7 грудня 2022 року
Велика Британія може використати військових для зменшення впливу страйків на економіку
Уряд Великої Британії розглядає можливість залучити військових, щоб підтримати державні служби, якщо ключові працівники, включно з державною Національною службою охорони здоров’я, розпочнуть страйк, повідомляє Reuters.
Уряд неодноразово закликав робітників не виходити на страйк, заявляючи, що він не може дозволити собі підвищення зарплати, щоб покрити інфляцію, і що, навіть якби він міг задовольнити їхні вимоги, таке підвищення ще більше посилить інфляцію.
«Це не час для страйків, це час для спроб і переговорів. Але за відсутності цього для уряду важливо мати плани на випадок непередбачених обставин. Ми дивимося на військових, ми дивимося на спеціалізовані сили реагування», - сказав голова правлячої Консервативної партії Надхім Захаві, додавши, що військових можна залучити для керування каретами швидкої допомоги.
Британія вже бореться з масовими протестами в ряді секторів, але тепер зіткнулася зі страйками тисяч медсестер в Англії та працівників швидкої допомоги в Англії та Уельсі, які планують вийти пізніше цього місяця через зарплату та умови.
Крім того, цього року працівники поштово-посилкової компанії Royal Mail провели кілька раундів страйків через суперечку щодо оплати та умов праці, і цього місяця заплановано нові страйки.
За матеріалами сайту zn.ua
6 грудня 2022 року
Єврокомісія перегляне захисні заходи ЄС щодо сталевої продукції
Європейська комісія (ЄК) ініціювала перегляд захисних заходів щодо сталевої продукції, аби визначити, чи слід припинити їх дію на рік раніше, йдеться на її сайті.
Як зауважується, Єврокомісія не пізніше 30 червня 2023 року оприлюднить пропозицію щодо того, чи слід припинити дію захисних заходів щодо сталевої продукції. Потім за цю пропозицію мають проголосувати країни – члени Євросоюзу.
6 грудня 2022 року
Єврокомісія перегляне захисні заходи ЄС щодо сталевої продукції
Європейська комісія (ЄК) ініціювала перегляд захисних заходів щодо сталевої продукції, аби визначити, чи слід припинити їх дію на рік раніше, йдеться на її сайті.
Виробникам і споживачам сталі в ЄС запропонували заповнити анкети з конкретними даними, які знадобляться ЄК для розслідування. Зацікавлені сторони, включаючи уряди третіх країн, мають можливість надати свої аргументи в письмовій формі до середини січня 2023 року.
Як зауважується, Єврокомісія не пізніше 30 червня 2023 року оприлюднить пропозицію щодо того, чи слід припинити дію захисних заходів щодо сталевої продукції. Потім за цю пропозицію мають проголосувати країни – члени Євросоюзу.
У липні 2018-го Єврокомісія запровадила тимчасові захисні заходи щодо сталевої продукції як відповідь на рішення США запровадити мита на сталь та алюміній. Вони були покликані запобігти перенаправленню імпорту, призначеного для Сполучених Штатів, на європейський ринок, та захистити місцевих сталеливарників.
На початку 2019-го захисні заходи щодо певних сталевих виробів отримали статус остаточних, ЄК продовжила їх дію до 30 червня 2024 року. Вони стосуються 26 категорій сталевої продукції, для яких діють імпортні квоти, у разі перевищення яких застосовується мито у розмірі 25%.
Нагадаємо, в листопаді поточного року Європейська комісія продовжила дію антидемпінгових митних тарифів на імпорт холоднокатаного прокату з Китаю та Росії ще на 5 років. Китайські постачальники протягом цього періоду сплачуватимуть мито в розмірі 19,7-22,1%, а російські – 18,7-36,1%. Рішення було прийняте після розгляду чинних тарифів по закінченню строку їх дії.
Як повідомлялося, уряд Індії скасував експортні мита на залізну руду та деяку металургійну продукцію, запроваджені у травні 2022 року. Зокрема, скасовано мито в розмірі 15% на експорт деякої металургійної продукції, зокрема, нелегованого гарячекатаного та холоднокатаного листа, нелегованої катанки, нелегованого прутка та арматури, плоского прокату з нержавіючої сталі та ін.
