19 березня 2026 року

Українці за межею бідності: витрати на базові потреби майже удвічі більші за світовий рівень

На витрати першої необхідності українці витрачають 84% свого бюджету, це у 1,9 раза більше за середній світовий показник (38%). Ця ситуація не влаштовує українців, які вважають прийнятним витрачати на базові потреби не більше 46% бюджету. Про це йдеться у дослідженні Deloitte щодо споживчих настроїв українців у 2025 році.

Відповідно до дослідження, найбільші статті обов'язкових витрат – продукти харчування (40%), комунальні платежі та оренда (31%), охорона здоров'я (9%) і транспорт (4%).

Найбільші відмінності між Україною та іншими країнами спостерігаються у трьох категоріях: дозвілля й туризм (лише 1% проти 16–20%+ в інших країнах), електроніка та побутова техніка (1% проти 6–10%), а також заощадження та інвестиції – в українців цей показник у три-шість разів менший, ніж у громадян Китаю, Японії, Великої Британії та Південної Кореї.

У Німеччині на базові потреби витрачається лише 45% бюджету – майже вдвічі менше, ніж в Україні. Це дозволяє німцям спрямовувати на дозвілля 17% бюджету, на заощадження – 9%, на електроніку – 7%. Разом ці три категорії у німців становлять близько третини всіх витрат, тоді як в українців – лише 4%.

В ідеальній моделі розподілу бюджету українці найбільше хотіли б збільшити заощадження та інвестиції (з 2% до 19%) і витрати на дозвілля та туризм (з 1% до 12%).

За матеріалами сайту zn.ua

18 березня 2026 року

Норвезька модель та український досвід

​Ніде правди діти: на тлі війни, що триває вже 4 роки, українці навчилися жити й працювати у високостресових умовах. Однак у довготривалій перспективі, маючи на меті розбудову економічно стійкої, демократичної та соціальної країни, цього недостатньо. Потрібен приклад, який варто наслідувати: досвід адекватної роботи численних державних структур, конструктивного діалогу соціальних партнерів, верховенства права, дієвості громадського суспільства… Поділитися відповідними напрацюваннями Норвегії готова тамтешня конфедерація профспілок LO.

До числа заходів, організованих нею в межах співпраці з ФПУ, увійшов триденний тренінг «Безпека праці та охорона здоров’я працівників: Норвезька модель та український досвід», що відбувся в середині березня у Чернівцях. Участь в ньому взяли три десятки українських профспілковців, які за родом своєї діяльності опікуються питаннями охорони праці, зокрема – фахівці Технічної інспекції ПМГУ Володимир Білик, Анатолій Тертишний та Ігор Скороходов.

Перед присутніми виступали експерти Федерації профспілок України, Державної служби України з питань праці, ГО «Трудові ініціативи». Модераторами більшості занять були представники норвезької сторони. Вони охоче розповідали про свої реалії: про сутність та принципи роботи Норвезької соціально-економічної моделі, її історію, побудову соціального діалогу та стійкості профспілок у ній; про правову основу охорони та безпеки праці в їхній країні; про роботу профспілкових представників з цих питань; про охорону праці в контексті роботи з молоддю тощо.

Учасники, в свою чергу, говорили про стан охорони праці та рівень травматизму в Україні, поділилися проблемами: головна з них, безумовно, – вплив війни, а також неадекватна адаптація національного законодавства до умов воєнного стану, яскравим прикладом якої є сумнозвісний проєкт Закону «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі».

Крім того, в межах тренінгу активно обговорювався процес імплементації європейських Директив з безпеки праці та охорони здоров’я працівників, робота міжнародних проєктів у сфері. Досить емоційно проходила дискусія щодо реального стану громадського контролю охорони праці в регіонах та галузях, можливостей та перешкод для представників профспілок у здійсненні відповідних функцій.

Представники ПМГУ відзначили, що захід був цікавим та пізнавальним. Умови існування норвезьких та українських профспілок дуже відрізняються, але у колег є певні практики, які були б ефективними і у нас – їх необхідно запозичати. Особливої уваги заслуговують норми норвезького законодавства, що передбачають обов’язкове проведення спільних заходів профспілок і роботодавців в межах соціального діалогу, зокрема – семінарів та тренінгів, покликаних навчити сторони знаходити прийнятні компроміси у вирішенні питань безпеки та здоров’я працівників. Це дозволяє напрацювати досвід домовленостей та звести до мінімуму конфліктні ситуації.

18 березня 2026 року

Користь для профактиву та зміцнення конструктивної співпраці

В умовах воєнного стану профспілкові організації залишаються важливим інститутом соціального діалогу. Вони стоять на варті прав працівників, сприяють врегулюванню трудових спорів, беруть участь у погодженні рішень роботодавця у випадках, передбачених законодавством... Звісно, ми все це чудово знаємо. Однак кожен раз щиро радіємо, коли відповідні тези проголошують соціальні партнери!

