21 червня 2024 року
Атлє Хойє: «Я був свідком стійкості перед обличчям конфлікту»
Генеральний секретар Глобального союзу IndustriALL Атлє Хойє поділився з відвідувачами офіційного сайту міжнародного профцентру своїми враженнями від перебування в Україні. Він розповів:
– Під час мого візиту в Україну я не бачив на власні очі великих руйнувань. Однак у спілкуванні з нашими членськими організаціями ми обговорювали жахливі наслідки російського вторгнення, і це показало мені сувору реальність.
Понад 6 мільйонів українців виїхали за кордон з надією, що зможуть колись повернутися. Всередині країни майже 6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб шукають безпеки в регіонах, де немає активних воєнних дій.
Атаки на енергетичні об’єкти є відвертими терористичними актами, спрямованими на руйнування інфраструктури України. У Києві ми відвідали теплову електростанцію, яку розбомбили буквально за місяць до нашого приїзду.
Життя у самій столиці на перший погляд виглядає майже нормальним. Магазини відкриті, люди роблять свої справи. Однак, якщо придивитися ближче, можна побачити приховану напругу. В’їжджаючи в Україну, ви маєте встановити програму Air Raid Alarm, яка надсилає сповіщення про повітряні тривоги, спонукаючи негайно пройти в укриття.
На Майдані незалежності велика ділянка землі вкрита прапорцями. Вони встановлені родинами, які втратили своїх близьких, так вшановують пам’ять загиблих. На сотні метрів тягнеться стіна, заповнена фотографіями загиблих з 2014 року. Людські втрати шокують. Офіційна кількість жертв коливається, але місцеві мешканці вважають, що їх набагато більше, ніж повідомляється, можливо, понад 100 тисяч.
Весь жах війни ми відчули під час перебування у дитячому шпиталі, Ми бачили дітей з різними травмами, без кінцівок, паралізованих – не через фізичні ушкодження, а з психологічних причин. Говорили з дітьми з Харкова, який зараз дуже сильно потерпає від ворожих атак.
Українські профспілковці дякували нам за те, що ми приїхали, називали нас сміливими. Але наш 36-годинний візит – ніщо у порівнянні з тим, з чим вони мають справу щодня. Мужність і холоднокровність профспілкових лідерів України надихає. Не зважаючи ні на що, вони залишаються зосередженими та рішучими, точно знають, що їм потрібно робити, щоб підтримати своїх спілчан і свою країну.
Стійкість профспілок поєднується з їхнім прагматизмом. Вони розуміють: необхідно, щоб конфлікт продовжував бути видимим на глобальній арені. Вони просять не жалю, а солідарності та практичної допомоги. Їхня кінцева мета – виграти війну, забезпечити повагу та підтримку суверенітету України.
Якщо ми дозволимо Росії анексувати території, визнані ООН частиною України, ми створимо небезпечний прецедент. Де ми проведемо межу наступного разу? Сила і рішучість українського народу є свідченням його твердості духу. Вони борються не лише за свою країну, а й за принципи свободи та суверенітету, які повинні підтримуватися в усьому світі.
Під час наших дискусій з колегами у профспілковій справі ми обговорювали також проблеми всередині країни: імплементацію антисоціального трудового законодавства, руйнування соціального діалогу. Усі, з ким ми спілкувалися, погоджувалися, що оновлення законодавства про працю не може відбуватися без залучення працівників та їхніх профспілок. Однак уряд в останню хвилину скасував нашу зустріч, уникнувши необхідності пояснювати, чому воно проводиться в односторонньому порядку.
Ми повинні продовжувати тримати Україну в наших думках і на порядку денному, гарантуючи, що жертви її народу не будуть забуті. Хоробрість і стійкість українських працівників та їхніх профспілок – це щось неймовірне, а їхня боротьба потребує нашої підтримки.
Нагадаємо, візит відбувся 14-15 травня 2024 року та широко висвітлювався профспілковими ЗМІ. Представники міжнародних профорганізацій на чолі з Генеральним секретарем Люком Тріанглом відвідали низку локацій у Києві, завітали до Федерації профспілок Україні, поспілкувалися з пресою.
