26 липня 2023 року
Понад 70% біженців планують повернутися додому з Польщі
Нещодавно Управління Верховного комісара ООН у справах біженців опублікувало нову статистику. Згідно з нею понад 70% українських біженців планують повернутися до України з Польщі. При цьому, значна частина хоче зробити це вже найближчим часом.
Які фактори впливають на рішення повернутися до України з Польщі?
Соціологічне дослідження ООН проводилося навесні цього року – у квітні, травні. Згідно з ним, настрій українських біженців щодо повернення до України виглядає так:
71% українських біженців планують повернутися до України в майбутньому;
17% українських біженців планують повернутися додому у найближчі 3 місяці;
8% українських біженців ще не вирішили щодо повернення;
4% українських біженців не планують повертатися.
Більшість опитуваних – це жінки, які перебувають у Польщі з дітьми і/або літніми родичами. При цьому, на момент опитування, 81% респондентів мали статус тимчасового захисту в Польщі. Більшість з них – 62%, самостійно орендують житло у цій країні. Також більшість з них – 63%, вже заробляє в Польщі й утримує свою родину власним коштом.
На рішення повернутися в Україну впливають такі фактори:
- Безпека – вказали 93% опитуваних.
- Возз’єднання з родиною – вказали 31% опитуваних.
- Повернення до України, щоб жити у власному культурному середовищі – вказали 66% опитуваних.
Також варто зазначити, що 88% опитуваних планують повернутися туди, де вони проживали на момент 23 лютого 2022 року. Більшість опитуваних – це люди з Дніпропетровської, Харківської, Запорізької, Донецької областей, а також з міста Київ.
За матеріалами сайту ukrainianinpoland.pl
20 липня 2023 року
Понад 60% українського експорту припадає на ЄС
Таку цифру озвучив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні Уряду. Зокрема, він зазначив: «Цей напрям співробітництва є стратегічним. «Ми весь цей час активно розвивали альтернативну логістику через західний кордон з країнами ЄС. Від початку повномасштабної російської агресії Україна відкрила два нові пункти пропуску на кордоні з Румунією, а також пункт контролю тимчасової інфраструктури на кордоні з Польщею. Розширюємо та оновлюємо під’їзні колії, залізницю, запустили механізм електронної черги, що економить час людям та бізнесу. У планах – спільний з країнами Євросоюзу митний та прикордонний контроль».
Другим важливим логістичним напрямом Д.Шмигаль назвав дунайський кластер: порти Ізмаїл, Усть-Дунайськ та Рені. За словами Прем’єр-міністра, за час повномасштабної війни вони втричі збільшили вантажопотік та мають величезну перспективу розвитку. Іде робота задля зростання їхньої пропускної спроможності, в тому числі – за рахунок приватних інвестицій та державно-приватного партнерства.
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
20 липня 2023 року
За підрахунками Світового банку, економічне відновлення України коштуватиме понад 400 млрд доларів, що більше ніж удвічі перевищує розмір довоєнної економіки країни.
Одні лише збитки від російської агресії житловому фонду України становлять $54 млрд, українській промисловості – $50 млрд., від підриву російськими окупантами Каховської ГЕС – $2 млрд тощо.
6,3 млн осіб стали біженцями за кордоном, 4 млн. – всередині країни.
Такий масштаб викликів, зважаючи також на те, що війна триває, повинен би спонукати Україну розробити комплексний План відновлення та звернутися до міжнародних партнерів за підтримкою його реалізації. Проте… Плану досі немає.
Представлені на конференціях в Лугано, Римі, Лондоні проєкти дуже схематичні, попри те, що повномасштабна війна триває 1,5 року.
На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості бізнесу під час воєнного стану.
Тут звертають увагу уряду і Офісу президента, що Національна рада з відновлення, створена ще в квітні 2022 року, за останній рік не провела жодного засідання. За участі експертної, ділової спільноти були проведені слухання в Комітеті ВРУ з економічного розвитку, за підсумками яких сформовані відповідні рекомендації для парламенту та уряду з питань Плану відновлення.
У них йшлося про потребу напрацювання конкретних підрозділів Плану та галузевих програм розвитку, приділивши увагу саме пріоритетності відновлення та її етапності.
