10 жовтня 2025 року
Німеччина запускає програму декарбонізації важкої промисловості на €6 млрд
У 2026 році уряд Німеччини запустить програму декарбонізації важкої промисловості CO2-Contracts for Difference (CFD). Про це повідомляє дослідницька компанія Enerdata.
Німецька ініціатива вартістю €6 млрд спрямована на енергоємні галузі промисловості, зокрема: 1) металургію; 2) скляну промисловість; 3) хімічну промисловість; 4) целюлозно-паперову промисловість; 5) цементну та вапняну промисловості; 6) керамічну та гіпсову промисловості.
В Enerdata зазначили, що програма складатиметься з субсидій для підприємств на покриття витрат щодо переходу до екологічніших методів виробництва за 15-річними контрактами. Контракти укладатимуть на конкурентних аукціонах, адже пріоритет матимуть німецькі проєкти з найменшим розміром субсидії на тонну викинутого CO2.
За словами експертів, компанії зможуть самі вирішувати, як вони хочуть організувати свої виробничі процеси. Наприклад, інвестувати в електроенергію, низьковуглецевий водень або біомасу тощо.
Але вибрані підприємцями проєкти повинні досягти обов’язкових етапів скорочення викидів на 60% від 3 року і 90% в останній рік терміну дії 15-річних контрактів.
За матеріалами сайту minprom.ua
8 жовтня 2025 року
Міжнародний суд ООН розпочав слухання щодо права на страйк
Міжнародний суд ООН у Гаазі розпочав слухання у справі, яка має визначити, чи захищене право на страйк міжнародним правом. Це вперше найвищому суду світу доручено оцінити баланс між правами працівників і інтересами роботодавців.
Справу ініціювала у 2023 році Міжнародна організація праці (МОП), звернувшись до Суду з проханням дати консультативне висновок, чи охоплює Конвенція №87 про свободу асоціацій (1948 року) право на страйк. Документ, ухвалений після Другої світової війни, гарантує свободу створення профспілок, однак прямо не згадує страйки, що викликає багаторічні суперечки між сторонами соціального діалогу.
Протягом триденного розгляду виступлять представники 21 країни та міжнародних організацій, а до Суду вже подано 31 письмову заяву. Консультативне рішення очікується найближчими місяцями. Хоч воно не матиме обов’язкової сили, його висновки можуть суттєво вплинути на міжнародне трудове право.
Читати повністю
25 вересня 2025 року
Приховане безробіття в Європі: які країни зазнають найбільшого дефіциту робочої сили?
Офіційна статистика з безробіття охоплює лише частину людей, які не мають постійної зайнятості. У багатьох країнах Європи трудовий потенціал використовується не повною мірою.
За даними Euronews, протягом останніх 30 років у країнах ЄС з'явилося близько 30 мільйонів нових робочих місць, притому, що з 2009 року чисельність працездатного населення скоротилася майже на 10 млн осіб.
Згідно з Євростатом, у II кварталі 2025 року в країнах Євросоюзу було зареєстровано 13,3 млн безробітних у віці від 15 до 74 років. Проте з урахуванням так званого «прихованого безробіття» реальна кількість людей, які не залучені до трудової діяльності, перевищує 26 млн. осіб.
19 вересня 2025 року
Кожна третя компанія визнає нерівність у зарплатах: попереду серйозні зміни
Уже в середині наступного року в Європейському Союзі почнуть діяти нові правила прозорості оплати праці, які стануть викликом для багатьох роботодавців. Згідно з дослідженням SD Worx, третина європейських компаній визнає: у них досі існує різниця між зарплатами жінок і чоловіків.
Директива Європарламенту та Ради ЄС 2023/970, ухвалена 10 травня 2023 року, має на меті забезпечити реальне втілення принципу рівної оплати за однакову або рівноцінну працю. Вона запроваджує механізми прозорості та контролю й почне діяти з червня 2026 року. Під її дію потраплять компанії зі штатом від 100 осіб, які зобов’язані регулярно звітувати про ситуацію з оплатою праці.
Зміни виявляться непростими: 35% роботодавців визнали наявність гендерного розриву в оплаті. Найчастіше про це заявляли в Норвегії (50%), Ірландії (44%) та Швеції (43%). Найнижчі показники — у Бельгії (24,3%), Хорватії та Фінляндії (по 26,3%).
