9 грудня 2024 року

Токійський уряд запроваджує 4-денний робочий тиждень для держслужбовців

Токійська міська адміністрація повідомляє, що новий графік, який стартує у квітні наступного року, надасть працівникам три вихідних дні на тиждень. Окрім того, у батьків, діти яких навчаються у 1-му по 3-му класі початкової школи, буде можливість раніше закінчувати робочий день за умови пропорціонального зменшення зарплати.

«Ми переглянемо робочі підходи, забезпечуючи гнучкість, аби ніхто не мав відмовлятися від кар'єри через життєві події, такі як народження дитини чи догляд за нею», — заявила губернаторка Токіо Юріко Коїке під час презентації плану.

«Зараз настав час для Токіо стати лідером у захисті й підвищенні рівня життя та добробуту та економіки наших людей у ці складні для країни часи», — додала вона.

5 грудня 2024 року

Португалія підвищує пенсійний вік з 1 січня 2025 року

Відповідно до рішення уряду Португалії, з 1 січня 2025 року офіційний пенсійний вік буде підвищено до 66 років і 7 місяців, що на 3 місяці більше порівняно з 2024 роком. Це один із етапів удосконалення пенсійної системи.

У заяві уряду зазначено, що в майбутньому пенсійний вік буде підвищено ще більше. Згідно з попередніми прогнозами, розробленими спільно з Національним інститутом статистики, у 2026 році пенсійний вік може скласти 66 років і 9 місяців. Ці прогнози базуються, зокрема, на даних про зростання тривалості життя португальців.

Питання пенсійного віку та зміни демографії аналізуються в усіх країнах Європейського Союзу. У 2023 році експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я спрогнозували, що в 2024 році кількість європейців віком від 65 років перевищить кількість людей до 15 років. За прогнозами економістів, до 2050 року на кожного пенсіонера в ЄС припадатиме менше двох працюючих громадян.

2 грудня 2024 року

Без негайних заходів підтримки сталеливарній галузі ЄС загрожує занепад

Європейська сталеливарна промисловість зіткнеться з незворотним занепадом, якщо ЄС і його країни-члени не розпочнуть вживати негайних заходів для підтримки галузі в процесі забезпечення зеленого переходу. Про це йдеться у заяві Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER).

Зазначається, що попри неодноразові звернення галузевиків, керівництво ЄС та уряди країн-членів досі не впроваджують програм для збереження виробництва та залучення зелених інвестицій. При цьому реалізація надійного європейського плану дій щодо сталі в межах Європейської угоди з чистої промисловості не може чекати: без нього звичні виробничо-збутові ланцюги по всій Європі просто зникнуть.

«Деіндустріалізація Європи прискорюється, сталеливарна та автомобільна промисловості, відновлювана енергетика та виробництво акумуляторів опинилися на межі катастрофи. Без негайних дій виробнича база Європи буде зруйнована. Ми закликаємо нову Європейську комісію та уряди країн ЄС зупинити цей процес і якнайшвидше вжити заходів щодо торгівлі, CBAM, енергетики та збереження брухту в Європі», – наголосив Аксель Еггерт, генеральний директор EUROFER. 

За матеріалами сайту uaprom.info

21 листопада 2024 року

Держави-члени ЄС не виконують директиву про мінімальну заробітну плату

Понад 20 мільйонів людей повинні отримати підвищення заробітної плати, якщо держави-члени ЄС належним чином впровадять Директиву, встановивши мінімальну заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму, а також збільшивши кількість працівників, охоплених колективними договорами про заробітну плату.

Поріг «подвійної гідності» – 60% медіанної заробітної плати та 50% середньої заробітної плати, який міститься в Директиві, вже має позитивний вплив на встановлення мінімальної заробітної плати в багатьох державах-членах, згідно з дослідженням Європейського інституту профспілок.

Але інформація, надана членськими організаціями Європейської конфедерації профспілок (ЄКП) в рамках кампанії «Підвищення заробітної плати», свідчить про те, що більшість країн ЄС не встигли до 15 листопада – крайнього терміну транспозиції. У той час, коли зростає невдоволення зниженням реальних доходів, виконання цього законодавства є першим серйозним випробуванням для нової Європейської комісії.

18 листопада 2024 року

Єврокомісія погіршила прогноз зростання ВВП єврозони на 2025 рік

Економіка єврозони наступного року зростатиме слабше, ніж прогнозувалося раніше, – на 1,3%. Про це йдеться в документі Європейської Комісії, передає ЕП.

Очікується, що економіка єврозони зросте лише на 0,8% у 2024 році (прогноз залишися незмінним), водночас у 2025 році – зросте на 1,3% (очікувалось зростання на 1,4%), 2026 року – на 1,6%.

У Єврокомісії прогнозують, що загальна інфляція в єврозоні знизиться більш ніж удвічі у 2024 році: з 5,4% у 2023 році до 2,4%, а потім почне знижуватися поступово – до 2,1% у 2025 році та 1,9% у 2026 році.

Дефіцит бюджету Європейського Союзу в 2024 році скоротиться приблизно на 0,4 п.п. – до 3,1% ВВП – коштом непередбачених доходів та зусиль щодо фіскальної консолідації.

15 листопада 2024 року

Промислове виробництво в ЄС у вересні скоротилось на 2% м./м.

У вересні поточного року промислове виробництво в ЄС з поправкою на сезонні зміни знизилось на 2% у порівнянні із серпнем. У єврозоні показник також впав на 2% м./м. Про це свідчать попередні дані Євростату.

У порівнянні з вереснем 2023 року промвиробництво в єврозоні знизилось на 2,8%, у ЄС – на 2,4%.

