інтеграції українського ГМК з промисловістю ЄС та США», – зазначив Качка, наголосивши на надзвичайній важливості цієї складової української торговельної політики.
Читати повністю
4 червня 2024 року
Середня заробітна плата українця зросла на 22,5% в першому кварталі – Держстат
Середня заробітна плата в Україні збільшилася на 22,5% порівняно з минулим роком і становить 18 903 грн, згідно з підсумками І кварталу 2024 року. Про це повідомляє Державна служба статистики.
Відповідно до оприлюднених даних за січень - березень заробітна плата в середньому по Україні склала 18 903 грн, що становить 122,5% від показника минулого року. Тобто приріст склав 4245 гривень.
Традиційно найбільше заробляють у секторі інформації та телекомунікацій. Там середня заробітна плата становить 49 473 грн, що на 35,6% більше, ніж рік тому. Наступні в топі працівники сфери фінансів, страхової діяльності – 39 116 грн (+18,2% або 7129); та авіаційному транспорті – 34 699 грн (+30%).
Найбільший абсолютний ріст середньої заробітної плати спостерігався також в секторі інформації та телекомунікацій. Проте цікаво, що наступним розмістився сектор водного транспорту, з ростом 10 950 грн (+42%). Таким чином середня зарплата в секторі зараз становить 26 085 грн.
Згідно з даними держстату, найменша середня заробітна плата цього кварталу зафіксована у сфері функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури – 11 063 грн (+15,1%), у працівників сфери творчості, мистецтва та розваг – 11 532 грн (+13,6%) та в освіті – 12 649 грн (+14,4%).
За матеріалами сайту epravda.com.ua
4 червня 2024 року
У Нігерії через страйк профспілок відключили електрику всій країні
У Нігерії, найбільш густонаселеній країні Африки, великі профспілки провели у понеділок страйк, вимагаючи підвищення зарплат. Акція призвела до відключення електропостачання, постраждала робота основних аеропортів.
Під час страйку робітники вимкнули національну електромережу і вигнали операторів із ключової станції передачі електроенергії. Робітників, яких відправили для відновлення електропостачання, не допустили до станції.
Держслужбовці або не вийшли на робочі місця, або перекрили входи до офісів, зокрема в аеропортах столиці Абуджі та економічного центру Лагосу. Працівники авіації мають не виходити на роботу «до подальших повідомлень», заявили в їхній асоціації.
Конгрес праці Нігерії, який разом із Конгресом профспілок представляє інтереси сотні тисяч державних службовців у ключових секторах, заявив, що зарплати мають відповідати прожитковому мінімуму, назвавши нинішній рівень платні «мізерним».
Профспілки вимагають, щоб мінімальна місячна зарплата в 30 000 найр ($20) була збільшена до майже 500 000 найр ($336). Уряд пропонує підвищення до 60 000 найр ($40).
3 червня 2024 року
Розпочав роботу щорічний міжнародний форум міжнародної організації праці у Женеві
2 червня відбулось установче засідання делегатів та радників від трудящих з координації, яку провела Міжнародна конфедерація профспілок. У засіданні взяли участь більше 200-х представників профспілок з усього світу. Вони не лише обговорили план і завдання профспілкових дій на Конференції, але і обмінялися досвідом щодо захисту соціально-економічних і трудових прав працівників у різних країнах світу.
Радник делегата від українських трудящих Василь Андреєв виступив на засіданні з закликом до міжнародної профспілкової спільноти разом докласти зусиль, щоб зупинити військову агресію росії проти України.
У відповідь на цей виступ Генеральний секретар МКП Люк Тріангл заявив: «Ми і весь робітничий рух у світі повністю на боці миру та України, ми будемо продовжувати підтримувати Україну в її справедливій боротьбі, і після перемоги, мабуть, ще більше з метою побудови вільної і демократичної країни з сильним профспілковим рухом. Немає жодного виправдання і пояснення чи вибачень, ні історичних ні сучасних, для росії в її нападі на вільну і демократичну країну».
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
3 червня 2024 року
Сталь з України ввозитимуть у США без митних платежів ще рік
Президент США Джо Байден продовжив скасування мит на імпорт сталі з України ще на рік. Про це йдеться на сайті Білого дому.
Це створило життєво важливі експортні можливості для одного з найважливіших промислових секторів України та дозволила українським металургійним заводам продовжувати працевлаштовувати своїх працівників.
У цьогорічному указі зазначається, що ситуація щодо сталеливарної промисловості України не змінилася і металургійна промисловість продовжує зазнавати значних збоїв через війну Російської Федерації проти України.
«Значні перебої у виробництві сталі в Україні зменшили загальний обсяг виробництва сталі в Україні. Обсяг сталі, імпортованої до Сполучених Штатів з України, зменшився у 2023 році порівняно з 2022 роком, і він все ще нижчий за середній обсяг імпорту до 2021 року. У 2023 році кількість сталі, імпортованої до США з України, становила менше 1 відсотка усього імпорту сталі до Сполучених Штатів», – повідомили у Білому домі.
3 червня 2024 року
Дистанційна робота: законодавчі дії з боку Європейської комісії
У червні минулого року три європейські організації роботодавців підписали з ЄКП робочу програму соціального діалогу, яка включала в себе зобов'язання провести переговори щодо юридично обов'язкової угоди про телероботу, яка буде імплементована у вигляді директиви.
Однак після переговорів, що тривали більше року, дві з трьох організацій роботодавців відмовилися запропонувати будь-який текст. ЄКП шкодує, що роботодавці не змогли запропонувати шлях до успішного результату і вийшли з переговорів.
