24 лютого 2025 року
У липні минулого року Samsung Electronics вперше в історії компанії зіткнулася із страйком співробітників, які вимагали покращення умов праці. До листопада минулого року керівництво компанії змушене було піти на часткові поступки профспілці, але результат переговорів вдасться юридично зафіксувати лише цього місяця.
Точніше кажучи, голосування щодо змін до умов оплати праці та робочого графіка проводитиметься з 28 лютого по 5 березня поточного року, як повідомляє Reuters з посиланням на представників Samsung Electronics та профспілкового об'єднання NSEU, яке охоплює близько 30 % штату компанії в Південній Кореї. Незважаючи на досягнення ключових домовленостей ще у листопаді минулого року, попередня угода буде юридично оформлена лише після голосування, яке завершиться 5 березня.
Окрім підвищення середнього рівня оплати праці на 5,1%, угода має передбачати додаткові вигоди для співробітників Samsung Electronics на території Південної Кореї. Кожному з них покладатимуться по 30 акцій компанії та талони, що дозволяють отримати продукцію Samsung на вигідних умовах.
Південнокорейський виробник продовжує наполягати, що торішній страйк не призвів до перебоїв у постачанні продукції клієнтам.
Минулого року Samsung вирішила провести серйозні перестановки у лавах вищого керівництва та скоротити капітальні витрати на певних напрямках діяльності, але звільняти співробітників у Південній Кореї не ризикнула навіть на тлі кризи.
За матеріалами сайту reuters.com
21 лютого 2025 року
Перспективи Європи до 2100 року: демографічні виклики та роль імміграції
Згідно з прогнозами Євростату, за умови збереження поточних тенденцій до 2100 року населення Євросоюзу скоротиться на 6% — з 447 до 419 мільйонів осіб. Проте цей спад здається незначним порівняно зі сценарієм повної відсутності імміграції: тоді чисельність населення зменшиться більш ніж на третину — до 295 мільйонів. Про це повідомляє британська газета The Guardian.
Сьогодні 21% населення ЄС становлять люди віком 65 років і старші. За базовим прогнозом Євростату до 2100 року ця частка зросте до 32%, а у сценарії з нульовою міграцією — до 36%.
«У такому разі очікується скорочення робочої сили та зростання податкового навантаження через збільшення витрат на пенсії, охорону здоров’я та соціальний догляд», — зазначив науковий співробітник Центру європейських реформ у Лондоні Джон Спрінгфорд.
Сьогодні 21% населення ЄС становлять люди віком 65 років і старші. За базовим прогнозом Євростату до 2100 року ця частка зросте до 32%, а у сценарії з нульовою міграцією — до 36%.
«У такому разі очікується скорочення робочої сили та зростання податкового навантаження через збільшення витрат на пенсії, охорону здоров’я та соціальний догляд», — додав Спрінгфорд.
Читати повністю
18 лютого 2025 року
Пенсії та рівень доходів у європейських країнах: максимальні та мінімальні показники
Пенсії в ЄС становлять близько 60% заробітної плати наприкінці кар'єри. У багатьох європейських країнах цей показник нижчий за 50%, що сильно ускладнює пенсіонерам підтримку гідного рівня життя.
Майже кожен шостий пенсіонер у країнах Євросоюзу перебуває на межі бідності, причому цей показник збільшився з 12% у 2013 році до 15,5% у 2023 році.
У 2023 році сукупний коефіцієнт заміщення в ЄС становив 58%. Це означає, що людина, яка заробила 100 євро віком 50-59 років, отримає 58 євро пенсійного доходу у віці 65-74 років. У країнах ЄС цей показник варіювався від 35% у Хорватії до 78% у Греції. Далі йдуть Іспанія (77%) та Італія (75%), Португалія також перевищила середній показник щодо ЄС із показником 61%. У самому низу рейтингу опинилися Литва (36%) та Ірландія (39%).
14 лютого 2025 року
Середня зарплата в Польщі в чотири рази вища, ніж в Україні
Середня зарплата в Польщі за останній квартал 2024 року зросла на 12,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року і сягнула 8477 злотих (понад 87 тис. грн). Порівняно з попереднім кварталом підвищення склало 3,9%. Про це свідчать дані польського Центрального статистичного управління.
Для порівняння: за даними Держстату, середня зарплата в Україні станом на вересень 2024 року становила 20,59 тис. грн на місяць. Тож не дивно, що українці працездатного віку продовжують розглядати найближчого сусіда як бажаний вектор для трудової міграції.
За інформацією, оприлюдненою міжнародною агенцією з працевлаштування Gremi Personal, з усіх українців, що перебувають у Польщі, 37% приїхали менше ніж пів року тому. Рік у країні мешкають 9% українців, два роки – 23%, три – 15%, чотири – 6%. Ще 10% українців живуть у Польщі понад 5 років. Найбільша частка українців приїхала до Польщі протягом пів року. Це свідчить про те, що домінівною групою серед новоприбулих є саме трудові мігранти.
За матеріалами сайту minprom.ua
14 лютого 2025 року
Профспілки Німеччини: 2025 рік буде роком боротьби
У 2025 році Німеччина зіткнеться з численними трудовими суперечками, оскільки соціальний діалог між роботодавцями і працівниками, який історично вважався опорою економічного успіху країни, зазнає руйнування внаслідок економічної кризи, жорстокої конкуренції та ослаблення державного контролю.
