#ПрофспілкаЦеМи #ПМГУ_35
Життя Олени Тараненко тісно пов’язане з гірничо-металургійною галуззю та Профспілкою. Майже чверть століття вона пропрацювала на Нікопольському заводі феросплавів і близько десятиліття виконувала обов’язки профгрупорга. Три з половиною роки тому вона, провідний інженер з нагляду за будівництвом та ремонту будівель і споруд, прийшла на Нікопольський завод технологічного оснащення. А півтора роки тому взяла на себе ще одну непросту місію – очолила первинну організацію ПМГУ.
На питання, як наважилася на такий серйозний крок, Олена відповідає: «Війна підштовхнула».
Справа в тому, що коли Сергій Лук’янов, тодішній голова первинної організації, пішов на фронт, профспілкове життя на заводі нібито завмерло. А попереду – літо, необхідність організації дитячого оздоровлення, та й соціальні потреби колективу нікуди не поділися. Саме тоді Олена прийняла рішення взяти на себе відповідальність.
«Я мала це зробити саме у цей складний час, – ділиться вона. – Коли Сергій повернеться з війни, впевнена, люди знову довірять йому керівництво. А я готова допомагати і підтримувати його».
Найважче в цій роботі, зізнається профлідерка, – пояснити людям, навіщо потрібна Профспілка. «Багато хто вважає, що й без неї можна обійтися. А я нагадую: так само казали й про війну – що вона неможлива. Але вона прийшла. І якщо не буде Профспілки – ніхто не захищатиме наших трудових прав».
Мрія Олени – зробити колективний договір реальним, дієвим інструментом, зрозумілим і корисним кожному працівникові. «Люди мають знати, що цей документ – не формальність, а механізм вирішення наших питань. І що членство у Профспілці дає переваги, яких не мають ті, хто стоїть осторонь».
Попри складні обставини прифронтового міста, Олена продовжує роботу над цим завданням. Вона переконана, що у колдоговорі мають бути чітко прописані додаткові соціальні гарантії саме для членів ПМГУ, адже лише тоді люди відчують цінність свого членства.
«Так, профспілкова діяльність забирає багато часу і сил, – говорить вона. – Але без цього не буде результату. Успіх можливий тільки тоді, коли кожен працівник зрозуміє суть і важливість Профспілки та буде свідомо її підтримувати».
Профспілкова робота, додає Олена Петрівна, дає відчуття єдності: «Я бачу, що після останнього З’їзду діяльність ПМГУ оживає. Хочу, щоб наша Профспілка була реальною силою. Після Перемоги ми відбудовуватимемо Україну – і в цьому процесі профспілки мають відігравати значну роль, бути поруч з людьми».
24 вересня 2025 року
Жіночий сектор профспілкової роботи
Вчора в онлайн-форматі відбулася чергова зустріч жінок – представниць профспілок, що працюють у гірничодобувній промисловості, членських організацій Глобального союзу IndustriALL. До обговорення порядку денного заходу серед учасниць з понад десятка країн світу долучилися і представниці нашої Профспілки: начальниця інформаційного центру ПМГУ Варвара Смірнова і заступниця голови ПО ПМГУ Марганецького ГЗК Олена Волкова.
Головними модераторами зустрічі виступили директор сектору гірничодобувної промисловості, діамантів, дорогоцінних каменів, ювелірного виробництва та відповідальний за охорону праці в IndustriALL Глен Мпуфане і директор з гендерних питань та питань економічної рівності працівників IndustriALL Армель Себі.
Вони презентували підсумки кількох досліджень стосовно різниці в оплаті праці чоловіків і жінок, впровадження гендерно орієнтованих норм безпеки робочих місць різними компаніями, перешкод для розвитку жіночого профспілкового лідерства, розповіли про реалізацію менторської програми підтримки молодих лідерок у південноафриканському регіоні.
Традиційно в межах зустрічі порушувалися теми гендерної рівності, недискримінації та інклюзивності, репрезентації жінок на різних рівнях управління – як на підприємствах галузі, так і у профспілках, доступності для жінок навчання та перекваліфікації, в тому числі в межах «зеленого переходу», проблеми сексуалізованого насильства, прихованої праці жінок тощо.
Дехто з учасниць скористався можливістю поділитися інформацією про жіночий сектор роботи своїх профспілок та власним досвідом. Дуже цікавою була доповідь представниці Профспілки гірників та енергетиків Австралії Джекі Вудс. Виявляється, у цій цивілізованій країні досі нерідко трапляються випадки гендерно зумовленого насильства на робочих місцях, існує сумнозвісна «скляна стеля» для кар’єрного зростання, і навіть в процесі підвищення кваліфікації, яким опікується профспілка, роботодавці все ще спрямовують жінок до здобуття менш оплачуваних професій.
