21 листопада 2022 року
Зарплати в Україні відновили зростання, проте скорочення робочих місць триває
Середня номінальна зарплата в Україні восени відновилася до рівня 2022 року і у жовтні продемонструвала зростання на 3% у річному вимірі. Про це йдеться у дослідженні ринку праці в Україні, здійсненому спільно Олексієм Бліновим, начальником Аналітичного відділу Sense Bank та Сімеоном Дянковим, директором групи дослідників з фінансових ринків Лондонської школи економіки, довіреною особою Sense Bank. Результати дослідження було оприлюднено у європейському дослідницькому центрі VoxEU/CEPR.
В умовах призупинення офіційних статистичних публікацій про ринок праці в Україні автори дослідження використали альтернативний підхід до оцінки динаміки зарплат, спираючись на агреговані дані зарплатних платежів у 2021-2022 роках, здійснених через Sense Bank.
Автори дослідження визначили високу волатильність зарплат під час перших місяців військового вторгнення, що була зумовлена передусім зміною ритмічності виплат у приватному секторі у перші дні цієї безпрецедентної кризи. Утім, влітку середня номінальна зарплата в Україні стабілізувалася на рівні середніх показників 2021 року, а у вересні-жовтні 2022 року продемонструвала невелике зростання на 3% до відповідного місяця попереднього року. За підсумками 10 місяців 2022 зростання номінальних зарплат оцінено у 5%.
Дослідники відзначають значне розшарування у динаміці зарплат у приватному та державному секторах економіки на користь останнього. Так, у продуктивній економіці у перші місяці осені середні зарплати були ще на 6% нижчими за минулорічні, тимчасом як у секторі публічних послуг зростання зарплат перевищувало 20% у річному вимірі.
Утім, прискорення інфляції призводить до зниження реальних зарплат українських працівників. Їхнє скорочення за підсумками 10 місяців 2022 року оцінено у 11%. Варто зазначити, що відновлення номінальних зарплат сприяло певній стабілізації динаміки реальних зарплат, яке в останні місяці становить в середньому 18% у річному вимірі.
Поєднавши отримані результати щодо динаміки середніх зарплат із даними про надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), стягненого з найманих працівників, автори дослідження отримали оцінку скорочення робочих місць в Україні у 2022 році. За їхніми розрахунками, станом на вересень втратили роботу 13% офіційно найманих працівників, причому тенденція досі вказує на подальше звільнення робочої сили.
За матеріалами сайту news.finance.ua
21 листопада 2022 року
Всесвітній конгрес МКП: профспілки борються за мир і соціальну справедливість
5-й Всесвітній конгрес МКП в Австралії відзначив роль профспілок у розбудові миру, без якого не може бути соціальної справедливості.
Представляючи Доповідь про свободу 2022: Профспілки будують мир, Генеральний секретар МКП Шаран Барроу заявила: «Близько двох мільярдів людей живуть в країнах, що постраждали від конфліктів, і сьогодні в світі налічується 56 конфліктів на державному рівні.
Міжнародна гуманітарна солідарність профспілок, така як значні зусилля з підтримки працівників в Україні, М'янмі та інших країнах, є частиною більш широких зусиль профспілок, спрямованих на побудову і підтримку миру, а також на запобігання конфліктам і відновлення після них. Світ повинен вчитися на цьому прикладі.
Якщо світові лідери можуть об'єднатися для вирішення проблем, пов'язаних зі зміною клімату, то вони також повинні інвестувати в глобальний діалог про заходи щодо запобігання конфліктам, припинення існуючих конфліктів і відновлення після війни на справедливій і стійкій основі.
Існує багато прикладів дій профспілок за мир, справедливість і демократію. Ми пишаємося цими досягненнями, і натхнення, яке ми черпаємо з них, допоможе профспілкам у всьому світі планувати і проводити кампанії за основні свободи, демократію і мир».
Доповідь містить тематичні дослідження:
- У Колумбії профспілки були на передовій десятиліть боротьби за мир і соціальну справедливість.
- У Північній Ірландії профспілковий рух вже давно є рушієм миру та подолання розколу і сектантства.
- У М'янмі профспілки продовжують свою багаторічну боротьбу за мир і демократію в найскладніших і найнебезпечніших умовах безжальної військової диктатури.
- У Тунісі профспілка UGTT та інші були удостоєні Нобелівської премії миру за свою роботу з розбудови постдиктаторської країни з новою конституцією.
