7 серпня 2024 року
Президент підписав закон про екологічну модернізацію підприємств
Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (№3855-ІХ). Про це поінформувала пресслужба Верховної Ради.
«Верховна Рада України прийняла акт 16 липня. Акт посилює контроль за промисловим забрудненням, забезпечує захист довкілля та створює умови для безпечного життя і здоров’я», - зазначається у повідомленні.
Реалізація цього закону сприятиме: покращенню стану навколишнього природного середовища; зменшенню впливу промислових скидів та викидів на здоров’я громадян України; поступовому переходу на сучасні екологічно чисті зелені технології; забезпеченню екологічної безпеки та підтриманню екологічної рівноваги.
Окрім цього, реалізація цього документа сприятиме зменшенню дозвільних документів у сфері охорони навколишнього природного середовища та встановленню чіткого, прозорого та цифровізованого процесу отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Як повідомлялося, 16 липня 2024 року український парламент ухвалив у другому читанні та у цілому законопроєкт «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
За матеріалами сайту ukrinform.ua
7 серпня 2024 року
Люди чи бізнес: хто насправді платить найбільше податків в Україні?
У суспільстві панує стереотип, що бізнес є найбільшим платником податків. Чи так це насправді, розповів економічний експерт Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ.
Суб'єкт перерахування податків не завжди тотожний суб'єкту реальної сплати податків. Є таке поняття, як «податковий агент». Якщо роботодавець нараховує вам заробітну плату, то він автоматично утримує і податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, і військовий збір у розмірі 1,5%. Ці податки роботодавець перераховує до бюджету за своїх найманих працівників, виступаючи при цьому класичним податковим агентом.
Реальним суб'єктом зі сплати таких податків і зборів є безпосередній працівник.
Якщо згрупувати податки за суб'єктом їхньої реальної сплати, то населення платить податки на працю, споживання і податки на активи. Бізнес же платить податки на прибуток, єдиний податок, ренту за видобування природних ресурсів, податок на активи.
З оцінки загальних надходжень коштів до державного бюджету під час війни з усіх джерел, у тому числі й неподаткових, видно, що за перше півріччя 2024 року податкові надходження становили майже 68% доходів бюджету.
При цьому населення сплатило майже 48% доходів бюджету, а бізнес — менш як 17% доходів бюджету, або майже втричі менше.
Майже третину доходів державного бюджету становили неподаткові надходження, що характерно для ситуації під час війни.
Читати повністю
6 серпня 2024 року
У липні 2024 року Україна експортувала товарів на зовнішні ринки майже на $3 млрд. Зокрема, зафіксовано новий рекорд у металургійній галузі – 219 тисяч тонн напівфабрикатів з заліза експортувала Україна у липні, що є найкращим показником за часи війни.
«Загалом у липні, порівняно з попереднім місяцем, український експорт зріс на 9%. Найбільшим торговим партнером України залишається ЄС – 56% експорту з України припадає саме на європейські ринки. Лідируючі позиції серед країн-імпортерів продукції з України поза Європейським Союзом займають Китай, Єгипет, Туреччина та Індія, а також країни Середземномор’я. Зокрема, розвиток мережі угод про вільну торгівлю з країнами Середземномор’я – у пріоритеті Уряду», - зазначив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.
Серед промислової продукції в структурі українського експорту переважають:
руди та концентрати залізні – $229 млн (2,5 млн тонн);
меблі – $37,9 млн (18,9 тонн);
напівфабрикати з заліза – 219 тис. тонн ($109,4 млн), що на 83,1% більше, ніж у червні.
6 серпня 2024 року
В Україні зберігатиметься дефіцит кадрів – НБУ
Ситуація на ринку праці в першому півріччі 2024 року дедалі загострювалася. В Україні зберігатиметься дефіцит кадрів. Про це йдеться в «Інфляційному звіті» Національного банку.