Представники профспілок, які представляють інтереси трудових колективів промислових гігантів Bosch, Thyssenkrupp, ZF Friedrichshafen і Volkswagen (загалом об’єднують понад півмільйона трударів), зазначають, що компанії рішуче налаштовані скорочувати робочі місця, закривати заводи та переміщати потужності за кордон. З їхнього боку мають місце порушення діючих колективних угод, відмови вести переговори щодо їх перезаключення.
12 лютого 2025 року
Металургійна галузь ЄС втрачає позиції на глобальному ринку
Незначне відновлення показників у 2024 році не стало початком відродження металургійного сектору Європи: потужності ключових країн-виробників залишаються недозавантаженими, що свідчить про збереження структурних проблем.
Директор аналітичного порталу GMK Center Станіслав Зінченко зазначає: «Зараз Брюссель стоїть перед дуже суттєвим викликом: розгорнути економічну політику до традиційного індустріального напрямку з підтримкою нових технологій (те, що робить зараз президент США Дональд Трамп) чи жити минулим і нічого не робити, дивлячись на те, як виробничі потужності закриваються та релокуються до інших країн. На жаль, все виглядає так, що 152 млн тонн виробництва сталі у 2021 році назавжди залишаться у минулому. Жодні торговельні бар’єри не підтримають локальне виробництво сталі без принципової зміни економічної політики та підходів до управління економікою. Сервісна економіка не може існувати без реального виробничого сектору! Оновлення і розбудова житлової, транспортної та енергетичної інфраструктури ЄС не може здійснюватися за рахунок імпортованої сталі. Хоча в Брюсселі можуть думати по-іншому…».
6 лютого 2025 року
У Німеччині знов страйкують працівники пошти
Німецькі листоноші та інші співробітники Deutsche Post оголосили черговий одноденний страйк. Такий формат протестів був обраний для серії виступів, організованих профспілкою Verdi через неможливість прийти до консенсусу в процесі колективних переговорів. Через одноденні паузи в роботі персоналу поки що не було випадків зупинки поштового зв'язку в Німеччині, але доставка деяких посилок і листів значною мірою затримується.
У консультаціях зі стороною роботодавців Verdi вимагає підвищення зарплати на 7%, а також трьох додаткових вихідних для всіх представників трудових колективів всіх підрозділів Deutsche Post, посилаючись на зростання вартості життя і необхідність відновитися після збільшення робочого навантаження. Ще одна вимога профспілки стосується тільки її членів – їм має бути надано додаткову відпустку.
У Deutsche Post такі запити називають економічно нездійсненними, зважаючи на складні економічні умови, довготривале зниження обсягів пересилання листів та необхідність робити значні інвестиції в нові системи.
Колективні переговори продовжаться на наступному тижні.
За матеріалами сайту dw.com
5 лютого 2025 року
Мінімальні зарплати в ЄС: найвищі та найнижчі
Цьогоріч, через «замороження» соціальних стандартів, зафіксоване у держбюджеті, мінімальна заробітна плата в Україні залишилася на незмінному рівні – 8000 грн (185 євро на місяць). Це означає, що і так значуще відставання від європейських країн за цим показником тільки зросте.
За даними Євростату, у січні 2025 року розмір мінімалки на теренах ЄС коливався від 551 до 2638 євро на місяць. Найвищий рівень був зафіксований у Люксембурзі (2638 євро), Ірландії (2282 євро) і Нідерландах (2193 євро). Найнижчий – в Болгарії (551 євро), Угорщині (707 євро) та Латвії (740 євро). Польща, яку так «полюбляють» українські заробітчани, із результатом 1091 євро посіла 9 місце в рейтингу.
Стосовно купівельної спроможності зарплат: перші місця – за Німеччиною, Люксембургом та Нідерландами. Польща – на 7 місці. У кінці списку опинилися Естонія, Латвія та Болгарія.
За матеріалами сайту news.finance.ua
3 лютого 2025 року
У Великобританії 200 компаній перейшли на чотириденний робочий тиждень
Дві сотні британських компаній технологічного, маркетингового та благодійного секторів, які загалом забезпечують зайнятість понад 5000 осіб, перейшли на чотириденний робочий тиждень.
Як зазначають у їхньому керівництві, реалізація цього рішення не передбачає зниження заробітних плат співробітників. Воно покликане стимулювати лояльність працівників до роботодавців і допомогти компаніям легше залучати та утримувати кваліфікований персонал. Адже, як свідчать результати дослідження Університету Мюнстера (Німеччина), скорочення робочого часу дозволяє людям підтримувати більш здоровий баланс між трудовим та особистим життям, і в підсумку сприяє підвищенню продуктивності роботи.
29 січня 2025 року
Британські промисловці вказують на проблеми урядової політики декарбонізації
Промисловці Великобританії вказали на ризики та вплив урядової політики декарбонізації на енергоємні сектори у відкритому листі до міністра з питань бізнесу і торгівлі Сари Джонс. Серед підписантів документу – галузева асоціація UK Steel, Профспілка працівників металургійної промисловості GMB Union, представники скляної, хімічної, нафтопереробної та інших галузей.
Як зазначається у заяві, британські енергоємні сектори підтримують амбіції уряду щодо прискорення економічного зростання та досягнення цілі нульового рівня викидів, однак їх здатність втілювати «зелену» стратегію на практиці стримується високими витратами на електроенергію, невизначеністю політики та ризиком витоку вуглецю, що часто робить місцеві інвестиції неконкурентоспроможними.
З огляду на це, автори відкритого листа пропонують низку заходів, які уряд може впровадити для розв’язання наявних проблем.