Світ стоїть на порозі історичного економічного спаду з катастрофічними наслідками для трудящих у всіх регіонах, якщо уряди терміново не впровадять новий соціальний договір, заявили делегати 5-го Всесвітнього конгресу МКП в Мельбурні, Австралія.
Економічний брифінг МКП описує глобальну економічну систему, яка стикається з перехресними соціальними, економічними, екологічними та медичними кризами, що впливають на працівників та їхні сім'ї в усіх регіонах, незалежно від рівня розвитку їхньої національної економіки.
Про це йдеться у брифінгу: «У 2022 році ми є свідками низхідної спіралі економічного зростання, одночасно з ескалацією цін на товари і послуги, які складають основу базових витрат на життя працівників».
Шаран Барроу, Генеральний секретар МКП, сказала: «Зараз занадто багато політичних лідерів та інститутів, схоже, просто не розуміють цього. Вразливість багатьох економік ще ніколи не була такою великою. Але вони знову підводять трудящих і повертаються до своїх «ортодоксальних» макроекономічних рішень, які, як було доведено знову і знову, лише поглиблюють глобальну нерівність і руйнують життя і перспективи в усьому світі.
Нам потрібна нова економічна модель з новими бізнес-моделями, які базуються на повній зайнятості, гідній праці та спільному процвітанні. Це означає новий суспільний договір зі спільним процвітанням та справедливими перехідними процесами, які допоможуть стабілізувати громади та економіки, створюючи спільну безпеку мирного співіснування, яка одночасно вирішує проблеми бідності та ізоляції, створюючи можливість для інвестування в економіку турботи для створення високоякісних робочих місць, які підтримують суспільство.
Мова йде ні про що інше, як про створення умов для миру, соціальної справедливості та виживання».
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Що має робити Профспілка під час війни?
Життя постійно кидає нам нові виклики. Тільки-но профспілки адаптувалися до карантинних обмежень через ковід, як над всією країною нависла нова, жахлива і незбагненна, загроза – розпочалася війна.
Воєнні дії спричинили безліч проблем, з якими люди праці, і зокрема металурги і гірники, раніше ніколи не стикалися. Це означає, що ПМГУ так чи інакше необхідно навчитися їх вирішувати. На чому ж ми маємо зосередитися, чому приділити увагу в наявних умовах? На пропозицію фахівця з молодіжної роботи Романа Тарасенка над цим запитанням порозмірковували профспілкові активісти, які наразі знаходяться у лавах захисників України.
18 листопада 2022 року
Голова ФПУ Г. Осовий звернувся до делегатів Всесвітнього конгресу профспілок
На 5-му Всесвітньому конгресі Міжнародної конфедерації профспілок, який проходить в Австралії, виступив очільник делегації ФПУ, член Генеральної Ради МКП Григорій Осовий.
Звертаючись до делегатів він наголосив, що передусім говоритиме про питання війни і миру. Тому що тільки в умовах миру можна забезпечити гідну працю і добробут людей, а головне зберегти їм життя. Розповівши учасникам про колосальні втрати, які несе український народ і держава, у цинічно розв'язаній росією війні, заявив, що це злочин проти людяності. І в такій ситуації ніхто не може залишатися байдужим.
Григорій Осовий запропонував Конгресу у своїй резолюції рішуче засудити ФНПР за те, що вона підтримала війну Росії проти України і доручити комісії з розслідування подати новообраній Генеральній раді пропозиції про подальше перебування цієї організації у складі МКП.
Щодо висловлювань про швидке припинення війни, він відреагував, таким чином; українці звісно прагнуть миру, але не ціною відмови від частини своїх територій, незалежності і права самим визначати свою долю. Тільки повне їх звільнення, відшкодування росією завданих збитків і надання міжнародних гарантій безпеки Україні можуть стати основою для досягнення справедливого миру.
Український профспілковий лідер подякував усім країнам і народам, що підтримують справедливу боротьбу проти російського агресора. І, передусім, присутнім на Конгресі представникам національних профцентрів і міжнародних об'єднань профспілок, за солідарність і допомогу.
