16 травня 2024 року
Така тема була висвітлена на пресконференції, яку 15 травня організували і провели Федерація профспілок України і Конфедерація вільних профспілок України в Інформаційній агенції «Укрінформ».
На питання журналістів відповідали Голова ФПУ Григорій Осовий, Голова КВПУ Михайло Волинець, Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок (ITUC) Люк Тріангл (Luc Triangle), Генеральний секретар Глобальної профспілки IndustriAll Атле Хойє (Atle Høie), Генеральний секретар Глобальної профспілки UNI Крісті Хоффман (Christy Hoffman), Генеральний секретар Британського конгресу тред-юніонів Пол Новак (Paul Nowak).
Читати повністю
16 травня 2024 року
Кампанія за обов'язковий договір ООН
Перед початком 10-го раунду переговорів щодо договору в Раді ООН з прав людини в жовтні 2024 року глобальні профспілки та МКП закликають усі держави-члени взяти участь у процесі підготовки договору, який забезпечує користь мільйонам працівників у глобальних ланцюгах поставок.
Разом із МКП та іншими глобальними профспілками, Глобальний союз IndustriALL підтримує постійну розробку обов’язкового договору ООН, щоб притягнути корпорації до відповідальності за порушення прав людини.
У червні 2014 року Рада ООН з прав людини в Женеві прийняла резолюцію про створення міжурядової робочої групи відкритого складу (IGWG) з мандатом на розробку міжнародного юридично обов’язкового інструменту (LBI) щодо транснаціональних корпорацій та інших підприємств щодо прав людини. права людини. Глобальні профспілки та МКП беруть безпосередню участь у переговорах IGWG з 2016 року.
Через десятиліття цього процесу настав час посилити спільні зусилля, щоб закрити значну лазівку в міжнародному праві щодо порушення прав людини та покласти край корпоративній безкарності у таких випадках. Глобальні профспілки разом із МКП розпочинають громадську кампанію на підтримку процесу укладання угоди, щоб забезпечити міжнародний правовий інструмент, який забезпечує дотримання трудових прав мільйонам працівників глобальних ланцюгів поставок.
«Ці переговори мають вирішальне значення», – каже заступник генерального секретаря IndustriALL Кемаль Озкан.
«План дій IndustriALL, прийнятий Конгресом у 2021 році, обіцяє «продовжувати боротьбу за обов’язкові правові інструменти для захисту людей від порушень прав людини з боку ТНК, включаючи підтримку обов’язкового Договору ООН про бізнес і права людини, який підтримується ефективними системами правового захисту».
За матеріалами сайту industriall-union.org
16 травня 2024 року
Україна в I кварталі скоротила експорт товарів
За І квартал 2024 року експорт товарів становив 97,2% порівняно із І кварталом 2023 року, імпорт – 101,7%. Про це повідомляє Державна служба статистики.
Негативне сальдо склало 5914,3 млн дол. (за І квартал 2023 року також негативне – 5356,4 млн дол.).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,63 (за І квартал 2023р. – 0,66).
Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 205 країн світу.
За матеріалами сайту minprom.ua
16 травня 2024 року
Промислове виробництво в ЄС у березні зросло на 0,2% м./м.
Промислове виробництво в Євросоюзі та єврозоні, з поправкою на сезонні зміни, в березні 2024 року зросло на 0,2% та 0,6% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з березнем 2023-го промвиробництво в ЄС та єврозоні впало на 1%. Про це свідчать дані Євростату.
Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у лютому був зафіксований в Ірландії (+12,8%), Бельгії (+6,8%) та Люксембурзі (+4,5%). Найбільше зниження спостерігалось в Словенії (-5,9%), Польщі (-5,1%), а також у Фінляндії (-3,9%).
У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у березні 2024 року найбільше зросло в Ірландії (+37%), Кіпрі (+8,5%) та Румунії (+3,5%). При цьому, Фінляндія (-7,7%), Болгарія (-7,6%) і Австрія (-7,0%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з березнем 2023-го.
Виробництво енергії в єврозоні у березні 2024 року впало на 0,9% м./м., у річному вимірі воно знизилось на 3,5%. У ЄС виробництво енергії у зазначений період впало на 0,2% м./м. та 2,6% р./р.
Нагадаємо, у лютому промислове виробництво в єврозоні та Євросоюзі, з поправкою на сезонні зміни, зросло на 0,8% та 0,7% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з лютим 2023-го промвиробництво в єврозоні та ЄС впало на 6,4% та 5,4% відповідно.
Інфляція в єврозоні у березні 2024 року зросла на 2,4% р./р. сповільнивши темпи зростання у порівнянні з 2,6% у лютому. Таким чином, інфляція в Європі зменшує темпи зростання третій місяць поспіль.
