26 вересня 2025 року
Сила молоді – в єдності, ініціативності та бажанні змінювати світ навколо себе
Молодіжний рух Профспілки металургів і гірників України завжди мав свої особливості. Його представники, занурені у виробничі справи та засвоєння профспілкових навичок, потрібних для щоденної роботи, мали небагато вільного часу для спілкування та спільних справ. Та в 2014 році, з появою Молодіжної ради ПМГУ, ситуація змінилася.
Взявши старт на першому Молодіжному форумі Профспілки, цей представницький орган профспілкової молоді став осередком багатьох цікавих ініціатив. Він проводив свої засідання на базі підприємств, налагоджуючи контакти з молодими активістами, вивчав та узагальнював найкращі практики молодіжної роботи, вдосконалював профспілкові пропозиції у відповідний розділ колективних договорів, опікувався навчанням молоді та й загалом гуртував навколо себе молодих, енергійних, небайдужих. Навіть під час епідемії ковіду МР примудрялася регулярно зустрічаюсь онлайн, обговорюючи нагальні питання молодіжного профруху!
На жаль, з початком повномасштабної війни діяльність Молодіжки було практично паралізовано. Дехто з її членів виїхав з окупованих територій за кордон, дехто пішов захищати Батьківщину зі зброєю в руках. Щоб не втратити молодіжний орган, Центральна рада ПМГУ ухвалила рішення про його формування на нових засадах: кандидатів до складу делегували профспілкові організації.
Оновлена Молодіжна рада наразі складається з 9 осіб. Троє з них – досвідчені та загартовані попередньою каденцією: Андрій Слюсаренко (ПО ПМГУ «Камет Сталь»), Ярослав Дзядук (ПО ПМГУ Північного ГЗК) та Женя Зейналова (ПО ПМГУ студентів «Дніпровського транспортно-економічного фахового коледжу»). А шестеро – зовсім «новенькі», без сумнівів сповнені енергії та ідей: Владислава Проніна (ПО ПМГУ «Інтерпайп Дніпро»), Андрій Д’яченко (ПО ПМГУ на Запоріжвогнетрив), Анастасія Самчук (ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), Артем Левченко (ПО ПМГУ «Запоріжсталь»), Вікторія Богдан (ПО ПМГУ співробітників Політехнічного фахового коледжу КНУ) та Олександр Туль (ПО ПМГУ Полтавського ГЗК).
Сьогодні вони провели своє перше засідання. До участі в заході, що пройшов в змішаному очно-заочному форматі, запросили голову Профспілки Богдана Оверковського, його першого заступника Валерія Гавриленка, начальника і провідного фахівця відділу внутрішньопрофспілкової роботи апарату ПМГУ Олександра Чубенка і Романа Тарасенка, голову МР попереднього скликання Катерину Гордєєву (представницю ПО ПМГУ МК «Азовсталь») та лідерку Молодіжної організації ФПУ Іванну Храпко.
На порядку денному було, насамперед, знайомство та спілкування, обговорення планів та перспектив. Крім того, на засіданні вирішили низку організаційних питань. Зокрема, обрали голову МР – непросту роль довірили Жені Зейналовій, його заступника – ним став Олександр Туль, та секретаря – Анастасія Самчук.
Нова очільниця Молодіжної ради ПМГУ зазначила: «Для мене це обрання – велика честь і відповідальність. Я вірю, що сила молоді полягає в єдності, ініціативності та бажанні змінювати світ навколо себе. Разом ми зможемо втілити нові ідеї, створити простір для розвитку й довести, що профспілкова молодь – справжній рушій прогресу».
26 вересня 2025 року
Генеральні секретарі IndustriALL Europe Джудіт Кіртон-Дарлінг та IndustriALL Global Union Атле Хойє звернулися з офіційним листом до Міжнародної організації праці (МОП) із проханням терміново втрутитись у процес розгляду законопроєкту №10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» в Україні.
У документі зазначено, що ухвалення цього законопроєкту у нинішній редакції може призвести до різкого звуження прав працівників, порушення Конституції України, міжнародних зобов’язань та стандартів ЄС. Лідери глобальної і європейської профспілкових організацій наголосили, що безпека та здоров’я на роботі визнані фундаментальним правом людини, а отже, держава зобов’язана гарантувати їх на найвищому рівні.
Серед головних загроз, на які вказують у листі:
• скасування чинного Закону України «Про охорону праці», розробленого за участі МОП та ЄС, що призведе до правової невизначеності та відсутності дієвої системи регулювання;
• ліквідація низки обов’язкових гарантій: скороченого робочого часу, додаткових відпусток, пільгових пенсій, підвищеної оплати, профілактичного харчування й санітарних перерв;
• фактичне зняття з роботодавців повної відповідальності за безпечні умови праці, хоча майже третина працівників в Україні зайняті у шкідливих умовах;
• скасування у Кодексі законів про працю ключових норм для вагітних жінок, матерів із малими дітьми та неповнолітніх, що суперечить міжнародним стандартам;
• обмеження прав профспілок через 25-відсотковий бар’єр репрезентативності та ігнорування позиції Спільного представницького органу профспілок.
