2 квітня 2025 року
Програма «Зроблено в Україні» потребує серйозних корективів
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що держава повинна переглянути програми підтримки економіки, бо темпи її відновлення впали.
Як свідчать дані Держстату, у 2024 році перевезення вантажів зросло на 7,8%, пасажирів – на 6,8% (у 2023 році було +3,4%, +27,3% відповідно). У будівництві обсяги зросли на 15,5% (торік +25,0%). Промислове виробництво збільшилось всього на 3,6% (торік +6,8%).
«Скорочення темпів відновлення (особливо у двох останніх секторах) викликає тривогу. Якщо за збереження досягнутих минулого року показників будівельна галузь зможе вийти на довоєнні обсяги у 2029 році, то промисловість – тільки через десятиліття, у 2035 році, – зазначив Гетманцев. – Вочевидь Мінекономіки потрібно внести серйозні корективи у свою іміджеву програму «Зроблено в Україні», адже державі вкрай потрібно прискорення, а не уповільнення відновлення ключових її секторів».
Нагадаємо, політика «Зроблено в Україні» – це 14 програм для підтримки вітчизняних виробників. За даними Мінекономіки, лише торік обсяг їх фінансування склав сумарно понад 34 млрд грн. У цьому році пріоритети залишаються незмінними – розвиток виробництва, залучення інвестицій в реальний сектор та збільшення несировинного експорту.
За матеріалами news.finance.ua
2 квітня 2025 року
Хто володіє українськими надрами
Право на користування надрами в Україні мають 2268 компаній та 78 фізичних осіб (загалом це 3482 дійсні спеціальні дозволи). У структурі власності проаналізованих юросіб присутні представники 51 країни. Про це йдеться в дослідженні YouControl, проведеному на основі списку критичних корисних копалин з 50 мінеральних ресурсів, опублікованому Геологічною службою США (USGS) у 2022 році.
Більшість компаній-власників спецдозволів мають по одному дійсному дозволу, проте є низка компаній, де їхня кількість сягає кількох сотень або десятків (до прикладу, державні АТ «Укргазвидобування» (213 дозволів), ПАТ «Укрнафта» (89)).
Спеціальні дозволи на користування 16 з 50 критичних корисних копалин в Україні мають 39 компаній (при цьому деякі з них мають спецдозволи на користування щодо одразу кількох критичних мінеральних ресурсів). 10 з них знаходяться у власності держави.
2 квітня 2025 року
Бізнес відновив позитивні оцінки своєї діяльності
У березні індекс очікувань ділової активності (ІОДА) вперше за 11 місяців перевищив нейтральний рівень і становив 51,8 порівняно з 46,9 у лютому 2025 року (52,0 – у березні 2024 року). Про це повідомляє пресслужба Національного банку.
Позитивними драйверами були стійкий споживчий попит, нарощення виробництва, надходження міжнародної фінансової допомоги, стабілізація енергозабезпечення, а також сезонний фактор.
Водночас стримуючими чинниками залишалися посилення обстрілів критично важливих об’єктів, курсові та інфляційні очікування, дефіцит кваліфікованих кадрів.
Підприємства торгівлі найоптимістичніше серед всіх секторів оцінили результати своєї діяльності завдяки достатній пропозиції товарів та сталому внутрішньому попиту: секторальний індекс у березні становив 54,0 (у лютому 2025 року – 49,2, у березні 2024 року – 55,1).
Підприємства промисловості поліпшили оптимістичні оцінки своєї діяльності завдяки стійкому споживчому попиту та подальшому нарощенню виробництва: секторальний індекс у березні зріс до 53,1 порівняно з 50,2 у лютому 2025 року та 51,0 у березні 2024 року.
Підприємства будівництва суттєво поліпшили свої очікування щодо поточних економічних результатів, зважаючи на сезонний фактор: секторальний індекс у березні зріс до 52,9 порівняно з 44,7 у лютому 2025 року (у березні 2024 року – 53,5).
