17 березня 2026 року
Крок до посилення соціального діалогу: рішення Президії НТСЕР
Сьогодні відбулося засідання Президії Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЄР) — ключового майданчика для конструктивного діалогу між роботодавцями, профспілками та державою.
У ході засідання сторони соціального діалогу обговорили актуальні питання соціально-економічного розвитку держави, забезпечення балансу інтересів працівників і роботодавців, а також посилення ролі Національної ради в умовах сучасних викликів.
За результатами змістовної дискусії та з урахуванням узгодженої позиції сторін Президія прийняла рішення подати Президентові України кандидатуру Сергія Бизова — співголови Національної ради, Голови Федерації профспілок України — для призначення на посаду Голови Національної тристоронньої соціально-економічної ради.
Відповідне рішення ухвалене у встановленому порядку та є важливим кроком для забезпечення консолідованої роботи Національної ради та посилення інституційної спроможності соціального діалогу.
Національна рада повинна бути відкритою платформою для напрацювання збалансованих рішень, спрямованих на захист прав працівників, розвиток підприємництва та підвищення соціальних стандартів в Україні.
За матеріалами facebook.com/ntser.ua
17 березня 2026 року
Профспілки узгоджують позиції: відбулося засідання СПО
16 березня відбулося засідання Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні. Під головуванням Сергія Бизова учасники оперативно розв'язали низку стратегічних питань.
Ключовим питанням стала підготовка до колективних переговорів щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Заступник Голови ФПУ Ігор Москаленко поінформував про склад робочої комісії профспілкової сторони, яка відстоюватиме інтереси працівників у переговорах із роботодавцями та урядом. Профспілкова позиція щодо мінімальної зарплати є чіткою та обґрунтованою. Підтримку цим ініціативам висловив заступник Голови Профспілки працівників будівництва Олег Борисов, наголосивши на гострому дефіциті кваліфікованих кадрів, який можна подолати лише через гідну оплату праці.
Учасники заслухали звіт про виконання кошторису СПО за 2025 рік та затвердили бюджет на 2026 рік. Також було внесено зміни до складу СПО та оновлено контактні дані для покращення комунікації представницького органу.
Голова СПО Сергій Бизов анонсував наступний важливий крок — засідання Президії Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яке заплановане на 17 березня. Це засідання стане майданчиком для узгодження позицій з державою та бізнесом.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
17 березня 2026 року
Зростання імпорту сталі в ЄС: Україна серед ключових постачальників
У 2025 році імпорт сталі до Євросоюзу, включно з напівфабрикатами, зріс на 14% порівняно з попереднім роком. Імпорт готової сталевої продукції збільшився на 9% р./р., що було зумовлено підвищенням поставок плоского прокату на 7% р./р. і довгого – на 17% р./р. Про це йдеться в огляді EUROFER за I квартал 2026 року.
Найбільшу частку серед головних постачальників готової сталі мала Туреччина – 16,5% (404 тис. т), за нею йшли Південна Корея – 11,4% (280 тис. т), Індонезія – 9% (220 тис. т), Китай – 8,7% (213 тис. т), Індія – 8% (197 тис. т) та Україна – 7% (172 тис. т). Найпомітніше зростання імпорту зафіксовано з Індонезії – на 263% р/р., Туреччини – на 24% р./р., Китаю – на 31% р./р. та України – на 8% р./р., тоді як поставки з Індії скоротилися на 28% р./р., а з Тайваню – на 15% р./р.
За оцінкою EUROFER, імпорт залишався історично високим і сприяв подальшому розширенню торговельного дефіциту ЄС. У 2025 році загальний дефіцит торгівлі сталлю, включно з напівфабрикатами, сягнув близько 2 млн т на місяць проти 1,4 млн т на місяць у 2024-му.
Читати повністю
17 березня 2026 року
Соціальний діалог і норвезька модель: досвід для українських профспілок
У межах програми «Профспілки проти нерівності і за відновлення миру та демократії в Україні» відбувся вебінар «Соціальний діалог та норвезька модель».
Проєкт реалізує Норвезька конфедерація профспілок (LO) у партнерстві з ФПУ та ГО «Трудові ініціативи» за фінансової підтримки Норвегії. У заході взяли участь понад 50 представників всеукраїнських профспілок.
Під час вебінару учасники ознайомилися з ключовими принципами функціонування соціального діалогу в Норвегії. Зокрема, акцентувалася увага на тому, що навіть у складних умовах важливо починати переговори з тем, де сторони мають спільні інтереси. Такий підхід допомагає швидше досягати домовленостей і формує позитивний досвід співпраці задля спілчан.
норвезька модель соціального діалогу демонструє, як поступовий перехід від конфліктів до врегульованої співпраці дозволяє будувати ефективну систему трудових відносин. У цій моделі страйки можливі лише у визначені періоди переговорного процесу, сторони починають обговорення з єдиної бази перевірених фактів, а фундаментом взаємодії є довіра та прозорість. Водночас соціальний діалог функціонує на всіх рівнях – від окремого робочого місця до формування національної соціально-економічної політики
Для українських профспілок знайомство з таким досвідом є важливим у контексті пошуку ефективних механізмів відновлення соціального діалогу в умовах війни та подальшої відбудови країни.
16 березня 2026 року
У пошуку додаткових можливостей для захисту інтересів спілчан
Основним джерелом фінансування Профспілки металургів і гірників України є членські внески її спілчан. Це робить ПМГУ дійсно незалежною від роботодавців, вчить ефективно вирішувати проблеми в умовах браку ресурсів, але і накладає певні обмеження: деякі перспективні, корисні для людей праці профспілкові проєкти не знаходять своєї реалізації через банальну відсутність грошей.
