4 серпня 2023 року

Будинок Ріші Сунака накрили чорною тканиною

Екологічна організація Greenpeace UK організувала акцію протесту на будинку прем'єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака в Північному Йоркширі, накривши його чорною тканиною.

Це - реакція на рішення уряду активізувати буріння в Північному морі, повідомляється на сайті організації. «Нова нафта матиме катастрофічні наслідки для клімату, не зменшить рахунки за електроенергію і не підвищить нашу енергетичну безпеку. Тому ми зараз на даху Ріші Сунака з простим запитанням: на чиїй Ви стороні – прибутків Big Oil, чи на нашій придатній для життя планеті ?», – йдеться в заяві Грінпісу.

Чорна тканина на фасаді будинку Сунака символізує колір нафти.

31 липня прем’єр-міністр Сунак оголосив, що Британія збирається видати сотні нових ліцензій на пошук нафти та газу в Північному морі.

Першу партію ліцензій мають видати уже восени 2023 року.

За матеріалами ua.news

2 серпня 2023 року

Ресурси Землі відтворюються протягом року, але не скрізь

Сьогодні, 2 серпня, у всьому світі відзначається День екологічного боргу – досить цікава подія, яка виникла за ініціативи Глобальної мережі екологічного сліду, і вперше була відзначена у 1987 році.

Згідно з дослідженнями представників мережі екологічного сліду, у 1961 році людство використало лише 30% ресурсів, які Земля здатна відтворити за рік. А вже у 1971 році людство використало більше 100% таких ресурсів, і з якогось моменту, як зазначають дослідники, почало жити і споживати ресурси планети у борг.

День екологічного боргу не має сталої дати. Представники Глобальної мережі екологічного сліду вираховують його на основі спеціального календаря екоборгу, який демонструє, як швидко кожна країна використовує природні багатства Землі. У кожної країни можна зафіксувати також свій день, коли показник використаних ресурсів сягає 100% і стає Днем екологічного боргу цієї країни. Адже з наступного дня країна опиняється в боргу перед Землею.

Є чимало країн, які споживають менше 100% відтворюваних за рік ресурсів. А найбільшими “боржниками” є країни з обмеженими природними ресурсами, або ті, які їх надмірно споживають. Отже, екологічні ресурси відтворюються протягом року, але не скрізь.

За матеріалами сайту unn.com.ua

18 липня 2023 року

США. Підвищення мінімальної заробітної плати залишається ключовою політикою для зменшення нерівності та створення більш справедливої економіки

За повідомленням Інтернет-видання, у США цього літа дев’ятнадцять штатів і населених пунктів піднімуть мінімальні зарплати для 765 тисяч працівників, які сукупно отримають понад 615 млн. доларів у вигляді заробітної плати. Тим часом, 15 міст і округів підвищать мінімальну заробітну плату, надаючи своєчасну допомогу низькооплачуваним працівникам, які зіткнулися зі зростанням цін.

Середній працівник,який отримує мінімальну заробітну плату на повну ставку, збільшить свою зарплату на 675 доларів, у Вашингтоні - на 1354 долара.

Підвищення мінімальної заробітної плати залишається ключовою політикою для зменшення нерівності та створення більш справедливої економіки. Серед працівників, на яких вплинуло державне підвищення, 19,6% перебувають у стані бідності, а 46,2% – за межею бідності, що вдвічі перевищує прожитковий мінімум.

Коментуючи цю статтю, голова ФПУ Г.Осовий сказав: «Що робиться не так в Україні: мінімальна заробітна плата і тарифна ставка в бюджетній сфері не переглядаються 1,5 року; індексацію заробітної плати при зростанні цін минулого року понад 26% зупинено законом. Відтак зростає бідність і гальмується економічний розвиток. Об’єктивні закони порушено. Безумовно, нині на це впливає фактор війни, але хіба у довоєнний період було по іншому, якщо мінімальна ставка оплати праці була у 2,5-2,7 меншою за прожитковий мінімум?!»

17 липня 2023 року

Промвиробництво в єврозоні у травні зросло на 0,2% м./м.

Промвиробництво в єврозоні з поправкою на сезонні зміни у травні 2023 року зросло на 0,2% в порівнянні з попереднім місяцем, а в ЄС – на 0,1%. Про це свідчать дані Євростату.

У порівнянні з травнем 2022-го промвиробництво в єврозоні знизилося на 2,2%, в ЄС – на 1,8%

Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у травні був зафіксований в Словенії (+7,9%), Хорватії (+4,3%), а також Словаччині та Фінляндії (обидві країни – +2,5%).