У своєму зверненні керівники IndustriALL Europe та IndustriALL Global наголосили, що йдеться не лише про профспілкову вимогу, а про конституційний обов’язок держави та європейський стандарт.
ПМГУ давно і послідовно працює над цією темою. Центральна рада Профспілки та Технічна інспекція праці підготували низку ґрунтовних пропозицій і поправок, брали участь у консультаціях, активно комунікували з народними депутатами, урядовцями та громадськістю. Проте значна частина цих пропозицій була проігнорована під час підготовки законопроєкту.
Представники IndustriAll Europe повідомили також, що звернення буде направлено низці високопосадовців Європейського Союзу, аби надати проблемі ширшого міжнародного розголосу й привернути увагу до потенційного відкату у сфері захисту працівників в Україні.
Цей прояв солідарності підтверджує: ПМГУ не самотня у боротьбі за права людини праці. Міжнародна профспілкова спільнота готова підтримати українських металургів і гірників, аби гарантувати дотримання міжнародних трудових норм та збереження життя й здоров’я працівників.
26 вересня 2025 року
Україна піднялася у рейтингу економічної свободи
За даними щорічного рейтингу Economic Freedom of the World 2025 від Fraser Institute, Україна посіла 143-тє місце серед 165 країн та територій.
При цьому рейтинг відображає дані за 2023 рік, коли Україна вже жила в умовах повномасштабної війни. Автори відзначають, що військові конфлікти традиційно супроводжуються зниженням рівня економічної свободи.
Нагадаємо, що у рейтингу, опублікованому у 2024 році Україна була трохи нижче — на 150-й позиції.
Основні показники
Економічна свобода оцінюється за п’ятьма напрямами: розмір уряду, верховенство права та захист власності, доступ до надійних грошей, свобода міжнародної торгівлі та регулювання бізнесу й ринку праці.
У 2023 році Україна показала таку динаміку серед показників рейтингу:
- розмір уряду: зниження з 5,83 до 5,80 (128-ме місце);
- правова система та права власності: зниження з 4,58 до 4,57 (108-ме місце);
- доступ до надійних грошей: зростання з 4,68 до 5,26 (143-тє місце);
- свобода міжнародної торгівлі: зниження з 6,05 до 5,99 (132-ге місце);
- регулювання бізнесу та ринку праці: зниження з 4,67 до 4,58 (150-те місце).
Автори дослідження наголошують, що повномасштабна війна обмежує економічні можливості та посилює централізацію економіки.
«Впевнено можна сказати, що війна шкодить економічній свободі», — йдеться у звіті.
За їх словами, мілітаризовані конфлікти йдуть поруч із низьким рівнем економічної свободи. Централізовані економічні моделі частіше схильні до ведення війни проти сусідів.
Перше місце у світі за рівнем економічної свободи зберіг Гонконг, далі йдуть Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія та США. Найгірші показники зафіксовані у Венесуели, Зімбабве, Судану, Алжиру, Ірану та М’янми.
Україна піднялася у рейтингу економічної свободи
Загалом середній рівень економічної свободи у світі знижується вже четвертий рік поспіль після піку 2019 року.
Нагадаємо, у 2020 році Україна посідала 131-е місце в рейтингу Economic Freedom of the World. А в рейтингу економічної свободи фонду Heritage Україна була на 134 місці з можливих 180.
За матеріалами сайту news.finance.ua
26 вересня 2025 року
Суха Балка ввела новий блок із запасами 124 тис. т руди
Рудник «Суха Балка» (Кривий Ріг)на шахті «Ювілейна» підготувала до видобутку залізної руди два нові блоки.
Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel, на початку вересня здали в експлуатацію блок 34-40 з покладу «Головний» на горизонті -1420 м. Запас сировини в ньому становить 124,7 тис. тонн із середнім вмістом заліза 60,15%. Цих обсягів вистачить на три місяці роботи.
«Блок зданий за графіком, підготовчі роботи виконанні якісно з дотриманням технологічних норм», – зазначив головний інженер шахти «Ювілейна» Микола Пунтус.
Наступним виробничим завданням для гірників «Ювілейної» стала підготовка виробничої одиниці 65-69 з покладу «Шурфа» на горизонті -1340 м із запасами рудної сировини 34 тис. тонн. Середній вміст заліза в масиві становить 59,29%. Підготовчі роботи організовано за допомогою самохідної техніки.
Новий блок планується ввести в експлуатацію до кінця вересня.
За матеріалами сайту minprom.ua
Дякуємо всім, хто долучився, завдання 7 закрито.
Правильні відповіді – дивіться на фото
І стежте за оновленнями, не пропустіть завдання №8!
25 вересня 2025 року
В Україні прискорилася промислова інфляція
В Україні ціни виробників промислової продукції у річному вимірі зросли у серпні на 7,3% проти 4,7% – у липні. Про це повідомила Державна служба статистики.
Зазначається, що у серпні індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з липнем склав 4,7%. Місяць тому цей показник дорівнював 0,7%.
Основним чинником зростання цін у серпні стала сфера постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, де інфляція сягнула 9,4% до липня.