За матеріалами сайту gmk.center
6 грудня 2022 року
Обсяги чавунного та сталевого лиття зростуть на 5% до 2030 року
Відповідно до дослідницького звіту, опублікованого Spherical Insights & Consulting, обсяг світового ринку чавунного та сталевого лиття зросте з 1 538 млрд доларів США у 2021 році до 2 490 млрд доларів США до 2030 року при середньорічному темпі зростання 5,5% протягом прогнозного періоду.
6 грудня 2022 року
Обсяги чавунного та сталевого лиття зростуть на 5% до 2030 року
Відповідно до дослідницького звіту, опублікованого Spherical Insights & Consulting, обсяг світового ринку чавунного та сталевого лиття зросте з 1 538 млрд доларів США у 2021 році до 2 490 млрд доларів США до 2030 року при середньорічному темпі зростання 5,5% протягом прогнозного періоду.
Ринок чавунного та сталевого лиття останнім часом зростав за рахунок збільшення інвестицій у житлове будівництво. Проте найвищі темпи річного зростання демонструватиме автомобільний сегмент.
За оцінками аналітиків, в 2022 році на Азіатсько-Тихоокеанський регіон буде припадати найбільша частка ринку чавунного лиття. Це можна пояснити зростанням споживання продукції у значних галузях кінцевого споживання в регіоні, великою кількістю в регіоні ливарних заводів, налагодженими виробничими потужностями та наявністю сировини.
За матеріалами сайту minprom.ua
25 листопада 2022 року
Виробники сталі закликають прийняти глобальний стандарт контролю викидів
Міжнародна група виробників сталі закликає США та Євросоюз прийняти глобальний стандарт викидів, щоб досягти декарбонізації сталеливарної промисловості до 2050 року та задовольнити попит споживачів на «зелену» сталеву продукцію.
У листопаді 2022 року Міжнародна група виробників сталі, включаючи Асоціацію виробників сталі, Nucor, CELSA Group, Steel Dynamics Inc (SDI), Commercial Metals Company та Institute of Scrap Recycling Industries, створили Глобальну кліматичну раду зі сталі (GSCC).
Група підтримує ідею створення глобального стандарту, який прискорить перехід до виробництва сталі з низьким рівнем викидів, а також визнає потенціал моделі циркулярного використання сталі для скорочення викидів вуглецю.
«Сьогодні ми маємо технологію, яка дає змогу скоротити викиди вуглекислого газу в процесі виробництва сталі на 70%. Глобальна промисловість має спиратися на інновації, завдяки яким виробництво сталі в США уже стало чистішим, тому що «зелена» та цифрова економіка в усьому світі буде побудована на сталі», – зазначив Леон Топалян, гендиректор Nucor.
За словами гендиректора US Steel Дейва Беррітта, світова металургія потребує пришвидшення стандартизації та декарбонізації, а також співпраці в цьому напрямку.
«Ми маємо залучити Китай і переконатися, що Індія також буде залучена до декарбонізації. Але спочатку нам слід виконати свою роботу і переконатися, що металургія США рухається в правильному напрямку», – додав він.
Як повідомлялося, консалтингова компанія Wood Mackenzie прогнозує, що викиди вуглекислого газу в сталеливарній промисловості до 2050 року скоротяться на 30% у порівнянні з 2021 роком. При цьому декарбонізація світового ГМК до 2050 року коштуватиме компаніям $1,4 трлн.
У 2021 році сталеливарна промисловість світу викинула понад 3,3 млрд т парникових газів, з яких понад 2 млрд т припадає на Китай.
За матеріалами сайту gmk.center
25 листопада 2022 року
У Великій Британії знесли найбільшу в країні доменну піч Redcar
У Великій Британії знесли найбільшу в країні доменну піч Тіссайдського металургійного заводу (Redcar). Подія сталася в рамках реконструкції колишньої промислової зони міста Редкар у Північному Йоркширі.
Як повідомляє The Telegraph, завод функціонував протягом чотирьох десятиліть та колись виробляв 3,6 млн т чавуну на рік. Видання зазначає, що вибух, який пролунав у середу вранці (23 листопада), ознаменував кінець культової сталеливарної пам’ятки.
