15 серпня 2024 року
80% українців заявляють про погіршення економічної ситуації за останній рік
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» з 5 по 12 липня.
Згідно з опитування, 83% респондентів вважає, що економічна ситуація в країні за останній рік погіршилась, 10% – не змінилась, а 2% бачать покращення. Також на думку 64% респондентів, політична ситуація в країні погіршилась. На думку 22% опитаних, ситуація не змінилась, а про покращення говорять 7%.
Стосовно погіршення відчуття впевненості щодо майбутнього зазначили 57%; для 25% воно не змінилося за останній рік, для 9% – покращилось відчуття впевненості у майбутньому. Крім того, матеріальне становище родини погіршилось у 60%, не змінилось – для 35%, а покращилось – для 4%.
2 серпня 2024 року результати опитування Національного Демократичного інституту та Київського міжнародного інституту соціології свідчали, що майже чверть українців при поточному доході відчувають серйозні матеріальні труднощі. При цьому комфортно живуть в Україні лише 8 відсотків населення.
За матеріалами сайту unian.ua
14 серпня 2024 року
ФРУ закликає надати можливість 100% бронювання для підприємств у прифронтових територіях
Федерація роботодавців України закликала уряд розширити перелік підприємств, які можуть бронювати до 100% працівників, на компанії, що знаходяться у прифронтових територіях.
ФРУ звертає увагу на те, що діяльність підприємств у прифронтових регіонах з кожним днем наближається до критичної межі, коли компанії будуть змушені припинити свою роботу через фактичний брак кадрів. А це – без перебільшення мільярдні надходження до бюджетів України.
«Вважаємо, що одним з принципових важелів, які допоможуть зберегти велике промислове виробництво, розташоване у прифронтових зонах, а отже і в цілому зберегти внесок цього виробництва в національну економіку України, є розширення переліку підприємств, до яких не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню підприємствами, що знаходяться у прифронтових територіях, визнані територіями, на яких ведуться (велися) бойові дії», – йдеться у зверненні.
ФРУ закликало Мінекономіки ініціювати перегляд відповідних положень Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану».
Читати повністю
14 серпня 2024 року
Як змінились заробітна плата і працевлаштованість українців з початку війни
В Україні зростає рівень працевлаштованості. Зростають і доходи українців. Про це свідчать результати дослідження компанії Gradus Research.
Зазначається, що все більше опитаних українців мають роботу і працюють повний або частковий робочий день (69% опитаних декларують це зараз, проти 62% у грудні 2023 року). Для порівняння: найнижча працевлаштованість була у березні 2022 року на рівні 24% респондентів, і з того часу послідовно збільшується.
У порівнянні з довоєнним часом заробітна плата українців збільшилася — про це зазначає суттєво більше респондентів (56%), ніж у попередніх хвилях дослідження. Наприклад, у грудні 2023 року збільшення доходу відмічали лише 15% опитаних українців.
13 серпня 2024 року
Ринок праці: хто в липні шукав роботу найчастіше
У липні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 330 522 резюме. Найбільше шукачів прибуло у прифронтових регіонах, а саме на Харківщині (+14% до червня), Миколаївщині (+14%), Дніпропетровщині (+10%), Одещині (+5%).
Про це свідчать дані дослідження Work.ua.
Помітно побільшало на ринку праці рекрутерів, керівників і юристів.
Натомість стало менше шукачів у категоріях «Сфера обслуговування» і «Готельно-ресторанний бізнес, туризм». Імовірно, це пов’язано з тим, що для цих сфер літо — гаряча пора найму, тож кандидатів меншає.
Ключовою зміною демографічного портрет шукача є зменшення кількості неповнолітніх на ринку праці. У липні працівників віком до 18 років поменшало на 24%. Знову ж таки, для підлітків літо — сезон підробітків. Тож у травні кількість їхніх резюме різко зросла, а тепер органічно зменшується. Суміжна тенденція — зменшення кількості людей без досвіду на 3%.
У липні жінки активізувалися у військовому рекрутингу. Кількість підрозділів, що мали хоча б одну вакансію на work.ua/zsu/, майже не змінилася від червня — 651. А от вакансій стало більше на 6% — 5 472 пропозиції.
