12 січня 2023 року
Всесвітній економічний форум назвав основні глобальні ризики
Напередодні щорічного Всесвітнього економічного форуму в Давосі (проходитиме з 16 по 20 січня) опубліковано традиційний Аналітичний звіт, підготований на основі опитування 1200 експертів. Цей документ містить список найбільш актуальних глобальних ризиків, з якими людство зіштовхнеться протягом найближчих двох і десяти років. Серед них – вже знайомі та нові загрози.
У дворічній перспективі основним ризиком названо подорожчання вартості життя, спровоковане пандемією COVID-19 і війною Росії в Україні. На другому місці – природні катастрофи, в тому числі пов’язані з екстремальними температурами. Загалом у п’ятірці основних ризиків – зростання геоекономічної конфронтації, провал спроб пом’якшити зміни клімату та подальша поляризація суспільства. У десятці основних ризиків ще два мають відношення до природних проблем (вірогідність великих інцидентів, що призведуть до завдання масштабної шкоди навколишньому середовищу, і провал спроб адаптації до зміни клімату). Також у списку поширення кіберзлочинів і масштабна вимушена міграція.
У десятирічній перспективі подорожчання вартості життя перестане входити в десятку, найбільша загроза буде витікати з провалу спроб пом’якшити зміну клімату. Другим за ступенем загрози в цьому розрізі буде ризик провалу адаптації до кліматичних змін. На третє місце вийдуть ризики, пов’язані з природними лихами. Четвертим за значимістю експерти назвали скорочення біорізноманіття. Замикає п'ятірку масштабна вимушена міграція. Далі йдуть ризики щодо скорочення природних ресурсів, ерозії соціальних зв’язків і соціальної поляризації, поширення кіберзлочинності, геоекономічної конфронтації і великих інцидентів з нанесенням масштабної шкоди навколишньому середовищу.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
20 грудня 2022 року
Промвиробництво в єврозоні у жовтні 2022 року зросло на 3,4% р./р.
У порівнянні із вереснем 2022-го промвиробництво в єврозоні впало на 2%, у ЄС – на 1,9%.
Промвиробництво в єврозоні з поправкою на сезонні зміни у жовтні 2022-го зросло на 3,4% р./р., у ЄС – на 3,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчать дані Євростату.
20 грудня 2022 року
Промвиробництво в єврозоні у жовтні 2022 року зросло на 3,4% р./р.
У порівнянні із вереснем 2022-го промвиробництво в єврозоні впало на 2%, у ЄС – на 1,9%.
Промвиробництво в єврозоні з поправкою на сезонні зміни у жовтні 2022-го зросло на 3,4% р./р., у ЄС – на 3,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчать дані Євростату.
Серед держав – членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у жовтні 2022 року було зафіксовано в Словаччині (+1,3%), Литві (1,1%), Греції (+0,5%) та Австрії (+0,2%).
У річному обчисленні промислове виробництво у жовтні 2022-го найбільше зросло в Ірландії (+53,2%), Данії (+10,7%) і Мальті (+7,2%). Найбільше зниження промвиробництва спостерігалося в Естонії (-5,8% р./р.), Люксембузі (-3,8%) і Бельгії (-2,8%).
Виробництво енергії в єврозоні та в ЄС у жовтні 2022-го скоротилося на 3,9% м./м. та на 3,5% м./м. відповідно. У річному обчисленні виробництво енергії в єврозоні впало на 8,7%, у ЄС – на 9%.
Нагадаємо, що за даними Євростату, промислове виробництво в єврозоні, а також у ЄС у вересні 2022 року зросло з поправкою на сезонні зміни на 0,9% у порівнянні з попереднім місяцем. Серед держав – членів Євросоюзу, щодо яких є доступні дані, найвищий місячний приріст промвиробництва у зазначений період показали Ірландія, Бельгія та Угорщина.
Як повідомляв GMK Center, Європейська комісія знизила прогнози економічного зростання єврозони на 2023 рік. На думку європейських чиновників, економіка зараз скорочується, і цей процес триватиме в першому кварталі наступного року. Прогноз економічного зростання на 2022-й становить 3,2%. На 2023-й Єврокомісія прогнозує зростання лише на 0,3% в порівнянні з попередніми очікуваннями у 1,4%, оприлюдненими в липні.
