Профспілка металургів і гірників України

1 вересня 2020 року

 

Приватизація повинна проходити з дотриманням трудових прав і гарантій

 

01 1

Уряд прийняв постанову, якою затверджено перелік об’єктів права державної власності, які не підлягають приватизації.

До цього списку внесено 74 об’єкти зі 100% часткою державної власності, 9 великих корпорацій, де частка державної власності становить 50%, 102 державних підприємства, які можуть бути у подальшому корпоратизовані. Найбільша кількість об’єктів – 474 підприємства відносяться до сфери культури, спорту та лісового господарства.

Як відомо, процес приватизації відбувається постійно, і держава, виходячи з необхідності збереження свого впливу у стратегічних галузях, таких як оборонна, енергетична сфери та ін., визначає необхідну кількість підприємств, які повинні мати  статус державних, або частково залишатись у державній власності.

Як зазначив у своєму коментарі голова СПО об’єднань профспілок, голова ФПУ Григорій Осовий,  на сьогодні у нас нараховується майже 80 суб’єктів управління об’єктами державної власності. Серед них: міністерства, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи влади, яким у цілому підпорядковано 3700 господарюючих об’єктів. При чому більшість з них вже не здійснюють господарську діяльність.

Через це, посилення державного патронату над об’єктами, віднесеними до списку, які не підлягають приватизації, а також державний контроль за їх діяльністю мають підвищити ефективність їх роботи.

Профспілки у рамках діючої Генугоди, а також на виконання галузевих угод, будуть проводити моніторинг виконання вимог трудового законодавства на підприємствах, які приватизуються. «Там, де виникатиме необхідність, ми будемо налагоджувати співробітництво з керівництвом підприємств, укладати колективні угоди та ретельно стежити за дотриманням прав працівників», - наголосив профспілковий лідер.

За матеріалами сайту http://www.fpsu.org.ua

facebook

27 серпня 2020 року

Профспілки вибороли підвищення «мінімалки»

 

27 2

26 серпня Уряд на своєму засіданні ухвалив рішення щодо підвищення з 1 вересня 2020 року посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у зв'язку з підвищенням на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати з 4723 до 5000 гривень.

Рішення влади про підвищення мінімальної зарплати голова СПО об’єднань профспілок, голова ФПУ Григорій Осовий назвав соціально відповідальним та зазначив, що профспілки постійно на цьому наполягали. «Але зроблено це не з доброї волі, – зауважив профспілковий лідер, - згідно з законодавством, обов’язком держави є забезпечення гідного рівня життя громадян. Тому профспілками таке рішення підтримується».

Коментуючи історію розвитку цього питання Григорій Осовий зазначив: законом встановлено, що мінімальна зарплата не може бути нижчою за прожитковий мінімум. На жаль, коли формувався Держбюджет на поточний рік, цього не було дотримано, незважаючи на те, що профспілки постійно на цьому наполягали. Отже, з 1 січня 2020 року мінімальна зарплата була встановленою на рівні 4723 грн, що не відповідало фактичному прожитковому мінімуму.

Через це профспілки, спираючись на положення Генеральної угоди, за допомогою консультацій та перемовин вимагали від влади виконання своїх зобов’язань. І хоча затверджений з 1 вересня ц.р. розмір мінімальної зарплати є трохи меншим за розрахований фахівцями Мінсоцполітики прожитковий мінімум, який станом на червень ц.р. становть 5149 грн, все ж таки він майже наблизився до цієї цифри.

Слід зазначити, що це – не разове підвищення.

Запропоновані Урядом і главою держави рішення одразу закладають алгоритм подальшого зростання мінімалки з 1 січня 2021 року і всередині наступного року: відповідно - до 6 та 6, 5 тис. грн. Це свідчить, що зазначені показники вже будуть враховуватись при прийнятті Держбюджету на 2021 р. А оскільки фактичний розмір прожиткового мінімуму згідно із законом про прожитковий мінімум розраховується і оприлюднюється Мінсоцполітики щомісячно, то реальні показники ми отримуємо лише безпосередньо перед прийняттям Державного бюджету-2021, і вони можуть бути скореговані, зокрема, в залежності від прогнозованого рівня інфляції. І все ж таки запроваджений Урядом підхід означає, що бюджет країни проєктується під вже визначені цифри, що дозволить робити довгостроковий економічний прогноз, а бізнесу планувати свої витрати.

Потрібно також зазначити: бізнесу треба чітко зрозуміти, що  платити працівникові зарплату за повну норму робочого часу меншу, ніж прожитковий мінімум, нікому не буде дозволено.