Найчастіше підрозділи розміщують вакансії у категоріях «Охорона, безпека», «Транспорт, автобізнес», «Медицина, фармацевтика», «Телекомунікації та зв’язок», «Робочі спеціальності, виробництво».
Кількість відгуків на вакансії Сил оборони зменшилася на 6%. Високу конкуренцію серед шукачів бачимо у категоріях «Маркетинг, реклама, PR», «Юриспруденція», «Продаж, закупівля».
Зміни бачимо у гендерному балансі серед шукачів, що відгукувалися на вакансії Сил оборони. У липні 38% відгуків надіслали жінки, 62% — чоловіки. Частка жінок зросла.
За матеріалами сайту news.finance.ua
12 серпня 2024 року
В «Армії відновлення» - понад 160 тисяч українців
Станом на 5 серпня 2024 року до виконання суспільно корисних робіт у рамках проєкту «Армія відновлення» залучено понад 160 000 безробітних. Про це повідомила Державна служба зайнятості.
Так, з початку дії проєкту видано 161 890 направлень на роботу різних видів складності: від розбору завалів до забезпечення роботи Пунктів незламності та фасування гуманітарної допомоги.
Зазначається, що на виплату заробітної плати вже профінансовано 1 236 млн грн. Оплата за суспільно корисні роботи становить 12 тис. грн за повний відпрацьований місяць.
Загалом до проєкту «Армія відновлення» залучено 19 регіонів. До найактивніших увійшли такі області:
- Харківська - 26 473 направлення,
- Донецька - 19 675,
- Київська - 18 129,
- Чернігівська - 17 755,
- Полтавська - 16 932.
За матеріалами сайту dengi.ua
12 серпня 2024 року
Інфляція в Україні в липні 2024 р. впала до 0%, у річному вимірі зросла до 5,4%
Зростання споживчих цін в Україні в липні 2024 року впало до нуля після прискорення в червні до 2,2% із 0,6% у травні, повідомила Державна служба статистики.
Статвідомство нагадало, що в липні 2023 року споживчі ціни знизилися на 0,6%, тож у річному вимірі інфляція за підсумками липня поточного року зросла до 5,4% із 4,8% за підсумками червня і 3,3% за підсумками травня.
Зазначається, що в липні-2024 базова інфляція зросла до 0,7% із 0,5% у червні та 0,3% у травні. З урахуванням того, що в липні-2023 вона дорівнювала нулю, в річному вимірі базова інфляція за підсумками минулого місяця зросла до 5,7% із 5% за підсумками червня і 4,4% за підсумками травня.
Як повідомлялося, інфляція в Україні 2023 року впала до 5,1% після стрибка 2022 року до 26,6% із 10,0% 2021 року.
Нацбанк наприкінці липня погіршив прогноз інфляції на цей рік із 8,2% до 8,5%. НБУ очікує збільшення інфляції за підсумками третього кварталу цього року до 7,9%. За його прогнозами, прискорення зростання споживчих цін продовжиться і в першому кварталі 2025 року, коли інфляція досягне піку - 9,7%, після чого почне знижуватися.
За матеріалами сайту interfax.com.ua
8 серпня 2024 року
Спеціалістам яких робітничих професій пропонують найвищі зарплати
Після початку повномасштабної війни в Україні на ринку праці виник дефіцит працівників робітничих спеціальностей. Аналітики OLX зазначають, що основними причинами є мобілізація та еміграція українців. Багато українців зараз шукають роботу, однак закрити попит на таких спеціалістів виявляється складно.
Рівень безробіття зараз оцінюється приблизно у 13%. Однак роботодавці відчувають значні труднощі у закритті позицій, зокрема у виробничій сфері, будівельній, в роздрібній торгівлі та логістичній сфері.
У червні 2024 року у сфері виробництва та робітничих спеціальностей найбільше отримують машиніст екскаватора (середня зарплата – 32 962 грн), конструктор (27 318 грн), зварювальник (27 867 грн), складальник меблів (25 139 грн), монтажник (26 945 грн), оператор ЧПК (24 943 грн), токар (23 479 грн), технолог (26 807 грн), механік (22 584 грн), столяр (21 976 грн)
За даними Держстату, у першому кварталі 2024 року середня зарплата в Україні зросла на 22,5% і досягла 18 903 грн. Кабінет Міністрів затвердив прогнозоване зростання середньої заробітної плати на наступні роки, яке виглядає так: у 2025 році — 25 732 грн, у 2026 році — 30 260 грн.