Тенденцію до зростання має і річний показник промислової інфляції – минулого місяця він становив 7,3%, тоді як у липні був 4,7%.
Зростання цін зумовило виробництво харчових продуктів, де індекс збільшився на 19,5%, зокрема у м’ясопереробці – на 23,4%.
За матеріалами сайту minprom.ua
25 вересня 2025 року
Мінімальна зарплата-2026. Якою вона буде з податками і «чистими»?
Кабінет міністрів представив державний бюджет на 2026 рік. На даний момент проект ще не прийнятий Верховною Радою, але якщо він набуде чинності, то ми отримаємо такі розміри виплат у 2026 році - 8647 гривень на місяць, 52 гривні на годину.
Як видно із запропонованих чисел, мінімальна зарплата в Україні 2026 року не сильно відрізнятиметься від нинішньої - зростання становитиме всього 8,6%, що лише покриває інфляційні втрати. Для українців, які отримують мінімалку, таке зростання буде незначним. Майбутня мінімальна зарплата в Україні з вирахуванням податків становитиме приблизно 6658 гривень.
Дещо інші числа містить Бюджетна декларація на 2026-2028 роки, запропонована колишнім прем'єр-міністром Денисом Шмигалем. Вона пропонує встановити такі суми виплат:
- у 2025 році - 8688 гривень;
- у 2027 - 9374 гривень;
- у 2028 - 10059 гривень.
Важливо пам'ятати, що прогноз на три роки є дуже приблизним, адже неможливо передбачити, як військові дії в майбутньому вплинуть на економіку.
Хоча підвищення здається незначним, відрахування з підвищеної мінімалки для бюджету помітно зростуть.
Однак для населення ця зміна навряд чи щось змінить. Купівельна спроможність людей не зросте, адже ціни теж піднімуться.
За матеріалами сайту unian.ua
25 вересня 2025 року
Приховане безробіття в Європі: які країни зазнають найбільшого дефіциту робочої сили?
Офіційна статистика з безробіття охоплює лише частину людей, які не мають постійної зайнятості. У багатьох країнах Європи трудовий потенціал використовується не повною мірою.
За даними Euronews, протягом останніх 30 років у країнах ЄС з'явилося близько 30 мільйонів нових робочих місць, притому, що з 2009 року чисельність працездатного населення скоротилася майже на 10 млн осіб.
Згідно з Євростатом, у II кварталі 2025 року в країнах Євросоюзу було зареєстровано 13,3 млн безробітних у віці від 15 до 74 років. Проте з урахуванням так званого «прихованого безробіття» реальна кількість людей, які не залучені до трудової діяльності, перевищує 26 млн. осіб.
Читати повністю
25 вересня 2025 року
Цей звіт має безпосереднє відношення до України, оскільки описує ті самі дилеми, з якими стикається і наша країна у процесі реформування ринку праці та наближення трудового законодавства до стандартів ЄС.
Автор - Afzal Rahman, (TUC), Британський Конгрес тред-юніонів (The Trades Union Congress, TUC) – профспілковий центр Великобританії.
25 вересня 2025 року
Профспілки NASA: заборонені, але нескорені
У США розгорівся скандал навколо рішення президента Дональда Трампа, який наприкінці серпня 2025 року підписав указ про заборону колективних переговорів у низці державних установ, зокрема в NASA. Це фактично позбавило працівників космічного агентства права відстоювати свої інтереси у питаннях умов праці, безпеки та захисту від незаконних звільнень.
Першими удар відчули члени профспілки Goddard Engineers, Scientists and Technicians Association, яка понад 40 років представляла працівників Центру космічних польотів імені Ґоддарда у Меріленді. 17 вересня їх виселили з офісу на території центру, і тепер майже 1700 членів організації змушені працювати «в підпіллі» — переносити діяльність у приватні приміщення та переходити на особисті електронні адреси.
Адміністрація NASA оперативно заблокувала роботу профспілок у внутрішніх системах, припинила відрахування внесків із зарплат та навіть видалила сторінку про профспілки з офіційного сайту. У відповідь місцеві осередки організовують альтернативні канали збору внесків і комунікації, намагаючись продовжувати захист працівників.
Національні профспілки IFPTE та Американська федерація державних службовців заявили, що оскаржуватимуть указ у судах, у Конгресі та «на місцях». Президент IFPTE Метт Бігґс наголосив: знищення колективного захисту відкриває шлях до масових скорочень і небезпечних змін умов праці.
Демократи у Конгресі вже зареєстрували законопроєкти для відновлення права на переговори. Сенатор Кріс ван Голлен назвав указ «ескалацією безперервних нападок на відданих і патріотичних працівників державного сектору». Конгресмен Сухас Субраманьям узяв участь у протесті «NASA Needs Help» біля штаб-квартири агентства.
Попри тиск, профспілки NASA заявляють, що продовжать діяльність у будь-якому форматі, адже без них працівники залишаться сам на сам із жорсткою політикою адміністрації та ризиком скорочень, які уряд планує в рамках нового бюджету.
За матеріалами сайту bloomberg.com
