8 липня 2025 року
Європейські металурги виступають за швидку заміну захисних заходів щодо сталі
Європейські металурги виступають за швидшу заміну та посилення європейської системи захисних заходів. Це підтвердив генеральний директор Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER) Аксель Еггерт.
Виступаючи на конференції Eurometal, Еггерт окреслив бажану політику. Йдеться про посилення тарифних квот (TRQ) з одностайною юрисдикцією щодо цих кроків для всіх країн-експортерів. Заміна захисних заходів має стосуватися всіх категорій сталі, включаючи продукти переробки або похідні товари.
Чинні захисні заходи ЄС, введені у 2018-му для розв’язання проблеми відхилення імпорту через початкові тарифи США на сталь за розділом 232, мають завершити дію в липні 2026-го. За правилами Світової організації торгівлі (СОТ), вони можуть діяти не більше 8 років після першого запровадження.
Читати повністю
7 липня 2025 року
Анатолій Кінах і Сергій Бизов обговорили шляхи посилення соціального діалогу в умовах війни
Президент Українського союзу промисловців і підприємців, Голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах провів робочу зустріч із новообраним Головою Федерації профспілок України Сергієм Бизовим.
Сторони зосередили увагу на необхідності активізації соціального діалогу в умовах воєнного стану, адже саме ефективна взаємодія між роботодавцями, профспілками та державою є ключовою для збереження та розвитку людського потенціалу країни. У центрі уваги – підвищення соціальних стандартів, створення гідних умов праці та життя, що, зокрема, є потужним стимулом для повернення українських громадян, які через повномасштабну російську агресію вимушено виїхали за кордон.
Особливу увагу було приділено програмам перекваліфікації та професійного навчання для ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю. Такі ініціативи повинні стати основою політики реінтеграції та адаптації цих категорій громадян в економіку країни.
Під час зустрічі також було обговорено Бюджетну декларації Уряду на 2026–2028 роки. Співрозмовники погодилися, що в нинішніх умовах важливо, аби державна фіскальна/фінансова політика сприяла економічному зростанню, соціальній стабільності та підтримці критично важливих галузей промисловості. У цьому контексті ФПУ та ООРУ домовилися працювати спільно над відповідними пропозиціями до Уряду.
Нагадуємо, що між Федерацією профспілок України та Об’єднанням організацій роботодавців України діє Меморандум про співробітництво. Найближчим часом сторони планують провести спільне засідання, присвячене практичній реалізації домовленостей, закладених у цьому документі.
За матеріалами сайту uspp.ua
7 липня 2025 року
Будівельникам – нові стандарти: підписано Галузеву угоду на 2025–2027 роки
Міністерство розвитку громад та територій Україні й Профспілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України підписали Галузеву угоду на 2025-2027 роки. Угода діятиме протягом трьох років – з 2025 до 2027 року – та встановлює нові трудові стандарти для працівників галузі.
Голова Профспілки будівельників України Василь Андреєв зазначив, що Галузева угода включає в себе підвищені гарантії для працівників в будівництві, закладає підвалини гідних умов праці, допоможе вести змістовний діалог про повернення тих громадян, яких війна змусила покинути Україну.
«Будівельна галузь відіграє стратегічно важливу роль у відновленні країни, - сказав віцепрем’єр-міністр з відновлення України - Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. - Тож увага до умов праці будівельників є критично необхідною. Підписання Галузевої угоди - це підтвердження нашої спільної відповідальності перед людьми праці»
За його словами, угода укладена на 2025–2027 роки і є обов’язковою, на її основі мають бути укладені або оновлені колективні договори на будівельних підприємствах та підприємствах з виробництва будівельних матеріалів. Зазначається, що нова Галузева угода передбачає новий гарантований розмір тарифної ставки для працівників – 401% прожиткового мінімуму. «Тобто мінімальна зарплата тепер – 12142 гривні. Попередній рівень був 231%, або 6995 гривень», – уточнив Кулеба на своїй сторінці у Facebook.
За матеріалами сайту profbud.org.ua
7 липня 2025 року
Українська молодь обирає професійне навчання
Дедалі більше підлітків обирають раннє здобуття професії. Вже шостий рік поспіль зростає кількість вступників до закладів професійної освіти. Так, у 2024 році до профтехів і закладів фахової передвищої освіти вступали 230 тис. підлітків, а у довоєнному 2021 році - 210 тис. Про це йдеться у аналітичному огляді Конфедерації роботодавців України.
