21 травня 2024 року
ШІ збільшить прірву між багатими та бідними, — експерт
Один із піонерів ШІ-галузі Джеффрі Хінтон запропонував урядам запровадити безумовний базовий дохід для пом’якшення впливу штучного інтелекту на ринок праці.
«Хрещений батько ШІ» висловив стурбованість тим, що «штучний інтелект візьме на себе багато рутинних завдань». Буде потрібна реформа пільг, що надасть фіксовані суми грошей кожному громадянину, додав він.
«Зі мною консультувалися люди на Даунінг-стріт, і я порадив їм, що універсальний базовий дохід ― це гарна ідея», ― зазначив він.
За словами Хінтона, хоча ШІ підвищить продуктивність і добробут, гроші отримають багаті люди, «а не ті, хто втратив роботу». Це буде дуже погано для суспільства, заявив професор.
Концепція безумовного базового доходу означає, що уряд виплачує всім громадянам встановлену суму, незалежно від їхнього достатку.
За словами критиків, це буде дуже дорого і відверне кошти від державних послуг, а також не обов’язково допоможе знизити рівень бідності. Представник влади Великої Британії заявив, що «планів щодо введення безумовного базового доходу немає».
Також Хінтон підтвердив свою стурбованість щодо виникнення загрози зникнення людства через ШІ.
Вчений заявив, що події останнього року показали небажання урядів обмежувати використання алгоритмів у військових цілях. Водночас конкуренція за швидку розробку продуктів може призвести до ризиків з боку технологічних компаній, які «не докладуть достатніх зусиль для забезпечення безпеки».
«Через п’ять років або два десятиліття ймовірність можливого зіткнення з проблемою штучного інтелекту, що намагається захопити владу, становить 50%», ― припустив учений.
За його словами, це може призвести до «загрози вимирання», тому що людство здатне «створити форму інтелекту, яка просто краща за біологічну».
Хінтон припустив здатність ШІ «розвиватися для отримання мотивації до самовдосконалення та автономно розробляти підзадачу ― отримання контролю».
Він зазначив, що вже є свідчення схильності великих мовних моделей до обману. За словами професора, нещодавнє застосування штучного інтелекту для генерації тисяч військових цілей ― це «тонка грань».
«Найбільше мене турбує момент, коли він [ШІ] зможе самостійно ухвалювати рішення про вбивство людей», ― сказав учений.
Хінтон наголосив на необхідності створення міжнародних договорів на кшталт Женевських конвенцій для регулювання військового використання штучного інтелекту.
«Але я не думаю, що це станеться доти, доки не відбудуться дуже неприємні речі», ― додав він.
За матеріалами сайту news.finance.ua
16 травня 2024 року
Промислове виробництво в ЄС у березні зросло на 0,2% м./м.
Промислове виробництво в Євросоюзі та єврозоні, з поправкою на сезонні зміни, в березні 2024 року зросло на 0,2% та 0,6% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з березнем 2023-го промвиробництво в ЄС та єврозоні впало на 1%. Про це свідчать дані Євростату.
Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у лютому був зафіксований в Ірландії (+12,8%), Бельгії (+6,8%) та Люксембурзі (+4,5%). Найбільше зниження спостерігалось в Словенії (-5,9%), Польщі (-5,1%), а також у Фінляндії (-3,9%).
У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у березні 2024 року найбільше зросло в Ірландії (+37%), Кіпрі (+8,5%) та Румунії (+3,5%). При цьому, Фінляндія (-7,7%), Болгарія (-7,6%) і Австрія (-7,0%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з березнем 2023-го.
Виробництво енергії в єврозоні у березні 2024 року впало на 0,9% м./м., у річному вимірі воно знизилось на 3,5%. У ЄС виробництво енергії у зазначений період впало на 0,2% м./м. та 2,6% р./р.
Нагадаємо, у лютому промислове виробництво в єврозоні та Євросоюзі, з поправкою на сезонні зміни, зросло на 0,8% та 0,7% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з лютим 2023-го промвиробництво в єврозоні та ЄС впало на 6,4% та 5,4% відповідно.
Інфляція в єврозоні у березні 2024 року зросла на 2,4% р./р. сповільнивши темпи зростання у порівнянні з 2,6% у лютому. Таким чином, інфляція в Європі зменшує темпи зростання третій місяць поспіль.
За матеріалами сайту gmk.center
14 травня 2024 року
Штучний інтелект б’є по ринку праці, як цунамі – голова МВФ
Про це заявила в директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва в Цюріху, пише Reuters.
