18 листопада 2025 року
День студента в коледжі: творчо, весело й з профспілковими преміями
Захід, приурочений до Міжнародного дня студентів, який щороку відзначається 17 листопада, у ВСП «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж КНУ» пройшов по-студентські весело і легко, з жартами, конкурсами, сюрпризами.
Директор коледжу Віктор Горшков побажав молоді успішно навчатися та вірити в себе, бути цілеспрямованими та життєлюбними. З нагоди Дня студентів здібним та активним хлопцям і дівчатам він разом з головою профкому студентів первинки ПМГУ коледжу Любовʼю Зайченко вручив грамоти. Більше 20 профактивістів коледжу були заохочені профспілковими преміями.
Усі знають, як швидко летять студентські роки. Уже скоро молодь зі старших курсів буде визначатися з місцем роботи. Тому спілкування студентів Гірничо-електромеханічного коледжу з Валерією Грешніковою, фахівцем з розвитку молодіжних проєктів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», було затребуваним і доречним на цьому святі.
Квест «Студенти - пірати», під час якого чотирьом командам треба було злагоджено та швидко пройти чотири етапи, виявив переможця і призерів. Ключ і скринька з призами дісталися дружній команді «Поштарі».
Профлідерка студентів Любов Зайченко подякувала членам профкому та раді студентського самоврядування за відмінну підготовку до Дня студента. Разом - сильніші, креативніші та результативніші!
За матеріалами сторінки у Facebook Криворізької міської організації ПМГУ
18 листопада 2025 року
Найкращі економіки Європи у 2026 році за прогнозованим ВВП
Після двох років млявої активності прогнозується, що економічний двигун Європи відновить оберти. Згідно з останнім звітом МВФ, сукупний обсяг виробництва регіону досягне $31,4 трильйона (27,0 трильйона євро) у 2026 році, причому найбільший приріст буде зосереджений у Західній Європі, пише Visual capitalist.
Очікується, що Німеччина відновить темпи зростання, додавши майже $400 мільярдів до своєї економіки між 2024 і 2026 роками. При $5,3 трильйона це становитиме приблизно 17% всього європейського ВВП.
Відразу за ними йдуть Велика Британія та Франція, за прогнозами, на рівні $4,2 трильйона та $3,6 трильйона відповідно.
Разом ця трійця генеруватиме понад 40% загальної економічної активності Європи. Це підкреслює, як великі ринки домінують у регіональній картині.
Італія та Іспанія, провідні гравці Південної Європи, прямують до помірного зростання на рівні $2,7 трильйона та $1,8 трильйона доларів у 2026 році.
Читати повністю
18 листопада 2025 року
Велика Британія: «молодіжне» безробіття стрімко зростає
Майже половина всіх робочих місць, втрачених у Великій Британії від моменту зміни уряду у травні 2024 року, припадає на молодь до 25 років. За даними аналізу Guardian, 46% із 170 тисяч скорочених робочих місць — це молоді люди. Молодіжне безробіття сягнуло 15,3%, що стало найвищим показником за десятиліття (поза періодом пандемії) та більш ніж утричі перевищує загальний рівень безробіття.
Колишній міністр освіти Девід Бланкіт попередив, що країна стоїть перед ризиком формування «втраченого покоління». Він закликає уряд Кіра Стармера відродити оновлену версію програми New Deal, яка у 1990-х роках допомогла тисячам молодих людей знайти роботу. На його думку, без термінових дій наслідки будуть «економічно, соціально й особисто руйнівними».
Ситуація викликає гостру критику не лише з боку опозиції, а й з боку профспілкового середовища. Профспілки наголошують, що підвищення урядом страхових внесків роботодавців на £25 млрд суттєво знизило рівень найму, особливо у сфері гостинності та роздрібної торгівлі — галузях, де молодь традиційно робить перші кроки на ринку праці. Банком Англії підтверджено: зростання податкового навантаження негативно вплинуло саме на ті підприємства, які забезпечують перші робочі місця для молодих працівників.
Водночас уряд оголосив про створення незалежного огляду причин зростання безробіття серед молоді та про намір запустити «гарантію для молоді» — програму, яка забезпечить оплачувану роботу для всіх, хто перебуває без роботи чи навчання понад 18 місяців. Однак офіційна статистика свідчить: довготривале безробіття серед молоді вже досягло 137 тисяч осіб, що є максимумом за останні десять років.
За матеріалами сайту theguardian.com
17 листопада 2025 року
Солідарність та співпраця: профспілки на шляху євроінтеграції
Федерація профспілок Данії 3F – давній партнер нашої Профспілки. Підґрунтя плідної співпраці ПМГУ та цього профцентру було закладено задовго до війни. Після початку повномасштабного вторгнення данські колеги не раз підтвердили щирість своєї дружби: підтримували наших спілчан і словами, і справами.
Крім того, серед напрямів їхньої роботи – сприяння євроінтеграції України та її профспілок. В межах цієї діяльності в листопаді українських профспілковців запросили до участі в конференції з обміну досвідом для представників Данії, країн Східної Європи та Балтії, організованої секторами 3F Global Solidarity, 3F International та мережею солідарності TU.