Виходячи із цього, роботодавцям треба налагоджувати виробничу і фінансову діяльність таким чином, щоб завчасно готуватися до подальших підвищень зарплат і потім не казати, що бізнес «не потягне» підвищення мінімалки, і що нібито для цього немає можливості. Підвищення соціальних стандартів - є нормою та жорстким правилом для бізнесу, якщо він виходить з розуміння, що люди у нас повинні отримувати гідну зарплату і залишатися працювати в Україні, а не прагнути їхати за кордон як трудові мігранти у пошуках більших заробітків.

І ще одне: профспілки вважають, що підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня, яке «підтягне» за собою і ставку 1-го тарифного розряду і розміри посадових окладів, це – лише мінімум, встановлений згідно з нормами вітчизняного законодавства.

А якщо виходити з європейського підходу до розрахунку прожиткового мінімуму та необхідності включення до нього усіх необхідних складових, таких як утримання непрацездатних членів родини, або витрати на житло, то слід усвідомлювати, що з урахуванням європейських стандартів життя мінімальна зарплата в Україні вже має бути принаймні 7500 – 7700 грн, та поступово зростати.

Тому профспілки як і раніше будуть наполягати на реалізації Урядом курсу на підвищення соціальних гарантій і стандартів.

За матеріалами сайту http://www.fpsu.org.ua

facebook

26 серпня 2020 року

Профспілкова сторона НТСЕР провела засідання

 

26 0

25 серпня у Києві у Будинку профспілок у режимі онлайн-конференції відбулось засідання профспілкової сторони Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР), де були узгоджені питання для розгляду Національною радою, її Президією та Комітетами у IV кварталі 2020 року.

Зокрема, підтримано пропозицію Київської міськпрофради щодо включення до порядку денного засідання Комітету НТСЕР з питань економічного розвитку та підприємництва Нацради питання про стан реалізації у 2020 році Стратегії відродження авіабудування України (в контексті розгляду комплексного питання про формування стратегічних галузей України) та щодо ситуації на ринку праці.

За інформацією співголови НТСЕР від профспілкової Сторони Григорія Осового, згідно черговості ротації Голови НТСЕР в Раді має головувати Сторона роботодавців. Вирішено запропонувати Урядовій Стороні та Стороні роботодавців провести засідання Президії Нацради та засідання НТСЕР в термін не пізніше 15 вересня – до подання Урядом на розгляд Верховної Ради України проєкту Державного бюджету України на 2021 рік.

Заслухано інформацію про профспілкову оцінку стану виконання Рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: «Сучасний стан українських профспілок. Потреба у перезавантаженні соціального/публічного діалогу».

Учасники наради вирішили звернутись до членів Комітету Верховної Ради України з питань соцполітики з ініціативою щодо проведення зустрічі з представниками всеукраїнських профспілок та профоб’єднань за участі членів профспілкової Сторони НТСЕР з метою обговорення нагальних питань подальшої співпраці.

За матеріалами сайту http://www.fpsu.org.ua

facebook

25 серпня 2020 року

Соціальний діалог. Реальний сектор економіки потребує розвитку

 

25 08

Минулої п’ятниці у Будинку профспілок у Києві відбулась робоча нарада за участю керівництва ФПУ та галузевих профспілок виробничої сфери.

Провів її голова ФПУ Григорій Осовий, який нагадав, що за підсумками робочої зустрічі Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з представниками СПО об’єднань профспілок України і роботодавцями 17 червня ц.р. було надано низку доручень, спрямованих на посилення співпраці соціальних партнерів.

Наголошувалось, що у процесі реформування системи соціально-трудових відносин в країні владою ініційовано низку законопроектів, серед яких: про працю, про колективні договори, про регулювання трудових спорів, про соціальний діалог та ін.

Учасниками наради висловлено пропозиції щодо змін до законодавства про колективні договори та галузеві угоди, розроблені профспілками з метою покращення соціального діалогу.

Досягнуто домовленості поінформувати про них роботодавців та надіслати відповідного листа до Уряду. Учасники наради запропонували ініціювати проведення робочої зустрічі з Олегом Уруським, нещодавно призначеним на посаду Віце-прем'єр-міністра України - Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, для обговорення перспектив співпраці у контексті зміцнення соціального діалогу.

Відбувся обмін думками з низки інших актуальних питань профспілкового життя.

За матеріалами сайту http://www.fpsu.org.ua

facebook

13 августа 2020 года

Григорій Осовий: мінімальну зарплату обов'язково варто підвищувати

 

13 2

У Федерації профспілок України підвищення мінімальної заробітної плати підтримують, - повідомляється на сайті «Deutsche Welle».

Голова ФПУ Григорій Осовий прокоментував заплановане підвищення мінімальної зарплати для української редакції «Deutsche Welle»:

«Коли проводиться зміна мінімальної зарплати, щоразу в Україні здіймають галас, що бізнес не витримає, не зможе її підняти. Але потім все стає на свої місця, ніяких трагічних змін не відбувається», - зазначив Голова ФПУ Григорій Осовий.

