16 квітня 2021 року

Нацбанк України погіршив прогноз зростання ВВП у 2021 році

«Економіка України відновлюється, але повільніше, ніж очікувалося, зокрема через посилення карантинних обмежень. З огляду на втрати від пандемії Національний банк України погіршив прогноз зростання реального ВВП у 2021 році з 4,2% до 3,8%», - повідомляється на сайті НБУ.

При цьому в 2022-2023 роках зростання економіки буде близьке до 4%, зазначається в матеріалах НБУ.

Згідно з ними, в жовтні-грудні 2020 року економіка майже досягла докризового рівня, але на початку 2021 року її відновлення дещо сповільнилося. По-перше, запровадження нових карантинних обмежень призвело до пригнічення ділової активності. По-друге, ефект нижчих минулорічних врожаїв позначився на показниках сільського господарства.

Як зазначив Нацбанк, посилення конкуренції на окремих зовнішніх ринках і розширення торговельних обмежень з боку РФ спричинило погіршення показників промисловості, незважаючи на високі ціни на світових товарних ринках.

За оцінками Нацбанку, в січні-березні цього року очікується скорочення економіки, але починаючи з квітня-червня економіка має повернутися до стійкого зростання. До цього її спонукатиме споживчий попит.

«Складніші погодні умови січня-лютого послабили показники будівництва та транспорту. Водночас за підсумками березня, незважаючи на карантин «червоних» зон, очікується зростання реального сектора економіки за рахунок ефекту низької бази порівняння і фактичного поліпшення показників підприємств», - зазначає НБУ.

НБУ також очікує зростання інвестиційного попиту на тлі пожвавлення світової економіки, зазначено у повідомленні.

За матеріалами сайту https://ua.interfax.com.ua

16 квітня 2021 року

Worldsteel прогнозує зростання світової виплавки сталі на 5,8%

Світове споживання сталі в 2021 році зросте на 5,8% в порівнянні з попереднім роком - до 1,87 млрд тонн, після зниження в 2020 році на 0,2% - до 1,77 млрд тонн. Це прогнозує Всесвітня асоціація виробників сталі (Worldsteel).

Згідно з оприлюдненим короткостроковим прогнозом асоціації, у 2022 році продовжиться подальше зростання споживання сталі в порівнянні з 2021 - на 2,7%, до 1,92 млрд тонн.

За даними асоціації, в Китаї в 2021 році очікується зростання споживання сталі на 3%, до 1,02 млрд тонн, у 2022 році - ще на 1%, до 1,04 млрд тонн.

Споживання сталі в СНД в 2021 році зросте на 3,4% - до 60,2 млн тон, у 2022 зросте на 3,2%, до 62,1 млн т.

Споживання сталі в ЄС (27) + Великобританія в цьому році збільшиться на 10,2% - до 154,9 млн тонн, у 2022 зросте на 4,8% - до 162,4 млн т.

Країни USMCA наростять споживання в поточному році на 7,6%, до 122,6 млн тонн, у 2022 - ще на 4,6%, до 128,3 млн т. Центральна і Південна Америки продемонструють зростання на 10,6% в поточному році, і зростання на 4,2% в наступному, до 42,7 млн ​​тонн і 44,5 млн тонн відповідно.

Африка збільшить попит на 8,3% - до 38,6 млн тонн в поточному році, і зростання на 5,9% - до 40,9 млн тонн у 2022 році, Близький (Середній) Схід в 2021 році, як очікується, збільшить споживання на 5,4% - до 48,5 млн тонн, і в 2022 році - на 3,3%, до 50,1 млн тонн.

Країни Азії та Океанії в 2021 році збільшать попит на 4,7% - до 1,36 млрд тонн, у 2022 - на 2%, до 1,39 млрд тонн.

За матеріалами сайту https://www.minprom.ua

15 квітня 2021 року

«Просте рішення» про звуження трудових прав: законопроєкт №5371

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» містить низку вкрай загрозливих положень, що можуть стати реальними факторами порушення прав людини через індивідуалізацію трудових договорів на малих та середніх підприємствах, адже до них можна буде буквально вписати будь-що, посилаючись на «свободу договору».

Окрім іншого, законопроєктом пропонується:

1. Запровадження «договірного режиму регулювання трудових відносин для окремих категорій працівників та для суб’єктів малого і середнього підприємництва».

2. Звільнення за одноособовим необґрунтованим бажанням роботодавця.

3. Суттєве погіршення умов трудових договорів.

4. «Рівноправність» у трудовому договорі, а по суті - до трудових договорів може бути внесено будь-які положення, які, зокрема, будуть встановлювати додаткові обов'язки працівника, підстави для його звільнення та відповідальності.

Детальніше тут: https://bit.ly/2Rul85P

За матеріалами сайту http://trudovi.org/

13 квітня 2021 року

Права і свободи українців: статистика та висновки 2020 року

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Л.Денісова направила на адресу Голови Спільного представницького органу об’єднань професійних спілок України Г.Осового доповідь за 2020 рік про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Ця доповідь готується щорічно відповідно до статті 18 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Мета цього документу зібрати та проаналізувати випадки порушення прав українських громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.

