16 листопада 2022 року
Про життя і пріоритети первинок
На оперативній нараді з головами первинних організацій та бухгалтерами (казначеями), яку Криворізька міська організація ПМГУ 16 листопада провела в онлайн-форматі, відбувся обмін інформаціями про поточну ситуацію в первинках. Про це повідомила головний фахівець з інформаційної роботи міськради Оксана Шахмоть.
Присутні дізналися про обстановку на містоутворюючих і підрядних підприємствах: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (доповідав Федір Супрун), Криворізький залізорудний комбінат (Юрій Деркач), Північний ГЗК (Наталія Шамрицька), Південний ГЗК (Віталій Комірной), Інгулецький ГЗК (Анатолій Логачов), «Електромашпромсервіс» (Юлія Гой), «Кривбасвибухпром» (Ірина Білик), «Промремонти» (Валерій Чевський) та ін.
На жаль, в умовах воєнного часу трудові колективи Кривбасу продовжують знаходитися в несприятливих умовах, переживають соціально-економічні проблеми, що призвело до падіння чисельності членів Профспілки, відтоку і втрат кваліфікованих кадрів. Серед членів ПМГУ є загиблі на фронті захисники. Але якими б надскладними не були умови сьогодення та настрій, у первинках розуміють, що головним пріоритетом є підтримка Збройних сил України і зокрема мобілізованих працівників. Задля перемоги України люди готові терпіти труднощі і долати всі виклики нинішнього часу.
Профлідери навчальних закладів, первинки яких стоять на обліку в Міській організації, розповіли про труднощі освітнього процесу, який через об’єктивні причини в переважній більшості відбувається дистанційно.
На нараді виступили голова Міської організації ПМГУ Анатолій Макаренко і працівники апарату міськради: завідуюча організаційно-інформаційним відділом Марія Загребельна, головний технічний інспектор праці Олександр Кучер, головний бухгалтер Надія Сапунова, правовий інспектор праці Даніїл Крупа.
16 листопада 2022 року
Делегація ФПУ візьме участь у 5-му Всесвітньому конгресі Міжнародної конфедерації профспілок
17 листопада 2022 року у м. Мельбурн (Австралія) розпочне роботу 5-й Конгрес Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) – всесвітній парламент трудящих, який об’єднає близько 1000 профспілкових діячів із понад 130 країн і територій.
У роботі Конгресу візьме участь делегація Федерації профспілок України на чолі з її очільником Григорієм Осовим.
Делегати від понад 300 національних профспілкових осередків обговорять програму міжнародного профспілкового руху на наступні чотири роки. Виходячи з проекту декларації, дебати будуть присвячені таким питанням, як: новий суспільний договір; екологічно чисті робочі місця; права, соціальний захист, рівність та інтеграція.
Спеціальні форуми будуть присвячені:
- урокам, отриманим профспілками з глобальних потрясінь;
- технологіям та їх впливу на працю;
- інклюзивному профспілковому руху;
- клімату і справедливому переходові.
Делегати оберуть нове керівництво МКП на наступні 4 роки. Перед Конгресом Генеральний секретар МКП Шаран Барроу звернулась із прощальним словом.
Під час Конгресу заплановані виступи Голови ФПУ Г. Осового, керівника Департаменту міжнародних зв’язків ФПУ В. Шилова, голови Молодіжної ради ФПУ І.Храпко та інших членів делегації, участь делегації у панельній дискусії «Солідарність з Україною» та низка зустрічей з представниками міжнародних і національних профцентрів.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
16 листопада 2022 року
Україна скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату на 60%
Україна у січні-жовтні 2022 року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 60% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,069 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за цей період скоротився на 57,5% — до $17,976 млн.
Торішнього серпня-жовтні імпорт марганцевої руди майже вироблявся.
За десять місяців 2022 року Україна не постачала марганцеву руду і концентрат на експорт.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 29,6% — до $53,917 млн. Водночас, основний імпорт здійснювали з Гани (99,87% поставок у грошах), Бразилії (0,07%) та Бельгії (0,05%).
Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату в Польщу (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн.
В Україні добувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше — Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва — Дніпропетровська обл.).
Споживачі марганцевої руди – феросплавні підприємства.
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
16 листопада 2022 року
Трубні компанії України експортували 44 тис. т продукції у жовтні 2022 року
Трубні компанії України за підсумками жовтня 2022 року скоротили експорт продукції на 39% р./р. – до 44,02 тис. т. Дохід від експорту труб за цей період скоротився на 20,6% р./р. – до $72,45 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
У порівнянні із вереснем 2022 року експорт у жовтні зріс на 1,6% в натуральному виразі та скоротився на 2,4% – в грошовому.
