23 січня 2026 року
Новий розмір штрафів за порушення трудового законодавства
З початку 2026 року в Україні діє новий розмір фінансових санкцій за порушення трудового законодавства. Зміни пов’язані з підвищенням розміру мінімальної зарплати до 8647 грн.
Штраф за одного працівника без трудового договору тепер становить 86470 грн. У разі повторного порушення протягом двох років сума за кожного співробітника зростає до 259410 грн.
За затримку виплати зарплати понад місяць передбачено штраф у розмірі 25941 грн.
За ігнорування доплат за нічні, вихідні та святкові дні роботодавець заплатить 17294 грн за кожного працівника.
За порушення прав мобілізованих штраф сягає 34588 грн.
За інші порушення трудового законодавства передбачено штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати – 8647 грн за кожен випадок, а у разі повторного порушення протягом року – дві мінімальні заробітні плати (17294 грн). При цьому у разі сплати роботодавцем 50% суми штрафу протягом десяти банківських днів з дати отримання відповідної постанови обов’язок зі сплати вважається виконаним, однак це не звільняє від необхідності повністю усунути виявлені порушення.
Державна податкова служба України нагадує, що роботодавець зобов’язаний належним чином оформлювати трудові відносини з працівниками та виконувати вимоги трудового законодавства. А Правова інспекція праці ПМГУ продовжує моніторити ситуацію з дотриманням трудових прав у галузі та закликає спілчан знати свої права і обов’язково звертатися у Профспілку у випадку їх порушень.
За матеріалами tax.gov.ua
23 січня 2026 року
74 колективних трудових спори, 190 вимог найманих працівників
На сайті Національної служби посередництва і примирення опубліковано щорічний звіт за 2025 рік, у якому представлено основні результати діяльності Служби. Зокрема, в документі зазначено, що у січні-листопаді 2025 року НСПП сприяла вирішенню 74 колективних трудових спорів (конфліктів). З них 3 мали місце на національному рівні, 3 – на галузевому та 68 – на виробничому.
У зазначених спорах найманими працівниками було висунуто 190 вимог: 70% стосувалися виконання колективного договору (угоди) або його окремих норм, 60% – невиконання законодавства про працю, 49% – встановлення нових або істотної зміни існуючих умов праці та виробничого побуту, 11% – укладення або зміни колективного договору (угоди).
За видами економічної діяльності найбільшу кількість КТС (36) було зафіксовано у добувній промисловості та сфері розроблення кар’єрів. Металургійне виробництво відзначилось 2 випадками. У географічному розрізі лідером за кількістю зареєстрованих трудових спорів на виробничому рівні стала Дніпропетровщина (8 КТС).
З повним текстом звіту можна ознайомитися тут
22 січня 2026 року
Сміливі економічні рішення чи просто красиві слова?
Після завершення війни Україна може отримати зону вільної торгівлі без мит зі США, що сприятиме відновленню країни. Про це під час виступу на Українському сніданку у Давосі заявив спецпосланець президента США Стів Віткофф.
За його словами, така модель дала б змогу бізнесу розміщувати виробництва в Україні та отримувати конкурентну перевагу на американському ринку завдяки відсутності мит. Віткофф також припустив, що у разі реалізації цієї ідеї сюди могли б масово переміщуватися промислові підприємства.
Розмови про подібні перспективи ведуться не вперше. Раніше повідомлялося, що Україна та США обговорюють укладення угоди про вільну торгівлю як частину більш широкого пакета з відновлення після війни. Тоді говорилося про нульові тарифи на торгівлю, які стосуватимуться лише виробників з окремих промислових регіонів. Та навіть за таких умов, за словами президента Володимира Зеленського, Україна отримала б «дуже серйозні козирі» та додаткову гарантію економічної безпеки.
За матеріалами unian.ua
21 січня 2026 року
Ferrexpo призупинила роботу через перебої в енергопостачанні
Гірничовидобувна група Ferrexpo, яка володіє Полтавським, Єристівським та Біланівським ГЗК, оголосила про тимчасове припинення виробничої діяльності. Це вже друге масштабне зупинення роботи підприємств за останній час – попереднє мало місце в листопаді 2025 року.
Як повідомили у пресслужбі компанії, чергові атаки на українську інфраструктуру генерації та передачі електроенергії призвели до критичного обмеження енергопостачання промислових потужностей. Керівництво групи прийняло рішення перевести частину персоналу у простій до моменту, поки постачання електрики не буде відновлено на стабільній основі та у необхідних для виробництва обсягах. При цьому в компанії наголосили, що попри обстріли енергосистеми, операційні активи Ferrexpo не зазнали пошкоджень, а серед співробітників немає загиблих чи поранених.
