22 квітня 2026 року
Відчуття єдності та позитивні враження
Останнім часом підприємства ГМК потерпають від великої кількості проблем. Іршанський ГЗК, на жаль, не виняток. Війна та її економічні наслідки негативно впливають на виробництво, це тягне за собою фінансові втрати... В результаті страждають працівники, через призупинку дії статті 44 Закону «Про профспілки...» гранично звужуються можливості їхньої первинної організації ПМГУ.
Однак навіть в таких умовах, не отримуючи коштів від роботодавця, профком ПО (голова Наталія Фещенко) примудряється час від часу організовувати невеличкі, але цікаві згуртовувальні заходи для спілчан.
Так, кілька місяців тому вони мали змогу помірятися силами у турнірі з зимової риболовлі (вийшло справжнє свято рибалок з неймовірною юшкою!), а в квітні – зійшлися у боротьбі за звання найкращих за тенісним столом (хлопці та дівчата змагалися в особистій першості).
Авжеж, всім учасникам було приємно отримати заохочення від Профспілки, але головний підсумок обох ініціатив полягав не в нагородах, а у відчутті єдності та позитивних враженнях від часу, проведеного разом.
22 квітня 2026 року
Новий імпульс для розвитку робітничого спорту
Серед давніх профспілкових традицій є одна, яку безсумнівно варто взяти з собою у майбутнє: це сприяння розвитку робітничого спорту. Благородна і корисна справа, якою профспілки опікуються разом із Всеукраїнським фізкультурно-спортивним товариством «Україна».
Вчора, 21 квітня, відбувся VІІІ З’їзд ВФСТ. До участі в ньому долучилися голова підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Ольга Саладуха, президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт, заступник директора департаменту масового спорту та здоров'я нації Міністерства молоді та спорту України Тетяна Семеник, голова ФПУ Сергій Бизов, керівники всеукраїнських галузевих профспілок, серед яких був і голова ПМГУ Богдан Оверковський.
Зі звітом про роботу за період 2021-2025 років виступила очільниця Товариства Наталія Омельчук. Також присутні розглянули інші питання порядку денного: визначили пріоритетні напрями діяльності ВФСТ на наступний період, внесли необхідні зміни до його Статуту, затвердили новий склад керівних органів, ухвалили низку організаційних рішень.
Головою ГО ВФСТ «Україна» знов обрали Наталію Омельчук. Її заступниками стали Юрій Калинюк, а також Андрій Кужельний і Валерій Гавриленко (обидва – на громадських засадах).
Звісно ж, знайшлося місце і для невеликих урочистостей: Ольга Саладуха вручила Грамоти Комітету Верховної Ради України провідним фахівцям Товариства, а Вадим Гутцайт нагородив Почесними відзнаками, Почесними грамотами, Грамотами та Подяками провідних спортсменів, тренерів і фахівців прифронтових областей країни.
21 квітня 2026 року
Людина не завжди має змогу впливати на події світу навколо. Але свій внутрішній стан, свій настрій ми регулювати здатні: роблячи свідомий вибір на користь негативу або позитиву, страху або цікавості, нудьги або діяльності...
У профкомі ПО ПМГУ ПрАТ «Полтавський ГЗК» (голова Дмитро Вінівітін) віддають перевагу активній життєвій позиції, і всіх спілчан закликають до того ж. Зокрема, регулярно пропонують їм у вільний час не сидіти вдома, а долучатися до цікавих і корисних для здоров’я спортивних змагань.
Так, у минулі вихідні любителі спорту з числа гірників на чолі зі своїм профлідером виступили у чемпіонаті Горішніх Плавнів з баскетболу 3х3. Загалом за перемогу в ньому боролися 10 команд, три з яких представляли підприємства компанії Ferrexpo.
Дмитро Вінівітін розповів: «Суперництво було складним, напруженим та яскравим, інтрига тривала до останніх секунд кожного з матчів. Потужно грала молодь. Для нас її участь в цьому турнірі має особливе значення, адже він присвячений пам’яті почесного громадянина міста, колишнього генерального директора Полтавського ГЗК Володимира Мартиненка. Нове покоління спортсменів повинно знати та пам’ятати людину, яка багато зробила для розвитку спортивного руху на підприємстві і в нашій громаді».
