14 березня 2025 року
Японські компанії погодилися на найбільше підвищення зарплат за 34 роки
Японські компанії погодилися підвищити заробітну плату в середньому більш ніж на 5% цього року. Найбільша профспілка Японії Rengo, яка налічує 7 мільйонів членів, зазначає, що це підвищення є найвищим за останні 34 роки.
Для порівняння, у минулому році цей показник спочатку дорівнював 5,28%, але після перегляду знизився до 5,1%. Остаточні показники зазвичай нижчі за попередні, оскільки угоди з малими підприємствами враховуються пізніше.
Попри значне зростання зарплат, економісти не надто оптимістичні щодо того, що це достатньо стимулюватиме споживчі витрати.
Загальна інфляція, включаючи ціни на свіжі продукти, у січні досягла 4,0%, що є найвищим рівнем за два роки.
Президент Rengo Томоко Йошіно зазначила, що У 2025 році профспілки вимагатимуть підвищення зарплат в середньому на 6,09%.
Читати повністю
10 березня 2025 року
Рівень безробіття в ЄС і єврозоні: стабільність та тенденції
У січні 2025 року сезонно скоригований рівень безробіття в єврозоні склав 6,2%, що відповідає показнику грудня 2024 року та є нижчим, ніж 6,5% у січні попереднього року. В ЄС загалом рівень безробіття становив 5,8%, що також залишилося на рівні грудня та нижче за 6,1% у січні 2024 року.
За оцінками Євростату, у січні 2025 року в ЄС налічувалося 12,8 млн безробітних, з яких 10,6 млн проживали в єврозоні. Порівняно з груднем 2024 року кількість безробітних у ЄС зменшилася на 8 тис. осіб, а в єврозоні — на 42 тис. Для порівняння, за рік безробіття скоротилося на 510 тис. осіб у ЄС та на 547 тис. у єврозоні.
Серед молоді віком до 25 років у січні 2025 року безробіття залишалося на високому рівні: в ЄС воно склало 14,6%, що відповідає показнику грудня, а в єврозоні — 14,1%, що трохи нижче за 14,2% у попередньому місяці. Загалом у ЄС налічувалося 2,856 млн молодих людей цієї вікової категорії, з яких 2,263 млн проживали в єврозоні.
Щодо гендерного аспекту, у січні 2025 року рівень безробіття серед жінок у ЄС становив 6%, а серед чоловіків — 5,6%. В єврозоні ці показники дорівнювали 6,4% і 6% відповідно. Обидва залишилися незмінними порівняно з груднем 2024 року.
За матеріалами сайту finanza.lastampa.it
6 березня 2025 року
Пенсія на горизонті 77: чи збережеться «держава добробуту» в Данії?
Данія, що вважається зразковою державою загального добробуту, рухається до революційних змін у своїй пенсійній системі.
В даний час данці виходять на пенсію у віці 67 років, що вже ставить їх до низки країн з найвищим пенсійним віком. Парламент уже схвалив підвищення віку до 68 років із 2030 року та до 69 років із 2035 року. Голосування щодо ще одного підвищення - до 70 років (з 2040 року) - заплановане на 2025 рік, але це ще не все.
Якщо нинішній механізм збережеться, то пенсійний вік може досягти 71 року у 2045 році, 72 років у 2050 році, 74 років у 2070 році та навіть 77 років до кінця століття.
5 березня 2025 року
Податки в Європі: де платять найбільше, а де майже нічого?
Проаналізувавши дані Євростату, ресурс Euronews Business підрахував, скільки в середньому платять працівники у європейських країнах.
У 2023 році середній працівник без дітей у ЄС мав річний валовий дохід у розмірі 41 004 євро, з якого 7 075 євро вираховувалися як прибутковий податок. Це означає, що відрахування становили 17,3% валового доходу.