Тим часом, залучити їх цілком реально. Війна принесла українцям багато горя, але й розширила горизонти. Країні та її інституціям допомагають міжнародні організації, благодійні фонди, дієво працює профспілкова солідарність. Важливо лише навчитися правильно звертатися по підтримку.
Розвитку таких компетенцій присвятили березневий тренінг з розробки проєктних пропозицій від фахівців Офісу Міжнародної організації праці в Україні. Захід відбувся у рідкісному сьогодні очному режимі, в місті Кропивницькому. Участь в ньому взяли представники роботодавців і нашої Профспілки. Від ПМГУ до навчальної групи увійшли очільники ПО ПМГУ в АТ «Запорізький завод феросплавів» Олег Ільїн та в ПрАТ «Укрграфіт» Ігор Коростильов, заступник голови ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Тетяна Пріцкау і правовий інспектор праці ПМГУ, адвокат Володимир Пророк.
16 березня 2026 року
Інформація щодо стану виконання Генеральної угоди та її положень станом на 1 січня 2026 року
Відповідно до частини 4 Заключних положень Генеральної угоди, СПО об’єднань профспілок надало оцінку стану виконання її положень за станом на 1 січня 2026 року.
Згідно з Регламентом здійснення контролю за виконанням Генеральної угоди відповідні матеріали було надіслано Кабінету Міністрів України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України та СПО сторони роботодавців на національному рівні.
В свою чергу Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надало узагальнену інформацію Сторони органів виконавчої влади про виконання Плану заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди на 2019-2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 691.
16 березня 2026 року
Повернення до активного життя і праці
Фахівці Центру правової допомоги ФПУ працюють над питаннями підтримки ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших людей з інвалідністю, зокрема їхнього повернення до активної праці. З цією метою підготовлено пам’ятку «Шлях до незалежності та активного життя», у якій зібрано покрокові роз’яснення щодо отримання допоміжних засобів реабілітації (ДЗР).
У документі пояснюється, як скористатися державною програмою забезпечення ДЗР, що дозволяє безоплатно отримати сучасні засоби реабілітації. У 2026 році на ці потреби державою передбачено 8 млрд гривень.
Для членів профспілок така інформація має особливе значення, адже доступ до засобів реабілітації допомагає працівникам відновити працездатність, повернутися до трудової діяльності, зберегти робоче місце та залишатися активними учасниками трудових колективів.
16 березня 2026 року
Рейтинг безробіття в Європі: Україна - у першій трійці
Згідно з даними МВФ за 2025 рік, найважча ситуація із працевлаштуванням у Македонії і Боснії та Герцоговині – рівень безробіття в країнах становить 12,8% і 12,6% від загальної кількості робочої сили відповідно.
Через повномасштабну війну Україна опинилася на третьому місці серед європейських країн з найвищим рівнем безробіття. За оцінками МВФ, його рівень склав 11,6% від загальної кількості робочої сили. За нею йде Іспанія – 10,8%.
До десятки країн з найвищим показником безробіття у 2025 році увійшли такі держави як Швеція, Фінляндія, Греція, Албанія, Сербія, Туреччина, Естонія.
Найменше безробітних, за оцінками МВФ, торік було у Мальті, Чехії, Польщі, Швейцарії, Данії, Болгарії, Молдові, Німеччині, Нідерландах, Словенії, Ісландії, Норвегії, Угорщині на Кіпрі та в Ірландії.
В середині рейтингу безробіття - Бельгія, Португалія, Литва, Латвія, Франція.
За матеріалами сайту slovoidilo.ua
16 березня 2026 року
Тіньова оплата праці: ризики для працівників і мільярдні втрати держави
1,9 млн українців щороку отримують зарплати «в конвертах». Сумарний дохід за відповідними схемами становить близько 250 млрд грн, що могло б забезпечити 125 млрд грн податкових надходжень. Такі цифри наводять автори дослідження, проведеного Інститутом соціальної та економічної трансформації.
При цьому найпоширенішою є практика «мінімалка+конверт»: офіційну мінімальну зарплату з неофіційною доплатою виплачують 650 тис. працівників. В галузевому розрізі найбільше тіньових схем застосовується у роздрібній торгівлі.
Загалом в економіці України на офіційно працюють 7,6 млн найманих працівників та майже 1,5 млн ФОП (разом 9,1 млн осіб). Неофіційно, за інформацією ЮНІСЕФ, зайняті 14% працівників за наймом і ще 4% – індивідуально без оформлення (разом 18%).
Практика «сірих» зарплат пов’язана з ризиками, однак залишається вигідною роботодавцям. Тим часом для країни вона – причина суттєвих втрат, що, зокрема, відображається на оборонному бюджеті, а для працівників – джерело соціальної незахищеності.
За матеріалами сайту delo.ua
13 березня 2026 року
Яких втрат завдала війна українській економіці та ГМК
За оцінками Світового банку (звіт RDNA5), прямі збитки України за чотири роки війни перевищили $195 млрд (у попередній оцінці станом на лютий 2025 року вони становили $176 млрд). Сукупні втрати від війни сягнули $667 млрд.
Потреби у відновленні України на десятирічний горизонт становлять $588 млрд – майже утричі більше за номінальний ВВП країни у 2025 році. Найбільші інвестиції будуть потрібні для транспорту (понад $96 млрд), енергетики ($91 млрд) і житлового фонду ($90 млрд).
Прямі збитки енергетики та видобутку енергоресурсів оцінюють у $24,8 млрд, з яких основна частка ($17,1 млрд) припадає на енергетику. Втрати цього сектору внаслідок зниження попиту й обмеженої роботи інфраструктури становили $88,2 млрд.
Сукупні потреби у відновленні – $90,6 млрд, переважно на реконструкцію енергосистеми ($70,8 млрд).
