29 березня 2021 року
Фонд оплати праці Нікопольського заводу феросплавів зріс на 20%
Фонд оплати праці Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ) в березні виріс на 20% в порівнянні з лютим 2021 року - до 126,5 млн грн. Зарплата співробітників підприємства, відповідно, в цьому місяці виросте від 17,5% до 26,5% і в середньому складе 18 тис. грн. Про це повідомила корпоративна газета «Електрометалург» з посиланням на слова генерального директора Володимира Куціна.
Так, всім співробітникам підприємства передбачено базове підвищення зарплати на 17,5% (за винятком генерального директора і його заступників - їх зарплати підвищаться на 15%). Зарплата ж найбільш затребуваних категорій буде підвищена диференційовано, за рахунок нарахування спеціальних балів - на 20%, 23,5% і 26,5%.
«Для різних професій розроблені окремі розрахунки, які проведені з урахуванням повного завантаження заводу - 60 тис. товарних тонн продукції при режимі повної зайнятості співробітників. Так як ми працюємо зараз. Ставлю завдання перед відділом наукової організації праці до копієчки використовувати збільшений фонд оплати праці», - підкреслив В.Куцін.
Відзначається, що в лютому рівень середньої заробітної плати на НЗФ підвищився на 11% в порівнянні з січнем - до 14 498 гривень.
За матеріалами сайту http://www.ukrrudprom.com
29 березня 2021 року
Надлишок сталеливарних потужностей у світі сягнув 625,4 млн т
За підсумками 2020 року світовий надлишок сталеливарних потужностей в 2020 році становив 625,4 млн т. Таку оцінку дав Сталевий комітет Організації економічного співробітництва і розвитку, повідомив Steel Orbis.
За оцінкою комітету, в 2020 році глобальні потужності з виробництва сталі сягнули 2,45 млрд т на рік.
На думку сталевого комітету, втручання держави, заходи державної підтримки та надлишкові потужності сприяли значним спотворенням у торгових потоках ринку сталі. Це й призвело до посилення торговельної напруженості.
Комітет допускає, що заплановане збільшення сталеливарних потужностей, яке ґрунтується на прогнозах значного зростання попиту в майбутньому, та інвестиції передусім підтримуються урядом, але не керуються ринковими міркуваннями.
Деякі з цих інвестицій створюють значний ризик загострення ситуації з надмірними потужностями і підвищують ймовірність того, що пропозиція ще більше перевищить потреби ринку сталі.
Нагадаємо, що раніше сталевий комітет ОЕСР прогнозував світовий надлишок сталеливарних потужностей за підсумками 2020 року в 700 млн т через пандемію коронавірусу.
За матеріалами сайту https://gmk.center
26 березня 2021 року
Солідарність та обмін досвідом – запорука ефективності профспілок
25 березня в онлайн-режимі відбувся VII Конгрес Профцентру «Союзметал».
Профцентр «Союзметал» - це міжнародне об'єднання профспілок трудящих гірничо-металургійної промисловості, основна мета якого - координація дій та обмін досвідом захисту соціально-трудових прав металургів і гірників - членів профспілок. Створено Профцентр у березні 1993 року, і сьогодні він об’єднує майже півтора мільйони працівників з Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизії, Росії, Таджикистану, Узбекистану, України.
У роботі VII Конгресу від Профспілки металургів і гірників України брали участь 11 делегатів.
Зі звітом про роботу Профцентру «Союзметал» за минулі п’ять років (з березня 2016 р. до березня 2021 р.) та основні напрямки діяльності на майбутній період виступив Президент об'єднання Асилбек Жамашули Нуралін, Голова Профспілки трудящих гірничо-металургійної промисловості Республіки Казахстан.
Він акцентував увагу учасників Конгресу на тому, що в останні часи пріоритетом в діяльності всіх членських організацій «Союзметалу» було подолання негативного впливу світової фінансово-економічної кризи на зайнятість спілчан та рівень їх доходів. Перегляд трудового законодавства з метою зменшення гарантій трудящих, карантинні заходи, викликані поширенням коронавирусної інфекції, інші проблеми, спільні для наших країн, ставили перед профспілками нові завдання, вирішення яких вимагало відповідних нестандартних рішень. А. Нуралін проаналізував особливості соціально-економічної ситуації у країнах-членах Профцентру «Союзметалл», розповів про дії та заходи, які було вжито гірничо-металургійними профспілками для мінімізації наслідків кризових явищ для трудящих ГМК.
Після промови Президента МОП «Союзметал» з доповідями про роботу у звітний період виступили представники різних країн.