За матеріалами сайту rbc.ua
8 серпня 2024 року
Лише третина українців ніколи не перепрацьовують — дослідження
Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова.
Тільки 28% працюючих респондентів відповіли, що їм ніколи або практично ніколи не доводиться працювати понаднормово.
Серед тих, хто працює в умовах понаднормованого часу, 13% відповіли, що працюють в таких умовах постійно, 24% — відповіли, що понаднормово працюють часто і 31% понаднормово працюють, але це трапляється рідко.
Якщо люди працюють понаднормово, то 26% отримують більшу заробітну плату, адекватну понаднормовій роботі, 29% опитаних респондентів відповіли, що отримують більшу заробітну плату, але не адекватну відпрацьованому часу, і 36,5% респондентів відповіли, що у випадках, коли їм доводиться працювати понаднормово вони взагалі не отримують винагороди за понаднормову роботу.
Головною вимогою до роботи, для респондентів, які приймали участь в дослідженні, є гідний рівень заробітної плати — на це вказала переважна більшість опитаних — 89%.
Також серед вимог називають бронювання працівників від мобілізації (24%), додаткові соціальні пільги, привілеї, бенефіти (24%), стабільність компаніях та комфортні умова праці (22%), зручність розташування — 16%, кар’єрні перспективи — 14%, страхування життя працівників — 13%, дружня атмосфера в колективі — 11%.
7 серпня 2024 року
Президент підписав закон про екологічну модернізацію підприємств
Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (№3855-ІХ). Про це поінформувала пресслужба Верховної Ради.
«Верховна Рада України прийняла акт 16 липня. Акт посилює контроль за промисловим забрудненням, забезпечує захист довкілля та створює умови для безпечного життя і здоров’я», - зазначається у повідомленні.
Реалізація цього закону сприятиме: покращенню стану навколишнього природного середовища; зменшенню впливу промислових скидів та викидів на здоров’я громадян України; поступовому переходу на сучасні екологічно чисті зелені технології; забезпеченню екологічної безпеки та підтриманню екологічної рівноваги.
Окрім цього, реалізація цього документа сприятиме зменшенню дозвільних документів у сфері охорони навколишнього природного середовища та встановленню чіткого, прозорого та цифровізованого процесу отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Як повідомлялося, 16 липня 2024 року український парламент ухвалив у другому читанні та у цілому законопроєкт «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
За матеріалами сайту ukrinform.ua
7 серпня 2024 року
Люди чи бізнес: хто насправді платить найбільше податків в Україні?
У суспільстві панує стереотип, що бізнес є найбільшим платником податків. Чи так це насправді, розповів економічний експерт Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ.
Суб'єкт перерахування податків не завжди тотожний суб'єкту реальної сплати податків. Є таке поняття, як «податковий агент». Якщо роботодавець нараховує вам заробітну плату, то він автоматично утримує і податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, і військовий збір у розмірі 1,5%. Ці податки роботодавець перераховує до бюджету за своїх найманих працівників, виступаючи при цьому класичним податковим агентом.
Реальним суб'єктом зі сплати таких податків і зборів є безпосередній працівник.
Якщо згрупувати податки за суб'єктом їхньої реальної сплати, то населення платить податки на працю, споживання і податки на активи. Бізнес же платить податки на прибуток, єдиний податок, ренту за видобування природних ресурсів, податок на активи.
З оцінки загальних надходжень коштів до державного бюджету під час війни з усіх джерел, у тому числі й неподаткових, видно, що за перше півріччя 2024 року податкові надходження становили майже 68% доходів бюджету.
При цьому населення сплатило майже 48% доходів бюджету, а бізнес — менш як 17% доходів бюджету, або майже втричі менше.
Майже третину доходів державного бюджету становили неподаткові надходження, що характерно для ситуації під час війни.