Серед держав-членів ЄС найбільше місячне зниження у вересні спостерігалось в Ірландії (-10,7%), Данії (-5%) і Нідерландах (-2,9%). Найбільше зростання зафіксоване в Хорватії (+5,8%), Португалії (+2,7%), і Словенії (+1,6%).

У річному обчисленні промислове виробництво у вересні поточного року найбільше впало в Ірландії (-7,3%), Люксембурзі (-6,3%) та Угорщині (-5,3%). Найбільший приріст спостерігався в Данії (+7,8%), Бельгії (+6,0%) і Литві (+3,5%).

14 листопада 2024 року

Польща: майже всі бажаючі працевлаштовані. І це - проблема

У Польщі найнижчий в ЄС показник частки людей, які бажають працювати, але не мають можливості її знайти – 4,8%. За нею слідують Мальта (5,2%) та Угорщина (6%). Найвищі показники зафіксовані в Іспанії (20,2%), Італії (17,7%) та Швеції (16,4%), а середня величина в ЄС становить 12%.

Ці цифри свідчать, що польська економіка майже повністю використовує наявні трудові ресурси. Водночас інші країни, особливо у Південній Європі, більше страждають від безробіття та неповної зайнятості, що часто є довгостроковим наслідком фінансової кризи 2007-2008 років.

Однак польські аналітики вважають, що низький рівень нестачі робочої сили (показник незадоволеного попиту на робочу силу) у майбутньому позначиться на економіці негативно.

Невеликий «резерв» із тих місцевих, хто міг би влаштуватися на роботу, може виявитися недостатнім для покриття майбутніх потреб.

4 листопада 2024 року

4-денний робочий тиждень у Ісландії: як зміни вплинули на економіку та громадян

Скорочений робочий тиждень у Ісландії позитивно вплинув на громадян та в цілому на економіку країни. Про це йдеться в дослідженні Інституту соціальних наук Ісландії.

У період між 2020 і 2022 роками 51% працівників Ісландії прийняли пропозицію працювати чотири дні на тиждень без зміни заробітної плати. Наразі все більше громадян країни переходять на скорочений робочий тиждень.

За даними досліджень, 78% працівників в країні задоволені своїм нинішнім робочим часом.

Зокрема, у державному секторі 81% державних і 82% муніципальних працівників задоволені своїм робочим часом, тоді як у приватному секторі рівень задоволеності трохи нижчий – 77%. На підприємствах з більшою часткою жінок серед працівників відсоток тих, хто висловив більшу задоволеність, був набагато вищим – 70%, порівняно з 54% на підприємствах, де переважають чоловіки.

Згідно з опитуваннями, 97% працівників вважають, що скорочення робочого часу полегшило баланс між роботою та особистим життям або принаймні залишило його таким самим.

За даними CNN, скорочений робочий тиждень не лише позитивно вплинув на працівників, а й в цілому на економіку країну. За підсумками 2023 року ВВП Ісландії зріс на 5%. За цей же період часу також впав рівень безробіття, який і так був одним із найнижчих серед країн Європи.

За матеріалами сайту inforesist.org

31 жовтня 2024 року

ВВП Євросоюзу за підсумками ІІІ кварталу збільшився на 0,3% кв./кв.

Сезонно скоригований ВВП Євросоюзу за підсумками III кварталу 2024 року зріс на 0,3% у порівнянні з попереднім кварталом, йдеться в пресрелізі Eurostat.

У порівнянні з липнем-вереснем 2023 року ВВП ЄС зріс на 0,9%. Водночас економіка єврозони за цей період підвищилась на 0,4% кв./кв. й 0,9% р./р.

Серед держав-членів ЄС найвищий квартальний приріст ВВП показала Ірландія (+2%), Литва (+1,1%) та Іспанія (+0,8%). Найбільше зниження зафіксовано в Угорщині (-0,7%), Латвії (-0,4%) і Швеції (-0,1%).

В річному порівнянні найшвидшими темпами впала економіка Латвії – на 1,4%, Угорщини – на 0,7% та Німеччини й Ірландії – по 0,2%. Водночас найбільше зростання відзначено в Іспанії – на 3,4%, Литві – на 2,3% та Португалії – на 1,9%.

31 жовтня 2024 року

У США побудують найбільший у світі завод з уловлювання вуглецю

У прагненні досягти вуглецевої нейтральності до 2045 року, Каліфорнія стала першим штатом США, який схвалив будівництво великомасштабного заводу з уловлювання та зберігання вуглецю (CCS).

Цей проєкт, який реалізує компанія California Resources Corp (CRC), дасть змогу вловлювати викиди вуглекислого газу від промислових підприємств і закачувати їх у глибокі геологічні формації, де вони надійно зберігатимуться.

Завод буде розташований на нафтовому родовищі Елк-Хіллз у долині Сан-Хоакін і зможе вловлювати понад 1 мільйон тонн CO2 на рік. Це дасть змогу істотно скоротити викиди парникових газів, які є однією з основних причин глобального потепління.

Однак проєкт зіткнувся із запеклим спротивом з боку місцевих жителів та екологічних активістів. Вони висловлюють побоювання з приводу безпечності технології, потенційного забруднення довкілля та ризику виникнення землетрусів.

Прихильники проєкту, зі свого боку, наголошують, що ця технологія вже успішно застосовується в інших країнах і може стати важливим інструментом у боротьбі зі зміною клімату. Вони також зазначають, що проєкт створить нові робочі місця і стимулює розвиток економіки регіону.

Суперечки навколо проєкту в Каліфорнії відображають глобальну дискусію про роль технологій уловлювання вуглецю в боротьбі зі зміною клімату.