
3 червня 2025 року
ОЕСР: світова економіка переживає найслабше зростання з часів COVID

У вівторок організація знизила свій прогноз щодо світового виробництва та більшості провідних економік G20, попередивши, що угоди про ослаблення торгових бар'єрів «гратимуть важливу роль» у пожвавленні інвестицій та запобіганні високим цінам.
Очікується, що світове зростання становитиме 2,9% у 2025 та 2026 роках, заявила ОЕСР у своєму останньому повному прогнозі. Цей показник послідував після 3% щороку з 2020 року, коли виробництво впало через пандемію.
Читати повністю
2 червня 2025 року
У ЄС знизився рівень безробіття серед усіх вікових груп, окрім молоді

Рівень довгострокового безробіття в країнах ЄС становить 1,9%, свідчать останні дані Євростату. Це найнижчий показник за історію спостережень. Про це повідомляє Euronews.
Найменше людей, які перебували без роботи 12 або більше місяців, — у Нідерландах (0,5%), Мальті (0,7%), Чехії, Данії та Польщі (по 0,8%).
Найвищий показник був відзначений у Греції — 5,4%, за нею йдуть Іспанія (3,8%) та Словаччина (3,5%).
Водночас всі ці три країни повідомили про зниження рівня довгострокового безробіття в порівнянні з попереднім роком.
У Греції він знизився на 0,8%, в Іспанії — на 0,5%, а у Словаччині — на 0,2%.
Рівень загального безробіття також знизився до найнижчого показника за всю історію спостережень і тепер становить менше ніж 5,9%, тобто на 0,2% менше, ніж у 2023 році.
У цьому дані дають неоднозначну картину. Безробіття знижується серед усіх вікових груп, крім наймолодшого покоління.
Серед людей віком від 15 до 24 років вона досягла 14,9%, що на 0,4% більше, ніж у 2023 році.
Нагадаємо, активність на українському ринку праці залишається нижчою, ніж до повномасштабної війни.
Люди стали активніше шукати роботу, ніж у 2024 році, але обсяг розміщених нових резюме залишається близько 80% від середнього рівня 2021 року.
Серед безробітних в Україні фіксується значна гендерна диспропорція: 82% складають жінки, що значною мірою пояснюється мобілізацією та воєнним станом.
За матеріалами сайту news.finance.ua
27 травня 2025 року
Заробітна плата в Європі: які країни пропонують найвищий середній заробіток?

Портал Euronews оприлюднив аналіз даних Євростату про середній чистий річний дохід у країнах Європи. Для порівняння використовувався саме чистий дохід - після сплати податків і внесків до фондів соціального страхування, адже ці відрахування можуть суттєво відрізнятися між країнами.
У 2024 році в межах ЄС чистий річний дохід для одинака без дітей, який заробляє середню зарплату, коливався від 11 074 євро в Болгарії до 50 410 євро в Люксембурзі. Середній показник по ЄС становив 29 573 євро.
Серед країн, які не входять до ЄС, найвищий чистий дохід зафіксовано у Швейцарії - 85 631 євро, далі йдуть Ісландія - 57 573 євро та Норвегія - 47 232 євро. Усі три країни не є членами ЄС або єврозони.
Серед країн західної та північної Європи найвищі показники мають:
- Нідерланди - 47 892 євро
- Ірландія - 46 208
- Данія - 43 913
- Фінляндія - 36 877
- Швеція - 36 147
Чистий річний дохід у країнах Півдня та Сходу Європи помітно нижчий:
- Італія - 24 797 євро
- Іспанія - 24 571
- Греція - 18 709
- Угорщина - 13 883
- Румунія - 12 655
- Болгарія - 11 074
- Туреччина (країна-кандидат до ЄС) - 11 440
Найвищий дохід серед «великої четвірки» мають громадяни Німеччини - 39 594 євро, далі - Франції - 32 354, Італії - 24 797 та Іспанії - 24 571.
Розрив ще більш помітний при коригуванні на купівельну спроможність:
- Нідерланди - 40 948 євро
- Словаччина - 16 784
Середній показник по ЄС - 28 906 євро.
В аналізі підкреслюється глибокий розрив у доходах між Західною та Східною Європою. Особливо низькі показники - в країнах Балкан, Балтії та Східної Європи. Цікаво, що Португалія, попри західне розташування, має показник купівельної спроможністі нижче 20 000 євро - як країни Східної Європи.
Різниця між Люксембургом і Болгарією перевищує 4,5 рази, що свідчить про великий економічний дисбаланс в Європі.
За матеріалами сайту euronews.com
22 травня 2025 року
Бійка за гідну пенсію: масові заворушення біля Конгресу Аргентини