Делегати Конгресу уважно слухали виступ Голови ПМГУ О.Рябка щодо діяльності Профспілки в умовах соціально-економічної кризи та заходах, що вживаються для захисту прав і інтересів українських трудящих. Зокрема професійне зацікавлення викликала інформація Олександра Івановича про створення Ради ПМГУ і Федерації металургів України, про хід і перспективи переговорів ПМГУ з роботодавцями ГМК з метою збільшення рівня заробітної плати спілчан та забезпече6ння стабільної роботи підприємств галузі.
Проаналізувавши та обговоривши звітну доповідь Президента та виступи представників членських організацій МОП «Союзметал», делегати Конгресу прийняли програмний документ «Основні напрямки діяльності Профцентру «Союзметалл» на 2021-2026 роки».
Одним з важливих питань порядку денного Конгресу було обрання Президента Профцентру «Союзметал». На наступні п'ять років ним залишився А.Нуралін, віце-президентами переобрані голова ГМПР О.Безимянних та голова ПМГУ О.Рябко. Генеральним секретарем об'єднання був призначений А. Шведов. До складу Контрольно-ревізійної комісії увійшов перший заступник Голови ПМГУ В.Гавриленко.
26 березня 2021 року
Переговори з визначення розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік розпочато
Відповідно до чинного законодавства та домовленостей Генеральної угоди на 2019-2021 рік, 25 березня 2021 року розпочато колективні переговори щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік.
Під час першого засідання Сторони озвучили можливі підходи щодо визначення розміру основної державної соціальної гарантії та представили свої позиції.
Як повідомила представниця Мінсоцполітики, за прогнозними розрахунками середньозважений фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням обов’язкових платежів у 2022 році становитиме 5835 грн. Водночас, поінформовано, що міністерством розроблено законопроєкт (реєстр. № 5045), яким передбачено, зокрема, удосконалення методології формування прожиткового мінімуму.
Урядова сторона повідомила, що наразі згідно з попередніми прогнозними макроекономічними показниками, наданими Мінекономіки, здійснюється обрахунок мінімальної заробітної плати на 2022 рік на рівні 6500 грн та 6700 грн.
Визнаючи необхідність підвищення рівня заробітної плати задля збереження кваліфікованих кадрів, в той же час представники Сторони роботодавців наполягали на збереженні у 2022 році мінімальної заробітної плати на рівні 6500 грн, враховуючи складності та негативний вплив на економіку країни внаслідок запровадження карантинних обмежень, пов’язаних з поширенням пандемії COVID-19.
Співголова робочої Комісії повноважних представників від профспілкової Сторони – перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок Олександр Шубін представив профспілкову позицію.
За розрахунками, здійсненими відповідно до п. 2.2 Генугоди на основі норм національного законодавства та міжнародних зобов’язань України, зокрема щодо врахування витрат на придбання/оренду житла, медичне обслуговування, освіту (Конвенція МОП № 117, Закон України «Про прожитковий мінімум») та сімейної складової (Конвенція МОП № 131), розмір мінімальної заробітної плати на 2022 рік має складати 8403 грн.
Разом з тим, враховуючи:
- складну економічну ситуацію в країні;
- домовленості сторін у пункті 2.6. Генугоди щодо забезпечення співвідношення мінімальної заробітної плати до середньомісячної заробітної плати на рівні 50% на кінець року;
- прогнозні показники щодо середньомісячної заробітної плати (13632 грн у 2021 році, 15414 грн у 2022 році) та індексу споживчих цін, альтернативним варіантом запропоновано встановити мінімальну заробітну плату з 1 січня 2022 року на рівні 6900 грн з її підвищенням на кінець року щонайменше до 7700 грн.
Сторони домовилися провести наступне засідання після отримання від Мінекономіки уточнених прогнозних макроекономічних показників та надання сторонами переговорів офіційної позиції щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік.
Профспілкова позиція щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік буде обговорена на засіданні Президії ФПУ в квітні ц.р. в рамках розгляду питання про проект Бюджетної декларації на 2022-2024 роки.
За матеріалами сайту https://fpsu.org.ua
26 березня 2021 року
МОП: провідні світові експерти закликають включити охорону праці до основоположних прав людини
Провідні світові експерти в галузі охорони праці закликали Міжнародну організацію праці (МОП) визначити охорону праці одним із основоположних прав напередодні обговорення цього питання в Адміністративній раді МОП.
Профспілки закликають учасників Конференції МОП, що відбудеться у червні 2021 року, підвищити статус охорони праці до найвищого рівня міжнародних трудових стандартів, тим самим посиливши відповідальність урядів та роботодавців за порятунок життів на виробництві та сприяючи більшій кількості ратифікацій життєво важливих конвенцій з охорони праці.
Це відповідало б зобов’язанням у Декларації століття МОП 2019 року, яку одноголосно прийняли уряди, працівники та роботодавці, щодо забезпечення охорони праці всіх працівників.