Говорячи про необхідність нового Громадського договору, очільник української делегації зазначив, що потрібно визнати, що в реальному житті інша сторона соціального контракту перестала його виконувати. Це видно по глобальних індексах МКП дотримання прав трудящих. Це глобальний виклик для усього профспілкового руху, який торкається і України, в якій транснаціональний капітал через своїх лобістів протягає антитрудові і антипрофспілкові закони на користь бізнесу. Неолібералізм ставить під загрозу колишні соціальні завоювання трудящих. Профспілки України роблять усе можливе в умовах воєнного стану, щоб захистити працівників. Неоціниму підтримку в цьому українські профспілки отримують від МКП і ЕКП.
Потрібно підштовхнути українську владу переглянути соціально-трудову політику і привести її у відповідність із стандартами соціальної Європи як країни-кандидата в члени ЄС, – вважає він.
З приводу прийняття Програми дій МКП та обрання Генерального секретаря і його команди, Голова ФПУ висловився на підтримку кандидатури Генерального секретаря ЕКП Луки Вісентіні. Він подякував Шаран Барроу, яка на посту Генерального секретаря зуміла зробити МКП ще авторитетнішою організацією.
Завершив свою промову Григорій Осовий словами: «Згуртовані і мобілізовані рішеннями Конгресу ми продовжимо справедливу боротьбу! Хай живе профспілкова солідарність! Слава героїчному народу України!».
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
18 листопада 2022 року
Україна зосередиться на моделі експортного зростання: металургія в числі пріоритетів
Україна зосередиться на розвитку галузей, які даватимуть найбільший ефект за напрямком експортної моделі зростання. Про це під час виступу на Kyiv International Economic Forum заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляється на сайті відомства.
Наразі ключовими напрямками роботи уряду в економічній сфері є стабілізація економіки і закладання основ для відбудови України та поствоєнного розвитку. Вже нині ведеться робота над залученням інвестицій, забезпеченням страхування ризиків, створенням відповідної нормативної бази тощо.
За словами Юлії Свириденко, відбудова відбуватиметься через архітектуру та інституції, які потрібно створювати зараз, зокрема, через Фонд відновлення. Окрім того, йдеться про структуризацію фонду приватних інвестицій.
Перший віцепрем’єр-міністр підкреслила, що важливим питанням з точки зору залучення інвестицій залишається страхування воєнних ризиків, механізм має поширюватись як на іноземних, так і на внутрішніх інвесторів. Зокрема, уряд працює над страхуванням військових ризиків з MIGA та IFC. Ці структури покриватимуть військові ризики до 90% від суми реалізації проекту. Агенція MIGA вже виділило Україні $30 млн на реалізацію пілотних проєктів поточного року, у 2023-му Україна прагне залучити ще до $1 млрд саме на страхування інвестицій.
Важливим є забезпечення верховенства права та ствердження експортної моделі зростання. Україна зосередиться на розвитку галузей, які даватимуть найбільший ефект за цим напрямком: металургія, сільське господарство з високим рівнем переробки, військова та аерокосмічна технології, ІТ та military-tech.
Як зауважила Юлія Свириденко, Україна має бути приваблива своєю конкурентною податковою системою та швидкою логістикою. Потрібно розвивати оборонний комплекс, military-tech, аграрну переробку, металургію, але теж на базі переробки.
«Україна повинна отримати сталий доступ на ринки Європи і США. Бо сировина – це одна історія, а продукція переробки завжди була іншою, тут працювали тарифні та інші бар’єри. Тому ми стоїмо на позиції, що ЄС має продовжити дію Угоди про скасування мит для українських товарів. І минулого тижня в США ми порушували питання щодо продовження дії окремої угоди на сталь», – зазначила перший віце-прем’єр.
За матеріалами сайту gmk.center
18 листопада 2022 року
Страхувальник подає відомості про працівника щодо належності або неналежності до професійних спілок
6 листопада набрав чинності Закон України 18 жовтня 2022 року № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 2682).
Законом № 2682 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон про ЄСВ).
Отже, частину 1 статті 17 Закону про ЄСВ викладено в новій редакції, відповідно до якої інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) використовується з додержанням вимог законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» виключно для потреб, визначених Законом про ЄСВ та законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також для:
- призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
- виявлення порушень законодавства про працю, у тому числі фактів використання праці неоформлених працівників, вимог законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями;
- моніторингу дотримання законодавства про соціальний діалог, про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності;
- обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності;
- накопичення, зберігання та використання відповідно до законодавства інформації про сформовані (видані), продовжені листки непрацездатності.