За матеріалами сайту gmk.center
20 грудня 2022 року
Британія залучить 1200 військових на заміну бригад швидкої допомоги під час страйку
Найінтенсивніша за останні десятиліття хвиля страйків у Британії є відповіддю на кризу вартості життя, спричинену стрімким зростанням цін на продукти харчування та енергоносії внаслідок пандемії COVID-19 та вторгнення Росії в Україну.
Профспілки домагаються підвищення заробітної плати, щоб не відставати від інфляції, яка в листопаді склала 10,7%, що трохи нижче в порівнянні з 11,1% в жовтні, але все ще є 40-річним максимумом.
20 грудня 2022 року
Британія залучить 1200 військових на заміну бригад швидкої допомоги під час страйку
Британський уряд направить 1200 військовослужбовців для заміни страйкуючих водіїв швидкої допомоги та прикордонників, оскільки численні профспілки державного сектору не виходять на роботу за тиждень до Різдва.
Про це пише Associated Press.
Екіпажі швидкої допомоги повинні розпочати страйк в середу, приєднавшись до медсестер, залізничників, паспортних працівників і поштових службовців, які в найближчі тижні влаштовують серію страйків.
Найінтенсивніша за останні десятиліття хвиля страйків у Британії є відповіддю на кризу вартості життя, спричинену стрімким зростанням цін на продукти харчування та енергоносії внаслідок пандемії COVID-19 та вторгнення Росії в Україну.
Профспілки домагаються підвищення заробітної плати, щоб не відставати від інфляції, яка в листопаді склала 10,7%, що трохи нижче в порівнянні з 11,1% в жовтні, але все ще є 40-річним максимумом.
Уряд стверджує, що двозначне підвищення призведе до ще більшого зростання інфляції, і намагається покласти провину за зрив переговорів на профспілкових лідерів. Прем'єр-міністр Ріші Сунак охарактеризував профспілкових лідерів як «Грінчів, які хочуть вкрасти Різдво в своїх власних політичних цілях».
Міністр Кабінету міністрів Олівер Дауден сказав, що «було б безвідповідально дозволити зарплатам у державному секторі та інфляції вийти з-під контролю».
Британія вже залучала військовослужбовців до надання соціальних послуг: під час пандемії коронавірусу вони кермували бензовозами й робили щеплення проти коронавірусу.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
19 грудня 2022 року
В Іспанії почали тестувати скорочений робочий тиждень
Уряд Іспанії запустив пілотний проєкт, згідно з яким для підвищення продуктивності праці малі та середні промислові компанії зможуть скоротити робочий тиждень як мінімум на пів дня без зниження заробітної плати.
Нові методи організації праці мають запровадити протягом року, а підтримувати таку програму потрібно щонайменше два роки.
У перший рік проєкту уряд частково фінансуватиме витрати на заробітну плату компаній, що скорочують робочий час, а також допоможе фінансувати навчання та вартість заходів щодо підвищення продуктивності праці.
19 грудня 2022 року
В Іспанії почали тестувати скорочений робочий тиждень
Уряд Іспанії запустив пілотний проєкт, згідно з яким для підвищення продуктивності праці малі та середні промислові компанії зможуть скоротити робочий тиждень як мінімум на пів дня без зниження заробітної плати.
Для фінансування розробки способів підвищення продуктивності праці при скороченні робочого часу іспанське Міністерство промисловості виділило 10 млн євро.
Нові методи організації праці мають запровадити протягом року, а підтримувати таку програму потрібно щонайменше два роки.
У перший рік проєкту уряд частково фінансуватиме витрати на заробітну плату компаній, що скорочують робочий час, а також допоможе фінансувати навчання та вартість заходів щодо підвищення продуктивності праці.
Не менше 30% працівників повинні скоротити робочий час, якщо в компанії працює до 20 осіб, а якщо в компанії працює від 21 до 249 осіб, то не менше 25% працівників мають брати участь у програмі.
Першою країною у світі, яка офіційно запровадила скорочений робочий тиждень, стали ОАЕ у 2021 році.
За матеріалами сайту zn.ua
15 грудня 2022 року
Сильна промислова база має бути стратегічним пріоритетом ЄС
Про це йдеться в заяві Асоціації європейських виробників сталі (EUROFER), опублікованій на сайті організації.