Ця доповідь поділена на розділи, в яких розглянуто порушення у таких напрямках:

- Особисті права і свободи;

- Громадські та політичні права;

- Права дитини;

- Економічні, соціальні та культурні права;

- Права цивільних осіб, які постраждали від збройного конфлікту;

- Права військовослужбовців, поліцейських, пенсіонерів з числа осіб, звільнених з військової служби, ветеранів та членів їх сімей;

- Право людини не бути підданою катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню;

- Захист прав і свобод громадян України на міжнародному рівні.

До СПО профспілок України доповідь направлена для ознайомлення та використання в роботі.

Текст щорічної доповіді розміщено на офіційному веб-сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини www.ombudsman.gov.ua

13 квітня 2021 року

Розрив у заробітках жінок і чоловіків трохи скоротився

В Україні зменшився розрив у оплаті праці жінок і чоловіків. Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, порівнюючи дані 2017 та минулого року.

Зазначено, що в 2017 році розрив був 21,2%, а в 2020 році - 20,4%.

Відзначається, що зросло представництво жінок в парламенті, місцевих радах обласного, міського та районного рівнів, чому сприяло введення гендерних квот.

Зменшення розриву сприяло виконання Україною міжнародних зобов'язань Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок була підписана Україною в 1980 році, ратифікована - в 1981 році. У 1999 році ООН прийнятий Факультативний протокол до Конвенції, який дає можливість подання до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок індивідуальних скарг (ратифікована Верховною Радою України у 2003 році).

Повідомлялося, що в лютому 2021 року середня заробітна плата в Україні зросла на 1,7% проти рівня січня і на 15,7% в порівнянні з лютим 2020 року і склала 12 549 гривень.

За матеріалами сайту https://zn.ua

12 квітня 2021 року

Інфляція в Україні в березні збільшилася до 1,7%, у річному вимірі - до 8,5% - Держстат

Зростання споживчих цін в Україні за підсумками березня 2021 року прискорилося в річному вимірі до 8,5% з 7,5% за підсумками лютого, 6,1% - за підсумками січня і 5% - за підсумками грудня 2020 року.

Як повідомила Державна служба статистики (Держстат), в березні інфляція збільшилася до 1,7%, тоді як у лютому вона становила 1%, в січні - 1,3%.

Крім цього, Держстат у березні-2021 зафіксував базову інфляцію на рівні 1,6% порівняно з попереднім місяцем і 2,4% - від початку року.

Уряд України прогнозує на цей рік інфляцію 7,3%, Нацбанк - 7%. При цьому НБУ зазначав, що інфляція в першому кварталі була вищою за його очікування. На думку Нацбанку, перелом в інфляційній динаміці може статися в серпні-вересні цього року.

За матеріалами сайту https://ua.interfax.com.ua

12 квітня 2021 року

Зростання цін в промисловості сповільнилося

Ціни в промисловості України в березні 2021 зросли на 1,6%, тоді як в лютому - на 7,8%, січні - на 5,2%, повідомила Державна служба статистики.

У річному вимірі (по відношенню до аналогічного місяця минулого року) за підсумками березня 2021 року ціни в промисловості зросли на 26,3%, за підсумками лютого - на 26,6%, за підсумками січня 2021 року - на 17,6%.

У першому кварталі 2021 року (до аналогічного періоду 2020 року) зростання цін промвиробників склало 23,5%.

Держстат уточнює, що в межах України ціни промвиробників в березні до лютого 2021 року зросли на 0,6%, при поставках за межі країни - на 4,7%.

За його даними, у добувній промисловості і розробці кар'єрів у березні поточного року в порівнянні з попереднім місяцем продукція подорожчала на 2,3%, зростання цін у видобутку металевих руд склало 5,8%, кам'яного вугілля - 1,8%, тоді як у видобутку сирої нафти та природного газу, продукція подешевшала на 2%.

Ціни зросли у виробництві коксу і продуктів нафтопереробки на 14,2%, хімічних речовин і хімічної продукції - на 9,9%, в металургії - на 4,6%, виробництві товарів проміжного споживання - на 4,2%, товарів короткострокового використання - на 3,7%, у переробній промисловості - на 3,8%.

Зниження цін зафіксоване в поставках електроенергії, газу, пару - на 5,5%, виробництві енергії - на 2,9%.

За матеріалами сайту https://www.minprom.ua

12 квітня 2021 року

ВВП України втрачатиме 0,5% на рік від застосування CBAM до металургів

Інформаційно-аналітичний центр GMK Center оцінює негативний вплив на металургію України від запровадження Європейським Союзом Carbon Border Adjustment Мechanism (CBAM, механізм коригування цін на викиди СО2 на кордонах ЄС) в розмірі до €700 млн на рік, або в 0,5% від ВВП.