Оскільки Ferrexpo є одним із найбільших роботодавців та платників податків області, нестабільність в роботі компанії прямо впливає на спроможність громад наповнювати свої бюджети. За даними інтернет-видання «Полтавщина» регулярні простої підприємств та переведення тисяч працівників на неповні виплати вже відобразилися на фінансових показниках регіону. За підсумками 2025 року Полтавська область стала однією з небагатьох в Україні, що не змогла на 100% виконати річний план надходжень до бюджету.
За матеріалами poltava.to
20 січня 2026 року
Українські феросплави запитані у Польщі, Туреччині та Алжирі
Феросплавні підприємства України за підсумками 2025 року експортували 93,84 тис. тонн продукції в порівнянні з 77,36 тис. тонн (+21,4% рік до року) за аналогічний період 2024 року. Про це свідчать розрахунки експертів порталу GMK Center на основі даних Державної митної служби.
Серед найбільших споживачів вітчизняної феросплавної продукції за вказаний період – Алжир (21,28 тис. т), Польща (25,97 тис. т, +24% рік до року), Туреччина (20,4 тис. т, +87% рік до року) та Італія (12,02 тис. т, –29,1% рік до року).
У грудні минулого року показник знизився на 38,5% у порівнянні з попереднім місяцем та на 49,5% рік до року – до 2,46 тис. т. Польща за місяць імпортувала 2,01 тис. т української продукції (+46,8% місяць до місяця). У минулому місяці Туреччина, Алжир та Італія українські феросплави не закуповували.
У IV кварталі обсяги експорту скоротилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року і на 28,2% у порівнянні з попереднім кварталом – до 16,33 тис. т. Це найнижчий квартальний показник з I кварталу 2024 року, коли галузь була повністю зупинена через проблеми з енергозабезпеченням.
Виручка від експорту за підсумками 2025 року зросла до 105,44 млн доларів США проти 88,63 млн доларів роком раніше (+19% рік до року), а в грудні зменшилася на 36,9% місяць до місяця і 38,7% рік до року, до 2,85 млн доларів. У IV кварталі цей показник зріс на 4,8% рік до року, але скоротився на 28,2% квартал до кварталу, до 18,51 млн доларів США.
За матеріалами minprom.ua
19 січня 2026 року
Зарплатна заборгованість зросла
У 2025 році українські компанії встановили антирекорд: відкрито 9174 провадження щодо боргів із заробітної плати проти 488 компаній. Це на 30% більше, ніж у 2024-му, та найбільший показник за останні п’ять років.
56% з відкритих у 2025-му стягнень за заборговану зарплатню не погашені досі. Найстаріше провадження тягнеться ще з 2017 року – гроші своїм співробітникам боргує державне підприємство «Поліськгеодезкартографія». Наразі ця компанія знаходиться у стані припинення.
Частіше за інших торік не виплачували зарплати своїм співробітникам компанії, які виробляють хімічну продукцію: понад 2,6 тисячі проваджень, або 29% від усіх. Майже стільки ж боргів у підприємств у сфері постачання електроенергії та газу (27%).
Понад третину всіх відкритих торік проваджень припадає на Дніпропетровську область – 3,2 тисячі справ. Зі значним відривом негативний приклад наслідують бізнеси з Івано-Франківської (1,1 тисячі), Сумської (897) та Львівської (770) областей. Водночас лише один випадок зафіксовано у Луганській області, ще чотири – у Чернівецькій області та 12 – у Волинській.
Переважно гроші затримують приватні компанії: 62% усіх боргів за 2025 рік. Ще чверть боржників складають комунальні підприємства і понад 13% — державні. Найчастіше у справах фігурують товариства з обмеженою відповідальністю, комунальні та акціонерні підприємства.
Абсолютним лідером за кількістю боргів із заробітної плати стало КП «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради, проти якого у 2025 році відкрили 1446 справ. Далі йдуть «Карпатнафтохім» (1059), «Дніпроазот» (630), «Світловодськпобут» (491) та «Одеський припортовий завод» (469). Частина компаній до кінця року змогла закрити більшість справ, але в інших сотні проваджень так і залишилися активними.
Станом на початок 2026 року в Україні налічується понад 36,6 тисяч активних проваджень щодо невиплати зарплат. За рік кількість стягнень несплаченої вчасно зарплатні побільшала на 6%.
За матеріалами opendatabot.ua
19 січня 2026 року
Переробна промисловість – лідер зі сплати податків
Поки урядовці ігнорують системні проблеми вітчизняної промисловості, вона забезпечує найбільшу з-поміж всіх галузей частку податкових надходжень. Відповідні цифри оприлюднила Державна податкова служба України.
