19 грудня 2025 року
Люди, об’єднані спільним інтересом, завжди знайдуть можливість для комунікації
На початку грудня представник нашої Профспілки, голова ПО ПМГУ в ПрАТ «Укрграфіт» Ігор Коростильов брав участь у міжнародному семінарі-тренінгу «Технології профспілкового органайзингу у кризових умовах. Досвід співпраці між Молдовою, Україною та Норвегією». Про сам захід, що проходив на базі Інституту праці Національної конфедерації профспілок Молдови, за підтримки Конфедерації профспілок Норвегії (LO), ми вже писали. А тепер попросили Ігоря Олександровича поділитися власними враженнями від події. От що він розповів:
– Темою органайзингу я цікавлюсь давно. Зараз вона для нас особливо актуальна. Не секрет, що українські профспілки, зокрема й ПМГУ, втрачають членство, і цей процес пришвидшився з початку війни. Так, для того є об’єктивні причини: виїзд людей за кордон, зупинка підприємств, мобілізація. Але ж проблема болюча, і потрібно думати, як її вирішувати. Тож, коли мені запропонували поїхати на семінар з питань органайзингу, ще й міжнародний, я охоче погодився.
Програма навчання була дуже цікавою: теоретичні і практичні заняття, дискусії, а головне – багато спілкування. Хоч мовний бар’єр і заважав, та люди, об’єднані спільним інтересом, завжди знайдуть можливість для комунікації. Ми ділилися досвідом, задавали один одному безліч запитань: а як у вас роблять це, а як вирішують це, а чи приділяють увагу цьому?
Найбільше враження на мене справили розповіді колег з LO (Конфедерації профспілок Норвегії об’єднує працівників промисловості, будівництва, транспорту, автомобілебудування, готелів і ресторанів, сільського господарства та низки інших галузей). Я багато читав про «скандинавську модель» соціально-економічної системи. Однак дізнаватися, як вона працює на практиці, з перших вуст і в подробицях, – зовсім інше. Ми ніби живемо на різних планетах!
Справжній тристоронній соціальний діалог, про який ми в Україні тільки мріємо, для Норвегії – повсякденна реальність. Профспілки, звісно, стоять на захисті прав працівників, але роботодавці не особливо й поспішають їх порушувати: бо зацікавлені в тому, щоб співробітники були здорові, задоволені та хотіли виконувати роботу найкращим чином. Така позиція відображається і у наповненні тамтешнього аналогу галузевих угод, і у нормах колдоговорів (ними, до слова, охоплено 95% підприємств в країні).
Сторона держави бачить свою роль у балансуванні природно нерівних позицій роботодавця і працівника, тому вона за замовчанням на боці людини. Звідси – міцний законодавчий захист трудових та профспілкових прав, зокрема – права на страйк, широкі можливості для профспілкового представництва.
Норвезькі профспілки працюють у максимально сприятливих умовах. Але не вважають їх приводом розслабитися. Вони дуже активні у сферах правового захисту, громадського контролю охорони праці, відстоюють інтереси спілчан у судах, домовляються про ексклюзивні умови для своїх членів – наприклад, ті мають знижену процентну ставку по іпотеці, кращі умови страхування. Всім цим опікуються профспілкові фахівці, інституту активістів, які працюють на громадських засадах, у вільний від основної роботи час, там немає.
Крім того, важливий напрям діяльності (і витрат) LO – органайзинг. Його ведуть не лише з дорослими – працівниками підприємств, ще не охопленими профчленством, але й з юнацтвом, починаючи буквально «зі шкільних лав». Профспілки пропонують учням та студентам підтримку їхніх ініціатив, залучають молодь до різноманітних заходів, потроху привчаючи до ідеї, що бути спілчанином – правильне рішення.
Думаю, такий підхід до мотивації потрібен і нам, адже майбутнє – за молодими. Якщо сьогодні ми навчимо їх профспілковим цінностям, завтра вони розбудовуватимуть не лише ПМГУ, але і країну на їх основі.