А виступи профспілкових лідерок з деяких країн Африки, зокрема з Намібії та Танзанії, спонукали мешканок європейського континенту переглянути ставлення до власних труднощів. Адже прецеденти, коли жінок на золотодобувних підприємствах змушують працювати оголеними, щоб виключити можливість крадіжок, або практика видавання працівницям чоловічого робочого одягу та взуття не по розміру, що спричиняє безліч незручностей та підвищує вірогідність травмування, нам здаються повним нонсенсом.
Як зазначила одна з координаторок зустрічі, менеджер з подій IndustriALL Марія Лусія Суарез, всі дані та проблеми, що озвучуються під час заходів такого формату, систематизуються та будуть винесені на розгляд засідання жіночого комітету Глобального союзу, яке відбудеться напередодні IV Конгресу IndustriALL (проходитиме напочатку листопада у Сіднеї, Австралія).
24 вересня 2025 року
«ДНІПРОМЕТИЗ ТАС»: всі норми колдоговору виконані
Вчора на «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» підбили підсумки виконання колективного договору за І півріччя 2025 року. У присвяченій цьому питанню конференції взяли участь представники трудового колективу, адміністрації та профспілкового комітету ПО ПМГУ підприємства.
Першим перед присутніми виступив генеральний директор заводу Олександр Якушев. Він наголосив, що попри всі виклики сьогодення – зниження попиту, зростання цін на сировину, одні з найвищих тарифів на електроенергію та газ у Європі, воєнний стан – «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» зберігає лідерські позиції на ринку металевих виробів.
Секрет його успіху – висока якість та широкий асортимент продукції, яку виробляє на модернізованому обладнанні згуртована команда висококваліфікованих працівників. Завдяки такій синергії підприємство має змогу розвиватися, впроваджувати екологічні рішення (серед них – встановлення нової лінії окалиноламання), робити акцент на покращенні умов праці та безпеки виробничих процесів, а також послідовно підвищувати заробітну плату.
Серед проблем керівник назвав брак кадрів, зокрема – нестачу волочильників, і нагадав учасникам конференції про програму «Приведи друга», яка передбачає премію за рекомендацію працівника – наразі її розмір подвоєно.
Голова первинної організації ПМГУ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» Ніна Голенко, у свою чергу, відзначила, що всі норми колективного договору у звітному періоді виконані. Для спілчан це означає зростання середньої зарплати, безкоштовне харчування, оздоровлення дітей та дорослих у санаторіях, можливість брати участь у культурних заходах для працівників та їхніх сімей, підтримку чорнобильців та інші соціальні переваги.
У фіналі своєї промови, із величезною вдячністю всім тим, хто наразі боронить Батьківщину зі зброєю в руках, профлідерка підкреслила важливість ініціатив, орієнтованих на потреби наших захисників: це матеріальна допомога ЗСУ, участь у проєкті «Крила» зі збору кришечок для закупівлі спорядження. Конференцію завершили вшануванням пам’яті загиблих у війні хвилиною мовчання.
24 вересня 2025 року
Україна у світовому виробництві чавуну залишається на 13 позиції
За даними Worldsteel, у січні-серпні 2025 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 931,04 млн т чавуну, з яких 846,60 млн т доменним способом і 84,44 млн т методом прямого відновлення. Це на 1,02% нижче за показник січня-серпня 2024 р. (940,66 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-серпні 2025 р. виплавили 579,07 млн т чавуну, що на 1,1% нижче показника січня-серпня 2024 р. (585,51 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві у січні-серпні 2025 р. становить 62,2%.
Україна (5,11 млн т або 107,95% відносно січня-серпня 2024 р.) залишається на 13 позиції серед 40 країн-виробників чавуну.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
24 вересня 2025 року
Українська сталь утримує позиції у світовому рейтингу
Світова виплавка сталі у січні-серпні 2025 р. становить 1230,64 млн т, що на 1,69% нижче показника січня-серпня 2024 р. (1251,82 млн т).
Лідером тут є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 671,81 млн т, що на 2,8% нижче показника січня-серпня 2024 р. (691,16 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 54,6%.
Україна (4,91 млн т або 93,15% відносно січня-серпня 2024 р.) залишається на 22 позиції серед 71 країни-виробника сталі.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
Дякуємо всім, хто долучився, завдання 6 закрито.
Правильні відповіді – на фото
Стежте за оновленнями, вже незабаром завдання №7!