На його думку, цей показник обов'язково варто підвищувати, щоб дозволити мільйонам найманих працівників в Україні бодай «зводити кінці з кінцями».

За словами Г.Осового, приватний ринок, попри оголошені ризики, здатен витримати нові навантаження. Він переконаний, що реальний сектор економіки впорається із підвищенням, тоді як найбільше питань зараз виникає саме для співробітників державних та комунальних організацій.

Детальніше

За матеріалами сайту http://www.fpsu.org.ua

facebook

11 августа 2020 года

Підвищення мінімальної заробітної плати: позиція профспілок

 

11 1

6 серпня 2020 року Президентом України В.Зеленським внесено до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр №3963, яким ініційовано підвищення мінімальної заробітної плати з 1 вересня ц.р. до 5000 грн.

Водночас, як зазначається у пояснювальній записці, з метою збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та мінімальною заробітною платою, що склалося у поточному році, передбачено збільшення видатків на підвищення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС та встановлення його у розмірі 2 225 гривень.

Анонсоване підвищення мінімальної заробітної плати, на необхідності проведення якого постійно наполягає СПО об’єднань профспілок з метою забезпечення достатнього рівня життя працівників та їх сімей, наблизить виконання домовленостей Генеральної угоди на 2019-2021 роки щодо досягнення мінімальною заробітною платою фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас слід зазначити, що за розрахунками Мінсоцполітики вже в цінах червня ц.р. прожитковий мінімум склав 5149 грн., тобто більше ніж запропоновано Президентом України, і цілком очевидно, що в умовах традиційного підвищення цін і тарифів в осінньо-зимовий період він буде ще зростати.

Генеральною угодою також передбачено забезпечення співвідношення мінімальної заробітної плати до середньомісячної на рівні 50% на кінець року. Враховуючи, що середньомісячна заробітна плата у 2020 році прогнозується Урядом на рівні 10709 грн, зазначене підвищення мінімальної заробітної плати забезпечить зростання співвідношення її розміру до середньомісячної заробітної плати лише до 46,7%.

Тому Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий, зважаючи на вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 10 Закону України «Про оплату праці», звернувся листом до Кабінету Міністрів України та СПО роботодавців щодо прискорення проведення переговорів Сторін соціального діалогу з визначення розміру мінімальної заробітної плати.

За матеріалами сайту http://www.fpsu.org.ua

facebook

04 августа 2020 года

HRW: законопроєкт про профспілки суперечить угоді про асоціацію ЄС-УКРАЇНА

 

04 1

У правозахисній організації Human Rights Watch закликають Верховну Раду захистити українських працівників і відкликати законопроєкт, що передбачає зміни в законі про профспілки.

«Український парламент розглядає законопроєкт № 2681 про внесення змін до закону про профспілки, прийняття якого призведе до суттєвого та необґрунтованого обмеження свободи об’єднань. Положення цього законопроєкту також порушують міжнародні зобов'язання України дотримуватися стандартів праці», - наголошується у зверненні організації HRW до українських депутатів. А також міститься наполегливе прохання відкликати цей законопроєкт і гарантувати, що будь-які подальші заходи щодо профспілок не лише зважатимуть на національні та міжнародні стандарти в галузі охорони праці й захисту прав людини, але й сприятимуть цілковитому дотриманню Україною цих стандартів.

Директор Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії заявив, що положення законопроєкту 2681 порушують право працівників на організацію та послаблюють повноваження профспілок.

За матеріалами сайту http://www.fpsu.org.ua

facebook

31 июля 2020 года

В ООН вважають, що реформа профспілок в Україні може порушувати права людини

 

31 2

Положення проєкту закону про працю №2681 не відповідають міжнародному праву та стандартам у галузі прав людини. Про це в офіційному зверненні до Уряду України повідомив спеціальний доповідач ООН з питань права на свободу мирних зібрань та асоціацій Клеман Ньялетсоссі Вуле.

«Хочу донести до відома українського уряду інформацію про те, що деякі положення законопроєкту №2681, у випадку їх прийняття, можуть бути несумісними із зобов'язаннями України відповідно до міжнародного права та стандартів у галузі прав людини. Зокрема, вони можуть поставити під загрозу реалізацію права на свободу асоціації на робочих місцях», - заявив Клеман Ньялетсоссі Вуле.

На думку спецдоповідача ООН, законопроєкт №2681 встановлює обмеження для профспілок та їхніх членів на реалізацію права на об'єднання, свободу мирних зібрань та свободу вираження поглядів.