Колегіум Рамацціні, провідний незалежний міжнародний орган експертів з питань медицини праці та навколишнього середовища, закликав МОП терміново виконати рішення Міжнародної конференції праці 2019 року, в ідеалі на Конференції 2021 року.
Колегіум Рамацціні зазначив: “Щороку сотні мільйонів людей зазнають шкоди через свою роботу. Мільйони вмирають. Цим смертям можна запобігти, але лише в тому випадку, якщо захисту працівників від виробничих ризиків надається найвищий пріоритет, а здоров’я та безпека працівника визнані основним правом людини. МОП повинна діяти за найпершої нагоди, щоб визнати охорону праці основоположним правом у світі праці».
Врятуємо життя на виробництві.
Нік Пол, керівник Товариства медицини праці, всесвітньої професійної організації лікарів з гігієни праці зі штаб-квартирою у Великобританії, зазначив: «Товариство медицини праці рішуче підтримує визнання охорони праці основоположним правом МОП на робочих місцях. Ми закликаємо Адміністративну раду МОП оперативно діяти на виконання рішення Столітньої конференції МОП (108-а сесія) 2019 року з метою включення в порядок денний Міжнародної конференції праці 2021 року питання визнання охорони праці основоположним правом у світі праці».
Генеральний секретар МКП Шаран Барроу заявила: «Уряди та роботодавці повинні прислухатися до цих провідних експертних організацій. Занадто довго захист працівників від виробничого травматизму та професійних хвороб мав нижчий статус порівняно з іншими основними правами на робочих місцях. Деякі роботодавці і навіть деякі уряди, здається, думають, що витрати на ведення бізнесу можна зменшити за рахунок життя працівників. Надання належного правового статусу охороні праці дозволить виправити історичну помилку, та активізує зусилля з метою встановлення контролю за поширенням пандемії COVID-19».
За матеріалами сайту https://www.ituc-csi.org
25 березня 2021 року
Не допустимо порушення прав працівників!
ПМГУ вкрай обурена спробами деяких народних депутатів внести зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Пропозицію, яка стурбувала профспілки, напевне, депутати подавали нашвидкоруч, не порадившись з фахівцями і не врахувавши їхню думку. Тому вона виглядає надуманою та необґрунтованою.
Серйозна проблема виникла у зв’язку з тим, що Законом України «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я» №1053-IX від 03.12.2020 було внесено зміни до підпункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з якими допомога по тимчасовій непрацездатності надаватиметься застрахованій особі лише у разі тимчасової непрацездатності на період реабілітації. Слід зазначити, що такі зміни були запропоновано народними депутатами під час розгляду законопроєкту в другому читанні.
За висновком Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ, внесені зміни означають, що коли працівник захворіє будь-яким захворюванням або отримає побутову травму - допомога по тимчасовій непрацездатності йому не буде надаватись, оскільки це не є періодом реабілітації.
Тобто, зазначеними змінами порушено всі міжнародні норми у цій сфері, зокрема, вимоги ратифікованої Україною Конвенції Міжнародної організації праці №102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення», а також Конституції України (стаття 46).
Ситуацію потрібно негайно вирішувати, оскільки такі зміни вводяться в дію з 30 червня 2021 року. Тому Федерація профспілок звернулась до Мінсоцполітики та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування щодо термінового виправлення цієї ситуації.
СПО об’єднань профспілок листом № 01-12/168-спо від 10.03.2021р. звернувся до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з проханням прискорити розгляд законопроєкту № 5187, яким передбачено відновлення права застрахованих осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності на загальних підставах у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
Наразі заявилось ще два законопроєкти, які також мають на меті виправити цю ганебну помилку законодавців (реєстр. № 5187-1, №5257).
Профспілка металургів і гірників України повністю підтримує такі дії ФПУ та вимогу профспілок не допустити порушення законодавчо встановлених прав трудящих України.
25 березня 2021 року
Наслідки 2020: скільки втратив кожен українець
Перші дані Держстату щодо валового внутрішнього продукту (ВВП) України за 2020 рік дозволяють оцінити втрати від кризи. У середньому кожен житель країни втратив близько 8% свого потенційного добробуту.
Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Держстат оцінює номінальний ВВП України за 2020 рік в 4194,1 млрд гривень. Реальний ВВП (з урахуванням інфляції) впав за рік на 4,0%, що дещо більше, ніж в середньому по світу (МВФ оцінює падіння світової економіки в 3,5%).
До кризи, яка в Україні почалася на початку 2020 року з падіння в промисловості, на транспорті та в інших базових галузях, уряд очікував, що економіка зросте на 3,3%. Ці цифри були закладені в державний бюджет. Прогнозувалося, що номінальний ВВП за рік зросте до 4551,7 млрд гривень.
Однак у березні в Україні був введений жорсткий карантин, і прогноз був переглянутий у бік падіння ВВП на 4,8%. Максимальним зниження ВВП стало у другому кварталі – на 11,2%, а наприкінці року економіка майже припинила падіння.