За її словами, в найближчі два роки штучний інтелект, ймовірно, вплине на 60% робочих місць у розвинених країнах і 40% робочих місць у всьому світі.
«У нас дуже мало часу, щоб підготувати до цього людей, підготувати до цього бізнеси», – сказала вона на заході, організованому Швейцарським інститутом міжнародних досліджень, асоційованим з Цюріхським університетом.
Вона також вважає, що це може принести величезне підвищення продуктивності, якщо «ми добре з цим впораємося». Проте це також може призвести до більшої дезінформації і, звісно, до більшої нерівності в суспільстві.
Крім того, Крісталіна Георгієва зазначила, що світова економіка стала більш схильною до потрясінь в минулі роки, посилаючись на глобальну пандемію в 2020 році, а також війну в Україні.
У січні цього року МВФ вже прогнозував, що штучний інтелект вплине на майже 40% робочих місць у всьому світі, замінюючи одні та доповнюючи інші.
Оцінюючи потенційний вплив ШІ на світовий ринок праці, спеціалісти МВФ тоді заявили, що в багатьох випадках він, швидше за все, доповнюватиме людську працю.
За матеріалами сайту mezha.media
14 травня 2024 року
Парламент Фінляндії заборонив політичні страйки довше 24 годин
Фінські законодавці ухвалили заходи, які обмежують політичні страйки, а також зупинку роботи на підтримку таких дій.
Тепер максимальна тривалість політичних акцій протесту буде обмежена 24 годинами, а інші заходи трудової боротьби – терміном не довше двох тижнів.
За закон проголосували 107 законодавців, 57 – виступили проти.
Фінські профспілки вже вдавалися до кількох зупинок роботи на знак протесту проти урядових реформ на ринку праці, зокрема скорочення пільг та зміни в умовах праці, зазначає Bloomberg.
За словами керівної коаліції, ці реформи необхідні для того, щоб зупинити зростання державного боргу й створити 100 тисяч нових робочих місць.
В лютому цього року страйки у Фінляндії зачепили транспорт місцевого й далекого сполучення, а також паперову промисловість та торгівлю.
Раніше через страйк профспілки фінських залізничників рух поїздів на території країни майже повністю зупинявся.
Страйки 1 та 2 лютого у Фінляндії торкнулися повітряного руху, продуктових магазинів, готелів і ресторанів, пошти, банків, транспорту, а також промисловості.
Перед цим у січні в країні проходив великий страйк різних галузей транспорту, через нього довелося скасувати сотні рейсів у тому числі авіакомпанії Finnair.
За матеріалами сайту eurointegration.com.ua
13 травня 2024 року
Швейцарська Climeworks відкрила найбільший у світі завод з видобутку CO2 з повітря
Компанія Climeworks 8 травня запустила завод «Mammoth» («Мамонт»), який уловлюватиме викиди СО2 з повітря та транспортуватиме їх під землю, де вони з часом перетворюватимуться на камінь. Він удесятеро більший за свою попередницю «Orca» («Косатку»), яку запустили в 2021 році.
«Mammoth» має модульну конструкцію. Вона вміщує 72 «контейнера-колектора» – вакуумні частини машин, які вловлюють вуглець з повітря. Їх можна ставити один на одного і легко переміщати.
Наразі вже встановили 12 таких контейнерів, а протягом наступних місяців додадуть ще більше. Climeworks стверджують, що «Mammoth» здатний поглинати з атмосфери 36 000 тонн вуглецю на рік, коли працюватиме на повну потужність.
Це еквівалентно вилученню з доріг близько 7800 автомобілів на цілий рік.
Читати повністю
10 травня 2024 року
США: замість працівників – штучний інтелект
У США 800 людей було звільнено у квітні, тому що їхні робочі місця замінив штучний інтелект (ШІ). Це найвищий показник протягом місяця за останній рік. Рекорд був у травні минулого року: тоді через штучний інтелект роботу втратили 3900 американців. Такі дані наводить консалтингова компанія Challenger, Gray&Christmas, яка займається дослідженнями ринку праці.
Усього з травня 2023 року компанії скоротили 5430 робочих місць через ШІ.
7 травня 2024 року
Інфляція в єврозоні у квітні залишилася на рівні 2,4%
Інфляція в єврозоні у квітні 2024 року зросла на 2,4% р./р., показник не змінився у порівнянні із березнем. Про це свідчать попередні дані Євростату.