Десятки людей отримали поранення під час протесту біля Конгресу Аргентини в середу, де активісти та пенсіонери вимагали підвищення пенсій.
Акція відбулася біля Конгресу, де депутати не змогли зібрати кворум для розгляду низки законопроєктів, зокрема щодо підвищення пенсій і продовження соціальних виплат для пенсіонерів.
Уряд президента-лібертаріанця Хав'єра Міллея, який прагне стабілізувати економіку та подолати високу інфляцію шляхом значного скорочення державних витрат, виступив проти обох ініціатив.
Політика жорсткої економії Міллея спричинила регулярні щотижневі протести в столиці. До пенсіонерів долучаються профспілки та футбольні вболівальники, протестуючи проти зменшення пенсій на тлі впертої інфляції та зниження державного фінансування.
«Ми не можемо залишатися байдужим, коли пенсіонер отримує 379 000 песо (близько 331 долара на місяць)», - заявила депутатка від центристської партії «Громадянська коаліція» Паула Олівето під час засідання Конгресу.
«План уряду - фактично приректи мільйони людей, які живуть на пенсію, на голодну смерть», - вважає представник Соціалістичної партії Естебан Паулон.
Уряд у відповідь зазначає, що ресурси країни обмежені, і для підвищення пенсій спочатку потрібні інвестиції та економічне зростання.
За матеріалами сайту reuters.com
21 травня 2025 року
Європейський податковий тягар: хто платить більше?

Податок з доходів разом із внесками на соціальне страхування формують середню ставку податку з доходів фізичних осіб у відсотках від валового доходу. За даними звіту ОЕСР та Євростату «Оподаткування заробітної плати у 2025 році», ставка податку з доходів у країнах ЄС, Великій Британії, трьох країнах-членах Європейської асоціації вільної торгівлі і Туреччині, яка є кандидатом у члени ЄС, становить від 4,1% (до 5,3%) на Кіпрі до 35,7% у Данії.
Розмір внесків працівників на соціальне страхування варіюється від нуля в Данії до 29,9% у Румунії. За нею слідує Словенія - 23,6%. Ці ставки не включають внески роботодавця, які часто дорівнюють або перевищують частку працівника.
У 2024 році середні ставки податку з доходів в країнах ЄС коливалися від 15,6% на Кіпрі до 39,7% у Бельгії. У семи країнах ЄС середні податкові ставки перевищували третину валового доходу. Крім Бельгії, це Литва (38,2%), Німеччина (37,4%), Румунія (36,9%), Данія (35,7%), Словенія (35,6%) та Угорщина (33,5%).
Ще п’ять країн мали середні ставки вище 30%: Австрія (32,7%), Люксембург (32,1%), Хорватія (30,9%), Італія (30,4%) та Фінляндія (30,3%).
Окрім Кіпру, лише Швейцарія має середню ставку податку з доходів нижчу за 20%. Менше ніж 25% також у таких країнах, як Естонія (20,5%), Чехія (21%), Велика Британія (21,4%), Болгарія (22,4%), Іспанія (22,5%), Швеція (23,1%), Польща (24%) та Словаччина (24,1%).
19 травня 2025 року
Атмосфера важливіша за зарплату: що цінують швейцарці при виборі роботи

