9 січня 2026 року
Затверджено нову Стратегію зайнятості населення України
Кабінет Міністрів затвердив Стратегію зайнятості населення України на період до 2030 року. Також ухвалено операційний план заходів щодо її реалізації у 2026-2028 роках. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Серед ключових пріоритетів державної політики у сфері зайнятості документ визначає:
- забезпечення соціально-економічного розвитку держави для збереження людського капіталу в Україні,
- подолання дефіциту кадрів для економічного відновлення,
- структурування інклюзивного ринку праці,
- розвиток гідних умов праці та розширення можливостей для зайнятості населення за рахунок управління демографічними викликами на основі державної політики, що спирається на дані, сучасні цифрові інструменти та співпрацю з бізнесом,
- наближення національної системи зайнятості до стандартів Європейського Союзу.
Під час презентації проєкту стратегії у грудні минулого року Мінекономіки назвало основним орієнтиром до 2030 року залучення на ринок праці щонайменше 2 млн осіб, у тому числі з числа економічно неактивного населення.
За матеріалами uaprom.info
9 січня 2026 року
Україна та Польща: конкуренція за працівників загострюється
У Польщі працюють понад 850 тисяч українців, які становлять близько 5% робочої сили країни та залучені до ключових галузей економіки. Водночас Польща до кінця 2025 року потребуватиме ще близько 2,5 млн працівників, тоді як Україна конкуруватиме за тих самих фахівців для власного відновлення. Про це розповіла провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
Ключовий висновок для України в цій ситуації, підкреслили вона, полягає в тому, що розмірковувати про механізми повернення громадян потрібно вже сьогодні. Воно стане можливим лише за умови створення відповідних умов: гарантій безпеки, доступу до якісної медицини, освіти, житла та прогнозованих правил для бізнесу.
Читати повністю
9 січня 2026 року
Киргизстан: соціальний діалог в дії
Протягом останніх років профспілки Киргизстану активно використовували механізми соціального діалогу для підвищення доходів працівників. Зокрема, Гірничо-металургійна профспілка Киргизстану, членська організація ГС IndustriALL, наполегливо ініціювала обговорення питання щодо підвищення добових за відрядження та премій за змінну (ротаційну) роботу. В результаті тривалих переговорів з представниками роботодавців та уряду з 1 січня 2026 року добові та відповідні премії збільшено у два рази.
Так, добові за відрядження в межах регіонів країни зросли з 500 до 1000 киргизьких сомів (приблизно від 6 до 11 доларів США). За відрядження до столиці добові – з 600 до 1200 сомів (від 7 до 14 доларів США). Премія за змінну роботу тепер становить 1000 сомів (близько 11 доларів США) на день. Для типового 15-денного періоду зміни це становить 15000 сомів (приблизно 170 доларів США).
Вітаючи такі результати, помічник генерального секретаря IndustriALL Кемаль Озкан сказав: «Подвоєння добових надбавок та бонусів за змінну роботу в Киргизстані є важливим кроком до відновлення справедливості та гідності працюючих громадян країни. Це яскравий приклад того, як наполегливі та згуртовані дії профспілок призводять до конкретних покращень у житті працівників».
За матеріалами industriall-union.org
8 січня 2026 року
Уряд ухвалив проєкт Трудового кодексу України
Вчора на засіданні Уряду було ухвалено проєкт Трудового кодексу України. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Робота над створенням документа, який має дати старт реформі вітчизняного ринку праці, тривала понад два роки. До неї були залучені представники бізнесу, наукової спільноти, міжнародні партнери.
Значний внесок у доопрацювання проєкту внесли профспілкові експерти – зокрема, юристи ПМГУ, які, разом з колегами з ФПУ та інших галузевих профспілок, брали участь у численних консультаціях, відстоюючи важливі для спілчан норми. На жаль, у підсумковій редакції відображено не всі профспілкові пропозиції, однак найбільш принципові моменти – враховано.
Наступний етап – розгляд проєкту Трудового кодексу в першому читанні у Парламенті. Прем’єрка розраховує на підтримку народних депутатів та конструктивну роботу над документом у проміжку між читаннями
7 січня 2026 року
«Гаряча» пора для профспілкових бухгалтерів
Початок року для профспілкових бухгалтерів – традиційно «гаряча» пора. Вони мають вчасно та правильно, відповідно до норм Статуту ПМГУ, з урахуванням всіх нюансів законодавства (які, відзначимо, часто міняються і потребують постійного відстеження), подати фінансові звіти.
Першими в процес включаються первинні організації – їм важливо звітувати до вищих за підпорядкуванням профспілкових ланок до 20 січня. Після цього прийде черга територіальних осередків (до 1 лютого), а потім і Профспілки загалом. А ще ж, крім звітності щодо профспілкових бюджетів, необхідно вчасно надати звіти фіскальним органам!
Тож ПО ПМГУ, що перебувають на обліку в Криворізькій міській організації Профспілки, не зволікають. Як розповіла головний фахівець з інформаційної роботи Оксана Шахмоть, 7 січня з підсумковими фінансовими документами до Міської організації завітали представники ПО ПМГУ Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею: голова Наталя Бухманська і казначей Наталія Сотник. Звіт прийняла головний бухгалтер Криворізькій міській організації Надія Сапунова.
