26 липня 2024 року
EUROFER: у 2024 році видиме споживання сталі в ЄС повинно відновитися
Як повідомляє портал Steel Orbis з посиланням на звіт Economic and Steel Market Outlook 2024-2025/Q3 2024 Економічного комітету Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER), у першому кварталі 2024 року видиме споживання сталі в ЄС-27 склало 31,9 млн тонн, що на 3,1% менше у річному порівнянні після зростання на 2,9% у четвертому кварталі 2023 року.
Асоціація заявила, що у 2024 році видиме споживання сталі повинно відновитися повільнішими темпами — на 1,4% порівняно із зростанням на 3,2% у попередньому прогнозі, за умови більш сприятливих змін у промислових перспективах та покращення попиту на сталь. Однак у 2025 році видиме споживання сталі трохи прискориться, хоч і повільніше — на 4,1% порівняно з попереднім прогнозом 5,6%.
Попит на сталь залишається схильним до дуже високої невизначеності. Очікується, що видиме споживання сталі покаже деяке помірне поліпшення протягом наступних кварталів 2024 року, хоча в результаті обсяги все ще будуть нижчими за допандемічні рівні.
За матеріалами сайту minprom.ua
26 липня 2024 року
До «Армії відновлення» залучили вже понад 158 тисяч українців
Державна служба зайнятості повідомила, що з початку старту проєкту «Армія відновлення» до виконання суспільно корисних робіт в Україні залучено понад 158 тис. безробітних.
Згідно з оприлюдненими даними, станом на 22 липня 2024 року, починаючи з 1 жовтня 2022 року, Державна служба зайнятості видала 158 092 направлення на виконання суспільно корисних робіт, найбільше - у Харківській області (26 364 направлення).
Серед регіонів із найбільшою кількістю залучених безробітних також Донецька (18 872 направлення), Київська (17 390), Чернігівська (17 347) та Полтавська (16 541) області.
Загалом до проєкту «Армія відновлення» доєдналися 19 регіонів.
На виплату заробітної плати за участь в урядовому проєкті «Армія відновлення» вже направлено 1 230 млн грн.
Оплата за суспільно корисні роботи становить 12 тис. грн за повний відпрацьований місяць.
Як повідомлялося, чисельність працездатного населення в Україні на 2024 рік, якщо порівняти з 2021 роком, знизилася на 40% внаслідок демографічних процесів.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
26 липня 2024 року
Німецькі соціологи спростували поширену думку, що люди, яким зараз від 25 років і старше, впевнено беруть на себе відповідальність.
Насправді, як показують опитування, люди, молодші 30 років, не прагнуть стати керівниками. «Багато молодих людей більше цікавить баланс між роботою та особистим життям, самореалізація та стійкі умови праці, ніж високі зарплати та статус», – пояснила професорка Університету права та бізнесу (EBS) Європейської школи бізнесу університету Міріам Бехтольдт.
Здорова робоча атмосфера, цікаве робоче середовище та можливості розвитку також були важливими і для старшого покоління. Різниця в тому, що сьогодні через брак кваліфікованих кадрів у молодих людей більше можливостей вибирати заняття до душі.
«Можливо, попередні покоління хотіли б досягти того ж, чого молодь хоче сьогодні. Але вони не мали того впливу на ринку праці, який є зараз», – вважає професор Бехтольдт.
Молодих співробітників часто приваблюють гнучкий графік роботи, можливості домашнього офісу та додаткові пільги, такі як корпоративні велосипеди чи особисті смартфони. Однак набагато важливіше, щоб компанії могли передати чітке бачення та почуття мети, щоб показати потенційним співробітникам, заради чого вони працюють і який внесок вони роблять, особливо на відповідальних посадах.
«Високі зарплати втратили свій традиційний стимул. Гроші важливі, але сьогодні це лише один із критеріїв», – наголосила Бехтольдт.
Фахівець з ділової етики Герхард Міннамейєр з Університету Ґете у Франкфурті порівнює зарплати менеджерів із підходом у професійному футболі. Щоб отримати найталановитіших, потрібно пропонувати великі суми грошей, хоча ризик також великий.
