14 листопада 2025 року
ЄС - Україна: зарплатна прірва
Євростат повідомив, що у 2024 році середня річна заробітна плата в ЄС, перерахована на повну зайнятість, становила 39,8 тисячі євро брутто, що на 5,2% більше, ніж у 2023 році, коли вона дорівнювала 37,8 тисячі євро.
Річна заробітна плата, перерахована на повну ставку, показує середній річний дохід працівника за умови, що він працює повний робочий день протягом усього року. Це дає змогу точніше порівнювати рівень доходів між країнами.
Найвищу середню річну зарплату брутто минулого року зафіксовано в Люксембурзі — 83 тисячі євро.
На другому місці Данія з показником 71,6 тисячі євро, а на третьому Ірландія — 61,1 тисячі євро.
Найнижчі середні зарплати отримували працівники в Болгарії — 15,4 тисячі євро, Греції — 18 тисяч євро та Угорщині — 18,5 тисячі євро.
За підсумками 2024 року середня заробітна плата в Україні збільшилася на 23,1% до показника попереднього року і становила 21 473 грн. або 494 євро на місяць (за середньорічним курсом НБУ). Тобто за рік вона становила 5,9 тис. євро.
За матеріалами сайту minfin.com.ua
13 листопада 2025 року
Промислове виробництво в ЄС у вересні зросло на 0,8% м./м.
У вересні 2025 року промислове виробництво в Європейському Союзі з поправкою на сезонні коливання збільшилося на 0,8% у порівнянні з серпнем. У країнах єврозони зростання становило 0,2% м./м., свідчать попередні дані Євростату.
У річному вимірі показники також зросли. У вересні промислове виробництво в ЄС було на 2,0% вищим р./р., а в єврозоні – на 1,2% р./р.
Серед основних промислових груп у єврозоні у вересні зростання зафіксовано для енергоносіїв (+1,2% м./м.), капітальних товарів (+0,3%) та проміжних товарів (+0,3%). Водночас скорочення спостерігалося у виробництві тривалих споживчих товарів (-0,5%) і нетривалих споживчих товарів (-2,6%).
У ЄС зростання відбулося у виробництві енергії (+0,9% м./м.), капітальних товарів (+0,4%), проміжних товарів (+0,4%) і тривалих споживчих товарів (+0,1%), тоді як нетривалі споживчі товари скоротилися на 0,4% м./м.
Серед країн-членів ЄС найбільше місячне зростання промислового виробництва зафіксоване у Данії (+7,2%), Швеції (+5,3%) та Греції (+4,8%). Найбільше падіння спостерігалося в Ірландії (-9,4%), Люксембурзі (-5,7%) та Мальті (-1,7%).
У річному обчисленні лідерами зростання стали Швеція (+14,7%), Данія (+9,5%) та Греція (+7,1%). Найбільше зниження продемонстрували Болгарія (-5,6%), Люксембург (-3,4%) та Литва (-2,3%).
Як повідомляв GMK Center, у I кварталі 2025 року ринок сталі ЄС продемонстрував суперечливу динаміку. Реальне споживання сталі скоротилося вже одинадцятий квартал поспіль – на 5,5% у річному вимірі, після падіння на 7,6% у IV кварталі 2024-го. Водночас показник видимого споживання сталі зафіксував зростання на 2,2% р./р., що стало другим поспіль кварталом позитивної динаміки після підйому на 0,5% наприкінці 2024 року.
За матеріалами сайту gmk.center
12 листопада 2025 року
Франція. Нерівність у зарплатах: майже півтора місяця на рік жінки «працюють безкоштовно»
За однакової тривалості робочого часу жінки у Франції заробляють у середньому на 14,2% менше, ніж чоловіки, згідно з останніми даними Національного інституту статистики (Insee).
Через цю нерівність, починаючи з 11:31 у понеділок і до кінця року, жінки фактично «працюють безкоштовно», повідомляє феміністичний інформаційний бюлетень «Les Glorieuses», який щороку звертає увагу на цю символічну дату.
«Les Glorieuses» обчислили час і дату на основі статистики про розрив у заробітках між чоловіками й жінками у Франції. Засновниця бюлетеня Ребекка Амселем наголошує: «Потрібен новий поштовх, щоб пришвидшити боротьбу за рівність оплати праці».
З 2016 року розрив у зарплатах скоротився з 15,1% до 14,2% - лише на 0,9 відсоткового пункту. «Якщо рухатися такими темпами, рівності ми досягнемо лише у 2167 році, тобто через 142 роки», - застерігає вона.