Наразі йдеться про Державну службу України з питань праці. Нещодавно на офіційній сторінці її Південно-Східного міжрегіонального управління з’явився допис про семінар із представниками профорганізації одного з промислових підприємств регіону. На фото – профком ПО ПМГУ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС».

Як розповіла голова цієї ПО Ніна Голенко, фахівці Держпраці (а конкретніше – відділу з питань праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області) завітали до профактиву, щоб обговорити актуальні зміни в трудовому законодавстві. Йшлося про дію Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та окремих норм Кодексу законів про працю України, а також роль профспілок у здійсненні громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Профспілковці уважно слухали, задавали запитання. Інспектори докладно на них відповідали. Вони зазначили, що проведення таких заходів сприяє зміцненню конструктивної співпраці між роботодавцем, Профспілкою та органами Держпраці, що є запорукою належного захисту трудових прав працівників.

За матеріалами facebook.com/groups/1037677657776211

18 березня 2026 року

У центрі уваги — права працівників і безпечні умови праці

У Запорізькій обласній раді профспілок відбулося засідання круглого столу на тему: «Соціальний діалог задля захисту інтересів працівників». Захід об’єднав представників профспілок і державних установ навколо ключових питань соціального захисту та безпеки праці.

Під час обговорення фахівці Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поінформували учасників про особливості індексації та перерахунку пенсійних виплат, звернувши увагу на актуальні зміни у цій сфері.

Представники управління інспекційної діяльності у Запорізькій області акцентували на необхідності профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань. Зокрема, вони нагадали, що відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити належні умови праці на кожному робочому місці, дотримання вимог законодавства та гарантування прав працівників у сфері охорони праці.

У роботі круглого столу взяли участь голова Запорізької обласної ради ПМГУ Юрій Шапчіц, завідувач відділу соціально-економічної роботи та трудових відносин Петро Пісарєв, а також фахівець відділу організаційної, внутрішньо-профспілкової роботи та гласності Артем Кучеренко.

Захід став майданчиком для конструктивного діалогу та обміну думками щодо посилення захисту трудових прав і соціальних гарантій працівників.

За матеріалами сторінки у Facebook Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

18 березня 2026 року

Капінвестиції в Україні у 2025р зросли на 25,2%: в лідерах - промисловість

Обсяг капітальних інвестицій в Україні у 2025 році порівняно з 2024 роком зріс на 25,2% і становив 669,3 млрд грн, повідомила Державна служба статистики у вівторок.

Зазначається, що головним джерелом фінансування капітальних інвестицій в минулому році залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 71,2% загального обсягу.

Відомство уточнює, що частка держбюджету становила 7%, коштів місцевих бюджетів – 6,4%, коштів населення на будівництво житла – 5,7%, банківського та іншого позикового фінансування – 5,1%, коштів іноземних інвесторів - лише 0,1%.

Вагому частку капітальних інвестицій освоєно в промисловість - 38,7% від загальної суми інвестицій (259,1 млрд грн); транспорт, складське господарство, поштову та кур'єрську діяльність - 10,8% (72,3 млрд грн).

Як повідомлялося, капітальні інвестиції в Україні у 2024 році зросли на 35% – до 534,4 млрд грн.

За матеріалами сайту interfax.com.ua

18 березня 2026 року

«Зелена» сталь у ЄС: висока собівартість ставить під сумнів конкурентність

Виробництво «зеленої» сталі в Європейському Союзі стрімко розвивається завдяки політичній підтримці, інвестиціям і державному фінансуванню. Однак її конкурентоспроможність залишається під питанням через високі витрати. Про це йдеться у дослідженні експертів Fastmarkets.

Попри лідерство ЄС за обсягами заявлених і незавершених потужностей, інші регіони — зокрема Близький Схід і Північна Африка (MENA) та Канада — мають суттєві переваги. Доступ до дешевшого водню, природного газу та чистої електроенергії дозволяє їм виробляти більш конкурентну продукцію, включно з HBI та DRI, орієнтовану на європейський ринок.

Очікується, що до 2030 року близько 80% світових потужностей електродугових печей на основі водневого DRI зосереджуватиметься в Європі. Водночас перехід до декарбонізації є складним і витратним: використання водню та технологій EAF/DRI потребує значно більше електроенергії.

Ціни на електроенергію в ЄС залишаються одними з найвищих у світі — часто понад €100/МВт·год, що у кілька разів більше, ніж у США чи Китаї. За прогнозами, до 2030 року виробники в регіоні MENA матимуть у середньому на 17% нижчі витрати, ніж європейські компанії.

У таких умовах одним із імовірних сценаріїв стає імпорт HBI та DRI з регіонів із нижчою собівартістю виробництва. Механізм CBAM частково вирівнює конкуренцію, однак повністю не нівелює різницю у витратах.

Водночас із розвитком виробництва DRI попит на високоякісні окатки у регіоні MENA у найближчі роки лише зростатиме.