«Менеджери несуть велику відповідальність і ризикують втратити свою посаду, якщо не виправдають очікувань», - вважає Міннамейєр.
За прогнозами Інституту досліджень малого та середнього бізнесу, до 2026 року близько 190 тисяч німецьких компаній шукатимуть молодих фахівців на керівні посади. Тому дискусія про справедливу оплату праці талановитих професіоналів особливо сильна в країні.
За матеріалами сайту tagesschau.de
25 липня 2024 року
Голова ФПУ Григорій Осовий: «Державні гарантії треба виконувати»
Уряд у Бюджетній декларації на 2025−2027 роки пропонує відмовитися від підвищення мінімалки та прожиткового мінімуму, попри те, що саме від цих показників залежать розміри соцвиплат.
Згідно з планами, мінімальну заробітну плану (МЗП) урядовці планують залишити на рівні 8000 грн, а прожитковий мінімум для працездатних — 3028 грн.
Федерація профспілок України, інші профспілкові об'єднання звернулися до народних депутатів з вимогою відхилити пропозиції КМУ.
Наразі маємо інформацію про реагування Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, який подав свої альтернативні пропозиції до Бюджетної декларації на 2025−2027 роки.
«Не можу підтримати пропозиції Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на 2025−2027 роки на рівні 2024 року».
Обґрунтовує свою незгоду Гетманцев тим, що з урахуванням прогнозу щодо індексу споживчих цін це означатиме, що «зазначені стандарти та гарантії у реальному вимірі у наступні три роки скоротяться більш ніж на 30%».
Голова ФПУ Григорій Осовий зазначив: «так, безперечно, підвищувати щорічно розміри державних соціальних гарантій на індекс споживчих цін потрібно робити, однак недостатньо для убезпечення падіння реальної зарплати у більшості працівників і не ліквідує розрив між розміром мінімальної зарплати і фактичним прожитковим мінімумом для працездатних осіб, який у цінах червня 2024 року вже становив 9170 гривен. Отже, потрібні більш рішучі дії для мотивації праці в Україні і справедливої оплати праці».
Читати повністю
25 липня 2024 року
Конкурс малюнку на таку тему організував з нагоди Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України профком первинки ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ».
Роботи, надані дітьми спілчан, було розміщено на офіційній сторінці ПО в соцмережі Facebook для відкритого голосування. Щирі й цікаві, яскраві й несподівані, виконані у дуже різних стилях – вони привернули велику увагу підписаних на сторінку спілчан, працівників підприємства. У результаті малюнок-переможець авторства Майї Добринської набрав аж 66 лайків. Роботі, яка посіла друге місце (автор Олег Алексеєнко), поставили 52 вподобайки. Металург від Софії Нальгачової виборов третє місце із 49 прихильниками.
Старання малечі оцінили, звісно ж, не тільки лайками, але й призами. Всі учасники конкурсу отримали сертифікати на купівлі у мережі магазинів дитячих товарів «Веселий кошик», а переможці – ще й грамоти та грошові заохочення. На урочистій церемонії нагородження в профкомі ПО ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ» голова первинки Сергій Какуша, вручивши малим художникам подарунки, подякував їм за творчий підхід, а їхнім батькам – за любов до своїх металургійних професій, яку помічають і розуміють їхні діти.
25 липня 2024 року
Україна шукає допомоги міжнародної спільноти для відновлення ГМК
Україна закликала міжнародних експертів підтримати її гірничо-металургійну галузь, оскільки війна руйнує інфраструктуру і спричиняє дефіцит робочої сили. Про це повідомляє The Northern Miner.
Як зазначається, об’єднання підприємств «Укрметалургпром» звернулося із відкритим листом до світових гірничодобувних компаній. Група, що представляє український ГМК, називає значними проблемами руйнування маріупольських меткомбінатів та логістичні питання. Окрім того, понад 20 тис. працівників галузі пішли до лав армії, що призвело до критичного дефіциту кваліфікованих кадрів.