7 січня 2026 року
Що очікує українську металургію у 2026 році?
Українська металургія протягом десятиліть лишалася одним із ключових секторів національної економіки: її внесок змінювався під впливом ринкових циклів і зовнішніх потрясінь, але незмінно залишався значним. Сьогодні галузь переживає найскладніші виклики у своїй історії, і від її здатності вистояти та адаптуватися залежатиме економічна стійкість країни у найближчі роки.
Про те, яке майбутнє очікує українську металургію, проблеми та перспективи 2026 року – в матеріалі, опублікованому в межах Спецпроєкту NV та The Economist «Світ попереду»: читати
7 січня 2026 року
Україна продовжує курс на підтримку власної промисловості. З 1 січня 2026 року вимоги до товарів, що закуповуються за державні кошти, змінилися: тепер кожен тролейбус чи трансформатор мають бути принаймні на третину українськими. Тобто частка вітчизняної складової цьогоріч зросла з 25% до 30%. Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Підвищення рівня локалізації передбачене Законом України «Про публічні закупівлі» та реалізується поетапно. У 2028 році частка української складової має зрости до 40%. «Держава створює умови, за яких публічні кошти працюють на розвиток української промисловості, збереження робочих місць і зміцнення економічної стійкості країни. Водночас ми вдосконалюємо правила так, щоб вони були зрозумілими та ефективними для добросовісних виробників», – зазначив заступник міністра Віталій Кіндратів.
7 січня 2026 року
Профспілки Індонезії у боротьбі за адекватну мінімальну зарплату
Протягом останніх двох тижнів 2025 року профспілки Індонезії провели низку загальнонаціональних протестів проти нещодавно запровадженого урядового регулювання мінімальної заробітної плати. Учасники акцій у Джакарті, Бекасі, Караванзі, Західній Яві, Ачеху та Ріау вимагали від влади проведення належних консультацій з профспілками та громадським суспільством щодо індексу коригування, застосовуваного для цього ключового соціального стандарту.
За словами президента Індонезійської конфедерації профспілок (KSPI) Саїда Ікбала, впроваджений урядом індекс коригування, встановлений між 0,5 і 0,9, може призвести до зниження мінімальної заробітної плати, особливо на рівні провінцій. Тоді як її має бути, навпаки, підвищено. Профспілка пропонує визначити таке підвищення в обсязі 6,5-6,8 відсотка та підняти нижню межу індексу коригування: від 0,7 до 0,9.
Як зазначив Ріден Хатам Азіз, президент Федерації індонезійських робітничих профспілок металістів (FSPMI), членської організації ГС IndustriALL, «Уряд повинен скасувати нове положення про мінімальну зарплату, яке може призвести до відсутності підвищення заробітної плати в деяких регіонах, незважаючи на зростання вартості життя». Аналогічний заклик містився у листі від генерального секретаря IndustriALL Атле Хойє до президента Індонезії Прабово Субіанто. У зверненні профлідер нагадав: «системи встановлення заробітної плати повинні ґрунтуватися на методологіях, які базуються на фактичних даних, бути спрямованими на забезпечення гідного рівня життя та розроблятися шляхом справжніх тристоронніх консультацій».
Якщо адекватної реакції на вимоги профспілок не послідує, вони обіцяють розширити протестну активність. Наступну велику демонстраціє планується провести вже завтра, 8 січня, біля Президентського палацу та будівлі парламенту.
За матеріалами industriall-union.org
6 січня 2026 року
Відповідно до Статуту Профспілки всі її ланки у своїй роботі керуються принципами відкритості та гласності. Реалізуючи їх на практиці, первинні організації ПМГУ регулярно звітують перед своїми спілчанами. Зокрема, ПО Інгулецького ГЗК (голова Людмила Сич) та Північного ГЗК (голова Наталія Шамрицька) роблять це у найбільш публічний спосіб: оприлюднюючи інформацію на широкий загал в офіційних групах у соцмережі Facebook.
Разом із традицією оперативно публікувати матеріали про поточні проблеми та завдання, профспілкові події та заходи такий підхід робить діяльність організацій максимально прозорою – що, без сумніву, викликає довіру.
От і зараз в групах обох ПО представлено звіти про роботу за рік, що минув. У них відображені цифри та факти щодо матеріальної, соціальної та організаційної підтримки членів ПМГУ, яку здійснювали профорганізації.
Детальніше: ПО ПМГУ ІНГЗК, ПО ПМГУ ПІВНГЗК
6 січня 2026 року
Урядом встановлені нульові квоти на експорт металобрухту з України
Уряд України встановив нульові квоти на експорт брухту чорних металів у 2026 році. Цей крок має важливе значення для підтримки національної металургійної галузі.
Внутрішня переробка металобрухту стимулює виробництво сталі, формує валютну виручку від експорту готової продукції, а також збільшує податкові надходження до бюджетів різних рівнів. За підрахунками експертів, кожна тонна металобрухту, переробленого в Україні, приносить державі близько 14-15 тисяч гривень податків.
Крім того, збереження стратегічної сировини всередині країни є ключовим фактором для економічної стійкості українських металургів, які змушені конкурувати з іноземними виробниками.
Тепер Верховна Рада має зафіксувати відповідне рішення Уряду на рівні законів.