Зокрема, у повідомленні відзначається, що лідером зі сплати податків у 2025 році була переробна промисловість (17,9 %). На другому місці – оптова й роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (16,6 %). Також суттєвий внесок зробили: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування (12,4 %) та фінансова і страхова діяльність (8,4 %).
Найбільша динаміка у сплаті порівняно з 2024 роком – знову ж таки у підприємств переробної промисловості (+25,7 % або +69,2 млрд грн); оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (+25,1 % або +63 млрд грн); сфери державного управління та оборони, обов’язкового соціального страхування (+27,1 % або +48,7 млрд грн); сільського, лісового та рибного господарства (+36 % або +25,1 млрд грн).
За матеріалами tax.gov.ua
16 січня 2026 року
Середня зарплата – 2025: цифри, тенденції, перспективи
За даними податкової звітності платників податків середня заробітна плата в Україні у 2025 році становила 20787 грн (на 8,3% більше, ніж у 2024 році). При цьому показник, обрахований таким чином, є на 23% нижчим за дані Державної служби статистики. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Серед позитивних змін у зарплатній сфері урядовець відзначив скорочення кількості осіб, яким виплачували заробітну плату нижче мінімальної (8000 грн): на 4% порівняно з 2024 роком та на 18% – за останні два роки. Водночас зафіксовано і негативну тенденцію: кількість осіб, яким виплачувалася заробітна плата на рівні мінімальної, зросла на 36,8%. На думку Гетманцева, це свідчить про збільшення частки тіньових виплат на ринку праці.
Щоб покращити ситуацію, голова профільного комітету рекомендував податковим і правоохоронним органам у 2026 році посилити увагу до ринку праці, який, за його словами, має значні резерви з огляду на втрати бюджету. За його оцінкою, детінізація та легалізація заробітних плат можуть створити додаткові фінансові можливості для підвищення пенсій, а також заробітних плат учителям, лікарям і соціальним працівникам.
За матеріалами finance.ua
16 січня 2026 року
Без перехідного періоду по CBAM Україна втратить ядро металургійної промисловості
Таку думку висловив Мауро Лонгобардо, генеральний директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в матеріалі для порталу GMK Center. Зокрема, він зазначив:
– Сам по собі CBAM не є проблемою. Це легітимний і в довгостроковій перспективі необхідний механізм захисту інвестицій, здійснених компаніями ЄС, і регулювання вуглецевомісткого імпорту. Одного дня, коли Україна стане членом ЄС і працюватиме в однакових умовах, CBAM матиме сенс і для нас.
Проблема полягає в тому, як CBAM застосовується до України сьогодні. У грудні 2025 року Європейська комісія відмовила українським виробникам сталі у будь-яких винятках або перехідному періоді попри повномасштабну війну, яка триває. Йдеться про виняток, який обговорювався протягом багатьох місяців. Рішення було засноване на припущеннях, що вплив на Україну буде мінімальним. З нашої точки зору, ці припущення є хибними.
Без щонайменше трирічного пільгового або перехідного періоду Україна втратить ядро своєї металургійної промисловості та перетвориться на сировинний придаток Євросоюзу (можливо, саме в цьому і полягає мета ЄС). Це точно не виглядає як солідарність із країною, що перебуває у стані війни.
За оцінками GMK Center, CBAM може коштувати Україні до $5 млрд експортних втрат протягом 5 років. Металургія та гірничодобувна галузь забезпечують нашій країні 7% ВВП, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничного і портового транспорту. Це не абстрактні цифри. Це робочі місця, громади й економічна стійкість.
14 січня 2026 року
Продовольство і метали стали головними статтями українського експорту
Товарообіг України за підсумками січня-грудня 2025 року склав 125,1 млрд доларів США. Про це свідчать дані Державної митної служби. Торік в країну імпортували товарів на суму 84,8 млрд доларів, а експортували – на 40,3 млрд. Водночас оподаткований імпорт становив 64,3 млрд доларів США (76% загальних обсягів імпортованих товарів).
Серед країн, з яких у 2025 році найбільше імпортували товарів до України: Китай – 19,2 млрд доларів, Польща – 7,9 млрд і Німеччина – 6,6 млрд. Експортували з країни найбільше до Польщі (на 5 млрд), Туреччини (2,7 млрд), Німеччини (2,4 млрд).
У загальних обсягах ввезених минулого року товарів наступні категорії склали: машини, устаткування та транспорт – 34,1 млрд, продукція хімічної промисловості – 12,5 млрд, паливно-енергетичні товари – 10,5 млрд.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари (22,5 млрд доларів), метали та вироби з них (4,7 млрд), машини, устаткування та транспорт (3,6 млрд).
У січні-грудні минулого року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,53 млрд гривень.
За матеріалами minprom.ua