«Дуже важливий пошук джерел фінансування. Ми розуміємо і також цей сигнал нам дають міжнародні партнери, що основне джерело проєктів із відновлення – це приватні інвестиції. Отож в Україні повинні бути проведені податкова, судова реформи, значно підсилена боротьба із корупцією. Натомість маємо чергові скандали із непотрібними у воєнний час державними чи місцевими купівлями, прийняття закону, що повертає довоєнні ставки і штрафи. Тільки 6% справ, відкритих проти бізнесу, доходять до суду. Це бар’єри, через які Україна може не побачити ті мільярди вливань, які ми очікуємо», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Промисловці звісно вітають зусилля уряду отримати фінансування з боку ЄС, зокрема, обіцяні 50 млрд. євро на 2024-2027 роки в рамках Лондонської конференції. Мінекономіки днями заявило, що разом із українськими експертами і бізнесом напрацьовуватимуть План України для Ukraine Facility (UF) від Європейського Союзу, щоб отримати вищезазначені кошти.
«Україна має представити План відновлення, що відповідає масштабам втрат і руйнувань, орієнтований на технологічний розвиток, промисловість, нові робочі місця, екологічні рішення в енергетиці та виробництві. «Працювати» під конкретну суму є досить некоректно. Ми озвучували рік тому, що потребуємо 750 млрд. доларів на відновлення, тож які зараз цілі та пріоритети цього процесу?», - підкреслили в УСПП.
30 червня 2023 року УСПП разом із Антикризовим штабом, Національною академією наук, Урядом, ВРУ, профспілками та експертами провів обговорення щодо Плану відновлення України.
Окрім програмної завершеності Плану, бізнес-спільнота наполягає на необхідному встановленні механізмів відновлення: страхування воєнних ризиків, надання гарантій, запуск Фонду відновлення, адресність та пріоритетність підтримки деокупованих і прифронтових територій.
За матеріалами сайту uspp.ua
19 липня 2023 року
Робота-2023: на які професії є найбільший попит
У Держслужбі зайнятості розповіли, що зараз відбувається на вітчизняному ринку праці та які професії в Україні є найпопулярнішими. Загалом найбільше вакансій роботодавці пропонують продавцям-консультантам (15323 вакансії), водіям (8409), менеджерам із продажу (7350), бухгалтерам (5793), кухарям (5553), інженерам (4742), лікарям (3390), вантажникам (3268), швачкам (2693) та фармацевтам (2432).
Зважаючи на високий попит, а також на поступове відновлення економічної активності малого та середнього бізнесу, зарплати фахівців перелічених професій теж зростають. Найбільші виплати отримують менеджери з продажу – їхні заробітки можуть сягати 275 тисяч гривень, інженери (до 140 тисяч гривень) і водії (до 120 тисяч гривень).
Щодо інших професій, показники зарплат наступні: кухарі в змозі отримувати до 115 тисяч гривень, бухгалтери – до 107,5 тисячі гривень, продавці-консультанти та лікарі – до 100 тисяч гривень, фармацевти – до 64 тисяч гривень, швачки – до 54 тисяч гривень, вантажники – до 35 тисяч гривень.
Найчастіше роботу пропонують у Києві, Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.
За матеріалами сайту focus.ua
19 липня 2023 року
США нарощують споживання чавуну з України
США за підсумками січня-квітня 2023 року збільшили імпорт чавуну з України на 60,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 419,59 тисячі тонн. При цьому порівняно з січнем-квітнем 2021 року показник скоротився на 20,2%. Про це свідчать дані ООН Comtrade.
У квітні поточного року українські компанії ГМК відвантажили до США 94,8 тисячі тонн чавуну, що на 39,2% менше, ніж у березні. У квітні ж 2022 року український чавун не відвантажувався у США.
Загалом з початку 2023 року спостерігається різке зростання експорту українського чавуну до США, зокрема, у січні та лютому обсяг відвантажень становив 116,9 тисячі тонн та 156 тисяч тонн відповідно. При цьому лютневий показник найвищий з вересня 2021 року, коли Україна відвантажила в США 185,6 тисячі тонн чавуну. Протягом 2022 року середньомісячний обсяг відвантажень становив 45,85 тисячі тонн.
Зазначимо, що загалом за підсумками січня-квітня 2023 року Україна експортувала 533,84 тисячі тонн чавуну, що на 18,3% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. При цьому до Євросоюзу було відвантажено 98,72 тисячі тонн продукції, що на 28,1% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року.