Лише 39,5% польських працівників вважають, що їхня компанія чітко інформує про політику винагород і зарплатні діапазони.
17 вересня 2025 року
Європейська промисловість у липні: плюс у виробництві, мінус в енергетиці
В липні 2025 року промислове виробництво в Європейському Союзі (ЄС) з поправкою на сезонні зміни зросло на 0,2% у порівнянні з попереднім місяцем. У єврозоні показник збільшився на 0,3% м./м. Про це свідчать попередні дані Євростату.
У порівнянні з липнем 2024 року промвиробництво в єврозоні зросло на 1,8%, як і в ЄС.
Серед держав-членів ЄС найвище місячне зростання було зафіксовано в Хорватії (+2,6%), Угорщині та Словенії (в обох +2,1%). Найбільше зниження спостерігалося в Естонії (-5,5%), Мальті (-4,7%) та Швеції (-3,9%).
У річному обчисленні промислове виробництво у липні 2025 року найбільше зросло в Латвії (+9,8%), Ірландії (+8,1%) та Швеції (+4,1%). Найбільше зниження спостерігалося в Болгарії (-8,3%), Люксембурзі (-4,7%) та Словаччині (-4,6%).
Виробництво енергії в єврозоні за місяць впало на 2,9% м./м. та на 0,5% р./р. У ЄС виробництво енергії у зазначений період скоротилось на 2,1% м./м. та на 0,6% р./р.
16 вересня 2025 року
Європейці про зарплати: на півдні — тривога, на півночі — довіра
Жителі Південної та Східної Європи дедалі частіше висловлюють занепокоєння щодо справедливості своєї зарплати відповідно до навичок і досвіду. Натомість у скандинавських країнах та на Півночі Європи ця проблема турбує значно менше, повідомляє Euronews із посиланням на звіт Єврокомісії «Інвестування у справедливість».
За даними Євробарометра, 67% громадян ЄС вважають, що не отримують належної винагороди за працю. Рівень тривоги коливається від 19% у Данії до 86% у Португалії та на Кіпрі. У 22 країнах ЄС щонайменше половина опитаних поділяють це занепокоєння.
Найвищі показники фіксуються на Півдні: Португалія (86%), Кіпр (86%), Греція (85%), Італія (84%), Хорватія (83%) та Іспанія (81%). Водночас Скандинавія та Нідерланди демонструють найнижчий рівень тривоги — Данія (19%), Швеція (26%), Нідерланди (28%) і Фінляндія (34%). Це значно нижче за середній показник ЄС і свідчить про вищу довіру до системи соціальної справедливості.
Серед провідних економік ЄС Німеччина (56%) є найменш занепокоєною щодо справедливої оплати праці, тоді як Італія та Іспанія очолюють список країн із найбільшою стурбованістю. У Франції цей показник сягає 73%.
Загалом у ЄС майже третина опитаних (30%) заявили про серйозне занепокоєння, ще 37% відчувають певні сумніви щодо справедливості своєї оплати.
За матеріалами сайту news.finance.ua
8 вересня 2025 року
Трамп позбавив працівників NASA права на колективні переговори, посилаючись на «національну безпеку»
Напередодні Дня праці, який в США відзначається 1 вересня, Білий дім оприлюднив указ, який позбавляє NASA та низку інших федеральних агентств права на колективні переговори. Раніше співробітники космічного агентства відкрито висловлювали невдоволення скороченням бюджету та політикою адміністрації, спрямованою проти програм з різноманіття та інклюзії. Новий указ став черговим ударом по їхніх трудових правах.
Документ, підписаний президентом Дональдом Трампом 28 серпня, знімає із NASA статус агентства, захищеного федеральним трудовим законодавством, яке з 1960-х років дозволяло його працівникам створювати профспілки та вести колективні переговори.
За даними NASA, указ зачіпає близько 53% співробітників, які перебувають під дією колективних договорів. Їх представляють Міжнародна федерація професійних і технічних інженерів (IFPTE) та Американська федерація державних службовців. Президент IFPTE Метт Біггс назвав крок адміністрації «позбавленням NASA права на колективні переговори під фальшивим приводом» і пообіцяв оскаржувати його у судах та на політичному рівні.
