25 листопада 2022 року
Виробники сталі закликають прийняти глобальний стандарт контролю викидів
Міжнародна група виробників сталі закликає США та Євросоюз прийняти глобальний стандарт викидів, щоб досягти декарбонізації сталеливарної промисловості до 2050 року та задовольнити попит споживачів на «зелену» сталеву продукцію.
У листопаді 2022 року Міжнародна група виробників сталі, включаючи Асоціацію виробників сталі, Nucor, CELSA Group, Steel Dynamics Inc (SDI), Commercial Metals Company та Institute of Scrap Recycling Industries, створили Глобальну кліматичну раду зі сталі (GSCC).
Група підтримує ідею створення глобального стандарту, який прискорить перехід до виробництва сталі з низьким рівнем викидів, а також визнає потенціал моделі циркулярного використання сталі для скорочення викидів вуглецю.
«Сьогодні ми маємо технологію, яка дає змогу скоротити викиди вуглекислого газу в процесі виробництва сталі на 70%. Глобальна промисловість має спиратися на інновації, завдяки яким виробництво сталі в США уже стало чистішим, тому що «зелена» та цифрова економіка в усьому світі буде побудована на сталі», – зазначив Леон Топалян, гендиректор Nucor.
За словами гендиректора US Steel Дейва Беррітта, світова металургія потребує пришвидшення стандартизації та декарбонізації, а також співпраці в цьому напрямку.
«Ми маємо залучити Китай і переконатися, що Індія також буде залучена до декарбонізації. Але спочатку нам слід виконати свою роботу і переконатися, що металургія США рухається в правильному напрямку», – додав він.
Як повідомлялося, консалтингова компанія Wood Mackenzie прогнозує, що викиди вуглекислого газу в сталеливарній промисловості до 2050 року скоротяться на 30% у порівнянні з 2021 роком. При цьому декарбонізація світового ГМК до 2050 року коштуватиме компаніям $1,4 трлн.
У 2021 році сталеливарна промисловість світу викинула понад 3,3 млрд т парникових газів, з яких понад 2 млрд т припадає на Китай.
За матеріалами сайту gmk.center
25 листопада 2022 року
У Великій Британії знесли найбільшу в країні доменну піч Redcar
У Великій Британії знесли найбільшу в країні доменну піч Тіссайдського металургійного заводу (Redcar). Подія сталася в рамках реконструкції колишньої промислової зони міста Редкар у Північному Йоркширі.
Як повідомляє The Telegraph, завод функціонував протягом чотирьох десятиліть та колись виробляв 3,6 млн т чавуну на рік. Видання зазначає, що вибух, який пролунав у середу вранці (23 листопада), ознаменував кінець культової сталеливарної пам’ятки.
Побудована в 1979 році доменна піч мала 365 футів (111 м) у висоту і вважалася найбільшою у Великій Британії та другою за величиною у своєму роді в усій Європі.
«Для вибуху було створено 250-метрову зону відчуження, звук можна було почути більш ніж за 20 миль (32 км) від цього району. Знесення було проведено з використанням 175 кг вибухових речовин і передували йому кілька місяців підготовки», – йдеться у статті.
У жовтні 2022 року сам завод також знесли в ході однієї з найбільших вибухових операцій у Великій Британії за 75 років.
Промислову зону почали виводити з експлуатації у 2010 році, перш ніж її роботу перезапустила компанія Sahaviriya Steel Industries UK (SSI), коли вона придбала власність Tata Steel у 2012 році. Однак її повністю ліквідували через три роки. Понад 2000 співробітників втратили робочі місця, коли піч остаточно зупинили у 2015 році. Чотири величезні газові печі, які нагрівали доменну піч, знесуть окремо найближчими тижнями.
За матеріалами сайту gmk.center
22 листопада 2022 року
Бельгійці тепер можуть перейти на чотириденний тиждень, але не всі цього хочуть
Бельгія стала першою країною в Європейському Союзі і лише третьою у світі після Ісландії та Нової Зеландії, де офіційно введено чотириденний робочий тиждень як опцію для працівників, проте з невеликою поправкою. Бельгійський чотириденний робочий тиждень відрізняється від більшості інших випробувальних чотириденних робочих тижнів, запроваджених у Великій Британії та США.