У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у травні 2023 року зросло на Мальті (12,2%), у Данії (+7,8%), Франції (+2,9%). При цьому, Ірландія (-16,3%), Естонія (- 12,8) та Болгарія (-11%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з травнем 2022-го.

Виробництво енергії в єврозоні в травні поточного року знизилося на 1,1% м./м, у річному вимірі воно скоротилося на 6,2%. В Євросоюзі показник скоротився на 1,8% м./м. та на 7,5% р./р.

Нагадаємо, що інфляція в єврозоні в червні 2023-го, за попередніми даними Євростату, сповільнилась до 5,5% р./р. Таким чином, інфляція в Європі сповільнювала темпи другий місяць поспіль. У травні поточного року цей показник складав 6,1%, а у квітні – 7%. Водночас річна базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, пришвидшилась до 5,4% порівняно з 5,3% у травні. Ціни на енергоносії знизились на 5,6% у порівнянні зі зменшенням на 1,8% у травні 2023-го.

Як повідомлялося, у першому кварталі 2023 року ВВП єврозони зріс на 0,1% кв./кв. Економіка Євросоюзу в січні-березні поточного року зросла на 0,3% кв./кв.

За матеріалами сайту gmk.center

17 липня 2023 року

Від голоду страждає кожен десятий житель планети, - доклад ООН

Все більше людей не можуть дозволити собі нормальну їжу, а 148 млн дітей страждають від голоду, інформує сайт ООН.

В останній Всесвітній продовольчій доповіді Організації Об'єднаних Націй зазначено, що майже три чверті мільярда людей, фактично кожен десятий житель Землі, страждали від голоду чи недоїдання у 2022 році. В Африці від голоду страждає кожен п'ятий, що вдвічі перевищує середньосвітовий показник.

Число голодуючих у 2022 р. було майже таким самим, як і у 2021 (739 млн), і набагато вище за показники до початку пандемії коронавірусу: у 2019 р. голодували 613 млн осіб. З того часу ситуацію лише посилила пандемія COVID-19, екстремальні погодні явища, наслідки кліматичної кризи та збройних конфліктів. У 2021 р. понад 3,1 млрд людей у всьому світі не могли дозволити собі здорове харчування.

«Нам потрібні інтенсивні та негайні глобальні зусилля для порятунку Цілей сталого розвитку. Ми маємо підвищити стійкість до криз та потрясінь, що призводять до дискредитації продовольчої безпеки – від конфліктів до клімату», – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у відеодоповненні до доповіді.

Згідно зі звітом, 148 млн дітей віком до п'яти років відстають у зростанні, 45 млн страждають на виснаження і 37 млн мають надмірну вагу, що часто є показником поганого харчування.

«Недоїдання є серйозною загрозою для виживання, зростання та розвитку дітей, – заявила виконавчий директор ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.

У звіті також зазначається, що недоїдання серед дітей по-різному проявляється у міських та сільських районах, поширеність затримки зростання серед дітей вища у сільській місцевості (35,8%), ніж у містах (22,4%).

Аналогічно виснаження більш характерне для сільської місцевості (10,5%) порівняно з міськими районами (7,7%), тоді як надмірна вага дещо частіше зустрічається у містах (5,4%), ніж у сільській місцевості (3 5%).

«Масштаби продовольчої кризи вимагають більш рішучих заходів у відповідь, орієнтованих на дітей. Першочергову увагу потрібно приділити доступу до поживних та недорогих продуктів та основних послуг у цій галузі, захисту дітей та підлітків від бідних поживними речовинами, ультраперероблених продуктів, а також зміцненню ланцюжків постачання продовольства», – сказала Кетрін Рассел.

ООН фактично поставила собі за мету, щоб до 2030 р. ніхто у світі не страждав від голоду. У звіті робиться висновок про те, що за існуючої тенденції досягти цього неможливо. У 2030 році у найкращому разі кількість голодуючих може зупинитись на позначці 600 млн осіб.

За матеріалами сайту news.un.org

5 липня 2023 року

У червні інфляція в єврозоні сповільнилася

У червні 2023 року інфляція в єврозоні сповільнилася до 5,5% р/р.

Таким чином, інфляція в Європі сповільнює темпи другий місяць поспіль, свідчать попередні дані Євростату.

У травні 2023 року цей показник складав 6,1%, а у квітні – 7%.

Опитані Reuters аналітики в середньому прогнозували більш помірне уповільнення – до 5,6%.

Водночас річна базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, пришвидшилась до 5,4% порівняно з 5,3% у травні. Ціни на енергоносії знизились на 5,6% у порівнянні зі зменшенням на 1,8% у травні 2023 року.

