18 квітня 2024 року
Промвиробництво в ЄС скоротилося на 5,4%
Промислове виробництво в єврозоні та Євросоюзі, з поправкою на сезонні зміни, в лютому 2024 року зросло на 0,8% та 0,7% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з лютим 2023-го промвиробництво в єврозоні та ЄС впало на 6,4% та 5,4% відповідно. Про це свідчать дані Євростату.
Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у лютому був зафіксований в Ірландії (+3,8%), Угорщині (+3,5%) та Словенії (+3,3%). Найбільше зниження спостерігалось в Хорватії (-4,6%), Литві (-3%), а також в Бельгії (-2,7%).
У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у лютому 2024 року найбільше зросло в Іспанії (+3,5%), Словенії (+2,8%) та Данії (+2,7%). При цьому, Ірландія (-36%), Бельгії (-12,7%) і Болгарія (-8,4%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з січнем 2023-го.
Читати повністю
17 квітня 2024 року
Генеральний секретар Глобального Союзу IndustriALL Атле Хойє звернувся до Генерального директора Міжнародної організації праці Жілберта Ф. Унгбо з приводу триваючого руйнування Росією енергетичної інфраструктури в Україні.
Шановний пане генеральний директор!
Я пишу цього листа вам як генеральний секретар Глобального союзу IndustriALL, який має 550 філій у 130 країнах, що представляють понад 50 мільйонів працівників, у тому числі в гірничодобувній, енергетичній та виробничій галузях, з проханням про ваше термінове звернення до уряду російської федерації про те, що країна повинна негайно припинити руйнування енергетичної інфраструктури в Україні.
Упродовж останніх двох років росія завдає широкомасштабних ракетних і безпілотних ударів по цивільній і критичній інфраструктурі в Україні. Більшість атак були спрямовані на об’єкти електроенергетичної інфраструктури, що призвело до серйозних пошкоджень і руйнувань. У результаті цього, в багатьох містах і селищах країни люди залишилися без світла, тепла та водопостачання.
Значна кількість інфраструктури електрогенерації залишається пошкодженою та не працює. Внаслідок ракетного обстрілу росією українських енергетичних об’єктів 22 березня 2024 року було зруйновано багато енергоблоків по всій країні, порушено енергопостачання для близько 2 мільйонів людей в Україні. Зокрема, суттєво постраждали ТЕС ДТЕК, на яких діє наша членська організація - Незалежної профспілки гірників України.
29 березня 2024 року під час широкомасштабного комбінованого обстрілу вночі російські війська знову завдали ударів по енергетичних об’єктах України. В результаті постраждали теплові і гідроелектростанції в центральних і західних областях України.
Ці напади підкреслюють постійну мету росії, яка полягає в знищенні енергетичної інфраструктури та економіки України. Це підтверджується висновками Звіту незалежної міжнародної слідчої комісії щодо ситуації в України, яка встановила, що «повторні хвилі атак на енергетичну інфраструктуру, починаючи з жовтня 2022 року, були систематичними, широко поширеними та частиною політики, підкріпленими цитатами у тому числі - заявами вищого керівництва Російської Федерації, а отже, вони можуть бути визнані злочином проти людства».
Ми закликаємо вас звернутися до російського уряду, щоб зупинити руйнування цивільних об’єктів, зокрема енергетичної інфраструктури.
Крім того, було б надзвичайно важливо, якби МОП, у координації з іншими агенціями та програмами ООН, могла підтримати ініціативу щодо допомоги у забезпеченні уряду України тепловим генеруючим обладнанням, таким як парові турбіни, турбогенератори та системи їх керування, а також трансформатори.
Ця міжнародна підтримка буде життєво важливою для сприяння зміцненню стійкості енергетичної системи України, забезпечення енергопостачання громадян і підприємств України, запобігання гуманітарного та економічного колапсу та збереження робочих місць в Україні.
Я з нетерпінням чекаю на вашу відповідь.
Щиро Ваш Атле Хойє, Генеральний секретар Глобального Союзу IndustriALL
Женева, 11 квітня 2024 р.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
17 квітня 2024 року
Бюджет, оплата праці та соціальний захист населення: рішення органів влади
Департамент з питань бюджету та оплати праці ФПУ зібрав та проаналізував інформацію щодо рішень органів влади, які були прийняті останніми днями (на 17.04.2024р.), з питань соціально-економічного напрямку та захисту громадян.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
17 квітня 2024 року
МВФ прогнозує економічне зростання України
Міжнародний валютний фонд очікує, що показник економічного зростання України за підсумками нинішнього року становитиме 3,2%, а наступного року - зросте до 6,5%.