Усі співробітники в Бельгії, які працюють як у державному, так і в приватному секторі, матимуть вибір: працювати дев'ять з половиною годин на день протягом чотирьох днів або вісім годин на день протягом п'яти днів. Тобто, по суті, вони збережуть стандартну кількість робочих годин, але матимуть свободу приймати рішення про продовження робочого дня чотири рази на тиждень.
Уряд готував це нововведення кілька місяців. Прем'єр-міністр Олександр де Кроо оголосив про новий пакет заходів у галузі зайнятості ще в лютому, висловивши сподівання, що чотириденний робочий тиждень зробить сумнозвісний жорсткий бельгійський ринок праці трохи гнучкішим.
«Ми пережили два важкі роки. Цією угодою ми встановили маяк для більш інноваційної, стійкої та цифрової економіки. Мета полягає в тому, щоб зробити людей та бізнес сильнішими, щоб дати людям та компаніям більше свободи в організації свого робочого часу», — сказав прем'єр-міністр.
Проте, за повідомленнями бельгійських ЗМІ, роботодавці та працівники не надто вітають новий варіант. Компанії побоюються, що «скорочений» робочий тиждень може призвести до організаційних проблем. Профспілки ж побоюються, що це призведе до збільшення навантаження на співробітників у робочі дні тижня.
За матеріалами сайту euronews.com
17 листопада 2022 року
Жінки в країнах Євросоюзу до кінця року працюватимуть «безкоштовно»
15 листопада у ЄС відзначали День рівної оплати праці. Однак жінки у всьому Євросоюзі продовжують отримувати в середньому на 13% менше, ніж їхні колеги-чоловіки. І це прі рівному навантаженні.
Процес усунення цього розриву, як і раніше, йде дуже повільно. За останнє десятиліття він скоротився лише на 2,8%.
В одинадцяти країнах Євросоюзу внутрішньодержавний гендерний розрив в оплаті праці становив більше, ніж у середньому щодо ЄС. Серед них Латвія та Естонія, де різниця в оплаті становить понад 20%.
Найнижча різниця в оплаті праці між чоловіками та жінками була зафіксована у Люксембурзі. Там жінкам платять на 0,7% менше, ніж їхнім колегам-чоловікам. Далі йдуть Румунія та Словенія з різницею у 2,4% та 3,1% відповідно.
Якщо перерахувати зарплати жінок за рік і на даний момент вирівняти їх заробіток з колегами-чоловіками, то півтора місяця 2022 року жінки працюватимуть «безкоштовно».
«Рівна праця заслуговує на рівну оплату: це основний принцип Європейського Союзу. Вирішення проблеми несправедливості гендерного розриву в оплаті праці не може статися без зміни структурних диспропорцій у суспільстві», – заявили європейський комісар з питань юстиції, прав споживачів та ґендерної рівності Віра Йоурова та комісар ЄС з питань рівності та Хелена Даллі.
Щоб скоротити цей розрив, вони закликали країни ЄС забезпечити умови для жінок і чоловіків, щоб вони могли краще розподіляти обов'язки щодо роботи та догляду за дітьми.
За даними Єврокомісії, жінки несуть основний тягар домашніх обов'язків та обов'язків щодо догляду за дітьми, через це 7,7 млн жінок не мають роботи.
«Ми розраховуємо на те, що держави, що входять до Євросоюзу, посилять свою роль у доступній і високоякісній дошкільній освіті та довгостроковому догляді, що є необхідною умовою для підтримки участі жінок на ринку праці», – заявили Йоурова та Даллі.
Вони закликали депутатів Європарламенту та країни ЄС якнайшвидше прийняти запропоновану Єврокомісією директиву про прозорість оплати праці.
«Прозорість сприяє припиненню ґендерної упередженості в оплаті праці із самого початку та дає працівникам можливість відстоювати своє право на рівну оплату за однакову роботу чи роботу рівної цінності», – заявили політики.
Згідно з опитуванням громадської думки, дев'ять із десяти європейців (чоловіки та жінки) вважають неприпустимим, щоб за однакову роботу жінкам платили менше, ніж чоловікам. Опитування також показало, що 64% виступають за публікацію середньої заробітної плати за типом роботи та статтю в їхній компанії.