Захід відбувся у Варшаві. Від ПМГУ були присутні головний бухгалтер Профспілки Євгенія Кондатьєва та голова ПО Полтавського ГЗК Дмитро Вінівітін. У програму обговорення включили широкий спектр тем: від побудови соціального діалогу на робочому місці та організації колективних переговорів – до впровадження ШІ у різних сферах людської діяльності та захисту доходів тих, в кого сучасні технології можуть відібрати робочі місця; від справедливості та забезпечення інтересів працівників у зеленому переході – до впливу євроінтеграції на права профспілок і розширення профспілкового впливу в Європі шляхом об’єднання у мережі солідарності.
Значну кількість часу очікувано присвятили дискусії щодо практичних аспектів євроінтеграції: представники країн – членів ЄС охоче ділилися досвідом з колегами з країн-кандидатів, ті ж, у свою чергу, не приховували труднощів, з якими стикаються на цьому шляху, та задавали численні запитання.
На завершення спілкування організатори поділилися з учасниками планами щодо майбутніх мережевих заходів та програм, і пообіцяли, що продовжать сприяти розвитку комунікації та зміцненню співпраці між профспілками різних країн – дійсних та майбутніх членів Євросоюзу.
17 листопада 2025 року
Алеї Слави Кривого Рогу: пам’ять, що не дає забути ціну майбутнього
Якщо прогулятися Кривим Рогом в час, коли над містом не лунає сирена, можна уявити, що життя тут не змінилося. Люди працюють, п’ють каву, гуляють з дітьми. Але це ілюзія. Війна нависає над усіма темною хмарою. Що б не робили, криворожани кожну хвилину пам’ятають про тих, хто боронить Батьківщину зі зброєю в руках. Хвилюються про рідних і друзів у Війську, допомагають воїнам, підтримують ветеранів, шанують пам'ять загиблих.
Про тих, хто віддав свої життя за Україну, перехожому нагадує Алея Слави, нещодавно відкрита в парку «Шахтарський». На розміщених там стендах увічнені імена 324 Захисників. Серед них – працівники рудника «Суха Балка», члени ПМГУ, які стали до лав ЗСУ, починаючи з 2014 року.
Такі Алеї планують відкрити в усіх районах Кривого Рогу, адже свій список болючих втрат сьогодні має кожна громада, кожне підприємство, кожна первинна організація Профспілки. Ставши частиною міського пейзажу, Алеї Слави пробуджуватимуть людську пам'ять і нагадуватимуть живим про те, яку ціну заплачено за наше майбутнє.
17 листопада 2025 року
Ключові економічні показники України за 9 місяців 2025 року
Макроекономічні показники за дев’ять місяців 2025 року свідчать, що українська економіка повернулася до мінімального зростання. Такий стан є природним для країни, що перебуває у стані війни. Без додаткових потужних драйверів економічна активність у державі не зростатиме, а будь-яке навіть незначне погіршення воєнної чи геополітичної ситуації може призвести до рецесії.
Ключовими чинниками збереження мінімального економічного розвитку у найближчій перспективі є:
- активізація ракетно-дронових атак на енергетичну та газову інфраструктуру;
- високі ціни й тарифи на газ і електроенергію;
- девальвація гривні (у проєкті держбюджету-2026 закладено середньорічний курс 45,7 грн/дол.);
- посилення проблеми нестачі кадрів;
- відсутність доступного фінансування та великих програм підтримки бізнесу;
- глобальні тарифні війни й погіршення економічної кон’юнктури в Європі.
Водночас третій квартал поточного року продемонстрував покращення ситуації в економіці. За оцінками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у серпні економіка зросла одразу на 6,5%, що пов’язано з пізнішим збиранням урожаю. Завдяки цьому зростання реального ВВП у ІІІ кварталі оцінюють на рівні 2,6% р./р., що суттєво більше, ніж у попередніх періодах. За даними Держстату, зростання економіки за перші два квартали поточного року становило лише 0,9% р./р. та 0,7% р./р. відповідно. ІЕД оцінив зростання за І півріччя 2025 року на рівні 1,3% р./р.
17 листопада 2025 року
Економіка Великої Британії «на штучному диханні», — заявляють профспілки
Офіційні дані про падіння ВВП у вересні на 0,1% підтверджують: економіка Великої Британії перебуває у критичному стані. Про це заявила генеральна секретарка Unite Шерон Ґрем, наголосивши, що працівники й громади «не можуть і надалі платити за помилки урядової політики».
Профспілки вимагають від уряду серйозних інвестицій у створення якісних, добре оплачуваних робочих місць, адже без цього неможливо забезпечити реальне зростання. TUC закликає канцлерку Рейчел Рівз використати бюджет для підтримки рівня життя та підвищення доходів працівників, а також звертається до Банку Англії із закликом знизити процентні ставки.
На цьому тлі інститут Тоні Блера пропонує протилежний курс — послаблення трудових прав і податкові преференції для великого бізнесу, що профспілки різко критикують.