Щоб прискорити зміни, «Les Glorieuses» закликають підвищити оплату праці у сферах, де більшість працівників - жінки, а також запровадити післяпологову відпустку однакової тривалості для обох батьків.
Окрім того, ініціатива пропонує пов’язати участь компаній у державних тендерах і надання субсидій із дотриманням принципу рівної оплати праці. Такий крок, на їхню думку, «гарантував би, що державні кошти більше не поглиблюватимуть нерівність».
«Les Glorieuses» також сподіваються, що запровадження прозорості зарплат, яке стане обов’язковим з наступного року відповідно до європейської директиви, допоможе змінити ситуацію. «У таких країнах, як Ісландія чи Швеція, де питання розриву в оплаті вже давно зникло з порядку денного, прозорість діє десятиліттями», - зазначає Ребекка Амселем. - «Це, зокрема, допоможе жінкам ефективніше відстоювати свої зарплати».
За матеріалами сайту lefigaro.fr
10 листопада 2025 року
Соціальні виплати в Євросоюзі зросли: в яких країнах платять найбільше
Витрати на соціальні виплати в країнах Євросоюзу стрімко зросли в 2024 році в порівнянні з 2023 роком на 6,9% і загалом досягли рівня у 4,9 трлн євро. Про це йдеться в даних Євростату.
Відповідно до даних статистики, витрати на соціальний захист становили 27,3% ВВП ЄС , що свідчить про збільшення на 0,6 відсоткового пункту порівняно з попереднім роком.
Найвищі показники: Фінляндія 32,5%; Франція 31,9%; Австрія 31,8%.
Найнижчі показники: Ірландія 12,4%; Мальта 13,4%; Угорщина 16,6%.
Серед виплат соціального захисту найбільші витрати становили виплати по старості (2 044 млрд євро, 41,5% від загальної суми) та виплати у зв'язку з хворобою/охороною здоров'я (1 463 млрд євро, 29,7%).
Призначення пенсії: якою буде виплата, якщо немає жодного року офіційного стажу
Інші категорії включали виплати по інвалідності, виплати у разі втрати годувальника, виплати сім'ям/дітям, виплати безробіття, житло та соціальну ізоляцію, не класифіковані в інших категоріях.
У 2024 році витрати на соціальні виплати зросли в усіх країнах ЄС. Найбільший приріст: Естонія: +19,5%; Хорватія: +17,8%; Румунія: +17,5%.
Найменший приріст: Греція: +3,2%; Швеція: +3,9%; Італія та Данія: по +4,3%.
За матеріалами сайту zn.ua
7 листопада 2025 року
Європейський Союз схвалив оновлений національно визначений внесок (НВВ), який буде подано до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату напередодні кліматичного саміту ООН.
Документ підтверджує мету ЄС — скоротити чисті викиди парникових газів на 55% до 2030 року та встановлює орієнтир на зменшення викидів на 66–72% до 2035 року, щоб досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. Також закріплено домовленість про скорочення викидів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990-го.
НВВ підкреслює успіхи ЄС у декарбонізації: у 2023 році частка відновлюваних джерел енергії в електровиробництві становила 44%, а у 2024-му очікується 47%.
Як повідомляє Reuters, країни ЄС погодили компроміс, який дозволяє державам купувати вуглецеві кредити до 5% від цілі скорочення, фактично пом’якшуючи вимоги для промисловості. Проти такого підходу виступили Польща, Словаччина та Угорщина, але їхніх голосів не вистачило, щоб заблокувати рішення.
За матеріалами сайту minprom.ua
3 листопада 2025 року
Німеччина скликає сталевий саміт з огляду на кризу в секторі
На тлі поглиблення кризи у сталевому секторі федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив про скликання сталевого саміту, який відбудеться 6 листопада 2025 року в Берліні.
Основна мета зустрічі – збереження сталевої промисловості в Німеччині та захист робочих місць. Обговорюватимуть питання енергетичних цін, торговельних відносин і стійкості галузі.
Як наголосили в уряді, підтримка національного виробництва сталі є критично важливою для зменшення залежності країни від імпорту і для енергетичної безпеки ЄС.
Німецька металургія зараз перебуває під сильним тиском. Криза в автомобільному секторі, зростання цін на енергоносії, дешевий імпорт із Китаю та високі витрати на перехід до виробництва «зеленої» сталі різко знизили конкурентоспроможність виробників. Ситуація ускладнюється також високими митами на експорт до США, що обмежують ринки збуту.