За матеріалами сайту euronews.com
15 листопада 2022 року
У вересні промвиробництво у зоні євро зросло на 0,9%
У вересні цього року промислове виробництво з урахуванням сезонних коливань збільшилось на 0,9 відсотка як у зоні євро, так і в ЄС-27 порівняно із серпнем цього року.
Як передає портал Steel Orbis, промислове виробництво у серпні зросло на 2% у зоні євро та на 1,5% у ЄС-27, в обох випадках у місячному порівнянні. У вересні цього року порівняно з вереснем 2021 року промислове виробництво зросло на 4,9% у зоні євро та на 5,7% у ЄС-27. Ці цифри оприлюднює Євростат, Статистичне бюро Європейського Союзу.
Порівняно із серпнем, у вересні цього року виробництво товарів тривалого користування скоротилося на 0,9% у зоні євро та на 0,6% у ЄС-27, а виробництво капітальних товарів зросло на 1,5% у зоні євро та на 1, 7% у ЄС-27 у місячному порівнянні. У звітному місяці випуск споживчих товарів короткочасного користування зріс на 3,6% у зоні євро та на 3,1% у ЄС-27 порівняно з попереднім місяцем. У вересні цього року виробництво проміжних товарів скоротилося на 0,9% у зоні євро та на 0,6% у ЄС-27, а виробництво енергії скоротилося на 1,1% у єврозоні та на 2% у ЄС-27, скрізь у порівнянні з попереднім місяцем.
Серед держав-членів у вересні найвищий місячний приріст був зареєстрований в Ірландії (11,9%), Бельгії (7,1%), Угорщині та Нідерландах (по 1,6%).
Порівняно з тим же місяцем 2021 року у вересні цього року виробництво капітальних товарів збільшилося на 13,5% у зоні євро та на 14,3% у ЄС-27. У тому ж місяці виробництво споживчих товарів тривалого користування зросло на 3,6% у зоні євро та на 1,8% у ЄС-27, тоді як виробництво проміжних товарів скоротилося на 2,1% у зоні євро та на 1,4% % в ЄС-27, усюди у річному порівнянні. У звітному місяці виробництво споживчих товарів короткочасного користування зросло на 5,7% у зоні євро та на 8,4% у ЄС-27, а виробництво енергії скоротилося на 3% у єврозоні та на 2,8% у ЄС-27, скрізь у порівняно з вереснем-2021.
У вересні найвищий річний приріст був зареєстрований в Ірландії (31,0%), Данії (19,0%) та Мальті (14,2%), а в Естонії (-7,5%), Латвії (-3,7) %) та Словаччини (- 1,9%) зареєстровано найбільше зниження.
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
15 листопада 2022 року
Британські держслужбовці проголосували за проведення акції протесту
Участь у страйку збираються взяти працівники зі 126 сфер, від співробітників прикордонних військ до екзаменаторів з водіння.
У профспілці державних та комерційних служб (PCS), шостому за величиною у Сполученому Королівстві, перебувають понад 195 тис. осіб. Більшість із них працюють в урядових установах Великобританії та інших державних органах. За заявою профспілки, в середньому 86,2% її членів проголосували за страйк – це найвищий відсоток голосів в історії профспілки.
Невдоволення розпочалися після того, як уряд оголосив про плани скоротити кількість робочих місць державних службовців на 91 тис. осіб та запропонував скоротити виплати зі скорочення приблизно на 25,9%.
Зі свого боку профспілка PCS закликає до підвищення заробітної плати на 10%, збільшення пенсій, забезпечення зайнятості та відмови від скорочення умов звільнення.
Про деталі майбутнього страйку буде оголошено 18 листопада, якщо не буде «істотних» пропозицій уряду, йдеться у повідомленні PCS.
У своїй заяві генеральний секретар PCS Марк Сервотка сказав: «Наші члени висловилися, і якщо уряд не прислухається до них, ми не матимемо іншого вибору, окрім як запустити тривалу програму страйків, що охоплює всі куточки суспільного життя».
За словами лідера профспілки, тиск кризи вартості життя, скорочення робочих місць та закриття офісів означає, що працівники «досягнули межі своїх можливостей».