За матеріалами сайту gmk.center
15 травня 2024 року
Місія глобальних профспілок – в Україні
Генеральний секретар МКП Люк Тріангл, генеральний секретар Глобального союзу IndustriALL Атле Хойє, генеральний секретар Глобальної профспілки UNI Крісті Хоффман та генеральний секретар Британського конгресу тред-юніонів Пол Новак вчора завітали до київського Будинку профспілок, де зустрілися з керівництвом і активом ФПУ та її членських організацій. У спілкуванні із закордонними колегами взяв участь, зокрема, перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко.
Представники місії прибули на зустріч зі спілчанами сповнені вражень, адже перед цим вони відвідали зруйновану російськими обстрілами Трипільську теплоелектростанцію в Київській області, наочно пересвідчились, які колосальні руйнування завдали рашисти нашій енергосистемі, дізнались, як самовідданою працею енергетиків відновлюється цей важливий об’єкт критичної інфраструктури.
Так, Люк Тріангл у своєму виступі зазначив: «Сьогодні ми на власні очі побачили, як виглядає терор проти суверенної країни та її людей. Ми підтримуємо українців, які б’ються з варварською росією не тільки за власну свободу і незалежність, а й за демократію, яка є цінністю для всього прогресивного люду. Ми солідарні з вами. Україна – Європейська країна!
Як профспілки, що об’єднують мільйони громадян у світі, ми вимагаємо виведення сил окупанта з території України і наполягаємо на покаранні агресора за війну, яку він розв’язав.
Росія заплатить за відбудову України. У самому ж процесі повоєнного відновлення важливу роль мають відігравати профспілки, тому що вони виборюють права людини».
На тому, що організації європейських і світових профспілок були солідарні з українцями з перших днів повномасштабного вторгнення РФ і лишатимуться на цій позиції й надалі, наголосила і Крісті Хоффман. Також вона підкреслила: «Найважчий тягар війни передусім лягає на плечі працівників. І потім, у процесі післявоєнної відбудови, необхідно уважно слідкувати за додержанням основних прав та інтересів працівників, на це має бути спрямована увага українських та міжнародних профспілок».
Атле Хойє висловив упевненість в тому, що саме в процесі повоєнної відбудови українські профспілки отримують шанс обійняти те важливе місце в суспільстві, яке їм законно належить.
Пол Новак закликав представників інших країн частіше приїздити в Україну, щоб знати, що тут реально відбувається. Він резюмував: «Саме тут ми усією душею відчули солідарність з нашими українськими братами та сестрами. Нас переповнюють солідарність та бажання допомогти вам. Отже, наш візит спрямований на те, щоб тема війни в Україні не зникала з сьогоднішнього порядку денного, як у політиків, так і у європейської громадськості».
Представники української сторони, зі свого боку, поділилися з гостями інформацією про свою щоденну роботу. У презентації, підготованій спеціально до візиту місії, Григорій Осовий розповів про ситуацію у національному профрусі, стан економіки та ринку праці в Україні, активну участь профспілок у реформуванні вітчизняного законодавства з метою врахування у ньому соціально-трудових норм і принципів, які з успіхом застосовуються в європейських практиках.
Він подякував закордонним колегам за допомогу, яку вони надають українським трудящим, і яка, за рішенням колегіальних органів ФПУ та її гуманітарного штабу, йде на потреби працівників, їхніх родин та на витрати, пов’язані з утриманням внутрішньо переміщених осіб, реабілітацію військових у санаторіях профспілок, а також відновлення діяльності членських організацій ФПУ. Профлідер зазначив: «Місія МКП і глобальних профспілок вперше у такому складі відвідує Київ та ФПУ. У цього візиту багато важливих завдань. Але ми, насамперед, вдячні учасникам делегації за їхню сміливість та відданість боротьбі за наші спільні цінності – свободу, незалежність та демократію».
15 травня 2024 року
Набув чинності Закон про правонаступництво у трудових відносинах
15 травня набув чинності Закон від 25 квітня 2024 року № 3677-IX «Про внесення зміни до Кодексу законів про працю України щодо трудових відносин при передачі суб'єкта господарювання», яким регулюється правонаступництво у трудових відносинах у разі зміни власника підприємства.
Відповідно до його положень, у разі передачі суб'єкта господарювання трудові відносини працівників продовжуються із набувачем. Права і обов'язки за трудовими договорами, що існували між працівниками і відчужувачем, переходять до набувача.
15 травня 2024 року
Делегація МКП провела зустріч з керівництвом СПО роботодавців і СПО профспілок
15 травня делегація МКП і глобальних профспілок під час зустрічі з керівництвом СПО роботодавців і СПО профспілок, що відбулась у Будинку профспілок у Києві, в форматі дискусії обговорила низку важливих питань, які представляють взаємний інтерес.