За матеріалами сайту gmk.center

17 березня 2026 року

Україна та Німеччина розширюють співпрацю в межах реалізації програми «Промисловий Рамштайн»

13 березня відбулася зустріч міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева з представниками Кредитної установи для відбудови KfW в Україні, а також керівником відділу економічної співпраці Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Єнсом Бусмою.

Серед основних тем розмови – українсько-німецька співпраця за програмою підтримки постраждалих підприємств «Промисловий Рамштайн», питання співпраці в межах Кредитної установи для відбудови (KfW) в Україні, а також інституційний розвиток Національної установи розвитку (НУР).

Програма «Промисловий Рамштайн», яку Україна запускає разом з KfW через НУР – це початкова угода на 30 млн євро, яка має бути підписана у квітні 2026 року.

Сторони обговорили й інші фінансові можливості за підтримки Німеччини для відновлення промислового обладнання в Україні, можливість узгодження німецьких програм з гарантійними інструментами ЄС за механізмом Ukraine Investment Framework (UIF), а також розширення партнерства німецьких промислових компаній з українськими виробниками у питаннях реконструкції.

17 березня 2026 року

Крок до посилення соціального діалогу: рішення Президії НТСЕР

​

Сьогодні відбулося засідання Президії Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЄР) — ключового майданчика для конструктивного діалогу між роботодавцями, профспілками та державою.

У ході засідання сторони соціального діалогу обговорили актуальні питання соціально-економічного розвитку держави, забезпечення балансу інтересів працівників і роботодавців, а також посилення ролі Національної ради в умовах сучасних викликів.

За результатами змістовної дискусії та з урахуванням узгодженої позиції сторін Президія прийняла рішення подати Президентові України кандидатуру Сергія Бизова — співголови Національної ради, Голови Федерації профспілок України — для призначення на посаду Голови Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

Відповідне рішення ухвалене у встановленому порядку та є важливим кроком для забезпечення консолідованої роботи Національної ради та посилення інституційної спроможності соціального діалогу.

Національна рада повинна бути відкритою платформою для напрацювання збалансованих рішень, спрямованих на захист прав працівників, розвиток підприємництва та підвищення соціальних стандартів в Україні.

За матеріалами facebook.com/ntser.ua

17 березня 2026 року

Профспілки узгоджують позиції: відбулося засідання СПО

​16 березня відбулося засідання Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні. Під головуванням Сергія Бизова учасники оперативно розв'язали низку стратегічних питань.

​Ключовим питанням стала підготовка до колективних переговорів щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Заступник Голови ФПУ Ігор Москаленко поінформував про склад робочої комісії профспілкової сторони, яка відстоюватиме інтереси працівників у переговорах із роботодавцями та урядом. ​Профспілкова позиція щодо мінімальної зарплати є чіткою та обґрунтованою. Підтримку цим ініціативам висловив заступник Голови Профспілки працівників будівництва Олег Борисов, наголосивши на гострому дефіциті кваліфікованих кадрів, який можна подолати лише через гідну оплату праці.

​Учасники заслухали звіт про виконання кошторису СПО за 2025 рік та затвердили бюджет на 2026 рік. Також було внесено зміни до складу СПО та оновлено контактні дані для покращення комунікації представницького органу.

​Голова СПО Сергій Бизов анонсував наступний важливий крок — засідання Президії Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яке заплановане на 17 березня. Це засідання стане майданчиком для узгодження позицій з державою та бізнесом.

За матеріалами сайту fpsu.org.ua

17 березня 2026 року

Зростання імпорту сталі в ЄС: Україна серед ключових постачальників

У 2025 році імпорт сталі до Євросоюзу, включно з напівфабрикатами, зріс на 14% порівняно з попереднім роком. Імпорт готової сталевої продукції збільшився на 9% р./р., що було зумовлено підвищенням поставок плоского прокату на 7% р./р. і довгого – на 17% р./р. Про це йдеться в огляді EUROFER за I квартал 2026 року.

Найбільшу частку серед головних постачальників готової сталі мала Туреччина – 16,5% (404 тис. т), за нею йшли Південна Корея – 11,4% (280 тис. т), Індонезія – 9% (220 тис. т), Китай – 8,7% (213 тис. т), Індія – 8% (197 тис. т) та Україна – 7% (172 тис. т). Найпомітніше зростання імпорту зафіксовано з Індонезії – на 263% р/р., Туреччини – на 24% р./р., Китаю – на 31% р./р. та України – на 8% р./р., тоді як поставки з Індії скоротилися на 28% р./р., а з Тайваню – на 15% р./р.

За оцінкою EUROFER, імпорт залишався історично високим і сприяв подальшому розширенню торговельного дефіциту ЄС. У 2025 році загальний дефіцит торгівлі сталлю, включно з напівфабрикатами, сягнув близько 2 млн т на місяць проти 1,4 млн т на місяць у 2024-му.