Побудована в 1979 році доменна піч мала 365 футів (111 м) у висоту і вважалася найбільшою у Великій Британії та другою за величиною у своєму роді в усій Європі.
«Для вибуху було створено 250-метрову зону відчуження, звук можна було почути більш ніж за 20 миль (32 км) від цього району. Знесення було проведено з використанням 175 кг вибухових речовин і передували йому кілька місяців підготовки», – йдеться у статті.
У жовтні 2022 року сам завод також знесли в ході однієї з найбільших вибухових операцій у Великій Британії за 75 років.
Промислову зону почали виводити з експлуатації у 2010 році, перш ніж її роботу перезапустила компанія Sahaviriya Steel Industries UK (SSI), коли вона придбала власність Tata Steel у 2012 році. Однак її повністю ліквідували через три роки. Понад 2000 співробітників втратили робочі місця, коли піч остаточно зупинили у 2015 році. Чотири величезні газові печі, які нагрівали доменну піч, знесуть окремо найближчими тижнями.
За матеріалами сайту gmk.center
22 листопада 2022 року
Бельгійці тепер можуть перейти на чотириденний тиждень, але не всі цього хочуть
Бельгія стала першою країною в Європейському Союзі і лише третьою у світі після Ісландії та Нової Зеландії, де офіційно введено чотириденний робочий тиждень як опцію для працівників, проте з невеликою поправкою. Бельгійський чотириденний робочий тиждень відрізняється від більшості інших випробувальних чотириденних робочих тижнів, запроваджених у Великій Британії та США.
Усі співробітники в Бельгії, які працюють як у державному, так і в приватному секторі, матимуть вибір: працювати дев'ять з половиною годин на день протягом чотирьох днів або вісім годин на день протягом п'яти днів. Тобто, по суті, вони збережуть стандартну кількість робочих годин, але матимуть свободу приймати рішення про продовження робочого дня чотири рази на тиждень.
Уряд готував це нововведення кілька місяців. Прем'єр-міністр Олександр де Кроо оголосив про новий пакет заходів у галузі зайнятості ще в лютому, висловивши сподівання, що чотириденний робочий тиждень зробить сумнозвісний жорсткий бельгійський ринок праці трохи гнучкішим.
«Ми пережили два важкі роки. Цією угодою ми встановили маяк для більш інноваційної, стійкої та цифрової економіки. Мета полягає в тому, щоб зробити людей та бізнес сильнішими, щоб дати людям та компаніям більше свободи в організації свого робочого часу», — сказав прем'єр-міністр.
Проте, за повідомленнями бельгійських ЗМІ, роботодавці та працівники не надто вітають новий варіант. Компанії побоюються, що «скорочений» робочий тиждень може призвести до організаційних проблем. Профспілки ж побоюються, що це призведе до збільшення навантаження на співробітників у робочі дні тижня.
За матеріалами сайту euronews.com
17 листопада 2022 року
Жінки в країнах Євросоюзу до кінця року працюватимуть «безкоштовно»
15 листопада у ЄС відзначали День рівної оплати праці. Однак жінки у всьому Євросоюзі продовжують отримувати в середньому на 13% менше, ніж їхні колеги-чоловіки. І це прі рівному навантаженні.
Процес усунення цього розриву, як і раніше, йде дуже повільно. За останнє десятиліття він скоротився лише на 2,8%.
В одинадцяти країнах Євросоюзу внутрішньодержавний гендерний розрив в оплаті праці становив більше, ніж у середньому щодо ЄС. Серед них Латвія та Естонія, де різниця в оплаті становить понад 20%.
Найнижча різниця в оплаті праці між чоловіками та жінками була зафіксована у Люксембурзі. Там жінкам платять на 0,7% менше, ніж їхнім колегам-чоловікам. Далі йдуть Румунія та Словенія з різницею у 2,4% та 3,1% відповідно.
Якщо перерахувати зарплати жінок за рік і на даний момент вирівняти їх заробіток з колегами-чоловіками, то півтора місяця 2022 року жінки працюватимуть «безкоштовно».