Про це йдеться в доповіді «Перспективи світової економіки» (WEO), презентованої під час Весняних зустрічей МВФ і Світового банку у Вашингтоні, передає кореспондент Укрінформу.
У розділі WEO щодо країн Європи зазначається, що у 2024 р. реальний ВВП України становитиме 3,2%. Причому, показник за минулий рік був переглянутий Фондом та збільшений до 5% за підсумками року – порівняно з очікуваними раніше 4,5%.
Наступного року прогнозується істотне зростання реального ВВП України - до 6,5%.
МВФ також навів прогнози за іншими показниками.
Зокрема, індекс споживчих цін в Україні може знизитися з 12,9 у 2023 році до 6,4 у нинішньому. Наступного року цей індекс очікується на рівні 7,6.
Крім того, передбачаються зміни в прогнозах щодо балансу поточного рахунку України з «мінус» 5,5 минулого року до «мінус» 5,7 за підсумками нинішнього. У 2025 році ця динаміка продовжиться – до «мінус» 8,2.
Показник безробіття зменшиться з 19,1 у 2023 році до 14,5 цього року. У 2025 році він прогнозується на рівні 13,8.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
17 квітня 2024 року
Надійшла відповідь на звернення ФПУ до Уповноваженого ВР України з прав людини
За результатами розгляду звернення Федерації профспілок України до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо необхідності ініціювання звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням про відповідність Конституції України положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від Секретаріату Уповноваженого до ФПУ надійшла відповідь, в якій зокрема зазначено:
«Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» № 776/97-ВР (далі – Закон № 776/97-ВР), Уповноважений має право звертатися до Конституційного Суду України з поданням про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина.
У процесі розгляду листа ФПУ виникла необхідність ґрунтовного опрацювання та посилення ообґрунтування наведених у зверненні профспілок застережень щодо невідповідності Конституції України окремих положень Закону № 3494. З метою визначення достатніх правових підстав для внесення до Конституційного Суду України конституційного подання про відповідність Конституції України (конституційності) положень Закону № 3494 Секретаріатом Уповноваженого у грудні 2023 року направлено запити до провідних закладів вищої освіти України для отримання науково-експертних висновків з цього приводу…».
17 квітня 2024 року
У Греції проходить 24-годинний загальний страйк
Сьогодні, 17 квітня, через страйк працівників транспортного сектора всі кораблі та пороми в грецьких портах залишаються пришвартованими. Зупинено і рух поїздів, робітники вимагають підвищення заробітної плати, щоб упоратися зі зростанням вартості життя. Робітники приєдналися до 24-годинного страйку найбільшої профспілки приватного сектору Греції (GSEE), заявивши, що їхні зарплати все ще відстають від зарплат європейських колег.
Оскільки водії автобусів і таксі також зупинили роботу, багато доріг у центрі Афін виявилися забитими автомобілями. Люди змушені діставатися роботи самостійно.
Цього місяця в Греції було підвищено мінімальну брутто-зарплату - на 6,4%, до 830 євро, що стало четвертим подібним збільшенням за п'ять років і за час відновлення економіки країни після 10-річної фінансової кризи.
Проте робітники кажуть, що підвищення заробітної плати недостатньо, щоб упоратися зі зростанням цін на продукти харчування та житло.
«Наш посил зрозумілий. Робітники не можуть зводити кінці з кінцями за таких зарплат і зростання цін», – йдеться у заяві профспілки GSEE, у лавах якої близько 2,5 млн осіб.
Напередодні загального страйку найбільша профспілка журналістів Греції (ESIEA) провела 24-годинну страйк у всіх секторах ЗМІ. Його представники заявили, що виступають проти «анархічних умов праці та дуже низької заробітної плати».
Зростання інфляції погіршило проблему: афінська щотижнева газета To Vima підрахувала, що за останні два роки ціни зросли приблизно на 37%.
За матеріалами сайту reuters.com
16 квітня 2024 року
Питання колективно-договірного регулювання – пріоритет профспілкової роботи
Численні важливі питаннями колективно-договірного регулювання були обговорені сьогодні на розширеному засіданні Постійної комісії ЦР ПМГУ із соціально-економічної роботи, в якому взяли участь голови територіальних організацій Профспілки, первинних профспілкових організацій, фахівці з питань соціально-економічної роботи та правового захисту. Засідання, яке проходило у очно-заочному форматі (з основною студією в Дніпрі), відкрив голова комісії Володимир Максак. Він окреслив теми порядку денного, наголосив на важливості якісного і вправного ведення колективних переговорів з роботодавцями в надто складній поточній ситуації з метою ефективного захисту трудових прав та інтересів працівників підприємств гірничо-металургійного комплексу України.