До кризи в уряді очікували, що номінальний ВВП України на одну особу складе 109,04 тисяч гривень при зростанні економіки на 3,3%. У підсумку номінальний ВВП за 2020 рік склав 100,47 тисяч гривень, що на 7,9% (8,57 тисяч гривень) менше початкового прогнозу.
Незважаючи на зростання номінальних зарплат за 2020 рік, в результаті середня зарплата виявилася значно нижчою очікувань уряду. Прогнозувалося, що зарплата досягне 12 043 гривень в середньому за рік. Однак вона склала 11 591 гривню (на 452 гривень на місяць менше).
Крім номінальних втрат у гривнях українці стали біднішими через девальвацію гривні до долара та євро. Офіційний курс долара до гривні за 2020 рік виріс на 19,4% до 28,27 гривень. Зростання курсу євро було ще більше – до 34,73 гривень за євро. У результаті купівельна спроможність українців значно впала.
За матеріалами сайту https://news.finance.ua
25 березня 2021 року
Виплати буде збільшено в середньому на 437,5 грн.
Кабінет міністрів прийняв рішення про перерахунок в 2021 році розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого. Про це повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики України.
Як наголошується в повідомленні, перерахування щомісячних страхових виплат таким особам буде проводитися з 1 березня 2021 р. із застосуванням коефіцієнта 1,11. Це дозволить збільшити розміри щомісячних страхових виплат для більше ніж 200 000 осіб. Виплати будуть збільшені в середньому на 437,5 грн (з 3976,8 грн до 4414,3 грн).
Для реалізації постанови в бюджеті Фонду соціального страхування України на 2021 рік передбачено кошти в сумі 789 млн грн.
За матеріалами сайту https://zn.ua
25 березня 2021 року
Китай покарають санкціями за використання примусової праці
Європейський Союз, Великобританія, США і Канада ввели санкції відносно Китаю за порушення основних прав людини в Синьцзян-Уйгурському автономному районі (СУАР), зокрема, за використання примусової рабської праці. Пекін відповів на це власними санкціями, повідомляє Reuters.
За повідомленням CNBC, санкції Китаю відносно ЄС виявилися ширшими, ніж накладені Евросюзом. Вони зачіпають європейських законодавців, дипломатів та їх сім'ї, а також деякі бізнеси.
Всі 27 європейських урядів погодилися з діями по відношенню до Китаю, проте міністр закордонних справ Угорщини назвав їх безглуздими і шкідливими.
Євросоюз заявив, що Чень Мінг, директор Бюро громадської безпеки Китаю, несе відповідальність за серйозні порушення прав людини і звинуватив його в такому ставленні до уйгурів і представників інших мусульманських етнічних меншин, що принижує людську гідність.
Експерти ООН з прав людини кажуть, що принаймні 1 млн мусульман перебуває в таборах на заході Саньцзян.
Активісти правозахисного руху і деякі західні політики звинувачують Китай у застосуванні тортур, примусової праці та стерилізації. Крім Чень Мінг санкції торкнулися ще кількох офіційних осіб - у США, ЄС, Великобританії та Канади різні списки.
Китай заперечує порушення прав в СУАР і заявляє, що табори необхідні для професійної підготовки і протидії екстремізму. Очікується, що санкції дуже сильно вплинуть на торговельні відносини між Євросоюзом і Китаєм, оскільки останній є другим за обсягом імпорту-експорту торговим партнером ЄС. Зокрема, повідомляється, що такі компанії як Nike і H&M вже бойкотуються в Китаї.
За матеріалами сайту https://www.solidarnost.org
24 березня 2021 року
ПМГУ готується до подальших перемовин з роботодавцями
Голова ПМГУ О.Рябко провів сьогодні онлайн-нараду з представниками територіальних і первинних організацій Профспілки, в роботі якої прийняли участь перший заступник Голови Профспілки В. Гавриленко, заступник Б. Оверковський, спеціалісти апарату Центральної ради В.Броннікова, В.Зайцев.
На нараді були розглянуті результати консультативної зустрічі представників ПМГУ та Федерації металургів України, яка відбулася 19 березня у м. Києві.
Нагадаємо, що в ході тієї зустрічі була утворена Рада ФМУ та ПМГУ. Також учасники заходу розглянули напрями спільних дій щодо забезпечення стабільної роботи підприємств ГМК України та обговорили необхідність перегляду розмірів заробітних плат на підприємствах галузі в 2021 році.
Учасники сьогоднішньої онлайн-наради проаналізували аргументи сторони роботодавців, ще раз обговорили питання, для рішення яких і створена Рада, та сформували спільну позицію профспілкової сторони для продовження ефективного діалогу з соціальними партнерами.