Уряд заявив, що шкодує про це рішення і продовжує «регулярні обговорення з профспілками та персоналом», додавши, що існують плани щодо мінімізації потенційних збоїв у роботі, якщо страйки продовжаться.
«Премії з оплати праці в державному секторі є ретельним балансом між забезпеченням співвідношення ціни та якості для платників податків та визнанням важливості працівників державного сектору», – сказав представник уряду.
Профспілка Асоційованого товариства локомотивобудівників та пожежників (ASLEF) також оголосила, що машиністи поїздів, які працюють на 12 британських операторів, оголосять страйк 26 листопада через невирішену суперечку про заробітну плату.
За матеріалами сайту bbc.com
14 листопада 2022 року
Виробництво сталі в Європі у 2022 році впаде на 4%, - прогноз
Виплавка сталі у Європі може знизитися на 4% у 2022 році через закриття виробничих потужностей.
Відповідний прогноз озвучив директор департаменту економічного та ринкового аналізу Асоціації європейських виробників сталі (EUROFER) Алессандро Скіамареллі.
Ситуацію в наступному році, за його словами, ще потрібно обрахувати. Проте за умов покращення попиту в третьому кварталі 2023 року європейські підприємства зможуть його задовольнити, навіть на тлі повномасштабної війни в Україні, загальної невизначеності, енергокризи та зростання інфляції.
Скіамареллі послався на досвід постковідного періоду, проте зауважив, що це відбудеться, якщо у найближчі місяці ситуація не погіршиться.
Експерт нагадав, що скоротилося не лише виробництво, а й попит на сталь. За прогнозами EUROFER, споживання металопродукції в ЄС у 2022 році знизиться на 3,5%, а у 2023 – на 1,9%.
Виробництво металургійних секторів постраждає у другій половині 2022 року, покращення ситуації очікується лише у другій половині 2023 року, проте багато факторів залишаються невизначеними.
Скіамареллі також припустив, що економіка ЄС у третьому та четвертому кварталах 2022 року перебуватиме в технічній рецесії і покращення можна очікувати лише з другого кварталу 2023 року. За його словами, економічне зростання Євросоюзу сповільнюється з третього кварталу 2021 року через постійний вплив негативних факторів – проблем з ланцюгом поставок, цін на енергоносії, високої інфляції. Зараз жорсткість монетарної політики, сповільнення зростання економіки Китаю та війна в Україні ще більше погіршили перспективи зростання ВВП для всіх розвинутих економік.
За матеріалами сайту uaprom.info
14 листопада 2022 року
МВФ натякнув на те, що зростання світової економіки буде менше прогнозу
Міжнародний валютний фонд заявляє, що перспективи світової економіки виглядають похмуріше, ніж прогнозувалося минулого місяця, внаслідок дій центробанків та тривалої російської війни проти України. Про це повідомляє Reuters з посиланням на блог МВФ, підготовлений з нагоди саміту лідерів G20.
У своїй заяві МВФ спирається на постійне погіршення в опитуваннях менеджерів в останні місяці. Як стверджує Фонд, динаміка викликана посиленням грошово-кредитної політики для подолання інфляції, слабким зростанням в Китаї, а також тривалими перебоями в поставках і загрози продовольчій безпекці внаслідок російської агресії.
Минулого місяця МВФ знизив свій прогноз зростання світової економіки на 2023 рік до 2,7% з попереднього прогнозу в 2,9%.
Останні опитування менеджерів, завдяки яким вимірюють виробничу активність і активність у сфері послуг, сигналізують про слабкість у більшості найбільших економік G20. Економічна активність скорочується, а інфляція залишається стабільно високою.
«Виклики, з якими стикається світова економіка, величезні, і ослаблення економічних показників вказує на подальші проблеми, які чекають попереду», – заявили в МВФ та додали, що поточне політичне середовище є «незвично невизначеним».
Поглиблення енергетичної кризи в Європі завдасть серйозної шкоди економічному зростанню і підвищить інфляцію. Водночас тривала висока інфляція може призвести до більш значного, ніж очікувалося, підвищення облікових ставок і подальшого посилення світових фінансових умов. Це також створює зростаючі ризики боргової кризи для вразливих економік.