За підсумками всіх зустрічей представники ПО у складі двох спортколективів – «Ferrexpo Basket» та «Ferrexpo ЦВО» – забрали «срібло» і «бронзу» чемпіонату, поступившись тільки переможцю – баскетбольному клубу «Кремінь» з Кременчука.
#ДеньОхорониПраці2026
Безпека праці - справа спільна
Про охорону праці часто говорять як про обов’язкову складову виробництва. Але насправді це значно більше - це постійна відповідальність за людей, без якої неможлива ні стабільна робота, ні розвиток підприємства. Тож Профспілка послідовно тримає ці питання в центрі уваги, наполягаючи на реальних діях, а не формальних підходах.
Голова цехового комітету СПЦ-3 ПО ПМГУ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» Олександр Захарченко розповідає, як виглядає ця робота зсередини.
- Якщо відверто, питання охорони праці - це одне з перших, про що думаєш щодня. Інакше й бути не може, бо саме люди є нашою головною цінністю.
Від того, в яких умовах вони працюють, чи мають нормальний спецодяг та інші засоби індивідуального захисту, чи знають правила безпеки, залежить і їхнє життя, і те, як працює все підприємство.
У нас в цеху безпека праці - це завжди спільна турбота адміністрації і профспілкового комітету. Якщо виникає якась проблема, люди звертаються, ми підключаємося разом і вирішуємо. Немає такого, що хтось був осторонь, адже тут усі зацікавлені в результаті.
Особисто у мене, можна сказати, подвійна відповідальність в сфері охорони праці: я і начальник дільниці, і голова цехкому. З одного боку, організовую виробничий процес, де люди працюють із гарячим металом, і маю забезпечити їм безпечні умови праці. З іншого - представляю інтереси працівників. І це, чесно кажучи, допомагає краще бачити ситуацію з обох сторін.
Проблем у нас вистачає, як і всюди в промисловості. Виробниче обладнання не нове, є відчутний кадровий дефіцит, бо багато наших заводчан мобілізовано на фронт. До того ж завод деякий час простоював через обстріли. І коли люди повертаються до роботи після таких перерв, їм треба знову «втягнутися», пригадати всі нюанси, правила безпеки. Тому додаткові інструктажі проводимо обов’язково. Як кажуть, краще зайвий раз нагадати.
Ми з членами цехкому постійно слідкуємо за всіма змінами в нормативних документах, оновлюємо інструкції з техніки безпеки. На зборах обговорюємо питання охорони праці, розбираємо випадки травматизму, які трапляються не лише у нас, а й на інших підприємствах. Саме ця інформація допомагає працівникам бути більш обачливими та обережними на виробництві. Людей треба навчати так, щоб у разі небезпеки вони чітко розуміли, що робити і як діяти.
Також регулярно, раз на квартал, проводимо планові інструктажі. Але насправді навчання не має зводитися до графіка - воно повинно бути постійним. І це стосується всіх: і працівників, і нас, профспілковців, які відповідають за охорону праці. Ми теж повинні завжди бути в темі, розуміти всі процеси.
Зрештою, головне, щоб робота не коштувала працівнику здоров’я. Бо жодні виробничі показники не важливіші за безпеку людини.
#ДеньОхорониПраці2026
В народі кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Фахівці Технічної інспекції ПМГУ з цим прислів’ями повністю згодні. Вони точно знають: читати звіти щодо безпеки праці на виробництві – одне, а прийти на проммайданчик та подивитися на власні очі – інше. А ще ж можна зустрітися та поспілкуватися з працівниками, надати методичну допомогу профактиву... Суцільні плюси – і ніякого вже набридлого всім «формату онлайн»!
Так, на минулому тижні головний технічний інспектор праці ПМГУ Володимир Білик, технічний інспектор праці ПМГУ Анатолій Тертишний і головний технічний інспектор праці Дніпропетровської обласної організації ПМГУ Анатолій Кожем’яка відвідали «КАМЕТ-СТАЛЬ» – металургійне підприємство повного циклу, розташоване у місті Кам’янському Дніпропетровської області.