Таким чином США наразі є основним споживачем чавуну з України, охоплюючи 78,6% від загального експорту, на ЄС припадає 18,5%.
За матеріалами сайту minprom.ua
18 липня 2023 року
До «Армії відновлення» видано майже 37,5 тис. направлень
До «Армії відновлення» видано майже 37,5 тис. направлень та виплачено 255 млн грн українцям, які долучились до урядового проєкту.
До суспільно корисних робіт залучені громадяни з 18 областей.
Лідерами серед регіонів у цьому проєкті є:
- Харківська обл. – 6 687 направлень;
- Полтавська обл. – 6 056 направлень;
- Донецька обл. – 4 283 направлення;
- Київська обл. – 4 093 направлення;
- Чернігівська обл. – 4 024 направлення.
Оплата праці залучених до «Армії відновлення» складає 6700 гривень і не може бути нижчою за мінімальну зарплату.
Нагадаємо, що проєкт «Армія відновлення» був запроваджений Урядом восени 2022 року. Його мета — залучити людей, які тимчасово втратили роботу, до відбудови країни через виконання ними суспільно корисних робіт.
За матеріалами сайту kiev.dsp.gov.ua
14 липня 2023 року
Україні за 10 років доведеться залучити 4,5 млн нових працівників - Мінекономіки
Такий прогноз дало Міністерство економіки в четвер за підсумками семінару з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) і Міжнародною організацією праці (МОП).
«Відновлення ринку праці - це не наслідок перемоги, це шлях до перемоги», - процитувало відомство заступницю міністра економіки Тетяну Бережну.
Читати повністю
14 липня 2023 року
Рада розблокувала закон про повернення податків на довоєнний рівень
Верховна Рада під час засідання розблокувала ухвалення закону про повернення довоєнного оподаткування, який, зокрема, передбачає скасування з 1 серпня єдиного податку у 2%.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram, зазначивши при цьому, що зараз голова парламенту отримав право підписати закон, передати його на підпис президенту та з 1 серпня закон вже набуде чинності.
13 липня 2023 року
Ринок праці продовжує зростати четвертий місяць поспіль: кількість вакансій у червні збільшилася на 4% проти травня і сягнула майже 94 тис., проте динаміка зростання трохи сповільнилася, такі результати регулярного дослідження ринку праці оприлюднила компанія Work.ua.
«Дещо знизилися темпи зростання та зменшилася кількість шукачів роботи. Проте зросли зарплати, що є закономірною реакцією роботодавців на конкуренцію за кандидатів. Загалом ринок праці продовжує відновлюватися», - йдеться в документі.
Згідно з ним, меншу динаміку зростання в червні порівняно з попередніми місяцями (травень +9%, квітень +14%, березень +11%) можна пояснити настанням низького бізнес-сезону.
12 липня 2023 року
Інфляція в Україні в червні зросла до 0,8%, у річному вимірі впала до 12,8% - Держстат
Зростання споживчих цін в Україні в червні 2023 року прискорилося до 0,8% з 0,5% у травні та 0,2% у квітні, повідомила Державна служба статистики .
Водночас у червні-2022 було зафіксовано інфляцію 3,1%, тому в річному вимірі за підсумками червня-2023 року вона знизилася до 12,8% з 15,3% за підсумками травня, 17,9% - за підсумками квітня, 21,3% - за підсумками березня, 24,9% - за підсумками лютого і 26,6% - за підсумками 2022 року.
Крім того, Держстат у червні зафіксував базову дефляцію - 0,1% після того, як у травні базова інфляція знизилася до 0,3% з 0,5% у квітні.
З урахуванням того, що в червні-2022 базова інфляція становила 1,6%, у річному вимірі вона за підсумками червня-2023 року також знизилася до 14,0% з 15,9% за підсумками травня, 17,2% - за підсумками квітня, 20,1% - за підсумками березня, 23,3% - за підсумками лютого і 22,6% за підсумками 2022 року.
З початку року інфляція в країні становила 4,6%, базова - 3,2%, уточнив Держстат.
Як повідомлялося, у квітні Нацбанк України поліпшив прогноз інфляції на цей рік із 18,7% до 14,8%, зокрема за підсумками другого кварталу півріччя він очікував її зниження до 14,5%.
За матеріалами сайту interfax.com.ua