«В основі такої тенденції - усвідомлений вибір професії та бажання підлітків 13−15 років якомога раніше почати заробляти», — йдеться у ньому.
Аналітики Конфедерації відзначають, що конкретну професію обирають здобувати найбільш рішучі і самостійні підлітки. Так, 46% з них вже у 12 років знають, ким хочуть стати в дорослому віці. 41% школярів вирішили навчатись у професійно-технічних закладах освіти тому, що не захотіли «втрачати два роки в школі», 39% — тому, що хотіли здобути обрану ними професію.
Свій вибір вони обґрунтовують власними інтересами й захопленнями (59%) та здібностями (30%). Ці підлітки вдвічі рідше дослухаються до порад батьків — ті, хто слідує порадам старших, частіше продовжують навчання у 10−11 класах.
Другий тренд — бажання стати економічно незалежними і якомога раніше почати заробляти. Кожен шостий з підлітків, хто хоче цього, вже здобуває професію.
Важливо, що понад 70% підлітків, які стали студентами професійних закладів освіти, задоволені своїм вибором.
І ще один фактор — за рік на 40% зросла кількість підлітків, які хочуть пов’язати своє майбутнє зі Збройними силами.
«Ці дані свідчать, що здебільшого підлітки знають, чого хочуть. Але часто поради батьків і вчителів «допомагають» зробити вибір, який забирає в них сім років на навчання в школі та ВНЗ. У підсумку в 21−22 роки вони опиняються на ринку праці з не завжди актуальним фахом і потребою працювати на позиціях, де вища освіта взагалі не потрібна. Іноді молоді люди взагалі розчаровуються у виборі професії. Підлітки, які почали здобувати професію в 14−15 років, починають працювати в 17−18. Можливостей для реалізації набагато більше. Й вони можуть здобути вищу освіту, коли чітко визначаться з напрямом», — відзначили у Конфедерації роботодавців України.
Тому є шанс, що кадровий дефіцит в Україні у найближчі 3−5 років стане меншим за рахунок збільшення кількості школярів, які обирають професійне навчання.
За матеріалами сайту biz.nv.ua
7 липня 2025 року
Барометр якості життя-2025: українці тримаються завдяки справі
Незважаючи на війну, економічну невизначеність і високий рівень тривоги, українці демонструють помірну стійкість у сприйнятті життя в країні. Третій рік поспіль найвищу оцінку серед усіх сфер отримує задоволеність роботою — як серед бізнес-аудиторії, так і серед широкого населення.
Це демонструють результати нової хвилі дослідження «Барометр якості життя» у 2025 році, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією спільно з дослідницькою компанією Gradus Research. Дослідження охоплює дві аудиторії — загальну по країні та бізнес-аудиторію, представлену співробітниками членських компаній Асоціації.
У 2025 році 65% бізнес-аудиторії задоволені поточним місцем роботи, рівнем самореалізації та дотриманням прав працівників. Цей показник залишається на рівні з 2024 роком. Частка незадоволених є сталою — 10%.
Серед широкої аудиторії рівень задоволеності значно нижчий: лише 31% респондентів позитивно оцінюють свою роботу, тоді як третина висловлює невдоволення.
7 липня 2025 року
4-денний робочий тиждень: чи готова Україна до таких змін?
В Україні можна було б ввести 4-денний робочий тиждень навіть під час війни, дозволивши бізнесу самостійно ухвалювати таке рішення.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Я б у якості експерименту таке підтримав, але точно на період війни це не можна робити обовʼязковим. Роботодавець має разом з трудовим колективом це питання вирішувати. Але зробити це опційно і дати таку можливість, аби роботодавець і працівник змогли домовитися про такий спосіб і режим роботи – я б на таке пішов», – сказав Гетманцев.
Він додав, що цю практику вже запроваджують, або ж активно використовують у кількох країнах Європи: «Це діє вже в Бельгії, Ірландії. І також це питання широко обговорюється в інших країнах».
Напередодні Мінсоцполітики повідомило, що через війну Україна втратила до 40% робочого покоління. Зазначається, що 1,7 млн українців, які працювали до війни на батьківщині, перебувають за кордоном.
«Демографія дуже змінює ринок праці і впливає на нього. 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату», - повідомили в міністерстві.
За матеріалами сайту unian.ua