Підприємства сфери послуг суттєво пом’якшили свої очікування, однак найстриманіше серед усіх секторів оцінили свої економічні перспективи, зважаючи на дефіцит кадрів та збільшення виробничих витрат: секторальний індекс становив 48,8 у березні (у лютому 2025 року – 42,2, у березні 2024 року – 50,6).
За матеріалами epravda.com.ua
2 квітня 2025 року
В яких країнах найкращі пенсійні системи
За даними Глобального пенсійного індексу, підготовленого Mercer CFA Institute (шляхом оцінки пенсійних систем 48 країн з використанням понад 50 показників) та оприлюдненого виданням Bloomberg, за підсумками 2024 року найкращою в світі знов була визнана пенсійна система Нідерландів. За нею в переліку лідерів розташувались Ісландія, Данія та Ізраїль.
США посіли 29 місце, Велика Британія – 11, Японія – 36, Китай – 31. Найгірші позиції обійняли Індія, Аргентина та Філіппіни, які потрапили до трійки країн з найменш ефективними пенсійними системами.
Україну в рейтингу не аналізували. Однак для загальної картини зазначимо, що середня пенсія в Нідерландах становить приблизно 2770 доларів США, в Ісландії – майже 2550 доларів, в нашій країні – 5851 гривню (приблизно 140 доларів).
За матеріалами focus.ua
1 квітня 2025 року
На минулому тижні відбулася звітно-виборча конференція первинної організації ПМГУ Покровського ГЗК. Як розповіла головний редактор газети «За марганець» Наталія Чепець, у заході взяли участь делегати з усіх підрозділів підприємства. Головуючим на конференції був заступник голови профорганізації Юрій Чепінський, до складу президії увійшли очільник ПО ПМГУ Євген Запускалов і голова правління комбінату Сергій Шуваєв.
Зі звітом про роботу з листопада 2019 року по березень 2025 року виступив Євген Запускалов. Він зазначив, що цей період був вкрай важким для підприємства та його профорганізації, спочатку через епідемію коронавірусу, потім – через руйнівний вплив повномасштабної війни.
Та, попри всі негаразди, профспілка діяла: підтримувала працівників, не забувала про жоден напрям діяльності…
Читати повністю
1 квітня 2025 року
Підвищення тарифу Укрзалізниці на 37% поглибить кризу у економіці, - УСПП
Підвищення тарифу на вантажні перевезення, яке ініціює Укрзалізниця, поглибить кризу в економіці, вдарить по конкурентоспроможності нашої економіки та спричинить стагнацію. Про це заявив президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.
«У 2022 році Укрзалізниця одноосібно, без техніко-економічних розрахунків і прогнозу наслідків підвищила тарифи на 70%. Це створило величезні проблеми, особливо для українських експортерів агропродукції та гірничо-металургійного комплексу. Сьогоднішні наміри підвищити тарифи на 37% повторюють ті ж хибні методи, які поглиблюють кризу в українській економіці. Це видно навіть по макропоказникам: якщо у 2023 році ми мали зростання ВВП в умовах війни 5,3%, то сьогодні ми прогнозуємо зростання ВВП тільки 2,7%. І це по суті стагнація економіки», - зауважив Кінах.
Він наголосив: зараз для України питання конкурентоспроможності підприємств та стійкості економіки мають дуже велике значення, а логістика займає значну частку у собівартості нашої продукції.
1 квітня 2025 року
Торік реальний ВВП України зріс на 2,9% – Держстат
У 2024 році реальний ВВП України зріс на 2,9% порівняно з 2023-м. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
При цьому цей показник у IV кварталі 2024 року до IV кварталу 2023 року – зменшився на 0,1%.
Водночас номінальний ВВП у 2024 році склав 7658,7 млрд грн.
Згідно з повідомленням Мінекономіки, у лютому валовий внутрішній продукт України зріс на 0,7%, а за підсумками перших двох місяців року — на 1,1%.