«Металургійна галузь України буде однією з найбільш постраждалих у результаті запровадження CBAM. Це станеться через наші тісні партнерські відносини з ЄС. Адже на європейський ринок вітчизняні металурги постачають 26% від товарної продукції, а це більше, ніж на наш внутрішній ринок. Наші конкуренти не мають такої високої залежності від ринку ЄС. Запровадження CBAM означатиме зниження конкурентоспроможності українського експорту, збитки для вітчизняної економіки, розрив виробничих ланцюжків між європейськими та українськими підприємствами», – пояснює С.Зінченко, директор GMK Center.

За його словами, запровадження Євросоюзом CBAM означатиме зниження обсягів металургійного експорту і скорочення інвестиційного ресурсу компаній галузі. Якщо СВAM буде застосовуватися до України на загальних підставах, це гальмуватиме процес декарбонізації вітчизняної промисловості.

«CBAM до України застосовуватися не повинен, оскільки ми вже прийняли на себе цілі European Green Deal. Виключення України з-під дії CBAM, навпаки, буде стимулом для української економіки», – резюмує С.Зінченко.

Як повідомляв GMK Center, на початку березня 2021 року Європейський парламент схвалив резолюцію про запровадження CBAM. Офіційна пропозиція щодо CBAM від Єврокомісії, як очікується, з’явиться до кінця другого кварталу 2021 року. Ввести в дію CBAM планується не пізніше 2023 року.

ЄС розглядає CBAM як спеціальний фіскальний інструмент, який змусить виробників імпортної продукції платити таку саму ціну за викиди СО2, яку платять європейські виробники.

За матеріалами сайту https://gmk.center

09 квітня 2021 року

Мінекономіки України оцінило падіння ВВП за 2 місяці 2021 року

Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України оцінює падіння ВВП в січні-лютому 2021 року в 2,8%, про це свідчить оприлюднений сьогодні огляд економічної активності в країні за підсумками лютого 2021 року.

«У січні-лютому 2021 року скорочення зведеного індексу виробництва (ЗІВ) склало 4,2% (падіння на 4% в січні-2021 і на 1,7% в січні-лютому 2020 року). Як результат, скорочення ВВП оцінено на рівні 2,8% (падіння на 2,6% в січні 2021 року, на 0,6% в січні-лютому 2020)», - йдеться в огляді на сайті Мінекономіки.

Негативний внесок у динаміку ЗІВ сформували практично всі ключові види економічної діяльності, крім внутрішньої торгівлі, відзначило міністерство. Як очікує Мінекономіки, швидкість економічного відновлення залежить від тривалості та жорсткості карантинних обмежень.

Міністерство очікує повернення до позитивної динаміки зростання з другого кварталу, враховуючи низьку базу порівняння минулого року за цей період, а також перспективи вакцинації.

Раніше глава Мінекономіки Ігор Петрашко озвучив прогноз спаду економіки в січні-березні 2021 року на 2,2%.

За матеріалами сайту https://interfax.com.ua

09 квітня 2021 року

Незважаючи на пандемію, Європі потрібні українські заробітчани

Попит на трудових мігрантів з України в країнах Європейського Союзу після зняття коронавірусних обмежень збережеться через демографічну кризу в Європі.

Таку думку висловив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник в ефірі каналу «Україна 24». Він спрогнозував, що після проведення колективної вакцинації та зняття обмежень, пов'язаних з пандемією Covid-19, кількість людей, які будуть їхати на роботу в Європу, буде зростати.

За словами В.Воскобойника, ситуація на європейському ринку праці через пандемію коронавірусу насправді не змінилася - там теж потрібні люди на будівництві, в сфері сільського господарства та обслуговування, і ця тенденція збережеться й надалі.

«Це пов'язано в першу чергу з тим, що в Європі демографічна криза, і не вистачає вільних робочих рук. Тому економіки Польщі, Чехії, країн Балтії, Німеччини розраховують на приплив нових робочих рук з країн, що не входять до складу ЄС. Це перший момент. А по-друге, в Євросоюзі проживає приблизно 512 млн населення, а кількість українців, які працюють в Європі, приблизно 3 - 3,5 млн осіб, тобто менше 1 відсотка. Тому говорити, що для українців не знайдеться там роботи, це недалекоглядно», - сказав В.Воскобойник.

У той же час він назвав проблемою і викликом не тільки для вітчизняних роботодавців, а й для України в цілому бажання польських роботодавців внести зміни в законодавство, які дозволять українцям отримувати трирічний дозвіл на роботу в Польщі.

«Це серйозний крок в бік того, щоб наша трудова міграція перетворювалася в еміграцію. Це питання не просто про наших роботодавців, а про майбутнє економічного розвитку нашої держави. Потрібно розуміти, що, крім проблеми міграційного характеру, додасться ще й проблема демографічного характеру всередині нашої країни, і це призведе до того, що виникне питання, а хто буде вкладати гроші в країну, де немає кому працювати», - зазначив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

За матеріалами сайту https://www.ukrinform.ua