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру також може надаватися центральним органам виконавчої влади та державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках, встановлених законом щодо захисту персональних даних) у порядку, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Законом, зокрема, внесено зміни до частини 2 ст. 20 Закону про ЄСВ, якими передбачено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо:
- переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору;
- про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги;
- належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.
Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За використанням матеріалів з dp.tax.gov.ua
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
17 листопада 2022 року
Третя сесія всесвітньої конференції жінок: новий суспільний договір та порядок денний гендерних перетворень
У Мельбурні перебуває делегація ФПУ на чолі з Головою ФПУ Григорієм Осовим. Сьогодні після обіду Конгрес МКП розпочне свою работу.
Делегати розвиватимуть результати першої та другої сесії: гендерно-трансформаційний порядок денний профспілок, спрямований на відновлення та стійкість до нового суспільного договору, заснованого на рівності, справедливості та інклюзивності.
Це прагнення відображено в програмі:
1. Побудова економіки турботи.
2. Викорінення гендерного насильства та домагань у сфері праці.
3. Забезпечення гендерної рівності та інклюзивності в інтересах миру та демократії.
4. Реалізація рівної оплати за працю рівної цінності.
5. На шляху до універсальних гендерно-чутливих систем соціального захисту.
6. Забезпечення ґендерно-трансформативного справедливого переходу.
7. Рівний доступ до розвитку навичок, професійнаої підготовки та навчання впродовж життя.
8. Трансформаційне лідерство жінок.
Генеральний секретар МКП Шаран Барроу зазначила: «Ця конференція та її результати є вирішальним фактором, який сприятиме просуванню гендерної рівності, справедливості та інклюзивності в контексті глобальної кризи в галузі охорони здоров'я, економіки та соціальної сфери під час дебатів на 5-му Всесвітньому конгресі МКП.
Це забезпечить безпосередній вплив жінок-профспілкових діячів на пріоритети глобального профспілкового руху на наступні чотири роки. Це сприятиме змінам у пріоритетних сферах цієї конференції, оскільки ми працюємо над новим соціальним договором для відновлення та стійкості, заснованим на рівності та справедливості».
Напередодні з делегацією українських профспілок зустрілася Президент АФП-КВП Ліз Шуллєр. Українська делегація також зустрілася з Генеральним секретарем ЄКП, Генеральним секретарем ЗЕРР Лукою Вісентіні та заступником Генерального секретаря МКП Оуеном Тюдором.
Під час зустрічей піднімалися питання посилення гуманітарної допомоги українським профспілкам та внутрішньо переміщеним особам внаслідок російської агресії, реформування трудового законодавства в Україн з метою його повної лібералізації, остаточного виключення ФНПР зі складу МКП, намагань держави конфіскувати власність ФПУ.
Українська делегація отримала запевнення, що вся інформація надана українською стороною, буде доведена до Білого дому та Єврокомісії.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
17 листопада 2022 року
Рекордний мінімум: в Україні зменшилась офіційна кількість зареєстрованих безробітних
В Україні знову зменшилась кількість офіційно зареєстрованих безробітних. Про це пише народний депутат Ярослав Железняк.
Станом на листопад — лише 239 тисяч осіб. Це рекордний мінімум не тільки за останній час, але взагалі за всі місяці спостережень безробіття в Україні, починаючи з 2003 року.
Ще в червні цього року у нас було 316 тисяч офіційних безробітних.
Впав і важливий показник «Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду)». Він в листопаді становить 7 кандидатів на вакантне місце, що відповідає рівню грудня 2021 року. І це майже на 46% менше ніж в червні цього року.
«Я впевнений, що фактор мобілізації впливає на зменшення кількості заявок на безробіття від чоловіків. Але показник упав у порівнянні з іншими місяцями війни навіть окремо щодо жінок», – додав нардеп.
Втім, йдеться про офіційні дані Держстату. У той же час, наприклад, Нацбанк у своєму інфляційному звіті прогнозує, що в першій половині 2023 року рівень безробіття досягне 35%, і його зниження до 18,2% очікується у 2024 році.
За матеріалами сайту news.finance.ua
17 листопада 2022 року
Україна в жовтні 2022 року збільшила експорт титановмісних руд на 21% м./м.
За підсумками січня-жовтня 2022-го гірничодобувні компанії скоротили відвантаження титанових руд за кордон на 39% р./р.