За матеріалами сайту minprom.ua
1 квітня 2025 року
Інфляція в єврозоні в березні сповільнилась до 2,2% р./р.
Інфляція в єврозоні в березні 2025 року зросла на 2,2% у порівнянні з аналогічним місяцем 2024 року. Таким чином, показник сповільнив темпи росту порівняно з лютим, коли він становив +2,3% р./р. Про це свідчать попередні дані Євростату.
Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав показник на рівні +2,3%.
Базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, в березні зросла на 2,4%. Ціни на енергоносії знизились на 0,7% після зростання на 0,2% в лютому.
Протягом місяця країнами-членами блоку з найвищими річними темпами інфляції були Естонія, Хорватія та Словаччина – по +4,3%. Найнижчі були зафіксовані у Франції (+0,9%), Люксембурзі (+1,5%), й Ірландії (+1,8%). У Німеччині споживчі ціни зросли на 2,3%, Італії – на 2,1%.
1 квітня 2025 року
Державні службовці Бельгії взяли участь у загальнонаціональному страйку 31 березня у рамках протидії федеральному законодавству, яке включає коригування пенсій та скорочення бюджетних послуг. Загальнонаціональний страйк ініційований великими профспілковими групами – Загальною федерацією праці Бельгії (FGTB/ABVV), в якій перебуває понад 1,5 млн осіб, та Конфедерацією християнських профспілок (CSC/ACV), що налічує 1,7 млн членів.
Нинішній загальний страйк – це вже третя масштабна акція протесту трудящих з того часу, як нова урядова коаліція сформувала свою адміністрацію наприкінці 2023 року.
У ході нинішнього страйку профспілки засуджують продовження терміну робочого стажу у поєднанні зі скороченням пенсій, запровадження фінансових санкцій у разі хвороби чи безробіття, зростання попиту на гнучкість на робочому місці, а також підрив статусу державних службовців.
1 квітня 2025 року
Стійкість економіки – стійкість країни
Про цей прямий зв'язок не втомлюються нагадувати учасники роботи Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. В межах його чергового засідання (пройшло 28 березня в Києві, в Будинку профспілок) обговорили ключові питання соціально-економічного розвитку та перспективи зміцнення економічної самодостатності України.
Значну увагу приділили викликам та перспективам добувної промисловості – як стратегічної складової ресурсного забезпечення відновлення країни, питанням конкурентоспроможності України у сфері надрокористування, модернізації системи обліку та управління надрами, забезпечення прозорості геологічної інформації, залучення приватних інвестицій та стимулювання розвитку інфраструктури.
Також йшлося про дані моніторингу реалізації заходів з підвищення рівня стійкості та економічної самодостатності України, ініційованих Штабом, та складнощі в сфері соціального діалогу, які набувають особливої гостроти в умовах війни.
До дискусії з порушених тем, яку традиційно модерував президент Українського союзу промисловців і підприємців, очільник Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, були запрошені представники Верховної Ради України, Офісу Президента, РНБОУ, центральних і місцевих органів виконавчої влади, Національної академії наук України, профільних асоціацій, бізнес-об’єднань, профспілкові лідери – серед них голова ФПУ Григорій Осовий і очільник ПМГУ Олександр Рябко (із тезами його виступу, присвяченого конкретним проблемам працівників гірничодобувних підприємств і вітчизняного ГМК загалом, можна ознайомитися тут).
Доповіді з питань порядку денного заходу від промислових асоціацій, наукових інституцій, профспілок дозволили зробити глибокий аналіз соціально-економічного стану країни, тенденцій законодавчого регулювання розвитку бізнесу. Важливо, що в них також наводилися конкретні пропозиції щодо підвищення економічної активності, бюджетної безпеки держави, ефективності використання природних ресурсів та спроможності людського потенціалу України.
Рекомендації та рішення, сформовані за результатами засідання, спрямують в Уряд, Парламент, РНБОУ.
За інформацією www.fpsu.org.ua
