Профспілка металургів і гірників України

15 квітня 2021 року

 

Профспілки чеського меткомбінату Liberty Steel Group пригрозили страйком

 

15 03

Як повідомляє агентство Platts, головна профспілка Liberty Ostrava найбільшого виробника сталі в Чеській Республіці пригрозила страйком на тлі побоювань з приводу майбутнього заводу, що належить британській Liberty Steel Group.

Liberty Steel Group зіткнулася з нестачею фінансування після краху минулого місяця її головного фінансиста Greensill Capital.

Річна виробнича потужність Liberty Steel Ostrava становить 3,6 мільйона тонн, в ній працює близько 6000 осіб.

Представник GFG Alliance сказав у заяві, яку розповсюдив електронною поштою, що GFG «глибоко розчарована реакцією профспілок на поточну ситуацію в Liberty Ostrava, яка може тільки погіршити невизначеність після краху Greensill. Ми готові співпрацювати з профспілками, щоб зменшити їх занепокоєння з приводу цього питання».

За матеріалами сайту http://www.ukrrudprom.com

facebook

13 квітня 2021 року

 

Масштабний наступ на трудові права працівників у Білорусі

 

13 03

31 березня 2021 р. Рада Міністрів Республіки Білорусь внесла на розгляд парламенту проєкти законів "Про внесення змін до законів" (про трудові відносини) до КЗпП Республіки Білорусь та Зміни до Закону Республіки Білорусь "Про масові заходи в Республіці Білорусь" № 1491 від 31.03.2021. 8 квітня 2021 року Палата представників Національних зборів Республіки Білорусь схвалила законопроєкти в першому читанні.

Зміни та доповнення до Трудового кодексу спрямовані на протидію страйковому руху в Білорусі та подальше посилення вимог щодо проведення страйків. Вони вводять додаткові підстави для звільнення робітників за заклики до страйку, організації та участі в страйках, а також вводять заборону на страйки на підприємствах з небезпечними виробничими процесами.

Законопроєкт визнає відсутність працівника на своєму робочому місці у зв'язку з відбуванням ним адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту окремою підставою для звільнення працівника з ініціативи роботодавця. Для розірвання договору на цій підставі законопроєкт скасовує попереднє повідомлення (згоду) відповідної профспілки. Для придушення масових акцій протесту безпрецедентно посилюються вимоги до проведення масових заходів, скасовується декларативний принцип їх проведення.

Законопроєкт про внесення змін до Закону про масові заходи забороняє публічні заклики до організації та проведення публічних заходів до отримання дозволу на їх проведення, а також встановлює відповідальність політичних партій та громадських об'єднань (включаючи профспілки) за вчинення їх членами дій, які порушують встановлений порядок проведення публічних заходів.

Вищезазначені зміни в законодавстві сильно погіршують і без того гнітючу ситуацію з правами робітників та профспілок у Білорусі. Вони дозволяють уряду грубо і безсоромно порушувати норми основоположних конвенцій МОП; продовжувати ігнорувати виконання рекомендацій Слідчої комісії МОП та наглядових органів МОП.

Білоруський конгрес демократичних профспілок (БКДП) звернувся до МОП  з проханням терміново втрутитися в цю ситуацію та закликати уряд Білорусі відкликати згадані законопроєкти, а також безумовно закликати його виконати всі рекомендації Комісії по розслідуванню МОП та наглядових органів МОП.

За матеріалами сайту https://fpsu.org.ua

facebook

07 квітня 2021 року

 

В Європі продовжиться спад споживання сталі

 

07 04

Нинішній підйом цін на сталеву продукцію в європейських країнах через дефіцит пропозиції не скасовує тенденцію зниження попиту на сталеву продукцію в регіоні. Такий висновок наводиться в галузевому дослідженні консалтингової компанії McKinsey & Co.