У зверненні до уряду Клеман Ньялетсоссі Вуле звернув увагу на такі проблемні положення законопроєкту:

- обмеження кількості профспілок на підприємстві до двох;

- створення контрольних комісій у всіх профспілках;

- заборона профспілкам, у складі яких є особи, що відносяться до керівного персоналу, виступати представником працівників у колективних переговорах;

- встановлення високої мінімальної кількості членів профспілки;

- примусова передача державі всього майна профспілок.

Детальніше

За матеріалами сайту http://www.fpsu.org.ua

facebook

30 июля 2020 года

Експертна думка: законопроект про профспілки порушує фундаментальні права українських працівників

 

30 2

Нещодавно комітет Верховної Ради з питань соціальної політики  схвалив до прийняття законопроект № 2681,  який, на думку законодавця, покликаний «осучаснити» діяльність українських профспілок.

Насправді в цьому проекті закладено дуже багато новацій, які звужують права найманих працівників і знищують систему їх колективного захисту. Як виявилося, особливі види у законодавця і влади є на майно профспілок. Норми цього документу аналізує директор громадської організації «Трудові ініціативи» Георгій Сандул.

Детально https://golos.ua/i/759553

facebook

29 июля 2020 года

За крок до перемоги

 

29 1

СПО об’єднань профспілок підтримує заходи державного регулювання щодо підвищення рівня безпеки експлуатації устаткування, особливо устаткування, машин, механізмів підвищеної небезпеки, усунення або мінімізацію відповідних ризиків, але вважаємо, що ці заходи повинні бути виваженими та не створювати ризики повної зупинки виробництва та масового скорочення працівників.

У травні 2019 року на погодження до СПО об’єднань профспілок надійшов, розроблений Державною службою з питань праці України, проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 687» (далі – проєкт постанови), яким було передбачено, що у разі досягнення призначеного терміну служби, встановленого виробником у технічній документації, роботодавець припиняє подальшу експлуатацію устаткування з подальшим його виведенням з експлуатації або відновленням продукції, отже виключено можливість проведення експертного обстеження, за результатами якого приймається рішення щодо встановлення нового строку експлуатації зазначеного обладнання.

  Вказана норма (підпункт 16 пункту 2 проєкту постанови, яким вносяться зміни до пункту 22 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки) викликала категоричне заперечення з боку представників Всеукраїнських профспілок провідних галузей економіки, зокрема, представників Профспілок працівників вугільної промисловості, працівників атомної енергетики та промисловості, авіабудівників, працівників машинобудування та металообробки, машинобудівників та приладобудівників, працівників енергетики та електротехнічної промисловості, трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості, працівників нафтової і газової промисловості України тощо.

Враховуючи економічну ситуацію в Україні та реальний технічний стан устаткування, машин, механізмів підвищеної небезпеки, що експлуатуються суб’єктами господарювання,  представники профспілок неодноразово застерігали розробника проєкту постанови, що його реалізація призведе до негативних наслідків для суб’єктів господарювання, працівників та економіки держави в цілому,  потребуватиме додаткових витрат, зокрема з Державного бюджету, для заміни та оснащення новим устаткуванням суб’єктів господарювання, у першу чергу, підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджету.

Протягом року представники СПО об’єднань профспілок, зокрема фахівці департаменту охорони праці апарату Федерації профспілок України, представники Профспілки працівників вугільної промисловості, Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості, відстоювали профспілкову позицію на узгоджувальних нарадах, тричі проєкт постанови не погоджувався СПО об’єднань профспілок.  Проте, Державна служба України з питань праці безапеляційно не враховувала пропозиції профспілкової сторони.

Водночас, Державна регуляторна служба України (ДРС) прийняла рішення про відмову в погодженні проєкту регуляторного акта, у зв’язку з тим, що проєкт постанови розроблено з порушенням основних принципів державної регуляторної політики, а саме: прозорості та врахування громадської думки, ефективності та збалансованості, визначених статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

У зв’язку з рішенням ДРС, 20 липня 2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (Мінекономіки) проведена узгоджувальна нарада, на яку були також запрошені представники СПО об’єднань профспілок.

За результатами узгоджувальної наради, враховано пропозиції профспілок та прийнято рішення викласти підпункт 16 пункту 2 проєкту постанови у наступній редакції: «У разі досягнення призначеного терміну служби, встановленого виробником у технічній документації, роботодавець припиняє подальшу експлуатацію устаткування до проведення експертного обстеження».

Перемогою буде прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 687» у запропонованій Мінекономіки редакції, з урахуванням пропозиції  профспілок.

За матеріалами сайту http://www.fpsu.org.ua

facebook

  • MEFM100x100jpeg
  • atom60
  • by60
  • fmu60
  • fprk
  • fpu100x100
  • frgu60
  • gmpr
  • histadru2t
  • industri-all100x100
  • logo-prupu100x100
  • logo-sm100x100
  • logo_fometaux
  • mtwtu60
  • ptgmprk
  • turkmetall100x100