За підсумками січня-жовтня 2022 року експорт труб з України скоротився на 30,4% в річному обчисленні – до 344,98 тис. т. У грошовому виразі експорт за вказаний період становив $587,5 млн, що на 3,7% менше, ніж у січні-жовтні 2021-го.
Найбільше за 10 місяців 2022 року Україна експортувала безшовних труб, трубок і профілів порожнистих – 294,5 тис. т (-24,6% р./р.) на $532 млн (+5,1% р./р.). Також за кордон відвантажено 53,1 тис. т (-52,4% р./р.) інших труб, трубок і профілів порожнистих з чорних металів на $47,9 млн (-45,9% р./р.). Найбільше українських труб поставлено до США, Німеччини та Польщі.
Як повідомлялося, за підсумками 2021 року українські трубні підприємства збільшили експорт продукції на 27,4% у порівнянні з 2020 роком – до 603 тис. т. Дохід компаній від експорту труб у 2021 році становив $754,5 млн, що на 46,7% більше в річному обчисленні.
Виробництво труб в Україні у 2021 році збільшилося на 15,1% в порівнянні з 2020 роком – до 980,7 тис. т. Зокрема підприємства, що входять до асоціації «Укртрубопром», за рік збільшили випуск труб на 32,6% – до 710,5 тис. т.
Зараз трубні підприємства відчувають проблеми з логістикою готової продукції через блокаду портів та безпосередню близькість воєнних дій. Компанія «Сентравіс», незважаючи на обстріли Нікополя, продовжує працювати у дві зміни. Зазначається, що цехи компанії забезпечені заготовкою та необхідними матеріалами.
За матеріалами сайту gmk.center
15 листопада 2022 року
Резонансна тема. Бразильський шлях України
Наступаючи на трудове законодавство та знищуючи профспілки, влада впевнено йде протореним шляхом латиноамериканських країн – до злиднів, диктатури і власного краху.
Сумно при цьому, що йде вона не одна, а тягне за собою всю країну. Нас з вами.
Все починається елементарно - з тестового порушення законів. Зійшло з рук один раз – повторили другий, третій. З кожним разом порушення стають все нахабнішими, їх перестають соромитися та приховувати.
А далі і прості громадяни, спостерігаючи поведінку влади, перестають рахуватися з законом. Як наслідок – країна поринає у хаос. А там – або внутрішні вороги влаштують переворот, або зовнішні скористаються ситуацією.
І що цікаво – Україна в цьому плані не перша. Схема настільки класична і пройдена багатьма, що її час уже заносити у підручники для державних службовців. Здавалося б, наступати на традиційні граблі уже ніхто не буде. Але – ні. Українські можновладці історії не знають і на чужих помилках не вчаться.
Схоже на те, що Україна нині йде шляхом Бразилії, де після реформи трудового кодексу у країні постійно порушуються права працівників.
15 листопада 2022 року
Україна в січні-жовтні 2022 року експортувала 5,5 млн т сталевої продукції
Відправки металургійної сировини за кордон за 10 місяців 2022-го впали на 66,4% р./р., прокату – на 66,6% р./р., а напівфабрикатів – на 70,3% р./р.
Металургійні підприємства України за підсумками січня-жовтня 2022 року знизили експорт чорних металів на 66,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року – до 5,48 млн т. У грошовому виразі експорт за цей період упав на 63,9% р./р. – до $4,15 млрд. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Експорт передільного чавуну за 10 місяців 2022 року скоротився на 56,5% у річному обчисленні – до 1,15 млн т, а металобрухту – на 92,5% р./р., до 37,8 тис. т.
Відвантаження напівфабрикатів за кордон у січні-жовтні 2022 року знизилися на 70,3% р./р. – до 1,73 млн т, а сталевого прокату – на 66,6% р./р., до 2,26 млн т.
У структурі експорту чорних металів за 10 місяців 2022 року частка напівфабрикатів становила 31,6%, металургійної сировини (чавун, феросплави, брухт) – 27,1%, сталевого прокату – 41,3%.
Як повідомлялося, у січні-лютому 2022 року дохід металургійних підприємств України від експорту чорних металів збільшився на 34,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року – до $2,04 млрд. Імпорт за підсумками перших двох місяців 2022-го зріс на 86,8% р./р. – до $230 млн.
Після російського вторгнення в Україну експорт чорних металів різко скоротився через блокаду портів, логістичні проблеми, а також знищення великих меткомбінатів у Маріуполі – «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча. Зараз українські металурги активно шукають нові шляхи експорту продукції, але відвантаження можна здійснювати переважно до Європи, оскільки більшість світових ринків закриті для України через недоступність портів.