За матеріалами сайту minprom.ua
11 листопада 2022 року
МОП запустила процедуру примусу уряду Білорусі до дотримання прав трудящих
Рішення було ухвалено 8 листопада 2022 року на засіданні Адміністративної Ради Міжнародної Організації Праці, відповідно до статті 33 Статуту МОП за систематичне порушення в Білорусі основних прав трудящих.
Як дії, які примушують уряд Білорусі до дотримання міжнародних норм, можуть бути застосовані будь-які заходи, аж до запровадження економічної блокади.
На підтримку цього рішення проголосувала переважна більшість представників трьох груп Адміністративної Ради МОП – урядів, роботодавців та працівників. Проти виступили представники урядів РФ та КНР.
До березня наступного року МОП має виробити санкційні заходи щодо білоруської влади, а в червні вжити їх на Міжнародній Конференції праці. Для цього 2/3 членів організації мають проголосувати «за».
Варто зазначити, що подіями, які підштовхнули МОП до ухвалення цього рішення, стали арешти у 2022 році понад двадцять профспілкових лідерів та ліквідація чотирьох профспілок, які входили до Білоруського Конгресу демократичних профспілок.
Параграф 33, який раніше одного разу в історії застосовувався проти М'янми в 2001 році за «широке застосування владою і військовими примусової праці цивільного населення на всій території країни», говорить: «У разі, якщо який-небудь член МОП не виконає у встановлений термін рекомендації, що містяться в доповіді Комісії з розслідування або у постанові Міжнародного Суду, залежно від обставин, Керуючий Орган може рекомендувати Конференції такі заходи, які він визнає розумними та відповідними для забезпечення їх здійснення».
За матеріалами сайту bkdp.org
10 листопада 2022 року
У Європі розпочався «сезон страйків»
«Сезон страйків» по всій Європі в повному розпалі, повідомляє Bloomberg. Працівники, які зіткнулися з найбільшим зниженням реальних доходів за останні роки, домагаються підвищення заробітної плати.
В останні місяці влаштували страйки співробітники TotalEnergies у Франції, пілоти скандинавської авіакомпанії SAS та виробничий персонал автовиробника Stellantis в Італії.
Останній з низки страйків британських залізничників був скасований минулого тижня, але страйки запланували співробітники британської Королівської пошти на листопад та грудень.
7 листопада працівники британського виробника упаковки DS Smith, який забезпечує такі корпорації, як Amazon, підтримали страйк.
Оскільки продуктивність майже не змінилася, а низка країн єврозони, а також Великобританія, вступають у рецесію, вимоги щодо заробітної плати можуть чинити додатковий тиск на підсумкові показники компаній.
У єврозоні в жовтні ціни зросли в середньому на рекордні 10,7%, тоді як ставки заробітної плати у другому кварталі збільшилися лише на 4,1% порівняно з минулим роком.
Минулого тижня співробітники Airbus SE намагалися досягти підвищення заробітної плати на 8%. Це потрібно в тому числі для покриття рахунків, що ростуть, за електроенергію (у єврозоні більш ніж на 40% порівняно з минулим роком), зазначили в німецькій профспілці IG Metall. Влада Німеччини нещодавно прийняла рішення підвищити мінімальну заробітну плату на 22%, що може підбадьорити профспілки та підштовхнути інфляцію в економіці в цілому.
Виникнення спіралі зарплати та цін ускладнить зусилля регулятора контролю над інфляцією. Європейський центральний банк підвищив ключову ставку на три чверті процентного пункту вдруге минулого місяця і допустив її подальше збільшення.
У L’Oréal SA заявили, що схвалюють підвищення заробітної плати. Nestlé підвищила заробітну плату для працівників у США.
За даними консалтингової компанії ECA International, лише 37% країн світу очікують на реальне підвищення заробітної плати. Найбільше постраждає, ймовірно, Європа, де реальна заробітна плата зростання номінальної заробітної плати за вирахуванням рівня інфляції знижується в середньому на 1,5%. У Великій Британії, незважаючи на збільшення середньої номінальної заробітної плати на 3,5%, заробітна плата в реальному вираженні впала на 5,6% через середню інфляцію в 9,1%. 2023 року падіння буде ще на 4%.
За матеріалами сайту bloomberg.com