Гостей зустрічали представники осередку Профспілки, що діє на комбінаті. Щоб охопити більше локацій, техінспектори розділилися. Анатолій Тертишний разом з Андрієм Слюсаренком, головою комісії з охорони праці профкому ПО ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ» (очільник Сергій Какуша), вирушили на металургійне виробництво, а Володимир Білик і Анатолій Кожем’яка у супроводі профлідерки Любові Халіман – на коксохімічне.
Уважно вивчивши умови, в яких працюють каметсталівці, інспектори дали низку рекомендацій щодо їх покращення. Реакція адміністрації підприємства була максимально оперативною. Зокрема, вже знайдено рішення для оптимального забезпечення співробітників служби депо УЗТ та дільниці з випробування електрообладнання КХП питною водою.
Також в програму візиту увійшли тематичні наради, присвячені підготовці підприємства до роботи у весняно-літній період та перевірці виконання відповідних заходів, низці актуальних для трудового колективу питань (серед них – забезпечення спецодягом, організація питного режиму, надання спеціального харчування за роботу в шкідливих умовах тощо), а також обговоренню ініціатив з нагоди Всесвітнього дня охорони праці.
Крім того, фахівці Технічної інспекції зустрілися з профактивом: поділилися інформацією про рівень травматизму та профзахворюваності, ситуацію на інших підприємствах галузі та в ГМК загалом, відповіли на численні запитання. Та ще раз нагадали: охорона праці – не цифри у звітах, а життя і здоров’я реальних людей, тож здійснюючи громадський контроль в цій сфері, Профспілці ніколи не можна втрачати пильності.
17 квітня 2026 року
Підготовка професійних переговорників: підсумки навчальної програми
Упродовж лютого–квітня 2026 року Федерація профспілок України реалізувала освітню програму «Стандарт – профспілковий переговорник», спрямовану на підвищення професійного рівня представників профспілкових організацій. Проєкт відбувся за фінансової підтримки шведської організації міжнародної співпраці Union to Union у партнерстві зі шведськими профспілковими об’єднаннями LO, TCO та Saco.
Завершальне заняття програми відбулося 16 квітня. У його межах було підбито підсумки двомісячного навчання та проведено підсумкове тестування учасників. Із вітальними словами до слухачів звернулися заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий та міжнародний секретар Шведської конфедерації профспілок Лейф Ісаксон. У своїх виступах вони акцентували увагу на важливості розвитку професійних компетенцій профспілкових представників та ролі міжнародної співпраці у зміцненні інституційної спроможності профспілок в Україні.
Програма була орієнтована на фахівців, які безпосередньо залучені до ведення колективних переговорів із роботодавцями. Навчання охопило ключові аспекти цієї діяльності, зокрема правові засади переговорного процесу, фінансово-економічний аналіз підприємств, підготовку до переговорів, практику їх ведення, комунікаційні інструменти, управління конфліктами та відповідальність сторін за виконання колективних договорів.
Загальний обсяг програми становив 150 годин (5 кредитів ЄКТС), із яких 70 годин припадало на контактну роботу. У навчанні взяли участь 31 представник профспілок різних галузей економіки, в тому числі ПМГУ: провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин апарату ПМГУ Вікторія Глаголєва, фахівець з регулювання соціально-трудових відносин апарату Криворізької міської організації ПМГУ Ірина Бухало, голова ПО ПМГУ «Дніпроспецсталь» Олег Дувінг, заступник голови ПО ПМГУ «Інтерпайп Ніко-Тьюб» Євгеній Грачов.
За результатами підсумкового контролю учасники, які успішно склали тестування, отримають відповідні сертифікати.
Реалізація програми стала черговим кроком у розвитку системного навчання профспілкових кадрів та підтвердила важливість міжнародного партнерства у цьому процесі.
16 квітня 2026 року
«Школа правових знань»: навчання, що посилює захист
Центральна рада ПМГУ провела чергові заняття в межах освітньої програми «Школа правових знань», спрямованої на підвищення правової компетентності профспілкового активу.
Участь у навчанні взяли голови територіальних і первинних організацій Профспілки, їхні заступники, а також фахівці, відповідальні за юридичний супровід діяльності профспілкових структур.