За підсумками 2021 року дохід від експорту чорних металів з України зріс на 81,4% в порівнянні з попереднім роком – до $13,96 млрд.
За матеріалами сайту gmk.center
15 листопада 2022 року
Відвантаження чавуну закордонним споживачам впали на 64%
Українські металургійні компанії у жовтні 2022 року зменшили експорт чавуну на 63,9% в порівнянні з попереднім місяцем – до 72,15 тис. т. У грошовому еквіваленті поставки чавуну за кордон за цей період зменшилися на 68,4% м./м. – до $23,69 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
У річному обчисленні поставки чавуну за кордон у жовтні 2022 року впали на 64,4% в натуральному виразі й на 76,5% – у грошовому.
За підсумками січня-жовтня 2022-го Україна експортувала 1,15 млн т чавуну. Це на 56,5% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Дохід металургів від експорту чавуну за 10 місяців 2022-го становив $574,2 млн, що на 58% менше, ніж у січні-жовтні 2021-го.
Основним споживачем українського чавуну у січні-жовтні 2022 року були США (41,18%). Частка Польщі в загальному обсязі експорту чавуну становила 35,41%. На третьому місці Туреччина – 8,44%. До війни США споживали понад половину чавуну, що експортувався з України.
У січні-жовтні 2022-го металургійні підприємства України скоротили виплавку чавуну на 67% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 5,81 млн т. У жовтні 2022 року українські металурги випустили 349 тис. т чавуну.
«Скорочення виробництва й експорту чавуну пов’язане з несприятливою кон’юнктурою зовнішніх ринків. Євросоюз, який зараз є основним споживачем української продукції, зіткнувся з енергетичною кризою та прискоренням інфляції. Економіка ЄС фактично прямує до рецесії. У таких умовах попит на сталеву продукцію відчутно знизився», – зазначив аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Виробництво продукції ГМК в Україні у жовтні 2022-го знизилося, зокрема, через погіршення ситуації на глобальному ринку. Зростання цін, зумовлене перебоями в ланцюжках поставок, давало вітчизняним експортерам змогу частково компенсувати втрати, пов’язані зі збільшенням витрат через війну, але зараз ціни є низькими через відсутність попиту.
Гострою стала й проблема зростання собівартості виробництва, а також логістики продукції. У зв’язку з цим компанії почали масово анонсувати скорочення завантаження або зупинення потужностей через накопичені проблеми, які влада не поспішає вирішувати спільно з бізнесом.
Як повідомлялося, за підсумками 2021 року експорт чавуну з України зріс на 4% у порівнянні з 2020-м – до 3,24 млн т. У грошовому виразі поставки чавуну за кордон у 2021 році збільшилися на 78,1% р./р. – до $1,64 млрд.
У 2021 році понад половину чавуну Україна продала до США (53,6%). На другому місці за обсягами поставок українського чавуну у 2021 році була Італія (22,1%), на третьому – Туреччина (9,7%).
За матеріалами сайту gmk.center
15 листопада 2022 року
У вересні промвиробництво у зоні євро зросло на 0,9%
У вересні цього року промислове виробництво з урахуванням сезонних коливань збільшилось на 0,9 відсотка як у зоні євро, так і в ЄС-27 порівняно із серпнем цього року.
Як передає портал Steel Orbis, промислове виробництво у серпні зросло на 2% у зоні євро та на 1,5% у ЄС-27, в обох випадках у місячному порівнянні. У вересні цього року порівняно з вереснем 2021 року промислове виробництво зросло на 4,9% у зоні євро та на 5,7% у ЄС-27. Ці цифри оприлюднює Євростат, Статистичне бюро Європейського Союзу.
Порівняно із серпнем, у вересні цього року виробництво товарів тривалого користування скоротилося на 0,9% у зоні євро та на 0,6% у ЄС-27, а виробництво капітальних товарів зросло на 1,5% у зоні євро та на 1, 7% у ЄС-27 у місячному порівнянні. У звітному місяці випуск споживчих товарів короткочасного користування зріс на 3,6% у зоні євро та на 3,1% у ЄС-27 порівняно з попереднім місяцем. У вересні цього року виробництво проміжних товарів скоротилося на 0,9% у зоні євро та на 0,6% у ЄС-27, а виробництво енергії скоротилося на 1,1% у єврозоні та на 2% у ЄС-27, скрізь у порівнянні з попереднім місяцем.
Серед держав-членів у вересні найвищий місячний приріст був зареєстрований в Ірландії (11,9%), Бельгії (7,1%), Угорщині та Нідерландах (по 1,6%).