Голова ПМГУ Олександр Рябко, привітавши учасників розширеного засідання Постійної комісії, підкреслив, що питання колективно-договірного регулювання, вміння знаходити ґрунтовні аргументи для діалогу з роботодавцем та принципово відстоювати свою позицію є найважливішими в профспілковій роботі. Адже саме цим шляхом можна вирішити більшість питань щодо захисту нашого основного капіталу - людей праці.
Як приклад він навів складні, але успішні колективні переговори, які були проведені первинними організаціями ПМГУ Дніпровського металургійного заводу (голова ПО Сергій Крамарчук) та металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» (голова ПО «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталя Маринюк).
Саме про досвід вдалого виборювання своїх законних вимог, про нелегкий шлях перемовин з роботодавцями присутнім розповіли голова ПО ПМГУ ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» Сергій Крамарчук та головний спеціаліст з економічних питань ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Тетяна Пріцкау.
Про особливості та проблеми застосування законодавства України у колективно-договірному процесі в умовах воєнного стану розповів заступник Голови ПМГУ Богдан Оверковський. Він презентував проект Довідника голови первинної організації ПМГУ з питань колективних переговорів, розроблений фахівцями Центральної ради Профспілки, і запросив всіх присутніх до обговорення цього корисного документу.
Провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин Валентина Броннікова розкрила тему використання у соціальному діалозі з роботодавцями інформації про їхню діяльність. Увагу присутніх на окремих аспектах та показниках економічного аналізу, доцільних для використання при підготовці та веденні колективних переговорів, акцентувала начальник відділу соціально-економічної роботи Ольга Гончарук.
На думку учасників розширеного засідання Постійної комісії ЦР ПМГУ із соціально-економічної роботи, теми, що були обговорені у колі фахівців, надважливі для успішної роботи Профспілки, а отримана інформація має суто практичну цінність, і тому безперечно стане у нагоді у роботі профспілкових лідерів і працівників.
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
«Ми тут, щоб наші діти могли жити в мирі»
У цивільному житті Юлія Мількевич – провідний інженер сектору технічного обслуговування автотранспортного цеху Покровського ГЗК, активна спілчанка ПМГУ. Але зараз для неї на першому місці – служба у ЗСУ, в складі мінометної батареї. Наша колега, головний редактор газети «За марганець» Наталія Чепець, поспілкувалася з жінкою і змалювала виразний портрет хороброї захисниці Батьківщини у питаннях і відповідях.
– Юліє, розкажіть, будь ласка, що спонукало Вас доєднатися до лав ЗСУ?
– Я дивилась на те, що відбувається навколо, і мені боліло. Щодня ходила на роботу, але відчувала: роблю щось не те і перебуваю не там, де маю бути. На якомусь етапі трапився переломний момент, я відчула – не можу триматись осторонь буремних подій, мушу брати в них участь. Тому я пішла у військкомат і добровільно уклала контракт на 3 роки.
16 квітня 2024 року
Виробництво та споживання металопрокату в Україні у І кварталі 2024 року
У січні-березні 2024 р. українськими металургійними підприємствами вироблено 1389 тис т металопрокату (135,5% відносно аналогічного періоду 2023 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 1029 тис. т, або 74,1%. В січні-березні 2023 р. частка експорту становила 38,3% (393 тис т при загальному виробництві металопрокату 1025 тис т).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-березні 2024 р. становить 45,00%, що трохи вища за показник січня-березня 2023 р. (43,28%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 3 місяці 2024 значно перевищує показник січня-лютого 2023 р. (40,72% та 31,30% відповідно). Частка ж сортового прокату значно нижча за показник січня-березня 2023 р. (14,29% у 2024 р. проти 25,45% у 2023 р.).
16 квітня 2024 року
Європейська металургія потребує 5 млн т водню на рік для декарбонізації
Металургійна промисловість Європи потребує 5 млн т водню на рік для декарбонізації своїх операцій, зазначив генеральний директор Європейської сталеливарної асоціації (EUROFER) Аксель Еггерт на профільній конференції у Польщі.
Він зазначив, що основні металургійні проєкти в регіоні будуть готові до використання водню до 2026-2027 років, але його постачання відсутнє. Водень традиційного виробництва доступний за ціною €10-11/кг, але для конкурентоспроможності галузі він має коштувати €2-3/кг.
Учасники конференції дійшли висновку, що Європі, ймовірно, знадобиться 20-25 років, щоб забезпечити достатнє постачання водню для декарбонізації своєї металургійної промисловості.
Аксель Еггерт додав, що використання та зберігання вуглецю (CCUS) має вирішальне значення для розвитку сталеливарної промисловості Європи.