Читати повністю
3 листопада 2025 року
Група з 17 членів Комітету з питань збройних сил Палати представників США (HASC) звернулася з відкритим листом до керівництва Boeing, закликавши повернутися до переговорів із профспілкою IAM та завершити майже тримісячний страйк на заводах компанії.
Страйки тривають на підприємстві в Сент-Луїсі, де виробляють озброєння та бойову авіацію для Повітряних сил США й іноземних замовників. Депутати висловили занепокоєння повідомленнями про те, що компанія нібито прискорює найм непрофспілкових працівників замість відновлення діалогу з 3200 страйкарями.
29 жовтня 2025 року
Темні фабрики Китаю: виробництво без людей
Китай робить ще один гігантський крок у напрямку автоматизації - країна активно впроваджує так звані «темні фабрики» (dark factories) або «фабрики без світла». Це високотехнологічні підприємства, де всі процеси - від складання до пакування - виконують роботи під контролем штучного інтелекту, без участі людини.
Термін «dark» тут не метафора. У таких цехах справді не горить світло, адже робітників там просто немає. Машини працюють 24/7, а люди лише дистанційно спостерігають за системами або приїжджають на технічне обслуговування.
Декілька прикладів:
Xiaomi запустила у Пекіні «темну фабрику» площею понад 80 тисяч квадратних метрів. Інвестиції - близько 2,4 млрд юанів (понад 330 млн доларів). Вона виробляє до 10 мільйонів смартфонів на рік, повністю без людського втручання: виробництво, перевірка якості, пакування - все автоматизовано.
Компанія Megvii побудувала «темний» цех у провінції Чжецзян для виробництва електроприводів.
Baogang Group у Внутрішній Монголії застосовує роботів для небезпечних операцій у сталеплавильному виробництві.
А Gree Electric Appliances разом із Huawei та Unicom створюють «5.5G-native lights-out factory» - повністю автономний завод нового покоління.
Такі підприємства працюють безперервно, з високою точністю та мінімальними витратами. Роботи не потребують відпусток, не помиляються, не хворіють і не страйкують.
Але за цією ефективністю стоїть тривожна реальність: робочі місця для людей просто зникають.
Фабрики без людей - це виклик не лише для Китаю, а й для всього світу.
Тенденція до «автоматизованої економіки» може спричинити масове скорочення робітничих професій у промисловості, логістиці, складанні, обслуговуванні.
За матеріалами сайту businessnews.com.my
29 жовтня 2025 року
ЄС, Велика Британія і США можуть створити спільний фронт на ринку сталі
Велика Британія розпочала переговори з Європейським Союзом щодо створення «західного сталевого альянсу», який міг би об’єднати Лондон, Брюссель і, можливо, Вашингтон. Мета - узгодити митну політику та спільно протидіяти домінуванню Китаю на світовому ринку сталі
Як повідомляє POLITICO з посиланням на кілька джерел, у британському уряді сподіваються, що така співпраця дозволить уникнути нових 50-відсоткових мит, які ЄС планує запровадити для захисту власних виробників від китайського перевиробництва.
Після Brexit Британія вже не має прямого впливу на торговельну політику ЄС, тому нині намагається добитися виключень із нових обмежень.
За задумом, «сталевий альянс» мав би передбачати узгодження тарифної політики між членами та надання преференцій у торгівлі сталлю. Один із високопосадовців ЄС визнав, що Європа «в глибокій кризі через надлишкові потужності в Китаї», але залишив можливість для переговорів із Лондоном, закликавши обидві сторони «сісти за стіл і домовитися».
23 жовтня 2025 року
За підвищення заробітної плати та покращення умов праці
Саме за це борються учасники масштабного страйку в Новій Зеландії. В одноденній масовій акції, яка відбулася сьогодні, 23 жовтня, взяли участь понад 100 тисяч осіб. Більшість з них – державні службовці: працівники медичної сфери, педагоги, пожежники та інші.
Зупинивши роботу та покинувши свої робочі місця, мітингувальники пройшли маршами з плакатами та банерами центральними вулицями всіх великих міст країни, окрім Веллінгтону та Крайстчерчу – там заходи довелося скасувати через небезпечні погодні умови.
Уряд на протести відреагував прохолодно, назвавши їх політичним трюком, однак врешті заявив, що готовий повернутися до переговорів з порушених питань (глухий кут в яких і став причиною страйку). Імовірно, таке рішення було ухвалено на тлі нещодавніх опитувань громадської думки, проведених незалежними інститутами соціології, які показують, що підтримка правлячої коаліції знижується швидкими темпами, хоча опозиція ще не має чіткої переваги.