Українські підприємства гірничо-металургійного комплексу за підсумками жовтня 2022 року збільшили експорт титановмісних руд на 20,8% у порівнянні з попереднім місяцем – до 29,33 тис. т. У грошовому еквіваленті експорт за вказаний період зріс на 6,9% м./м. – до $12,73 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
У річному обчисленні експорт титановмісних руд з України у жовтні 2022 року скоротився на 16,7% в натуральному виразі та на 11,6% – у грошовому.
За січень-жовтень 2022 року українські підприємства експортували 273,4 тис. т титановмісних руд, що на 38,9% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Дохід від експорту за вказаний період скоротився на 10,5% р./р., до $111,27 млн.
Основними споживачами української титановмісної руди в січні-жовтні 2022 року були Чехія (49,62% у грошовому еквіваленті), США (12,27%), та Польща (7,27%).
Нагадаємо, за підсумками 2021 року Україна наростила експорт титановмісних руд та концентрату на 3% у порівнянні з 2020 роком – до 553,05 тис. т. У грошовому виразі за цей період експорт зріс на 17% р./р. – до $161,9 млн. Основні поставки здійснювалися до Мексики (21,23% поставок у грошовому виразі).
Україна є однією з небагатьох країн, які мають замкнутий цикл виробництва в титановій галузі – від видобутку титановмісних руд та їх переробки до виробництва готової продукції.
Зараз титанові руди видобувають ПрАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ВГМК та ІГЗК), ТОВ «Міжріченський ГЗК» та ТОВ «Валки-Ільменіт». Крім того, компанія «Велта» збудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. т ільменітового концентрату на рік.
За матеріалами сайту gmk.center
17 листопада 2022 року
Жінки в країнах Євросоюзу до кінця року працюватимуть «безкоштовно»
15 листопада у ЄС відзначали День рівної оплати праці. Однак жінки у всьому Євросоюзі продовжують отримувати в середньому на 13% менше, ніж їхні колеги-чоловіки. І це прі рівному навантаженні.
Процес усунення цього розриву, як і раніше, йде дуже повільно. За останнє десятиліття він скоротився лише на 2,8%.
В одинадцяти країнах Євросоюзу внутрішньодержавний гендерний розрив в оплаті праці становив більше, ніж у середньому щодо ЄС. Серед них Латвія та Естонія, де різниця в оплаті становить понад 20%.
Найнижча різниця в оплаті праці між чоловіками та жінками була зафіксована у Люксембурзі. Там жінкам платять на 0,7% менше, ніж їхнім колегам-чоловікам. Далі йдуть Румунія та Словенія з різницею у 2,4% та 3,1% відповідно.
Якщо перерахувати зарплати жінок за рік і на даний момент вирівняти їх заробіток з колегами-чоловіками, то півтора місяця 2022 року жінки працюватимуть «безкоштовно».
«Рівна праця заслуговує на рівну оплату: це основний принцип Європейського Союзу. Вирішення проблеми несправедливості гендерного розриву в оплаті праці не може статися без зміни структурних диспропорцій у суспільстві», – заявили європейський комісар з питань юстиції, прав споживачів та ґендерної рівності Віра Йоурова та комісар ЄС з питань рівності та Хелена Даллі.
Щоб скоротити цей розрив, вони закликали країни ЄС забезпечити умови для жінок і чоловіків, щоб вони могли краще розподіляти обов'язки щодо роботи та догляду за дітьми.
За даними Єврокомісії, жінки несуть основний тягар домашніх обов'язків та обов'язків щодо догляду за дітьми, через це 7,7 млн жінок не мають роботи.
«Ми розраховуємо на те, що держави, що входять до Євросоюзу, посилять свою роль у доступній і високоякісній дошкільній освіті та довгостроковому догляді, що є необхідною умовою для підтримки участі жінок на ринку праці», – заявили Йоурова та Даллі.
Вони закликали депутатів Європарламенту та країни ЄС якнайшвидше прийняти запропоновану Єврокомісією директиву про прозорість оплати праці.
«Прозорість сприяє припиненню ґендерної упередженості в оплаті праці із самого початку та дає працівникам можливість відстоювати своє право на рівну оплату за однакову роботу чи роботу рівної цінності», – заявили політики.
Згідно з опитуванням громадської думки, дев'ять із десяти європейців (чоловіки та жінки) вважають неприпустимим, щоб за однакову роботу жінкам платили менше, ніж чоловікам. Опитування також показало, що 64% виступають за публікацію середньої заробітної плати за типом роботи та статтю в їхній компанії.
За матеріалами сайту euronews.com