23 вересня 2025 року
Енергоємним підприємствам ГМК пропонується самостійно вирішувати питання своєї життєздатності
Федерація профспілок України отримала відповідь Міністерства енергетики на звернення, направлене на прохання Профспілки металургів і гірників України у зв’язку з критичною ситуацією на Запорізькому заводі феросплавів та в усій феросплавній галузі.
Причина звернення полягала у надвисокій вартості електроенергії, яка є основною складовою собівартості продукції на енергоємних підприємствах. Через це виробництво стає нерентабельним, зростає ризик зупинки виробничих потужностей, втрати робочих місць і скорочення фонду оплати праці.
У листі Міненерго зазначено, що відомство не має повноважень самостійно встановлювати пільгові тарифи для промисловості. Тарифи для непобутових споживачів формуються на ринкових засадах, а будь-які спеціальні механізми можливі лише за рішенням Кабінету Міністрів із визначенням джерел компенсації. У державному бюджеті на 2025 рік таких видатків не передбачено.
Міністерство також вказало на інші можливі інструменти: укладання прямих договорів із постачальниками, використання імпортної електроенергії або інвестиції у власну генерацію.
Фактично Міненерго пропонує енергоємним підприємствам ГМК самостійно вирішувати питання своєї життєздатності.
ФПУ і ПМГУ наполягають, що збереження виробництва і робочих місць у феросплавній галузі є питанням не лише економічним, а й соціальним. Зупинка стратегічних підприємств означатиме втрату тисяч робочих місць, падіння доходів бюджетів і послаблення економічної безпеки держави.
23 вересня 2025 року
Набрав чинності новий Закон України «Про професійну освіту»
На сайті Верховної Ради України опубліковано Закон України «Про професійну освіту», розроблення якого було одним з ключових індикаторів Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу. До розроблення активно долучилися представники профспілок в якості членів робочої групи з доопрацювання законопроєкту до другого читання.
Вони зазначають, що новий закон дозволить підняти престиж професійної освіти та враховувати виклики ринку праці зумовлені трансформаціями, пов’язаними з війною, посиленням впливу діджитал технологій, тощо.
Основними новелами Закону є:
- справедливі правила функціонування закладів професійної освіти;
- розширення інституційної спроможності таких освітніх закладів у наданні формальної та неформальної професійної освіти;
- регулювання відносин закладів професійної освіти, бізнесу, держави для розвитку кваліфікованих спеціалістів.
- звільнення від обов’язкових загальноосвітніх предметів і можливість формувати коротші програми підготовки;
- нова система оцінювання у незалежних кваліфікаційних центрах із використанням ваучерів;
- створення наглядових рад із представників роботодавців для узгодження програм із потребами ринку праці;
- функціонування центрів професійної досконалості як регіональних хабів підготовки кадрів, співпраці з бізнесом та залучення інвестицій.
Читати повністю
23 вересня 2025 року
Кроки, які допоможуть визначити реальний прожитковий мінімум
Прожитковий мінімум в Україні повинен базуватися на реальних показниках, а не на застарілих чи умовних розрахунках.
Про це повідомив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами депутата, закладені в держбюджеті цифри не можна вважати прожитковим мінімумом, на який реально можна вижити. Він наголосив, що потрібна відверта розмова з суспільством та конкретні кроки.
Гетманцев виділив кілька першочергових завдань:
- визначити реалістичний розмір прожиткового мінімуму та оновити споживчий кошик відповідно до сучасних цін і потреб;
- відв’язати цей показник від зарплат суддів, прокурорів, митників та інших категорій;
- запропонувати громадянам чітку «дорожню карту» із поступового підвищення прожиткового мінімуму;
- скасувати оподаткування прожиткового мінімуму для громадян, які отримують мінімальні виплати.
23 вересня 2025 року
Зростання реального ВВП України сповільнилося – Держстат
Зростання реального ВВП впродовж кварталу сповільнилося на 0,1%.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в другому кварталі 2025 року зріс на 0,8% проти аналогічного кварталу роком раніше. Про це повідомляє пресслужба Державної служби статистики.
Порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактору, реальний ВВП збільшився на 0,2%.
За даними пресслужби, ріст ВВП у першому кварталі склав 0,9%. У січні-березні 2025 року економіка України уникла рецесії й повернулася до мінімального зростання після падіння на 0,1% в останньому кварталі 2024-го.
Україна може зробити прорив і мати номінальний ВВП в 1 трлн дол. до 2040 року, тобто в п’ять разів більший за поточний показник. Жодних рожевих окулярів. Жодного мрійництва. Лише економічне моделювання й твереза оцінка потенціалу, сценаріїв, можливостей і наших унікальних позицій. Про це читайте в статті "Шлях до ВВП у трильйон доларів. Як Україні розкрити свій потенціал".
За матеріалами сайту zn.ua
