6 березня 2025 року
Соціальний діалог як ключова умова сталого розвитку та євроінтеграції
Аналітичний огляд з цієї теми розроблений в межах проєкту Ради Європи «Посилення соціального захисту в Україні» національною експерткою РЄ, д.ю.н., професоркою Яною Сімутіною.
У публікації аналізуються правові основи соціального діалогу в ЄС та його вплив на законодавство України. Особлива увага приділяється директивам ЄС щодо інформації та консультацій працівників, критеріям репрезентативності, зобов’язанням України в межах Угоди про асоціацію та викликам імплементації європейських стандартів у сфері соціального партнерства.
Звіт також розглядає сучасний стан соціального діалогу в Україні, основні проблеми та можливі шляхи їх подолання. В умовах євроінтеграції він стає не лише інструментом стабілізації трудових відносин, а й важливим чинником модернізації ринку праці та забезпечення соціальної справедливості.
Адже саме соціальний діалог відіграє ключову роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку та євроінтеграційних процесів України. Він є ефективним інструментом досягнення консенсусу між урядом, роботодавцями та профспілками щодо соціально-трудових відносин, що підтверджується міжнародною практикою.
Ця робота буде корисною для профспілковців, експертів у сфері трудового права, представників соціальних партнерів, а також усіх, хто цікавиться процесами євроінтеграції та соціально-економічного розвитку України.
Аналітичний огляд «Соціальний діалог як ключова умова сталого розвитку та євроінтеграції»
6 березня 2025 року
Охорона праці: новообрані голови первинних організацій ПМГУ продовжують навчання
5 березня 2025 року відбувся черговий відеосемінар для новообраних голів первинних організацій ПМГУ, на якому розглядалися питання організації роботи Профспілки з охорони праці на підприємствах.
Спікерами семінару виступили головний технічний інспектор праці Володимир Білик та провідний технічний інспектор праці Анатолій Тертишний.
Учасники заходу обговорювали наступні питання:
- Законодавча база: Закони України «Про охорону праці» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
- Сучасний стан безпеки в галузі;
- Громадський контроль та атестація робочих місць;
- Методичні рекомендації до розділу «Охорона праці» в колективному договорі;
- Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Оскільки за одне заняття неможливо розглянути всі аспекти досконало, всі новообрані голови первинних організацій ПМГУ пройдуть повний курс навчання за затвердженою програмою та отримають посвідчення представника профспілки з охорони праці.
6 березня 2025 року
Бюджет, оплата праці та соціальний захист населення: рішення органів влади
Департамент з питань бюджету та оплати праці ФПУ зібрав та проаналізував інформацію щодо рішень органів влади, які були прийняті останніми днями (на 05.03.2025 р.), з питань соціально-економічного напрямку та захисту громадян.
6 березня 2025 року
Зелений перехід є більшою проблемою для європейських металургів, ніж мита Трампа
Нові 25%-ві мита, встановлені адміністрацією Дональда Трампа на імпорт сталевої продукції в США, не є головною проблемою для металургійної галузі в Європі, хоча й можуть завдати болісного удару по місцевих виробниках.
Натомість більш суттєвий вплив на негативну динаміку, що спостерігається у галузі принаймні з 2018 року, за даними Eurofer, має збільшення імпорту сталі із країн за межами ЄС. Зокрема, у ІІІ кв. минулого року імпорт досягнув рекордного значення і склав 28% від загального обсягу продажів. Тобто, кожна третя тонна прокату, що реалізується у ЄС, була виготовлена за його межами.
Крім того, на єврометалургів додатково тиснуть зростаюча вартість дозволів на викиди парникових газів (EUA) і зобов’язання щодо їх скорочення в рамках кліматичної політики ЄС.
На цьому фоні більшість європейських виробників сталі визначають ключовим фактором для успішного «зеленого переходу» збільшення бюджетного фінансування та корекцію підходів до реалізації кліматичної політики. У протилежному випадку галузь може очікувати переміщення частини виробництв до третіх країн.
Читати повністю
6 березня 2025 року
Пенсія на горизонті 77: чи збережеться «держава добробуту» в Данії?
Данія, що вважається зразковою державою загального добробуту, рухається до революційних змін у своїй пенсійній системі.
В даний час данці виходять на пенсію у віці 67 років, що вже ставить їх до низки країн з найвищим пенсійним віком. Парламент уже схвалив підвищення віку до 68 років із 2030 року та до 69 років із 2035 року. Голосування щодо ще одного підвищення - до 70 років (з 2040 року) - заплановане на 2025 рік, але це ще не все.
Якщо нинішній механізм збережеться, то пенсійний вік може досягти 71 року у 2045 році, 72 років у 2050 році, 74 років у 2070 році та навіть 77 років до кінця століття.
5 березня 2025 року
Профспілки та НСПП провели фахову дискусію з актуальних проблем співпраці
4 березня у Києві у Будинку профспілок відбулась робоча зустріч керівників і юристів членських організацій ФПУ з представниками Національної служби посередництва і примирення.
Захід відбувся у рамках проекту «Правові послуги для членів профспілок», що реалізується профспілками у співпраці з партнерами - Данським агентством профспілкового розвитку (DTDA). Однією з цілей проекту є посилення спроможностей профспілкових організацій у правовому захисті членів профспілок, зокрема шляхом проведення тематичних зустрічей з актуальних питань, в яких беруть участь соціальні партнери профспілок з боку держави і роботодавців.