Мова йшла про дотримання прав працівників в умовах воєнного стану в Україні, важливості соціального діалогу, проведення справедливої трудової реформи, прийняття нового Трудового кодексу. Про те, що роботодавці мають теж брати на себе відповідальність за долю трударів, тому що це частина соціального діалогу і, що саме слід зробити, щоб допомогти імплементації справжнього соцдіалогу на секторальному рівні.
А також про післявоєнну відбудову і роль профспілок та роботодавців в цьому процесі. Люк Тріангл обговорюючи це питання підкреслив, що важливою умовою в цьому процесі має стати рівень оплати праці, щоб не було перетікання працівників в більш розвинені економіки, так як це сталося свого часу в Східноєвропейських країнах в перехідний період. Важливо, щоб Україна не стала країною «дешевої робочої сили», а мала б перспективи сучасно розвинутої економіки, щоб профспілки і роботодавці працювали на запровадження моделі з високою планкою вартості праці, і щоб ті українці, які тимчасово проживають за кордоном хотіли повертатися додому, і могли зайняти гідне місце на ринку праці. В цій ситуації виграють всі, і робітники, і профспілки, і взагалі країна. Тому профспілки мають бути невід’ємною частиною процесу побудови майбутнього країни, а для цього потрібні права профспілок, захист інвестицій, і це ми можемо зробити разом. Ми підтримує приєднання України до ЄС.
15 травня 2024 року
Україна у січні-квітні збільшила виручку від експорту чорних металів на 16,6% р./р.
Металургійні підприємства України в січні-квітні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 16,6% у річному обчисленні – до $959,76 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби».
На чорні метали за чотири місяці припало 7,14% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 6,18% у січні-квітні 2023 року.
У квітні поточного року надходження від експорту чорних металів становили $207,26 млн.
Водночас Україна в січні-квітні поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 25,8% – до $454,03 млн. У квітні ввезено продукції на $131,17 млн.
Крім того, за чотири місяці 2024 року Україна знизила експорт металовиробів на 8,1% – до $306,98 млн. У квітні їх експортовано на $77,11 млн. Імпорт металовиробів за цей період зріс на 47,2% – до $326,39 млн. У квітні цієї продукції ввезено на $92,39 млн.
Нагадаємо, що експорт металопрокату з України за 2023 рік становив 1,78 млн т, тоді як у 2022-му – 2,47 млн, а у 2021-му – 8,34 млн т. Імпорт відповідної продукції за минулий рік сягнув 1,18 млн т, у 2022-му – 621,6 тис. т, а у 2021-му – 1,12 млн т.
За матеріалами сайту gmk.center
15 травня 2024 року
ЄБРР прогнозує зростання української економіки на 3%
Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що економіка України у 2024 році зросте лише на 3% після 5,3% у 2023-му. Про це йдеться у новому звіті ЄБРР про регіональні економічні перспективи.
Як раніше вказували в ЄБРР, щоб Україна швидко відновилася до довоєнного рівня, зростання має бути набагато вищим – наприклад 14% на рік протягом п’яти років.
«Попри збільшення ВВП України у 2023 році, якому сприяв рекордний врожай, пошкодження електроенергетичної інфраструктури внаслідок нещодавніх обстрілів є одним з факторів, які, найімовірніше, обмежать подальше зростання у 2024 році», – прогнозує Банк.
Також економіку України будуть сповільнювати обмежений внутрішній попит, дефіцит робочої сили та недостатній обсяг інвестицій.
З іншого боку, значним позитивним фактором стало відкриття нового чорноморського експортного коридору. Це дозволило частково зменшити невизначеність щодо безпеки використання Чорного моря для експорту не лише зернових, а й продукції металургійної та гірничовидобувної промисловості, які постраждали чи не найбільше за останні два роки.
«Після дещо повільного початку використання цього коридору поступово набирає обертів», – зауважує ЄБРР.
Банк вважає, що економіка України може розігнатися до 6% у 2025 році, хоча існують великі ризики, що Росія продовжить руйнувати портову та енергетичну інфраструктуру.
За матеріалами сайту minprom.ua
14 травня 2024 року
Обсяги експорту напівфабрикатів зросли на 51,8%
Українські металургійні компанії за підсумками квітня 2024 року збільшили експорт напівфабрикатів на 51,8% порівняно з попереднім місяцем – до 132,1 тис. т. Порівняно з квітнем 2023-го показник зріс на 29,9%. Таким чином, обсяги експорту відновили зростання після двомісячного спаду. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Виручка вітчизняних підприємств від експорту напівфабрикатів за минулий місяць зросла на 45,7% порівняно з березнем – до $67,14 млн. У порівнянні з аналогічним місяцем 2023-го показник зріс на 19,9%.
За підсумками січня-квітня 2024 року експорт напівфабрикатів з України збільшився на 96,9% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 583,23 тис. т. Виручка від експорту зросла на 82,2% р./р. – до $288,32 млн.