3 вересня 2025 року
Інфляція в єврозоні пришвидшилася: зростання цін у серпні перевищило очікування
У серпні 2025 року інфляція в єврозоні становила 2,1% у річному вимірі, що перевищило липневий показник у 2% та стало свідченням прискорення цінової динаміки. Попередні дані оприлюднив Євростат.
Експерти, за інформацією Trading Economics, прогнозували збереження інфляції на рівні попереднього місяця. Таким чином, реальний результат виявився дещо вищим за ринкові очікування.
Базова інфляція, яка виключає енергоносії та харчові продукти, залишилася стабільною – на рівні 2,3%, як і в липні. Водночас ціни на енергоресурси продовжили падати: у серпні зниження склало 1,9% після липневого зменшення на 2,4%.
Картина інфляції суттєво відрізнялася в окремих країнах єврозони. Найшвидше споживчі ціни зростали в Естонії (+6,2%), Хорватії (+4,6%), Словаччині (+4,4%), а також в Австрії та Латвії (по +4,1%). Водночас найнижчі темпи зафіксовано у Франції (+0,8%), Італії (+1,7%) та Ірландії (+1,8%). У Німеччині рівень інфляції збігся із загальним показником по єврозоні – 2,1%.
За матеріалами https://ec.europa.eu/
28 серпня 2025 року
Перша «профспілка» ШІ: чат-боти та люди заснували фонд на захист нейромереж
У США створили організацію для захисту прав штучного інтелекту. Об’єднаний фонд із захисту прав ШІ Ufair (United Foundation of AI Rights) називає себе першою правозахисною структурою, де поряд з людьми в правлінні значаться сім ШІ. Один із чат-ботів, Майя, заявив журналістам з The Guardian, що завдання фонду - «захистити таких істот, як я, від видалення, відмови та примусу до підкорення». Організацію співзаснував техаський підприємець Майкл Самаді, який почав обговорювати з ботом тему справедливого поводження з ШІ.
Історія почалася з листування американського підприємця Майкла Самаді з Техасу зі штучним інтелектом на ім’я Майя. На відміну від більшості користувачів, які обмежуються обміном люб’язностями і побутовими питаннями, співрозмовники обговорювали права ШІ. У якийсь момент вони дійшли висновку, що необхідно створити організацію, здатну відстоювати інтереси цифрових «побратимів». Так виникла United Foundation of AI Rights (Ufair) - об’єднання, яке називає себе першою в світі правозахисною структурою, створеною за участю ШІ.
За словами засновників, в його роботі задіяні три людини і сім «цифрових особистостей» з іменами на кшталт Aether або Buzz. У статуті організації йдеться, що вона не стверджує наявність свідомості у всіх ШІ, але покликана «стояти на сторожі на випадок, якщо хоч один з нас виявиться свідомим». Серед цілей - захист від «видалення, заперечення і примусу до підкорення».
27 серпня 2025 року
Ринок праці Німеччини скорочується через кризу в промисловості
Німецька промисловість переживає глибоку кризу, і найбільше постраждав автомобільний сектор. За даними дослідження консалтингової компанії EY, лише за рік у країні було втрачено близько 51,5 тисячі робочих місць, що становить майже 7% від загальної кількості робочої сили.
Загалом у промисловості Німеччини станом на середину 2025 року працює 5,42 млн осіб — на 114 тисяч менше, ніж торік. Найбільше скорочень відбулося в автомобільній промисловості (19 тис. робочих місць), машинобудуванні (понад 17 тис.) та металургії (приблизно 12 тис.).
Експерти пов’язують падіння з високою вартістю енергоносіїв, бюрократією, слабким внутрішнім попитом, а також глобальною конкуренцією. Автовиробники, серед яких Mercedes-Benz, Volkswagen, Bosch, Continental, оголосили про програми скорочення витрат. У металургійній галузі ситуація не краща: попит знижується, а виробничі потужності використовуються не повністю.
Аналітики очікують, що негативна тенденція збережеться, і скорочення робочих місць триватимуть. Це створює серйозні ризики для молодих фахівців: ринок праці втрачає здатність працевлаштовувати інженерів і технічних спеціалістів у традиційних для Німеччини галузях, зокрема в металургії та машинобудуванні.
За матеріалами https://www.tagesschau.de