Знаннями зі слухачами ділилися правовий інспектор праці Профспілки Галина Просяник, яка виступила модератором заходу, головний бухгалтер ПМГУ Євгенія Кондратьєва, правовий інспектор праці Володимир Пророк. Навчання супроводжувалося змістовною презентацією, що допомогла систематизувати матеріал і акцентувати увагу на ключових аспектах.
У ході занять були розглянуті актуальні питання змін у трудовому законодавстві, сфері соціального страхування та працевлаштування осіб з інвалідністю. Окрему увагу приділили практичному блоку - системному аналізу цивільних справ, пов’язаних із трудовими спорами, що дозволило учасникам поглибити розуміння механізмів захисту прав працівників.
Отримані знання та практичні інструменти вже сьогодні підсилюють здатність профспілкових представників ефективніше відстоювати права людей праці та впевнено діяти у складних правових ситуаціях.
#ДеньОхорониПраці2026
Безпека праці. Зона спільної відповідальності
На виробництві немає дрібниць, коли йдеться про безпеку. Кожне рішення, кожне відхилення від правил може мати свою ціну. Саме тому питання охорони праці давно вийшли за межі інструкцій і перевірок - сьогодні це передусім про підходи, відповідальність і культуру, яка формується щодня. Профспілка у цьому процесі відіграє важливу роль, адже саме вона допомагає тримати фокус на людині праці та її праві на безпечне робоче місце.
Про те, як ці принципи втілюються у життя, розповідає заступник голови Криворізької міської організації ПМГУ Олексій Шевчук.
- Найважливіше в моїй роботі - щоб люди поверталися додому живими і здоровими. Звучить просто, але за цим стоїть щоденна системна робота, увага до деталей, та відповідальність за життя і здоров’я працівників. Я не перебуваю безпосередньо на кожному робочому місці, тому маю дивитися ширше: бачити системні проблеми, відстоювати інтереси працівників і впливати на умови, в яких вони працюють.
І відверто кажучи, найскладніше тут - не документи і не перевірки. Найскладніше - змінити ставлення людини до власної безпеки. Бо навіть коли всі чують про нещасні випадки на виробництві, у більшості залишається внутрішнє переконання: це сталося з кимось іншим, мене це не стосується. Саме подолання цього сприйняття і є ключовим викликом у сфері охорони праці.
Практика показує, що більшість порушень виникає через дрібні, на перший погляд, відхилення - «на хвилину», «нічого не станеться», «я вже так робив». Саме такі рішення найчастіше призводять до серйозних наслідків.
Тому головне завдання – сформувати культуру безпеки, за якої кожен працівник розуміє: безпека – це не формальність, а особистий вибір і щоденна відповідальність.
Я взагалі вважаю, що головна проблема системи охорони праці в Україні – це формальний підхід до безпеки. Начебто все є: нормативна база, розроблені інструкції, проводяться інструктажі, ведеться необхідна документація. Але питання в тому, як це працює в реальному житті.
На практиці ця проблема добре помітна саме в системному вимірі - вона проявляється не в чомусь одному, а пронизує підходи в цілому: від організації процесів до ставлення до вимог безпеки.
У результаті виникає ситуація, коли безпека існує на «папері», але не завжди стає частиною щоденної роботи. Це проявляється і в підходах керівництва, де питання виробництва часто має пріоритет, і в діях працівників, коли допускаються відхилення від встановлених вимог.
Додає складності й технічний фактор. Значна частина обладнання на підприємствах є морально та фізично застарілою, що об’єктивно підвищує рівень ризиків навіть за умови належного обслуговування.
Якщо говорити про корінь проблеми, то це не відсутність правил, а відсутність реального, а не формального підходу до їх виконання. І поки безпека сприймається як обов’язкова вимога, а не як цінність, складно говорити про системні зміни.
Саме тому вирішення цієї проблеми, потребує комплексного підходу: поєднання ефективного контролю, оновлення технічної бази та, найголовніше, формування культури безпеки на всіх рівнях.
Насправді, безпека праці тримається на взаємодії соціальних партнерів. Профспілка - це про людей. Це той голос, який порушує питання, які сам працівник інколи боїться озвучити. Це про захист, про справедливість і про контроль.
Адміністрація - це про можливості. Від неї залежить, чи будуть виділені ресурси, чи буде модернізація, чи будуть реально впроваджуватись зміни.