Опитані аналітики Trading Economics також очікували, що інфляція в єврозоні збережеться на рівні попереднього місяця.
Базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, у квітні сповільнилася до мінімальних із лютого 2022 року 2,7% (2,9% у березні поточного року).
У квітні країнами-членами блоку з найвищими річними темпами інфляції були Хорватія (4,7%) та Бельгія (4,9%), найнижчі були зафіксовані у Литві (0,4%) та Фінляндії (0,6%).
6 травня 2024 року
ЄС та Україна - стратегія, що нерішуче розгортається?
Рішення запропонувати Україні шлях до членства в ЄС, ймовірно, матиме найбільший довгостроковий вплив на європейську безпеку.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну є найбільшою безпековою та економічною загрозою, з якою стикається Європейський Союз, і протидія цій загрозі має бути першочерговою стратегічною метою ЄС. Президент Росії Володимир Путін неодноразово ставив під сумнів існування України як незалежної суверенної держави, а це означає, що дуже малоймовірно, що угода про припинення вогню завадить Росії відновити свою агресію проти України в майбутньому.
Існують побоювання, що Росія може також застосувати насильство проти країн Балтії, і вона погрожувала застосувати ядерну силу проти країн НАТО, які підтримують Україну. У відповідь ЄС неодноразово заявляв, що Україна повинна повернути собі захоплені Росією території та бути інтегрованою в союз. Однак не очевидно, що всі країни-члени ЄС повністю підтримують цю ідею, а також, що для досягнення цієї мети було мобілізовано достатньо ресурсів.
Реакція ЄС на російське вторгнення 2022 року була вражаюче згуртованою та рішучою, а рішення про початок переговорів про членство з Україною та Молдовою стало рішенням, яке має глибокі трансформаційні наслідки для європейського порядку. Союз вжив заходів, щоб покарати Росію за порушення норм міжнародної безпеки щодо незастосування сили та підтримати Україну.
3 травня 2024 року
ОЕСР очікує на пришвидшення темпів зростання світової економіки
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) покращила прогноз світового економічного зростання на 2024 рік: очікується, що світовий ВВП цьогоріч зросте на 3,1% – у попередньому прогнозі у лютому йшлося про зростання на 2,9%. Про це пише DW.
Зокрема, ОЕСР прогнозує, що економіка США зросте на 2,6% цьогоріч – попередні прогнози становили 2,1%.
Також організація покращила прогноз для Китаю, очікуючи зростання на 4,9% (4,7% зростання очікувалось у попередньому прогнозі).
Водночас ОЕСР попередила, що «висока геополітична напруженість, особливо на Близькому Сході, може порушити енергетичні та фінансові ринки, спричинивши сплеск інфляції та сповільнення зростання».
«Політичні дії мають забезпечити макроекономічну стабільність і покращити середньострокові перспективи зростання. Монетарна політика повинна залишатися зваженою, щоб мати можливість знижувати процентні ставки в міру зниження інфляції», – заявив генсек ОЕСР Матіас Корманн.
Також очікується, що економіка Німеччини цьогоріч зросте лише на 0,2%, а ЄС – на 0,7%. Економіка Франції, як прогнозується, зросте цьогоріч на 0,7%.
За матеріалами сайту minprom.ua
1 травня 2024 року
ВВП у єврозоні та Євросоюзі зріс на 0,3%
Сезонно скоригований ВВП єврозони та Євросоюзу за підсумками січня-березня 2024 року зріс на 0,3% у порівнянні з попереднім кварталом. У четвертому кварталі 2023-го економіка єврозони впала на 0,1% кв./кв., а ЄС – залишилась стабільною. Про це свідчать попередні дані Євростату.
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року ВВП зріс на 0,4% в єврозоні та на 0,5% в ЄС. Аналітики у середньому прогнозували, що ВВП єврозони та ЄС за підсумками першого кварталу зросте на 0,1% кв./кв., та 0,2% р./р.
Зростання економіки єврозони в поквартальному вираженні було максимальним із третього кварталу 2022 року.
ВВП Німеччини за січень-березень зріс на 0,2% кв./кв. та знизився на 0,2% р./р. Франції – зріс на 0,2% кв./кв. та на 1,1% р./р., Італії – зріс на 0,3% кв./кв. та 0,6% р./р. Економіка Іспанії зросла на 0,7% кв./кв. та 2,4% р./р.
За матеріалами сайту minprom.ua