Під час влаштування на роботу швейцарці найперше звертають увагу не на зарплату, а на умови праці. Таку несподівану пріоритетність виявило нове дослідження, проведене кадровою компанією Swissstaffing у співпраці з інститутом GFS-Zürich. Серед 1204 опитаних працівників 68% назвали сприятливу робочу атмосферу найважливішим критерієм при виборі місця праці — навіть важливішим за рівень оплати (63%).
Це дослідження виявило і відмінність пріоритетів різних поколінь
Люди старше 30 років надають великого значення зарплаті та стабільності зайнятості. Цікаво, що представники покоління зумерів, попри стереотипи, також турбуються про фінансову безпеку. Дослідники пояснюють це досвідом економічних криз і нестабільного ринку праці, в якому зростали молоді працівники.
Натомість співробітники віком 50+ дедалі частіше шукають у роботі сенс, гнучкість і можливість самореалізації. За даними дослідження, це покоління сформувалося в період економічного зростання та соціальної стабільності й зазвичай отримувало вищі зарплати, ніж сучасна молодь.
16 травня 2025 року
ООН прогнозує суттєве зниження темпів економічного зростання у світі

В ООН цьогоріч прогнозують зростання світового ВВП на рівні 2,4%, що на пів відсотка нижче, ніж торік. Причина – погіршення оцінок глобальної торгівлі та фінансова нестабільність.
Прогноз зростання для США знижено з 2,7% до 1,8%, а для Китаю – з 4,6% до 4%.
Зазначається, що перспективи економіки країн так званого СНД залежать від низки ключових чинників, зокрема російської війни проти України, санкцій проти рф, цін на енергоносії, економічної ситуації в Китаї.
Україна, за оцінкою ООН, і надалі залежить від «безпекової ситуації», функціонування Чорноморського коридору та міжнародної фінансової допомоги. Вартість повоєнного відновлення української економіки нині оцінюється ООН у $524 млрд, що збігається з оцінками Світового банку.
14 травня 2025 року
Nissan скоротить 11 000 робочих місць та закриє 7 заводів через слабкі продажі

Японський автовиробник Nissan заявив, що скоротить 11 000 робочих місць на своїх виробництвах глобально та закриє сім заводів, реорганізуючи бізнес через слабкі продажі.
Падіння продажів у Китаї та значні знижки в США, двох найбільших ринках компанії, суттєво вплинули на прибутки виробника, а запропоноване злиття з Honda та Mitsubishi провалилося в лютому цьогоріч.
Заплановані скорочення доводять загальну кількість звільнень, оголошених компанією за минулий рік, приблизно до 20 000 або 15% її робочої сили.
Nissan не уточнює, де саме будуть здійснені скорочення робочих місць, і чи постраждає від рішення правління завод у Сандерленді. У компанії працюють майже 133 500 людей по всьому світу, з них приблизно 6000 - у Сандерленді.
Дві третини останніх скорочень робочих місць припадатимуть на виробництво, решта — на продажі, адміністративні посади, дослідження та контрактний персонал, заявив головний виконавчий директор компанії Іван Еспіноса.
7 травня 2025 року
У Польщі запровадять скорочений робочий тиждень

У 2026 році в Польщі стартує оплачуваний пілотний проєкт для компаній та установ. Головна умова — гарантія незмінної зарплати для працівників.
Про це повідомляє Gremi Personal.
Скорочення 40-годинного робочого тижня у Польщі обговорюється давно, але багато експертів вважають, що його загальне впровадження наразі є нереалістичним. Основна причина — це можливе зниження прибутків бізнесу, особливо у виробничому та сервісному секторах. Крім того, не всі працівники готові працювати менше, якщо це негативно позначиться на рівні їхньої оплати.
28 квітня 2025 року під час дебатів «Скорочення робочого часу — це вже відбувається!» міністерка Джем’янович-Бонк офіційно оголосила запуск пілотного проєкту.
«Настав час скоротити робочий час поляків і польок — звісно, зі збереженням поточного рівня зарплати», — наголосила вона.
6 травня 2025 року
Використання ШІ може привести до зростання світового ВВП на 1 в.п. щороку - дослідження

Використання штучного інтелекту може прискорити глобальне економічне зростання на 15 відсоткових пунктів (в.п.) до 2035 року, тобто щороку до темпів збільшення глобального ВВП додаватиметься 1 в.п., йдеться у результатах дослідження «Цінність у русі» PricewaterhouseCoopers (PwC).
В дослідженні йдеться про декілька сценаріїв щодо впливу штучного інтелекту на світ та суспільство.
Згідно з альтернативними сценаріями, які аналізувала PwC, за умов низької довіри та слабкої взаємодії додаткове зростання економіки від ШІ може сповільнитися до 8%, а за найконсервативнішого варіанту – лише до 1%.
