Як зазначається, це, з одного боку, стримуватиме економічне відновлення, з іншого, завдяки підвищенню зарплат підживлюватиме споживання, що матиме найбільший внесок у зростання ВВП на прогнозному горизонті.
Хоча в II кварталі 2024 року зростання кількості вакансій на сайтах пошуку роботи дещо сповільнилося, попит на робочу силу залишався суттєво вищим, ніж рік тому, та все ще нерівномірним за професіями.
Так, кількість оголошень про вакансії у сферах охорони, будівництва та робітничих спеціальностей значно перевищувала минулорічні показники, тоді як у сфері ІТ суттєво скоротилася. Також попит залишався пригніченим в освіті, дизайні, мистецтві та культурі.
6 серпня 2024 року
Компанії-члени Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) виступають за посилення заходів із детінізації економіки для наповнення держбюджету замість пропонованого в законопроєкті № 11416 підвищення ставок деяких податків і введення нових, повідомляють на сайті асоціації.
«На думку учасників асоціації, поки уряд не використовує потенціал тіньової економіки складно із розумінням сприймати додаткові податки виключно на білий бізнес. Детінізація може вивільнити додаткові мільярди гривень до державного бюджету», - йдеться в повідомленні ЄБА в понеділок.
Зазначається, що за оцінками дослідження Інституту соціально-економічної трансформації у 2023 році потенційні втрати доходів бюджету від «тіні» становлять близько 400 млрд грн. Зокрема, більше втрат від контрабанди на кордоні - 80-150 млрд грн, зарплат у конвертах - 70-110 млрд грн, контрафакту та нелегальної торгівлі - 46-51 млрд грн.
5 серпня 2024 року
Голова НБУ розповів, що буде з економікою України
Національний банк України очікує на поступове відновлення економіки, повідомив очільник НБУ Андрій Пишний.
Одним із ключових викликів для розвитку економіки став дефіцит електроенергії внаслідок цілеспрямованого знищення росією об’єктів енергетичної інфраструктури України. Нестача енергоресурсів сповільнила зростання реального ВВП у ІІ кварталі.
«Проте ми очікуємо на поступове відновлення економіки надалі. Зокрема, у 2024 році — на 3,7%. У 2025 році зростання пришвидшиться до 4,1%, а у 2026 році — до 4,8%», — додав Пишний.
За його словами, цьому сприятимуть підтримка економіки з боку видатків державного бюджету, подальша розбудова експортних шляхів на тлі пожвавлення попиту на товари українського експорту, відновлення енергосистеми та розвиток розподіленої генерації, зокрема завдяки кредитуванню з боку банків. Завдяки цим чинникам відбудеться поступова нормалізація умов для функціонування економіки.
«Згідно з нашим прогнозом до кінця цього року інфляція пришвидшиться до 8,5% передусім через вичерпання тимчасових чинників з боку пропозиції, що стримували її в попередні місяці. Однак вона залишиться помірною. Із 2025 року інфляція знову почне знижуватися насамперед завдяки виваженій монетарній політиці НБУ», — додав голова НБУ.
2 серпня 2024 року
Зростання зарплат в Україні: кому платять найбільше
Згідно з останніми даними Work.ua, середня зарплата в Україні наразі становить 24 500 грн. Лідером залишається столиця, а серед найвисокооплачуваніших професій військові випередили програмістів.
В моніторингу основних подій в економіці України (червень 2024) Мінекономіки повідомляють, що на рівень оплати праці у 2023−2024 роках і далі впливають чинники 2022 року — наслідки активних бойових дій на значній території України:
- тимчасова втрата значної території,
- руйнація інфраструктури та підприємств (або їх пошкодження, що зумовило призупинення їх діяльності),
- суттєві перманентні руйнування логістики,
- значна кількість людей працездатного населення за кордоном (мігрантів) та в лавах Збройних сил України, що створює значні структурні дисбаланси на ринку праці.
А от Міністерство економіки наводить дані, за якими середня зарплата в вакансіях на сайтах роботи зросла у липні 2024 року до 19 553 гривень.