Потреба в регулюванні дистанційної роботи стала ще більш нагальною після пандемії, оскільки дослідження умов праці в ЄС показало, що люди, які регулярно працюють з дому, в шість разів частіше працюють у свій вільний час і вдвічі частіше працюють 48 годин.
Тепер Європейська комісія повинна негайно прийняти законодавство, яке забезпечить належні умови праці для людей, які працюють на дистанційній роботі.
3 червня 2024 року
Внесок ГМК до ВВП України склав 5,7% у 2023 році
Металургійний сектор України є одним із найбільш постраждалих від російського вторгнення в Україну.
Про це йдеться в щорічному дослідженні GMK Center «Внесок ГМК в економіку України 2023».
Кількість металургійних заводів в Україні скоротилася до лише шести з дванадцяти у 2013 році, оскільки значна частина металургійних потужностей була зруйнована або розташована на окупованих територіях. Згідно з дослідженням, номінальні потужності з виробництва сталі в Україні впали з 42 млн тон у 2013 році до 17,8 млн тон у 2023 році.
Виробництво чавуну та сталі в Україні у 2023 році було на 71% менше порівняно з 2021 роком. Але, незважаючи на це, металургійний сектор залишається базовим для української економіки, чий внесок у ВВП у 2023 році становив 5,7%, включно з ланцюгами постачань. До війни внесок металургії у ВВП України становив 10,3%.
«Ми можемо очікувати, що у 2024 році металургійний сектор підтримає українську економіку, оскільки чорноморські порти знову працюють. Металургійний сектор залишатиметься ключовим для економіки в майбутньому, оскільки він формує основу для післявоєнного відновлення та переходу до низьковуглецевої економіки», – йдеться в дослідженні.
Металургійний сектор України забезпечував кожен третій долар експорту товарів до війни. У 2023 році частка металургії у експорті склала 14,6%.
До війни металургійний сектор України був важливою частиною глобального ланцюга постачання сталі, посідаючи 2-е місце серед найбільших постачальників чавуну, 3-е місце за постачанням сталевих напівфабрикатів і 4-те місце за морськими поставками залізної руди. Україна поступово відновлюватиме свої лідерські позиції, чому сприятиме відкриття «морського коридору», а потім і завершення війни.
За матеріалами сайту gmk.center
3 червня 2024 року
Нестача робочої сили в Україні б'є по її промисловості під час війни – Bloomberg
Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, спрямований на поповнення військових лав України сотнями тисяч військовослужбовців. Проте брак працездатних чоловіків і жінок стає тягарем для великих і малих підприємств, що становлять основу економіки воєнного часу. Про це йдеться у статті Bloomberg.
Як заявив заступник голови Центробанку України Сергій Ніколайчук, обвал економічного виробництва порівняно з 2021 роком пов'язаний із скороченням доступної робочої сили приблизно на 27% порівняно з довоєнним рівнем.
31 травня 2024 року
У Києві відбулось 8-е засідання ради ФПУ
На початку роботи Голова ФПУ Григорій Осовий повідомив, що до участі у засіданні Ради ФПУ запрошений Герой України Святослав Паламар (позивний «Калина»), підполковник, заступник командира по роботі з особовим складом 12 бригади спецпризначення Нацгвардії «Азов».
Святослав Паламар подякував ФПУ, членським організаціям за підтримку сил оборони, фінансову і гуманітарну допомогу, проведення реабілітації військових, використовуючи майновий комплекс профспілок.
Голова ФПУ подякував Калині за високу оцінку діяльності профспілок під час війни, героїзм і відвагу українських воїнів, які вони демонструють на передовій, захищаючи мирну працю наших співгромадян на підприємствах і в організаціях, які роблять все від них залежне, щоб задовольнити потреби фронту та наповнити бюджет країни. Г.Осовий зазначив, що для профспілок допомога ЗСУ і силам оборони стали важливим напрямом роботи.
«Віримо у ЗСУ, й надалі допомагаємо ЗСУ!»- закликав він присутніх у залі.
Далі з інформаційним повідомленням виступив Голова ФПУ Григорій Осовий, в якому окреслив основні підсумки та завдання поточного року. Зокрема, він зазначив, що для профспілок є важливою робота над реформуванням законодавчої бази, що забезпечує трудові відносини в країні, а також безпека праці на робочих місцях під час воєнного стану. Він розповів про роботу ФПУ з реабілітації військових, які після поранень повертаються з війська і будуть масового повертатися в трудові колективи після завершення війни, про залучення додаткових коштів для проведення роботи з допомоги ВПО і членським організаціям ФПУ та інше.
З питання порядку денного «Про безпеку працівників підприємств установ, організацій в умовах війни та дії ФПУ в процесі реформування нормативно-правої бази з безпеки праці та охорони здоров’я працюючих» доповів заступник Голови ФПУ Василь Андреєв.
Далі члени Ради заслухали інформаційні звіти органів управління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ПрАТ «Укрпрофтур» щодо збереження та використання ними профспілкового майна у період воєнного стану, згідно з рішеннями колективних органів ФПУ. З цих питань виступили Голова Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Микола Субота і Голова Наглядової ради Вікторія Коваль і Президент ПрАТ «Укрпрофтур» Сергій Стрілець та голова Наглядової ради Ярема Жугаєвич.
Про виконання Бюджету ФПУ за 2023 рік, встановлення розміру членських внесків і затвердження Бюджету ФПУ на 2024 рік членів Ради поінформував Голова ФПУ Григорій Осовий.
З усіх розглянутих питань Рада ухвалила відповідні постанови.