Але є ще один важливий момент - довіра. Якщо працівник розуміє, що його почують і підтримають, він не буде мовчати про проблему. А це дуже важливо, бо багато ризиків можна прибрати ще до того, як щось станеться.
І от коли ці дві сторони чують одна одну - тоді є результат.
Безпека на виробництві завжди досягається системною роботою, а не зумовлюється поведінкою окремої людини.
Нерідко за висновками розслідування нещасного випадка винен працівник: не так зробив, не подивився, порушив інструкцію. І формально це так. Але якщо копнути глибше, ми побачимо і інші причини: виробничий тиск, нестача персоналу, технічний стан обладнання, організація процесів. Це все підштовхує до помилок. Додаємо сюди втому, звикання до ризику, впевненість «я вже сто раз так робив» - і отримуємо ситуацію, коли порушення стає нормою.
До цього іноді додається ще й формальний підхід до навчання. Працівник може пройти інструктаж і поставити підпис, але не завжди усвідомлює реальні ризики та наслідки своїх дій.
Тому, по суті, «людський фактор» - це не першопричина, а наслідок. Наслідок умов, у яких працює людина, і підходів, які сформовані на підприємстві. І поки ми будемо шукати одного винного після кожного випадку, а не дивитися на систему в цілому - ситуація кардинально не зміниться.
Є кілька базових речей, без яких система охорони праці не працює як єдиний механізм: реальне ставлення до безпеки, нормальні умови праці, неформальне навчання, зрозумілий і постійний контроль та чітке розуміння відповідальності на всіх рівнях. Бо безпека - це не функція окремої служби. Це зона відповідальності керівника, майстра і кожного працівника.
І тільки коли всі ці елементи працюють разом, можна говорити про результат.
Адже сильна система охорони праці - це коли ризики прибирають до того, як щось сталося.
#ПрофспілкаЦеМи
Ніхто з нас не знає своїх меж, доки доля не перевірить їх на міцність. От і працівники КП «Компанія «Вода Донбасу» жили, працювали, раділи і сумували – і не підозрювали про приховану в них до пори неймовірну силу духу. А потім прийшов 2014 рік і світ перевернувся.
Окупація ворогом частини східних областей, антитерористична операція – багато мешканців тамтешніх громад були змушені покинути рідні домівки. Звичні господарські зв’язки розірвалися. Комунальне підприємство, яке забезпечувало водою фактично весь Донбас, втратило частину інфраструктури, але продовжило підтримувати систему водопостачання та водовідведення на підконтрольній Україні території.
Відірване з кров’ю боліло. І ранам не судилось загоїтись. 2022 рік – новий злам, повномасштабна війна. Комусь – знов їхати, знов шукати прихистку. Комусь – продовжувати виконувати свою надважливу справу в умовах, коли кожен новий день – випробування, кожне виробниче завдання – подвиг.
Олексію Шурко випало бути учасником всіх цих страшних подій…
15 квітня 2026 року
Цю фразу можна було б вибити на гербі фінансових працівників нашої Профспілки. Однак вони – люди скромні, ще й справжні патріоти емблеми ПМГУ, тож без всіляких гербів воліють реалізовувати зазначений принцип на практиці, у щоденній праці.
В цьому їм допомагає Постійна комісія ЦР Профспілки з фінансової роботи. Її головне завдання: визначати зрозумілі, спільні для всіх «правила гри», формуючи фінансову політику нашої організації та її ланок.
Сьогодні комісія плідно попрацювала в межах свого чергового засідання. Захід пройшов в онлайн-форматі, за модерації головного бухгалтера Профспілки Євгенії Кондратьєвої.
Учасники розглянули підсумки зведеного бюджету ПМГУ за 2025 рік, поговорили про заходи, спрямовані на реалізацію Пріоритетних завдань на 2025-2030 роки, затверджених VIII З’їздом Профспілки, пройшлися по внутрішніх документах – інструкціях і постановах, що регулюють питання витрачання та обліку фінансів. Опрацьовані (актуалізовані та оновлені), вони увійдуть до нового методичного збірника матеріалів для членів КРК всіх рівнів.
Завершальним питанням порядку денного стало узгодження планів подальшої роботи – на ІІ півріччя 2026 року.