Як наголосили в асоціації, зараз на карту поставлене майбутнє європейської промисловості, якій загрожує енергокриза. Крім того, в цих умовах виробники мають витратити значні кошти на декарбонізацію.
15 грудня 2022 року
Сильна промислова база має бути стратегічним пріоритетом ЄС
Про це йдеться в заяві Асоціації європейських виробників сталі (EUROFER), опублікованій на сайті організації.
Як наголосили в асоціації, зараз на карту поставлене майбутнє європейської промисловості, якій загрожує енергокриза. Крім того, в цих умовах виробники мають витратити значні кошти на декарбонізацію.
Лідери ЄС найближчими днями ухвалюватимуть фундаментальні рішення щодо промислового майбутнього Європи. На фоні енергокризи в Європі в ЄС мають терміново розробити та впровадити промислову політику, спрямовану на посилення конкурентоспроможності промисловості та підвищення її стійкості, а також на сприяння переходу до «зеленої» економіки.
За словами Акселя Еггерта, генерального директора EUROFER, сильна промислова база має бути стратегічним пріоритетом для ЄС.
«Лідери ЄС терміново мають вдосконалити європейську «Зелену угоду» відповідно до необхідності забезпечити конкурентоспроможність та сталий розвиток промисловості. Йдеться насамперед про застосування ETS, CBAM, а також про сприяння нарощуванню виробництва «зеленого» водню», – зауважив він.
ЄС є лідером політики щодо запобігання змінам клімату, зазначили в EUROFER. Проте європейська промисловість стає дедалі вразливішою через високі витрати на дозволи на викиди вуглецю в період до 2030 року, і це може призвести до катастрофічних наслідків. Тому «зелений» перехід необхідно супроводжувати інвестиціями в декарбонізацію.
Як зауважують в асоціації, політики мають створити умови, які гарантуватимуть, що тимчасові закриття підприємств не стануть остаточними. Для цього потрібно:
- розглянути подальше коригування часових рамок дії антикризових заходів ЄС, щоб допомогти компаніям впоратися з високими цінами на енергоносії;
- терміново вирішити проблему стрімкого падіння експорту сталі з Євросоюзу й масштабного зростання імпорту.
Європейський металургійний сектор знову закликав політиків ЄС знайти рішення щодо експорту в рамках CBAM, що дозволяє зберегти надання безкоштовних дозволів на викиди для всіх виробників продукції, що експортується. При цьому асоціація підтримує пропозицію про поступову відмову від безплатного розподілу таких дозволів для товарів, що продаються на внутрішньому ринку ЄС.
У EUROFER також зауважили, що слід дотримуватися послідовного підходу в застосуванні законодавства про впровадження технологій виробництва «зеленого» водню, вловлювання та використання вуглецю (CCU). Виробництво водню слід зробити легшим, швидшим і дешевшим.
«США зосередили значну увагу на інвестиціях у чисті технології, від електромобілів до вітрогенераторів, які мають одну спільну рису: усі вони є частиною ланцюжка створення вартості сталі. «Зелена» сталь є центральним елементом нової промислової політики США. Ми маємо зробити те саме в ЄС», – зауважив Аксель Еггерт.
Як повідомлялося, у ЄС 13 грудня досягли політичної угоди про впровадження нового транскордонного тарифу на викиди вуглецю (CBAM) при імпорті чавуну та сталі, цементу, добрив, алюмінію та електроенергії. Компанії, які імпортують ці товари до Євросоюзу, будуть зобов’язані купувати сертифікати, що покривають плату за викиди CO2, пов’язані з виробництвом. Схему також погодилися поширити на імпорт водню, чого не було в початковій пропозиції.
За матеріалами сайту gmk.center
15 грудня 2022 року
Гендерний розрив в Іспанії: серед низькооплачуваних працівників жінок вдвічі більше
Згідно з останніми даними опитування активного населення Національного статистичного інституту Іспанії (INE), жінки заробляють у середньому на 21% менше, ніж чоловіки. Опитування також показало, що кількість працюючих жінок із найнижчою заробітною платою вдвічі перевищує кількість чоловіків. Жінки, як і раніше, виконують більшу частину низькооплачуваної роботи в Іспанії.