Найнижчі темпи інфляції зафіксовані у Люксембурзі (1%), Бельгії (1,6%) та Іспанії (1,6%), найбільші – у Словаччині (11,3%) та Естонії (9%). У Німеччині вона склала 6,8%, у Франції – 5,3%, в Італії – 6,7%.

За матеріалами сайту uaprom.info

30 червня 2023 року

Ірландія - країна з найвищим рівнем цін у ЄС, Румунія - з найнижчим

У 27 державах Європейського союзу зберігається серйозний розкид цін на послуги і товари повсякденного попиту, зокрема на продукти харчування та напої, згідно з даними статистичного управління ЄС.

Найдорожчою країною минулого року виявилася Ірландія, де вартість життя була на 46,4% вищою, ніж у середньому в Євросоюзі. Далі йдуть Данія (+44,5%) і Люксембург (+36,8%).

Із великих країн до середньостатистичних показників найближчою була Італія, де споживчий кошик лише на 0,2% дорожчий за середньоєвропейський. Також близькі до арифметичної середини Німеччина (+8,9%) та Іспанія (-3,5%).

При цьому до найдешевших країн входять Румунія, де за споживчий кошик доводиться платити на 42,2% менше, ніж у середньому в ЄС, а також Болгарія (-41,3%) і Польща (-38,5%).

Данія є лідером ЄС за вартістю одягу та взуття, тоді як у Болгарії вони найдешевші, так само як і алкогольні напої та тютюнові вироби, наголошується в повідомленні Євростату.

Розрив у цінах на алкоголь і сигарети між державами на протилежних кінцях рейтингу сягнув 3,3 раза у 2022 році, що насамперед зумовлено відмінностями в оподаткуванні цієї продукції. На другому місці перебуває вартість проживання в готелях і походів у ресторан - різниця перевищує 3 рази.

Однак найдорожчі та найдешевші країни континенту до Євросоюзу не входять. Лідерами за вартістю життя є Швейцарія (+74,3%), Ісландія (+59%) і Норвегія (+42,9%), разом із тим, споживчий кошик у Туреччині дешевше середньоєвропейського на 60%, у Північній Македонії - на 49%.

За матеріалами сайту interfax.com.ua

29 червня 2023 року

4-денний робочий тиждень? Європа - за

Концепція 4-денного тижня поступово впроваджується у дедалі більшій кількості країн різних континентах.

Суперечки про 4-денний робочий тиждень вперше розгорілися через пандемію COVID-19, коли працівники та роботодавці переосмислили важливість гнучкості та пільг на робочому місці. За ідеєю співробітники працюватимуть чотири дні на тиждень, отримуючи зарплату та пільги, але з колишнім робочим навантаженням.

У Великій Британії десятки компаній взяли участь у шестимісячній пілотній програмі 4-денного робочого тижня, яка була запущена у червні минулого року для вивчення впливу скорочення робочого дня на продуктивність підприємств та благополуччя їх працівників, а також впливу на навколишнє середовище та гендерну рівність.

На початку нинішнього року переважна більшість (92%) компаній, які взяли участь у випробуванні, вирішили зберегти 4-денний тиждень після випробувального періоду, вважаючи експеримент «надзвичайно успішним».

26 червня 2023 року

Світова економіка перебуває на критичному етапі боротьби з інфляцією

Швейцарський Банк міжнародних розрахунків (BIS), який займається сприянням роботі світових центробанків і економічними дослідженнями, закликав до подальшого підвищення процентних ставок, попередивши, що світова економіка зараз перебуває у вирішальній точці через намагання країн стримати інфляцію. Про це пише Reuters.

Попри невпинне підвищення ставок протягом останніх 18 місяців, інфляція в багатьох провідних економіках залишається вперто високою, в той час як стрибок вартості запозичень спровокував найсерйозніші банківські колапси з часів фінансової кризи 15 років тому.

20 червня 2023 року

У Великобританії зафіксовано рекордне число страйків

За 11 місяців (з червня 2022 року по квітень 2023 року) у Великій Британії загальна кількість часу, під час яких співробітники страйкували, становила 3,7 млн днів. Це найвищий показник за останні три десятиліття. Більше було лише 1989 року – 4,8 млн днів. Такі дані наводить Управління національної статистики (ONS). Найбільше британці не працювали через страйки у грудні 2022 року: 829 тис. днів – це найвищий показник із 2011 року.

Відразу два опитування, проведені на початку цього року, показали зростання громадських симпатій щодо страйків та боротьби за права трудящих. Четверо з п'яти британців вважають, що профспілки є важливими для захисту інтересів робітників. Більшість підтримує страйки медсестер, фельдшерів та пожежників. Але з літа минулого року зросла й кількість тих, хто вважає, що треба запровадити більше заборон на страйки.