31 січня 2023 року
Світове виробництво сталі в грудні 2022 року впало на 10%
Найбільше падіння виробництва наприкінці 2022 року продемонстрували країни ЄС (27), які виплавили 9,2 мільйона тонн сталі, що на 16,7% менше, ніж в грудні 2021 року. Росія та інші країни СНГ плюс Україна виробили 6,2 мільйона тонн, тобто на 28,4% менше. Світове виробництво сталі в 64 країнах, підзвітних Всесвітній асоціації виробників сталі (Worldsteel), в грудні 2022 року склало 140,7 мільйона тонн – на 10,8% менше, ніж в грудні 2021 року.
31 січня 2023 року
Світове виробництво сталі в грудні 2022 року впало на 10%
Найбільше падіння виробництва наприкінці 2022 року продемонстрували країни ЄС (27), які виплавили 9,2 мільйона тонн сталі, що на 16,7% менше, ніж в грудні 2021 року. Росія та інші країни СНГ плюс Україна виробили 6,2 мільйона тонн, тобто на 28,4% менше. Світове виробництво сталі в 64 країнах, підзвітних Всесвітній асоціації виробників сталі (Worldsteel), в грудні 2022 року склало 140,7 мільйона тонн – на 10,8% менше, ніж в грудні 2021 року.
По окремих країнах: в Китаї виробництво склало 77,9 мільйона тонн (що на 9,8% менше, ніж в грудні 2021 року), в Індії – 10,6 мільйона тонн (на 0,8% більше), в Японії – 6,9 мільйона тонн (зниження на 13,1%). США виплавили 6,5 мільйона тонн (на 8,3% менше, ніж роком раніше), Росія – 5,5 мільйона тонн (падіння на 11,3%), Південна Корея – 5,2 мільйона тонн (на 11,6% менше), Німеччина – 2,7 мільйона тонн (на 14,6% менше), Туреччина – 2,7 мільйона тонн (на 20,0% менше), Бразилія – 2,5 мільйона тонн (на 5,2% менше), Іран – 2,7 мільйона тонн (на 3,3% більше, ніж в грудні 2021 року).
Загальне світове виробництво нерафінованої сталі в 2022 році склало 1 мільярд 878,5 мільйона тонн, що на 4,2% менше, ніж у 2021 році.
За матеріалами сайту metallurgprom.org
31 січня 2023 року
Францію накрила друга хвиля загальнонаціонального страйку проти пенсійної реформи
Як і обіцяли, французькі профспілки продовжують виводити людей на масштабні акції протесту проти змін у пенсійному законодавстві. У вівторок, 31 січня, через страйки працівників зупинилися дві третини швидкісних і майже три чверті регіональних потягів, мали місце перебої у сполученні метрополітеном. Через припинення роботи співробітниками атомних реакторів і теплових станцій на 4,5% впало електропостачання. На автозаправках виник частковий дефіцит пального, оскільки не було доставки нафтопродуктів. Навчальний процес перевали 50% вчителів початкових шкіл. До них змушені були приєднатися викладачі деяких вишів – їхні студенти замість занять вийшли на вулиці під гаслами «Підтримуємо працівників» і «Сердита молодь».
31 січня 2023 року
Францію накрила друга хвиля загальнонаціонального страйку проти пенсійної реформи
Як і обіцяли, французькі профспілки продовжують виводити людей на масштабні акції протесту проти змін у пенсійному законодавстві. У вівторок, 31 січня, через страйки працівників зупинилися дві третини швидкісних і майже три чверті регіональних потягів, мали місце перебої у сполученні метрополітеном. Через припинення роботи співробітниками атомних реакторів і теплових станцій на 4,5% впало електропостачання. На автозаправках виник частковий дефіцит пального, оскільки не було доставки нафтопродуктів. Навчальний процес перевали 50% вчителів початкових шкіл. До них змушені були приєднатися викладачі деяких вишів – їхні студенти замість занять вийшли на вулиці під гаслами «Підтримуємо працівників» і «Сердита молодь».
Реформа, яку наполегливо просуває президент країни Еммануель Макрон, передбачає підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років, а також відтермінування віку права на отримання повної пенсії. За оцінками Міністерства праці, ці заходи дадуть додаткові 17,7 мільярда євро (19,18 мільярда доларів США) щорічних пенсійних внесків.
Однак працівники всіх секторів господарювання вважають, що вони є несправедливими. Їхні профспілкові лідери зазначають: «Збільшення пенсійного віку з 62 до 64 років – це соціальний регрес» (Люк Фарр, генеральний секретар профспілки державних службовців UNSA); «Зараз ми маємо масову опозицію пропонованим пенсійним рішенням, уряду небезпечно до неї не прислухатися» (Мілен Жако, генеральний секретар профспілки державних службовців CFDT). Вони висловлюють намір продовжувати страйки до узгодження прийнятних для людей праці пенсійних умов.
За матеріалами сайту reuters.com
30 січня 2023 року
Британські вчені знайшли спосіб скоротити викиди CO2 у сталеливарному виробництві на 90%
Дослідники з Університету Бірмінгема доктор Харрієт Кілдал та професор Юлонг Дінг розробили метод, що може забезпечити перетворення вуглекислого газу, який виділяється під час виробництва сталі у доменних печах, на монооксид вуглецю – речовину, що підлягає повторному використанню у технологічному процесі. За словами науковців, якби їхній метод був реалізований на двох доменних печах, що залишилися у Великій Британії, він міг би заощадити 1,28 мільярда фунтів стерлінгів за 5 років, при цьому скоротивши загальні викиди в країні на 2,9%.