«Рівна праця заслуговує на рівну оплату: це основний принцип Європейського Союзу. Вирішення проблеми несправедливості гендерного розриву в оплаті праці не може статися без зміни структурних диспропорцій у суспільстві», – заявили європейський комісар з питань юстиції, прав споживачів та ґендерної рівності Віра Йоурова та комісар ЄС з питань рівності та Хелена Даллі.
Щоб скоротити цей розрив, вони закликали країни ЄС забезпечити умови для жінок і чоловіків, щоб вони могли краще розподіляти обов'язки щодо роботи та догляду за дітьми.
За даними Єврокомісії, жінки несуть основний тягар домашніх обов'язків та обов'язків щодо догляду за дітьми, через це 7,7 млн жінок не мають роботи.
«Ми розраховуємо на те, що держави, що входять до Євросоюзу, посилять свою роль у доступній і високоякісній дошкільній освіті та довгостроковому догляді, що є необхідною умовою для підтримки участі жінок на ринку праці», – заявили Йоурова та Даллі.
Вони закликали депутатів Європарламенту та країни ЄС якнайшвидше прийняти запропоновану Єврокомісією директиву про прозорість оплати праці.
«Прозорість сприяє припиненню ґендерної упередженості в оплаті праці із самого початку та дає працівникам можливість відстоювати своє право на рівну оплату за однакову роботу чи роботу рівної цінності», – заявили політики.
Згідно з опитуванням громадської думки, дев'ять із десяти європейців (чоловіки та жінки) вважають неприпустимим, щоб за однакову роботу жінкам платили менше, ніж чоловікам. Опитування також показало, що 64% виступають за публікацію середньої заробітної плати за типом роботи та статтю в їхній компанії.
За матеріалами сайту euronews.com
15 листопада 2022 року
У вересні промвиробництво у зоні євро зросло на 0,9%
У вересні цього року промислове виробництво з урахуванням сезонних коливань збільшилось на 0,9 відсотка як у зоні євро, так і в ЄС-27 порівняно із серпнем цього року.
Як передає портал Steel Orbis, промислове виробництво у серпні зросло на 2% у зоні євро та на 1,5% у ЄС-27, в обох випадках у місячному порівнянні. У вересні цього року порівняно з вереснем 2021 року промислове виробництво зросло на 4,9% у зоні євро та на 5,7% у ЄС-27. Ці цифри оприлюднює Євростат, Статистичне бюро Європейського Союзу.
Порівняно із серпнем, у вересні цього року виробництво товарів тривалого користування скоротилося на 0,9% у зоні євро та на 0,6% у ЄС-27, а виробництво капітальних товарів зросло на 1,5% у зоні євро та на 1, 7% у ЄС-27 у місячному порівнянні. У звітному місяці випуск споживчих товарів короткочасного користування зріс на 3,6% у зоні євро та на 3,1% у ЄС-27 порівняно з попереднім місяцем. У вересні цього року виробництво проміжних товарів скоротилося на 0,9% у зоні євро та на 0,6% у ЄС-27, а виробництво енергії скоротилося на 1,1% у єврозоні та на 2% у ЄС-27, скрізь у порівнянні з попереднім місяцем.
Серед держав-членів у вересні найвищий місячний приріст був зареєстрований в Ірландії (11,9%), Бельгії (7,1%), Угорщині та Нідерландах (по 1,6%).
Порівняно з тим же місяцем 2021 року у вересні цього року виробництво капітальних товарів збільшилося на 13,5% у зоні євро та на 14,3% у ЄС-27. У тому ж місяці виробництво споживчих товарів тривалого користування зросло на 3,6% у зоні євро та на 1,8% у ЄС-27, тоді як виробництво проміжних товарів скоротилося на 2,1% у зоні євро та на 1,4% % в ЄС-27, усюди у річному порівнянні. У звітному місяці виробництво споживчих товарів короткочасного користування зросло на 5,7% у зоні євро та на 8,4% у ЄС-27, а виробництво енергії скоротилося на 3% у єврозоні та на 2,8% у ЄС-27, скрізь у порівняно з вереснем-2021.
У вересні найвищий річний приріст був зареєстрований в Ірландії (31,0%), Данії (19,0%) та Мальті (14,2%), а в Естонії (-7,5%), Латвії (-3,7) %) та Словаччини (- 1,9%) зареєстровано найбільше зниження.
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