«Ми пропонуємо створити міжнародну консультативну раду, що складатиметься з експертів-волонтерів, колишніх і нинішніх керівників, консультантів і дослідників, щоб допомогти. Ви станете частиною історичних зусиль, спрямованих на відновлення нації та реформування галузі», – зазначив у листі Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром».
ГМК України має життєво важливе значення для підтримки обороноздатності країни та відновлення інших галузей промисловості. Галузь забезпечує 11-12% ВВП, її важливість виходить за рамки економічної статистики. Окрім того, кожне робоче місце у металургії створює ще п’ять робочих місць у допоміжних секторах.
25 липня 2024 року
Погіршення бізнес-динаміки на наступні пів року прогнозують більше половини підприємств
Частка українських компаній, які очікують погіршення бізнес-динаміки протягом наступних шести місяців, становить 56% опитаних, свідчить опитування Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) «Бізнес під час війни».
Згідно з даними, які оприлюднила в середу пресслужба ЄБА, 27% не очікують змін і 16% вважають, що стан справ протягом шести місяців покращиться.
«Попри це, 47% топменеджерів планують розширення бізнесу, зокрема, зростання клієнтської бази та виробництва, вихід на міжнародні ринки тощо», - констатують у ЄБА.
Водночас 45% опитаних топменеджерів оцінюють стан справ у їхньому бізнесі як задовільний, а 27% - як позитивний, інші 27% оцінюють поточну ситуацію в бізнесі скоріше негативно.
Кількість компаній-членів асоціації, що працюють у повному обсязі, зменшилася порівняно з початком року до 64% із 78%.
Відповідно зросла кількість обмежень, що їх застосовують компанії: наразі з обмеженнями працюють 36% опитаних, серед найпоширеніших - нестача кваліфікованих працівників/мобілізація (75%), обмеження географії діяльності (60%) та призупинення роботи на час повітряних тривог (46%).
Зазначається, що від початку повномасштабного вторгнення у 48% бізнесу знизилися доходи, тоді як у 47% - зросли, не змінилися у 6%.
Серед опитаних 48% експортують товари або послуги за кордон.
Як повідомили в ЄБА, факторами найбільшого негативного впливу на бізнес підприємці називають мобілізацію (71%), атаки на українську енергосистему (61%), війну/окупацію територій (58%), нестачу кваліфікованих працівників (58%).
25 липня 2024 року
Китай підвищить пенсійний вік через старіння населення
Китай оголосив про плани щодо підвищення одного з найнижчих у світі встановлених законом пенсійного віку у спробі впоратися з наслідками швидкого старіння населення.
Встановлений законом пенсійний вік підвищуватиметься поступово протягом наступних п'яти років.
В даний час тривалість життя в Китайській Народній Республіці становить 78 років, але на пенсію населення виходить рано за світовими тенденціями. Чоловіки у міських районах можуть вийти на пенсію у 60 років, жінки, які працюють в офісах, – у 55, а жінки, які працюють на робочих посадах, – у 50 років. Сільські мешканці Китаю підпадають під іншу пенсійну систему. Це значно нижче середнього показника країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в 64,4 року.
«Відповідно до принципу добровільної участі з відповідною гнучкістю ми просуватимемо реформу з метою поступового підвищення встановленого законом пенсійного віку обачним і впорядкованим чином», — наголошується в заяві ЦК КПК.
Ще у 2013 році на пленумі компартії Китаю було заявлено про необхідність «вивчити та сформулювати» політику щодо відстрочення пенсійного віку. Через 8 років, у розпал пандемії COVID-19, яка сильно вдарила по економіці Китаю, кабінет міністрів включив це рішення до свого наступного п'ятирічного плану, це означає, що зміни можуть розпочатися до 2025 року.
Хоча уряд поки не оприлюднив жодних подробиць, у грудневому звіті Китайської академії суспільних наук, провідного державного аналітичного центру, підраховано, що зрештою всі виходитимуть на пенсію у віці 65 років.