За її оцінками, споживання сталевої продукції в ЄС-28 (включаючи Великобританію) скоротилося від 188 млн. т на рік в 2004-2008 рр. до 153 млн. т на рік в 2011-2019 рр. через падіння обсягів будівництва на півдні Європи, зниження обсягів видобутку нафти і газу, а також загальної деіндустріалізації.

У 2020 році цей показник зменшився до 131 млн. т, на 2021 р. McKinsey прогнозує відновлення до 149 млн. т, але зазначає, що в подальшому видимий попит скоротиться до 140-150 млн. т в рік, а споживання сталі на душу населення - до менш 300 кг в рік.

Основними причинами спаду будуть звуження випуску автомобілів і зниження потреби в офісах через перехід на віддалену зайнятість.

Як зазначає McKinsey, в першій половині 2020 року через епідемію коронавірусу в Європі були виведені з експлуатації потужності обсягом близько 40 млн. т в рік, але з вересня 2020 до січня 2021 року в стрій повернулися тільки обсягом 7 млн. т, що і викликало гострий дефіцит сталевої продукції, особливо, в листовому сегменті.

Аналітики McKinsey відзначають, що європейські металургійні компанії абсолютно правильно не поспішають повертати в експлуатацію зупинені минулого року потужності меткомбінатів. На думку консультантів, найближчим часом в країнах ЄС і Великобританії треба остаточно ліквідувати 25-30 млн. т річних потужностей, щоб забезпечити для решти середнє завантаження на рівні 85%.

Крім того, європейським компаніям слід зупиняти доменні печі, щоб скоротити викиди вуглекислого газу, та будувати більше міні-заводів. У 2020 р. нетто-експорт брухту в ЄС-28 склав 18,9 млн. т, так що надлишки сировини в регіоні є.

За матеріалами сайту http://uaprom.info

facebook

06 квітня 2021 року

 

Федерація профспілок Киргизстану вимагає розпуску парламенту республіки

 

06 03

5 квітня біля Будинку уряду в Бішкеку пройшов мітинг, організований Федерацією профспілок Киргизстану, повідомляється в Telegram-каналі профцентра. Присутні протестували проти нещодавно ухваленого парламентом у третьому читанні закону «Про профспілки».

Основні вимоги мітингувальників - зустріч з президентом Садиром Жапаровим з метою: змусити його накласти вето на антиконституційний законопроект, а також розпустити парламент республіки.

Представники Федерації профспілок Киргизстану, крім того, вимагають, щоб Держкомітет національної безпеки розслідував факти рейдерського захоплення будівлі профспілок за участю депутатів і факти переслідувань і побиття профлідерів.

Нагадаємо, парламентом Киргизстану в третьому читанні прийнято проєкт закону «Про профспілки». Федерація профспілок Киргизстану звернулася до президента Садира Жапарова з проханням не приймати цей законопроєкт. Профспілки зібрали понад 70 тис. підписів громадян з цим проханням президенту. Профспілки Киргизстану неодноразово виходили на акції протесту. У відповідь органи влади за сфабрикованими звинуваченнями завели кримінальні справи на керівників протестуючих профспілок і усунули їх від посад. Профлідери і активісти стають об'єктами арештів, постійних допитів, провокацій і тиску. Офіси профспілок і домівки профспілкових лідерів піддаються обшукам, рахунки профспілок заарештовують.

За матеріалами сайту https://www.solidarnost.org

facebook

02 квітня 2021 року

 

Профспілки Киргизстану просять президента накласти вето на закон «Про профспілки»

 

02 02

Парламентом Киргизстану в третьому читанні прийнято проєкт закону «Про профспілки». Федерація профспілок Киргизстану звернулася до президента Садира Жапарова з проханням накласти вето на цей законопроєкт, повідомляє 24.kg. Профспілки зібрали понад 70 тис. підписів громадян з цим проханням до президента.

«Законопроєкт створює умови для корупційних схем щодо незаконного розпродажу нерухомої профспілкової власності, яка належить трудящим, членам профспілки. В даний час всі рішення приймаються колегіально. Ухвалений депутатами законопроєкт виключає принципи демократії та колегіальності ухвалення рішень. Голова ФПК буде приймати рішення практично одноосібно, при цьому маючи повний імунітет - в разі порушень його неможливо буде усунути з посади», - повідомляють в федерації профспілок.