Цього разу зустріч була присвячена темі колективно-трудових відносин, практиці вирішення трудових спорів та конфліктів.
5 березня 2025 року
Оперативна нарада Запорізької обласної організації: виклики, рішення та перспективи
4 березня відбулася оперативна нарада за участю голів, заступників голів та головних бухгалтерів первинних організацій ПМГУ Запорізької обласної організації Профспілки. Під час зустрічі обговорили низку важливих і актуальних питань, зокрема ситуацію на підприємствах і в організаціях гірничо-металургійного комплексу Запоріжжя.
Через воєнні дії та наближеність Запоріжжя до лінії фронту більшість підприємств працюють у складних умовах. Проте металурги докладають усіх можливих зусиль для підтримки виробництва та збереження галузі. Одним із головних завдань Профспілки залишається збереження, насамперед, життя людей, а також підприємств, робочих місць, заробітних плат та різноманітних допомог.
Голова Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц ознайомив учасників наради з підсумками засідання Президії Центральної Ради Профспілки. Він розповів про ключові питання, які були розглянуті, та рішення, ухвалені на засіданні. Окремо обговорили звернення Голови Профспілки Олександра Рябка до Прем’єр-міністра України щодо необхідності перегляду індексації залізничних тарифів на вантажні перевезення та розглянули питання навчання профспілкових активістів.
Голови ПО ПМГУ «Запоріжсталь» та «Запоріжвогнетрив» Леонід Анісімов і Олена Логунова поділилися результатами зустрічі представників Профспілки з керівництвом найбільшого роботодавця ГМК – компанії «Метінвест Холдинг». Ця зустріч, що відбулася 20 лютого, була конструктивною та мала важливе значення для подальшого співробітництва. Детальні результати були раніше опубліковані на офіційних ресурсах організації та в соціальних мережах.
Завершили нараду урочистим привітанням жінок – представниць ГМК – з прийдешнім святом весни, 8 Березня. Усім побажали щастя, здоров'я та миру!
За інформацією Запорізької обласної організації ПМГУ
5 березня 2025 року
За підсумками 2024 року середня заробітна плата в Україні збільшилась на 23%
В Україні за підсумками 2024 року середня заробітна плата збільшилась на 23% до показника попереднього року та становить 21 473 грн. Про це повідомляє Державна служба статистики.
Найвищим є рівень заробітних плат у секторі інформації та телекомунікацій — 52 457 грн, що на 38% більше, ніж за 2023 рік; на авіаційному транспорті - 43 938 грн (+40%); у працівників сфери фінансів, страхової діяльності – 41 384 грн (+20%).
Найменша середня заробітна плата зафіксована у працівників бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури – 13 142 грн (+20%), у працівників сфери творчості, мистецтва та розваг – 13 143 грн (+15,8%) та в освіті – 14 593 грн (+1).
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
5 березня 2025 року
ЄС за два тижні оприлюднить план дій щодо металургії
ЄС 19 березня планує представити План дій щодо сталі та металів, у якому будуть вказані додаткові пріоритетні дії для конкретного сектора. Про це йдеться у повідомленні Єврокомісії (ЄК) за підсумками Стратегічного діалогу щодо сталі.
Окрім того, план міститиме довгострокові кроки для заміни захисних торгівельних заходів, термін дії яких спливає в червні 2026 року. Документ також розглядатиме широкий спектр питань стосовно галузі, наприклад, забезпечення комерційної рентабельності виробництва чистої сталі, реагування на недобросовісні торгівельні практики.
До плану включать результати стратегічного діалогу з ключовими представниками сектора, який відбувся 4 березня під головуванням президента ЄК Урсули фон дер Ляєн.
5 березня 2025 року
Податки в Європі: де платять найбільше, а де майже нічого?
Проаналізувавши дані Євростату, ресурс Euronews Business підрахував, скільки в середньому платять працівники у європейських країнах.
У 2023 році середній працівник без дітей у ЄС мав річний валовий дохід у розмірі 41 004 євро, з якого 7 075 євро вираховувалися як прибутковий податок. Це означає, що відрахування становили 17,3% валового доходу.
Ця частка значно відрізнялася у 31 перерахованій в аналізі країні: від 3,2% на Кіпрі до 36% у Данії. Наприклад, у Данії середній річний валовий дохід становив 65 506 євро, з яких 23 757 євро віднімали у вигляді прибуткового податку. На Кіпрі середній річний дохід одного працюючого без дітей опинився на рівні 26689 євро, але він платив всього 853 євро прибуткового податку.
Данія – єдина країна, де прибутковий податок перевищив 30%. В Ісландії та Бельгії податкові ставки виявилися трохи вищими за 25%. Частка прибуткового податку у валовому доході також стала більшою за 20% ще в п'яти країнах: Ірландії, Італії, Фінляндії, Люксембурзі та Норвегії.
На іншому кінці спектру, крім Кіпру, розташувалася низка країн із часткою податку нижче 10%. Наприклад, у Польщі він становив 5,7%, у Румунії – 7%, Болгарії – 8,6% та Чехії – 9%. Серед країн «великої четвірки» ЄС Італія (22,1%) є єдиною країною, яка перевищує середній показник ЄС. За нею йдуть Німеччина (17%), Франція (16,2%) та Іспанія (15,6%).