В даний час Китай стикається з гострою демографічною проблемою, відзначеною рекордно низьким рівнем народжуваності та низьким пенсійним віком, що призводить до постійного скорочення чисельності населення працездатного віку.
За даними Національного бюро статистики, чисельність населення працездатного віку скоротилася до 61,3% у 2023 році, порівняно з 62% у попередньому році. Скорочення робочої сили та старіння населення все більше навантажують пенсійну систему Китаю. Поточні прогнози показують, що без кардинального втручання ресурси системи соціального забезпечення будуть виснажені до 2035 року.
За матеріалами сайту bbc.com
25 липня 2024 року
Нацбанк України поліпшив прогноз зростання ВВП у 2024 році і погіршив у 2025
Національний банк України (НБУ) поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на цей рік із 3% до 3,7%, однак погіршив його на 2025 рік із 5,3% до 4,1%, свідчить оновлений макропрогноз регулятора.
«Попри дефіцит електроенергії та менші порівняно з попереднім роком врожаї, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік - до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами I кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема й за підтримки масштабних програм кредитування», - ідеться в пресрелізі Нацбанку.
Зазначено, що відновлення економіки триватиме, хоча буде обмеженим через значні пошкодження енергосистеми. Зокрема, уповільнення зростання економіки вже спостерігається протягом останніх місяців унаслідок масштабних атак РФ на об'єкти енергоінфраструктури.
Однак бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а вагому підтримку економічній активності надавала також стабільна робота морського коридору, наголосив НБУ.
24 липня 2024 року
Профспілкова сторона НТСЕР обговорила пріоритети діяльності Нацради на найближчий період
Члени профспілкової сторони Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР) на засіданні 24 липня обговорили бачення пріоритетних напрямів діяльності Національної ради на 2025-2027 роки.
На початку було визначено завдання роботи: сформулювати ключові завдання, які з точки зору профспілок, є найбільш важливими на поточний період - в умовах воєнного стану, а також подивитись на майбутнє, вже у післявоєнний період, які мають бути пріоритети діяльності НТСЕР для повоєнного відновлення України.
Після дискусії та обговорення пропозицій колег, члени НТСЕР від профспілок сформулювали базові пріоритети і завдання у роботі Нацради.
Профспілкова сторона вважає, що діяльність Національної ради має відповідати вимогам євро інтеграційного вектору розвитку України, а також відповідати викликам воєнного стану та післявоєнної відбудови, охоплювати питання економічного розвитку, сферу регулювання соціально-трудових відносин, оплати праці, безпеки на робочих місцях, соціальну політику і, як результат, ефективну співпрацю самих сторін соціального діалогу.
Серед пріоритетів роботи було названо:
- участь у розробленні та реалізації програм відновлення економіки України, зокрема, підготовки програм збереження та розвитку трудового потенціалу;
- участь у формуванні Бюджетної декларації та Державного бюджету України на відповідний рік. При цьому вироблення пропозицій щодо справедливого рівня мінімальних державних соціальних стандартів та гарантій та обстоювання принципу їх підвищення не нижче рівня інфляції;
- робота над осучасненням трудового законодавства, в тому числі, з питань оплати праці, адаптування законів до існуючих міжнародних та європейських стандартів;
- вироблення консолідованої позиції сторін соціального діалогу щодо розроблення та впровадження стратегії зайнятості населення для збільшення пропозиції робочої сили тощо.
Серед цілей діяльності йшлося про: досягнення спрощення доступу до ринку праці, забезпечення підтримки інтеграції на ринку праці жінок, молоді та вразливих груп населення, підготовка, перепідготовка та перекваліфікація кадрів, створення стимулів для залучення іноземних фахівців на український ринок праці, удосконалення державної політики у сфері безпеки і здоров'я працівників на роботі, а також зміцнення системи пенсійного забезпечення і загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Пропозиції профспілкової сторони до Пріоритетних напрямів діяльності Національної ради на 2025-2027 роки, які затверджуються на засіданні Національної ради, буде направлено до Секретаріату НТСЕР.