Ті, хто лобіюють прийняття цього законопроєкту, вважають, що він допоможе трудящим «точно знати, куди і як витрачаються відрахування». Протягом останніх двох років профспілки Киргизстану ведуть боротьбу проти прийняття цього закону. Він істотно обмежує можливості профспілкової діяльності, встановлює вимоги до внутрішньої структури профспілок та ставить останні під контроль державних органів.

Таким чином, законопроєкт позбавляє трудящих країни фундаментального права на свободу об'єднання. Профспілки Киргизстану неодноразово виходили на акції протесту. У відповідь органи влади за сфабрикованими звинуваченнями завели кримінальні справи на керівників протестуючих профспілок і усунули їх від посад.

Профлідери і активісти стають об'єктами арештів, постійних допитів, провокацій та тиску. Офіси профспілок і домівки профспілкових лідерів обшукують, рахунки профспілок заарештовують.

За матеріалами сайту https://www.solidarnost.org

facebook

29 березня 2021 року

 

Надлишок сталеливарних потужностей у світі сягнув 625,4 млн т

 

29 03

За підсумками 2020 року світовий надлишок сталеливарних потужностей в 2020 році становив 625,4 млн т. Таку оцінку дав Сталевий комітет Організації економічного співробітництва і розвитку, повідомив Steel Orbis.

За оцінкою комітету, в 2020 році глобальні потужності з виробництва сталі сягнули 2,45 млрд т на рік.

На думку сталевого комітету, втручання держави, заходи державної підтримки та надлишкові потужності сприяли значним спотворенням у торгових потоках ринку сталі. Це й призвело до посилення торговельної напруженості.

Комітет допускає, що заплановане збільшення сталеливарних потужностей, яке ґрунтується на прогнозах значного зростання попиту в майбутньому, та інвестиції передусім підтримуються урядом, але не керуються ринковими міркуваннями.

Деякі з цих інвестицій створюють значний ризик загострення ситуації з надмірними потужностями і підвищують ймовірність того, що пропозиція ще більше перевищить потреби ринку сталі.

Нагадаємо, що раніше сталевий комітет ОЕСР прогнозував світовий надлишок сталеливарних потужностей за підсумками 2020 року в 700 млн т через пандемію коронавірусу.

За матеріалами сайту https://gmk.center

facebook

26 березня 2021 року

 

МОП: провідні світові експерти закликають включити охорону праці до основоположних прав людини

 

26 03

Провідні світові експерти в галузі охорони праці закликали Міжнародну організацію праці (МОП) визначити охорону праці одним із основоположних прав напередодні обговорення цього питання в Адміністративній раді МОП.

Профспілки закликають учасників Конференції МОП, що відбудеться у червні 2021 року, підвищити статус охорони праці до найвищого рівня міжнародних трудових стандартів, тим самим посиливши відповідальність урядів та роботодавців за порятунок життів на виробництві та сприяючи більшій кількості ратифікацій життєво важливих конвенцій з охорони праці.

Це відповідало б зобов’язанням у Декларації століття МОП 2019 року, яку одноголосно прийняли уряди, працівники та роботодавці, щодо забезпечення охорони праці всіх працівників.

Колегіум Рамацціні, провідний незалежний міжнародний орган експертів з питань медицини праці та навколишнього середовища,  закликав МОП терміново виконати рішення Міжнародної конференції праці 2019 року, в ідеалі на Конференції 2021 року.

Колегіум Рамацціні зазначив: “Щороку сотні мільйонів людей зазнають шкоди через свою роботу. Мільйони вмирають. Цим смертям можна запобігти, але лише в тому випадку, якщо захисту працівників від виробничих ризиків надається найвищий пріоритет, а здоров’я та безпека працівника визнані основним правом людини. МОП повинна діяти за найпершої нагоди, щоб визнати охорону праці основоположним правом у світі праці».