Ця частка значно відрізнялася у 31 перерахованій в аналізі країні: від 3,2% на Кіпрі до 36% у Данії. Наприклад, у Данії середній річний валовий дохід становив 65 506 євро, з яких 23 757 євро віднімали у вигляді прибуткового податку. На Кіпрі середній річний дохід одного працюючого без дітей опинився на рівні 26689 євро, але він платив всього 853 євро прибуткового податку.
Данія – єдина країна, де прибутковий податок перевищив 30%. В Ісландії та Бельгії податкові ставки виявилися трохи вищими за 25%. Частка прибуткового податку у валовому доході також стала більшою за 20% ще в п'яти країнах: Ірландії, Італії, Фінляндії, Люксембурзі та Норвегії.
На іншому кінці спектру, крім Кіпру, розташувалася низка країн із часткою податку нижче 10%. Наприклад, у Польщі він становив 5,7%, у Румунії – 7%, Болгарії – 8,6% та Чехії – 9%. Серед країн «великої четвірки» ЄС Італія (22,1%) є єдиною країною, яка перевищує середній показник ЄС. За нею йдуть Німеччина (17%), Франція (16,2%) та Іспанія (15,6%).
4 березня 2025 року
У Франції знову обговорюють пенсійну реформу
Представники профспілок і уряду Франції розпочали тримісячний раунд переговорів щодо пенсійної реформи, яка передбачає підвищення пенсійного віку до 64 років.
Попри заклики деяких профспілок скасувати реформу, уряд наполягає на необхідності збалансування бюджету пенсійної системи до 2030 року. Як зазначає портал RFI, без підвищення пенсійного віку це завдання неможливо виконати.
Щотижневі переговори між урядом та соціальними партнерами – це виконання обіцянки прем'єр-міністра Франсуа Байру переглянути реформу 2023 року, яка підвищила пенсійний вік із 62 до 64 років. Він гарантував відкрите обговорення без обмежень, щоб знайти оптимальні рішення для фінансової стабільності системи.
24 лютого 2025 року
Чотириденний робочий тиждень стає трендом у світі
У світі з'являється все більше прихильників встановлення офіційного чотириденного робочого тижня. У деяких країнах його встановили навіть законодавчо для окремих категорій державних службовців, пише Condé Nast Traveler.
Рух за впровадження чотириденного робочого тижня очолює організація 4 Day Week Global, яка запустила свою кампанію у Німеччині наприкінці 2023 року. Активісти просувають принцип «100-80-100»: 100% зарплати, 80% робочих годин та 100% продуктивності.
Рух надихається успішними експериментами з коротким робочим тижнем в Іспанії, Великій Британії та Португалії. Вони показали, що працівники, що мають скорочений робочий тиждень, почуваються більш задоволеними балансом між особистим життям та роботою, а тому працюють ефективніше, виконуючи той самий обсяг роботи за меншу кількість робочих годин.
Автори публікації також наводять досвід 10 країн, де тією чи іншою мірою поекспериментували з коротким робочим тижнем.
24 лютого 2025 року
У липні минулого року Samsung Electronics вперше в історії компанії зіткнулася із страйком співробітників, які вимагали покращення умов праці. До листопада минулого року керівництво компанії змушене було піти на часткові поступки профспілці, але результат переговорів вдасться юридично зафіксувати лише цього місяця.
Точніше кажучи, голосування щодо змін до умов оплати праці та робочого графіка проводитиметься з 28 лютого по 5 березня поточного року, як повідомляє Reuters з посиланням на представників Samsung Electronics та профспілкового об'єднання NSEU, яке охоплює близько 30 % штату компанії в Південній Кореї. Незважаючи на досягнення ключових домовленостей ще у листопаді минулого року, попередня угода буде юридично оформлена лише після голосування, яке завершиться 5 березня.
Окрім підвищення середнього рівня оплати праці на 5,1%, угода має передбачати додаткові вигоди для співробітників Samsung Electronics на території Південної Кореї. Кожному з них покладатимуться по 30 акцій компанії та талони, що дозволяють отримати продукцію Samsung на вигідних умовах.