Профспілковий рух наголошує: країні потрібен бюджет, який працюватиме в інтересах працівників, а не корпоративних лобі.
За матеріалами сайту morningstaronline.co.uk
17 листопада 2025 року
ЄС бореться з викидами: 12 країн скоротили CO2, 14 – збільшили
Економіка Європейського Союзу (ЄС) скоротила викиди парникових газів у II кварталі 2025 року на 0,4% порівняно з аналогічним періодом 2024-го – до 772 млн т CO2 еквіваленту. Про це свідчать квартальні дані Євростат.
Водночас ВВП ЄС за цей період зріс на 1,3% р./р., що вказує на подальше розмежування між економічним зростанням та впливом на довкілля.
Основний внесок у зниження забезпечили такі сектори, як постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонування повітря (-2,9% р./р.), переробна промисловість (-0,4%) та транспорт і складське господарство (-0,4%). Водночас викиди домогосподарств, навпаки, зросли на 1% р./р., що частково пов’язують із сезонним збільшенням енергоспоживання та мобільності населення.
Зниження викидів зафіксовано у 12 країнах ЄС, тоді як у 14 державах-членах спостерігалося зростання, а Естонія зберегла стабільні показники. Найбільше скорочення продемонстрували Словенія (-8,6% р./р.), Нідерланди (-5,9%) та Фінляндія (-4,2%).
Серед країн, що зменшили викиди, лише три одночасно показали спад ВВП: Фінляндія, Німеччина та Люксембург. Решта дев’ять (Австрія, Кіпр, Данія, Франція, Італія, Нідерланди, Румунія, Словенія та Швеція) змогли поєднати економічне зростання зі скороченням викидів.
За матеріалами сайту minprom.ua
14 листопада 2025 року
Ми багато що можемо – коли працюємо разом
Нараду голів первинних організацій ПМГУ підприємств Запорізької області завершено. Всі заплановані її програмою візити відбулися. Вчора зранку голова Профспілки Богдан Оверковський та очільник Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц відвідали «Український графіт» (голова ПО ПМГУ Ігор Коростильов, головний виконавчий директор Олексій Бондаренко), а потім – зібралися разом із профлідерами регіону для підбиття підсумків роботи.
Богдан Оверковський зазначає: «Ці три дні були дуже насиченими, вражень – чимало, тем до роздумів – ще більше. Я вдячний Запорізькій облорганізації, Юрію Шапчіцу, головам ПО ПМГУ за організацію цього масштабного заходу. Дякую керівникам підприємств галузі за прийом та готовність зустрічатися з Профспілкою. Відкритість до комунікації – те підґрунтя, на якому будується конструктивний соціальний діалог. Та все ж найважливішою складовою мого перебування у Запоріжжі я вважаю спілкування з представниками трудових колективів.
ПМГУ працює для людей, вона має бути там, де люди, чути і враховувати їхні голоси. Тож я радий, що спілчани не мовчали. Вони озвучили широкий спектр проблем, які потребують уваги – від локальних, пов’язаних, наприклад, з неналежним забезпеченням працівників спецодягом, до галузевих і загальнодержавних. Говорили про свої очікування від Профспілки щодо їх вирішення. Було емоційно, було місце критиці – це добре. Профактивісти, члени ПМГУ мають власне бачення і не бояться його висловлювати.
Я ж, у свою чергу, максимально ділився з ними інформацією стосовно роботи Профспілки, її основних цілей і завдань. А також намагався донести одну думку: щоб чогось досягти, ми маємо діяти – згуртовано, цілеспрямовано і наполегливо. На жаль, труднощі ніколи не зникають самі собою, тільки множаться. Та ми перед ними не безсилі, ми багато що можемо – коли працюємо разом».
14 листопада 2025 року
Школа правових знань: захист інтересів спілчан у випадку банкрутства підприємства
У сучасному світі базові правові знання потрібні кожній людині. Як мінімум, щоб розуміти, коли твої права порушують, як максимум – щоб захистити себе, а у випадку профспілкових активістів – ще й колег, від неправомірних дій, зокрема у трудових відносинах.
Підвищувати юридичну обізнаність членів ПМГУ, активу та фахівців профорганізацій – основне завдання навчальної програми «Школа правових знань», запущеної Правовою інспекцією праці Профспілки. От вже кілька років в межах її занять регулярно розглядаються найбільш актуальні для профспілкової діяльності теми.
Так, сьогодні слухачі Школи разом із головним правовим інспектором праці ПМГУ Ольгою Зубець і правовим інспектором праці Галиною Просяник продовжили розбиратися у нормах Кодексу України з процедур банкрутства. В центрі уваги очікувано були ті моменти, які необхідно враховувати первинним профспілковим організаціям, щоб захистити інтереси спілчан у випадку банкрутства підприємства.
Зокрема, йшлося про ліквідацію юридичних осіб та дії профкомів під час превентивної реструктуризації, організації розпорядження майном, санації боржника та ліквідаційної процедури.