Порівняно з тим же місяцем 2021 року у вересні цього року виробництво капітальних товарів збільшилося на 13,5% у зоні євро та на 14,3% у ЄС-27. У тому ж місяці виробництво споживчих товарів тривалого користування зросло на 3,6% у зоні євро та на 1,8% у ЄС-27, тоді як виробництво проміжних товарів скоротилося на 2,1% у зоні євро та на 1,4% % в ЄС-27, усюди у річному порівнянні. У звітному місяці виробництво споживчих товарів короткочасного користування зросло на 5,7% у зоні євро та на 8,4% у ЄС-27, а виробництво енергії скоротилося на 3% у єврозоні та на 2,8% у ЄС-27, скрізь у порівняно з вереснем-2021.
У вересні найвищий річний приріст був зареєстрований в Ірландії (31,0%), Данії (19,0%) та Мальті (14,2%), а в Естонії (-7,5%), Латвії (-3,7) %) та Словаччини (- 1,9%) зареєстровано найбільше зниження.
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
15 листопада 2022 року
Британські держслужбовці проголосували за проведення акції протесту
Участь у страйку збираються взяти працівники зі 126 сфер, від співробітників прикордонних військ до екзаменаторів з водіння.
У профспілці державних та комерційних служб (PCS), шостому за величиною у Сполученому Королівстві, перебувають понад 195 тис. осіб. Більшість із них працюють в урядових установах Великобританії та інших державних органах. За заявою профспілки, в середньому 86,2% її членів проголосували за страйк – це найвищий відсоток голосів в історії профспілки.
Невдоволення розпочалися після того, як уряд оголосив про плани скоротити кількість робочих місць державних службовців на 91 тис. осіб та запропонував скоротити виплати зі скорочення приблизно на 25,9%.
Зі свого боку профспілка PCS закликає до підвищення заробітної плати на 10%, збільшення пенсій, забезпечення зайнятості та відмови від скорочення умов звільнення.
Про деталі майбутнього страйку буде оголошено 18 листопада, якщо не буде «істотних» пропозицій уряду, йдеться у повідомленні PCS.
У своїй заяві генеральний секретар PCS Марк Сервотка сказав: «Наші члени висловилися, і якщо уряд не прислухається до них, ми не матимемо іншого вибору, окрім як запустити тривалу програму страйків, що охоплює всі куточки суспільного життя».
За словами лідера профспілки, тиск кризи вартості життя, скорочення робочих місць та закриття офісів означає, що працівники «досягнули межі своїх можливостей».
Уряд заявив, що шкодує про це рішення і продовжує «регулярні обговорення з профспілками та персоналом», додавши, що існують плани щодо мінімізації потенційних збоїв у роботі, якщо страйки продовжаться.
«Премії з оплати праці в державному секторі є ретельним балансом між забезпеченням співвідношення ціни та якості для платників податків та визнанням важливості працівників державного сектору», – сказав представник уряду.
Профспілка Асоційованого товариства локомотивобудівників та пожежників (ASLEF) також оголосила, що машиністи поїздів, які працюють на 12 британських операторів, оголосять страйк 26 листопада через невирішену суперечку про заробітну плату.
За матеріалами сайту bbc.com
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Світлана Дорошенко:«Наше головне завдання сьогодні – дати коксохімікам додаткові «точки опори»
Профспілкова спільнота сьогодні рідко чує про первинку ПМГУ Авдіївського коксохімічного заводу. Тому що дзвонити з питаннями – страшно. А раптом не візьмуть трубку? А раптом новини, які розкажуть, переповнять і так по вінця налиту чашу принесеного війною горя? Побоювання малодушні, але цілком притаманні людській природі. Розуміючи їх, голова профорганізації коксохіміків Світлана Дорошенко зв’язалася з нами сама – щоб розповісти про життя трудового колективу, діяльність профкому та його активістів у надскладні для авдіївців воєнні часи. От що вона каже:
– Через постійні обстріли Авдіївка стала містом-примарою, з якого виїхала більшість мешканців. Ті ж, хто лишилися, вже 8 місяців виживають без води, світла та газу, потерпають від дефіциту продуктів і товарів першої необхідності, кожен день шукають близьких і друзів серед загиблих і поранених.
Виробничі потужності підприємства зазнали важких руйнувань. Основна частина персоналу була переведена в режим призупинення трудових відносин. Але законсервовані цехи та обладнання, яке не підлягає евакуації, потребують догляду. Тому на заводі, не зважаючи ні на що, продовжують працювати близько 100 осіб. І тим, хто зостався, і тим, хто поїхав, дуже потрібна профспілкова підтримка – моральна і матеріальна.