Південнокорейський виробник продовжує наполягати, що торішній страйк не призвів до перебоїв у постачанні продукції клієнтам.
Минулого року Samsung вирішила провести серйозні перестановки у лавах вищого керівництва та скоротити капітальні витрати на певних напрямках діяльності, але звільняти співробітників у Південній Кореї не ризикнула навіть на тлі кризи.
За матеріалами сайту reuters.com
21 лютого 2025 року
Перспективи Європи до 2100 року: демографічні виклики та роль імміграції
Згідно з прогнозами Євростату, за умови збереження поточних тенденцій до 2100 року населення Євросоюзу скоротиться на 6% — з 447 до 419 мільйонів осіб. Проте цей спад здається незначним порівняно зі сценарієм повної відсутності імміграції: тоді чисельність населення зменшиться більш ніж на третину — до 295 мільйонів. Про це повідомляє британська газета The Guardian.
Сьогодні 21% населення ЄС становлять люди віком 65 років і старші. За базовим прогнозом Євростату до 2100 року ця частка зросте до 32%, а у сценарії з нульовою міграцією — до 36%.
«У такому разі очікується скорочення робочої сили та зростання податкового навантаження через збільшення витрат на пенсії, охорону здоров’я та соціальний догляд», — зазначив науковий співробітник Центру європейських реформ у Лондоні Джон Спрінгфорд.
Сьогодні 21% населення ЄС становлять люди віком 65 років і старші. За базовим прогнозом Євростату до 2100 року ця частка зросте до 32%, а у сценарії з нульовою міграцією — до 36%.
«У такому разі очікується скорочення робочої сили та зростання податкового навантаження через збільшення витрат на пенсії, охорону здоров’я та соціальний догляд», — додав Спрінгфорд.
18 лютого 2025 року
Пенсії та рівень доходів у європейських країнах: максимальні та мінімальні показники
Пенсії в ЄС становлять близько 60% заробітної плати наприкінці кар'єри. У багатьох європейських країнах цей показник нижчий за 50%, що сильно ускладнює пенсіонерам підтримку гідного рівня життя.
Майже кожен шостий пенсіонер у країнах Євросоюзу перебуває на межі бідності, причому цей показник збільшився з 12% у 2013 році до 15,5% у 2023 році.
У 2023 році сукупний коефіцієнт заміщення в ЄС становив 58%. Це означає, що людина, яка заробила 100 євро віком 50-59 років, отримає 58 євро пенсійного доходу у віці 65-74 років. У країнах ЄС цей показник варіювався від 35% у Хорватії до 78% у Греції. Далі йдуть Іспанія (77%) та Італія (75%), Португалія також перевищила середній показник щодо ЄС із показником 61%. У самому низу рейтингу опинилися Литва (36%) та Ірландія (39%).
14 лютого 2025 року
Середня зарплата в Польщі в чотири рази вища, ніж в Україні
Середня зарплата в Польщі за останній квартал 2024 року зросла на 12,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року і сягнула 8477 злотих (понад 87 тис. грн). Порівняно з попереднім кварталом підвищення склало 3,9%. Про це свідчать дані польського Центрального статистичного управління.
Для порівняння: за даними Держстату, середня зарплата в Україні станом на вересень 2024 року становила 20,59 тис. грн на місяць. Тож не дивно, що українці працездатного віку продовжують розглядати найближчого сусіда як бажаний вектор для трудової міграції.
За інформацією, оприлюдненою міжнародною агенцією з працевлаштування Gremi Personal, з усіх українців, що перебувають у Польщі, 37% приїхали менше ніж пів року тому. Рік у країні мешкають 9% українців, два роки – 23%, три – 15%, чотири – 6%. Ще 10% українців живуть у Польщі понад 5 років. Найбільша частка українців приїхала до Польщі протягом пів року. Це свідчить про те, що домінівною групою серед новоприбулих є саме трудові мігранти.
За матеріалами сайту minprom.ua