30 січня 2023 року
Британські вчені знайшли спосіб скоротити викиди CO2 у сталеливарному виробництві на 90%
Дослідники з Університету Бірмінгема доктор Харрієт Кілдал та професор Юлонг Дінг розробили метод, що може забезпечити перетворення вуглекислого газу, який виділяється під час виробництва сталі у доменних печах, на монооксид вуглецю – речовину, що підлягає повторному використанню у технологічному процесі.
Відповідно до їхньої публікації, що вийшла у міждисциплінарному академічному журналі «Чисте виробництво» (Journal of Cleaner Production), перетворення реалізується у термохімічному циклі, який забезпечує хімічні реакції за допомогою зміни температури. Таким чином зазвичай шкідливий CO2 утворює «майже ідеальну замкнену вуглецеву петлю», що дозволяє значно знизити викиди (у прогнозі до 88%).
За словами науковців, якби їхній метод був реалізований на двох доменних печах, що залишилися у Великій Британії, він міг би заощадити 1,28 мільярда фунтів стерлінгів за 5 років, при цьому скоротивши загальні викиди в країні на 2,9%.
«Наявні пропозиції щодо зневуглецювання сталеливарного сектора в основному полягають у поетапній відмові від існуючих заводів та впровадженні електродугових печей, що працюють на відновлюваній електриці. Однак будівництво середнього електросталеплавильного заводу коштує більше 1 мільярда фунтів стерлінгів, що робить такий перехід економічно складним та надто повільним», – зазначає професор Дінг. – «Система, яку ми пропонуємо, може бути впроваджена на вже існуючих потужностях, що знижує ризик втрати активів, а її ефективність видно одразу».
За матеріалами сайту metallurgprom.org
27 січня 2023 року
Індійські металурги вимагають протекціоністських заходів
Індійська асоціація виробників сталі (ISA) звернулася до уряду країни з проханням вжити заходів на підтримку галузі, зафіксувавши їх у державному бюджеті, який буде представлений парламенту 1 лютого. Серед запропонованих підприємцями ініціатив – підвищення базового мита на імпорт для плоского прокату (з 7,5% на поточний час до 12,5%) та для сортового прокату (до 10%) і введення 25-відсоткової компенсаційної плати на весь імпорт сталі, щоб запобігти демпінгу з боку зарубіжних продавців.
27 січня 2023 року
Індійські металурги вимагають протекціоністських заходів
Індійська асоціація виробників сталі (ISA) звернулася до уряду країни з проханням вжити заходів на підтримку галузі, зафіксувавши їх у державному бюджеті, який буде представлений парламенту 1 лютого. Серед запропонованих підприємцями ініціатив – підвищення базового мита на імпорт для плоского прокату (з 7,5% на поточний час до 12,5%) та для сортового прокату (до 10%) і введення 25-відсоткової компенсаційної плати на весь імпорт сталі, щоб запобігти демпінгу з боку зарубіжних продавців.
Необхідність у стримуванні зростання обсягів імпорту та тарифному захисті вітчизняних виробників виникла після того, як Індія стала нетто-імпортером сталі в третьому кварталі (жовтень-грудень) 2022-2023 фінансового року, коли вхідні поставки зросли на 65% у річному порівнянні. При цьому низка галузевих аналітиків стверджує, що перехід країни до статусу нетто-імпортерів швидше є наслідком різкого падіння експорту сталі, особливо через вплив 15-відсоткового експортного мита.
За матеріалами сайту minprom.ua
26 січня 2023 року
72% французів проти урядового проєкту пенсійної реформи
72% французів не задоволені запропонованою урядом пенсійною реформою, яка, серед іншого, передбачає підвищення пенсійного віку. Більше того, кількість громадян, які виступають проти пенсійних змін швидко зростає: частка респондентів, що висловлюються проти, за останні два тижні зросла на 15%. Про це свідчать результати опитування, проведеного аналітичним центром Elabe.
26 січня 2023 року
72% французів проти урядового проєкту пенсійної реформи
72% французів не задоволені запропонованою урядом пенсійною реформою, яка, серед іншого, передбачає підвищення пенсійного віку. Більше того, кількість громадян, які виступають проти пенсійних змін швидко зростає: частка респондентів, що висловлюються проти, за останні два тижні зросла на 15%. Про це свідчать результати опитування, проведеного аналітичним центром Elabe.
Зокрема, опублікована на офіційному сайті Elabe інформація свідчить, що серед прихильників діючого президента країни Емманюеля Макрона з проєктом згодні 68%, тоді як серед прихильників лідера партії «Нескорена Франція» Жана-Люка Меланшона проти реформи 88%, серед прихильників Марін Ле Пен – 82%. При цьому понад 80% серед тих, хто проти реформи, кажуть, що виступають саме проти її змісту, а не лише тому, що вони не є прихильниками чинної влади.
Нагадаємо, у четвер 19 січня акції протесту проти пенсійної реформи у різних містах Франції зібрали від 1,1 млн до 2 млн учасників, профспілки та партії лівого спрямування планують їх продовжити. Втім, уряд поки не погоджується відкоригувати проєкт.
Запропонована реформа передбачає підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років. Уряд наполягає, що це єдиний спосіб забезпечити життєздатність чинної системи з огляду на старіння населення та продовження середньої тривалості життя. Профспілки ж стверджують, що це підриває законні права працівників, та пропонують замість підвищення пенсійного віку ввести додатковий податок на багатство чи збільшити внески від роботодавців, які йдуть на фінансування пенсій.
За матеріалами сайту eurointegration.com.ua