Найбільші зарплати має Київ — тут в середньому платять 24 500 грн. Друге місце посідає Львів — 22 тис. грн. Третє за Одесою та Дніпром — 20 тис. грн.
Нагадаємо, за даними Держстату, середня зарплата в першому кварталі становила 18 903 гривень.
30 липня 2024 року
Готуємось до нових цін. В НБУ попередили, що інфляція пришвидшиться
Нацбанк переглянув інфляційний прогноз в Україні на 2024 і 2025 роки у бік погіршення: з 8,2% до 8,5% та з 6% до 6,6% відповідно.
«Надалі інфляція пришвидшиться, але вже в наступному році почне знижуватися», — наголосили в НБУ. Основними причинами є збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію.
Попередні оцінки інфляції в липні підтверджують її подальше прискорення. Регулятор очікує збільшення інфляції за підсумками третього кварталу цього року до 7,9%.
«Після тривалого періоду зниження інфляція в травні відновила зростання, а в червні пришвидшилася до 4,8% у річному вимірі. Така інфляційна траєкторія була лише незначно нижчою за прогноз НБУ, опублікований в Інфляційному звіті за квітень 2024 року. Нижча, ніж очікувалося, динаміка цін на продукти харчування компенсувала суттєвіше підвищення тарифів на електроенергію для домогосподарств.
Водночас базова інфляція (5% р/р у червні) відповідала прогнозу НБУ. Фундаментальний ціновий тиск посилювався через збільшення витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію. Крім того, на динаміці окремих компонентів базового індексу споживчих цін позначилося послаблення обмінного курсу гривні», — йдеться у повідомленні НБУ.
Водночас інфляція залишатиметься помірною — 8,5% на кінець року за оновленим прогнозом НБУ. Цьому, зокрема, посприяють заходи НБУ із захисту гривневих доходів і заощаджень населення від інфляції та забезпечення стійкості валютного ринку. Стримуючий вплив на ціни матиме й подальша дія мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів на газ, опалення та гарячу воду.
Детальніше
За матеріалами сайту biz.nv.ua
29 липня 2024 року
Експорт продукції металургії з України у червні знизився на 9%
Експорт товарів з України у червні 2024 року скоротився на 7% порівняно з показником роком раніше і становив $2,77 млрд, що є найнижчим показником з початку поточного року, повідомляє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
Згідно з моніторингом зовнішньої торгівлі, проведеним інститутом, експорт продукції металургії в червні впав більш ніж на 9% порівняно з торішнім показником — до $355 млн. В ІЕД вважають, що це, ймовірно, відбивало вищі витрати на електроенергію та зміну структури експорту: знизився експорт чавуну та окремих видів прокату і зріс експорт напівфабрикатів та інших видів продукції.
29 липня 2024 року
В Україні запустили реформу центрів профтехосвіти Держслужби зайнятості
Міністерство економіки запустило реформу центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Структурне безробіття – одна з найгостріших проблем на ринку праці. Це коли є і шукачі роботи, і запит від роботодавців, але вони не підходять одне одному», – зауважила Свириденко.
За її словами, нині особливий запит роботодавців на токарів, слюсарів-електриків, фрезерувальників, лікарів різної спеціалізації.
«Саме тому ми починаємо зміни у центрах професійно-технічної освіти, аби перетворити їх на інноваційні освітні заклади. Місця, де теорія та практика йдуть пліч-о-пліч, а людина практикується на реальному виробництві», – підкреслила міністр.
Одна з ключових новацій реформи – при кожному центрі будуть створені наглядові ради. Це дасть:
- Збільшення фінансування. Наглядові ради будуть шукати спонсорів, донорів та партнерів;
- Залучення роботодавців до навчального процесу. Бізнес матиме можливість співпрацювати з потенційними працівниками ще під час їх навчання;
- Оновлення навчальних програм і методик;
- Підвищення прозорості та підзвітності. Наглядові ради будуть моніторити діяльність ЦПТО.