Врятуємо життя на виробництві.

Нік Пол, керівник Товариства медицини праці, всесвітньої професійної організації лікарів з гігієни праці зі штаб-квартирою у Великобританії,  зазначив: «Товариство медицини праці рішуче підтримує визнання охорони праці основоположним правом МОП на робочих місцях. Ми закликаємо Адміністративну раду МОП оперативно діяти на виконання рішення Столітньої конференції МОП (108-а сесія) 2019 року з метою включення в порядок денний Міжнародної конференції праці 2021 року питання визнання охорони праці основоположним правом у світі праці».

Генеральний секретар МКП Шаран Барроу  заявила: «Уряди та роботодавці повинні прислухатися до цих провідних експертних організацій. Занадто довго захист працівників від виробничого травматизму та професійних хвороб мав нижчий статус порівняно з іншими основними правами на робочих місцях. Деякі роботодавці і навіть деякі уряди, здається, думають, що витрати на ведення бізнесу можна зменшити за рахунок життя працівників. Надання належного правового статусу охороні праці дозволить виправити історичну помилку, та активізує зусилля з метою встановлення контролю за поширенням пандемії COVID-19».

За матеріалами сайту https://www.ituc-csi.org

facebook

25 березня 2021 року

 

Китай покарають санкціями за використання примусової праці

 

25 04

Європейський Союз, Великобританія, США і Канада ввели санкції відносно Китаю за порушення основних прав людини в Синьцзян-Уйгурському автономному районі (СУАР), зокрема, за використання примусової рабської праці. Пекін відповів на це власними санкціями, повідомляє Reuters.

За повідомленням CNBC, санкції Китаю відносно ЄС виявилися ширшими, ніж накладені Евросюзом. Вони зачіпають європейських законодавців, дипломатів та їх сім'ї, а також деякі бізнеси.

Всі 27 європейських урядів погодилися з діями по відношенню до Китаю, проте міністр закордонних справ Угорщини назвав їх безглуздими і шкідливими.

Євросоюз заявив, що Чень Мінг, директор Бюро громадської безпеки Китаю, несе відповідальність за серйозні порушення прав людини і звинуватив його в такому ставленні до уйгурів і представників інших мусульманських етнічних меншин, що принижує людську гідність.

Експерти ООН з прав людини кажуть, що принаймні 1 млн мусульман перебуває в таборах на заході Саньцзян.

Активісти правозахисного руху і деякі західні політики звинувачують Китай у застосуванні тортур, примусової праці та стерилізації. Крім Чень Мінг санкції торкнулися ще кількох офіційних осіб - у США, ЄС, Великобританії та Канади різні списки.

Китай заперечує порушення прав в СУАР і заявляє, що табори необхідні для професійної підготовки і протидії екстремізму. Очікується, що санкції дуже сильно вплинуть на торговельні відносини між Євросоюзом і Китаєм, оскільки останній є другим за обсягом імпорту-експорту торговим партнером ЄС. Зокрема, повідомляється, що такі компанії як Nike і H&M вже бойкотуються в Китаї.

За матеріалами сайту https://www.solidarnost.org

facebook

23 березня 2021 року

 

Колишній профспілковий лідер призначений міністром праці США

 

23 02

22 березня відбулося голосування в Сенаті США за затвердження кандидатури на посаду міністра праці - це місце зайняв колишній мер Бостона, колишній глава Бостонської ради будівельних професій, що об'єднує два десятка будівельних профспілок, Мартін Уолш. Як повідомляє New York Times, кандидат отримав двопартійну підтримку і був затверджений на цю посаду 68 голосами проти 29.

Одним з основних пріоритетів Уолша на посаді міністра праці буде активізація Управління захисту здоров'я та охорони праці, яке критикують за нездатність захистити робітників під час пандемії. Управління недавно випустило новий посібник для роботодавців щодо захисту працівників від Covid-19 і розглядає нове правило, що пропонує заходи безпеки, відхилені адміністрацією попереднього президента Дональда Трампа.

Призначення Уолша було сприйнято американськими профспілками з натхненням, глави профспілкового руху США в своїх заявах висловили впевненість у тому, що відомство під керівництвом Уолша сприятиме збільшенню чисельності профспілок і буде проводити зовсім іншу політику, ніж його попередник з адміністрації Трампа.

За матеріалами сайту https://www.solidarnost.org

facebook

23 березня 2021 року

 

В металургію треба інвестувати 144 млрд. євро до 2050 року для виконання European Green Deal - Eurofer

 

23 03

Інвестиції металургійних компаній ЄС в нові технології виплавки сталі для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року відповідно до European Green Deal (Європейської зеленої угоди) повинні скласти 144 млрд. євро. Про це заявив Адольфо Айєлло, директор з питань клімату та енергетики європейського сталевого лобі Eurofer.

За його словами, впровадження нових технологій призведе до збільшення витрат на виробництво сталі та цін на металопродукцію в діапазоні від 35% до 100% від поточного рівня. Крім того, металургам знадобиться до 400 ТВт-год кліматично нейтральної електроенергії, що в 7 разів перевищує поточні можливості європейського енергетичного сектора.

Нагадаємо, що, згідно з European Green Deal, європейський сталеливарний сектор до 2030 року має скоротити викиди СО2 на 55% до рівня 1990-го, а до 2050 роки досягти кліматичної нейтральності.

Джерелом цих інвестицій можуть стати кошти самих підприємств, державне фінансування, наприклад, EU Innovation Fund, і доходи від системи торгівлі квотами на викиди СО2.

«Ми підтримуємо кліматичні амбіції, але їх потрібно досягти найбільш низьковитратним способом. Це означає, що необхідно більше підтримувати низьковуглецеві технології», - зазначив А.Айелло.

За його словами, за останні кілька років квоти на викиди СО2 в ЄС суттєво подорожчали - з 7 євро за тонну до близько 40 євро. А в цьому десятилітті вони можуть досягти тризначних цифр.

Саме в зв'язку з цим Eurofer наполягає на введенні так званого «вуглецевого» податку (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) з одночасним продовженням на 8 років видачі безкоштовних дозволів (квот) на викиди СО2 для європейських металургів.

Нагадаємо, що Європейський парламент 10 березня 2021 року більшістю голосів підтримав введення «вуглецевого» податку, який захистить європейські компанії від дешевого імпорту з тих країн, які не займаються декарбонізацією економіки. Очікується, що Єврокомісія представить свої пропозиції щодо формату введення CBAM у 2 кварталі 2021 року. Введення самого «вуглецевого» податку заплановано не пізніше 1 січня 2023 року.

В Євросоюзі інвестиційний план по «зеленому переходу» європейської промисловості становить 1 трлн. євро протягом 2021-2030 року у вигляді пільгових кредитів і субсидій. Більш того, Єврокомісія збирається направити близько 300 млрд. євро з Фонду боротьби з економічними наслідками впливу коронавірусу саме на екомодернізацію промпідприємств.

В Україні єдиним стимулом для декарбонізації сталеливарної промисловості є норма про зелену металургію, згідно з якою підприємства, що знизили викиди СО2 до європейського цільового рівня, зможуть претендувати на невелике зниження тарифу на електроенергію.

Однак вона існує лише в теорії. Через півроку після прийняття відповідного закону стимул так і не запрацював через нездатність Кабінету міністрів розробити необхідні нормативні акти.

За матеріалами сайту https://www.minprom.ua

facebook

  • MEFM100x100jpeg
  • atom60
  • by60
  • fmu60
  • fprk
  • fpu100x100
  • frgu60
  • gmpr
  • histadru2t
  • industri-all100x100
  • logo-prupu100x100
  • logo-sm100x100
  • logo_fometaux
  • mtwtu60
  • ptgmprk
  • turkmetall100x100