4 лютого 2026 року
Президія Центральної ради ПМГУ розглянула актуальні питання фінансової та організаційної діяльності
4 лютого у Дніпрі відбулося засідання Президії Центральної ради ПМГУ, яке пройшло у робочому, конструктивному форматі. Засідання вів голова Профспілки металургів і гірників України Богдан Оверковський.
Першим питанням порядку денного стало обговорення фінансової підтримки для посилення стійкості організацій Профспілки. З доповіддю виступив Богдан Оверковський, окресливши підходи до зміцнення профспілкових структур в умовах сучасних викликів.
Далі члени Президії розглянули зведений статистичний звіт про профспілкове членство в ПМГУ за підсумками 2025 року. Інформацію представив начальник відділу внутрішньопрофспілкової роботи Олександр Чубенко, зосередивши увагу на ключових показниках та тенденціях розвитку організації.
Також було розглянуто низку організаційних питань, важливих для діяльності й розвитку Профспілки.
За результатами обговорення всіх тем зустрічі ухвалено відповідні рішення.
4 лютого 2026 року
Солідарність Європи: ФПУ та ЄКП координують підтримку українців в умовах енергетичного терору
3 лютого Федерація профспілок України взяла участь у масштабній онлайн-зустрічі Європейської конфедерації профспілок (ЄКП). Головна мета — координація зусиль для підтримки українських працівників та профспілкового руху в умовах четвертого року повномасштабної війни та аномальних морозів.
Голова ФПУ Сергій Бизов та заступник Голови Василь Андреєв долучилися до обговорення під час робочого візиту до Бердичева, де вони проводять зустрічі з профспілковим. Також у нараді взяв участь заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий, на онлайн-включенні приєднався заступник Голови ФПУ Ігор Москаленко, та профільні фахівці Федерації.
Європейські колеги висловили непохитну солідарність з Україною та підкреслили готовність коригувати плани допомоги відповідно до актуальних потреб, спричинених критично низькими температурами.
Голова ФПУ Сергій Бизов подякував ЄКП за постійну підтримку та поінформував про готовність профспілок до надзвичайних ситуацій.
Читати повністю
4 лютого 2026 року
IndustriAll Europe: дерегулювання прав працівників не врятує європейську промисловість
Промислова база Європи — від хімічної галузі до металургії та автомобілебудування - перебуває під безпрецедентним тиском. Скорочення виробництва і закриття підприємств стали наслідком високих цін на енергоносії, слабкого попиту та недобросовісної міжнародної конкуренції. Про це йдеться у спільній позиції генерального секретаря Європейської профспілки industriAll Джудит Киртон-Дарлинг та заступниці генерального секретаря industriAll Europe Ізабель Бартес.
Авторки наголошують: спроби окремих роботодавців і політичних кіл перекласти відповідальність за кризу на трудові права є хибними та небезпечними. Під гаслом «спрощення» пропонується згортання законодавства щодо прозорості оплати праці, прав на інформацію і консультації, захисту працівників із нестабільною зайнятістю та стажерів. На переконання профспілок, така дерегуляція не вирішує жодної з реальних проблем промисловості й лише поглиблює кризу.
IndustriAll Europe підкреслює: жоден завод не закривається через наявність соціальних гарантій. Навпаки, саме вони забезпечують стабільність, розвиток навичок, інноваційність і довіру в колективах. Ослаблення прав працівників знижує продуктивність, підриває соціальний діалог і створює загрози для демократії.
Профспілка закликає європейських лідерів, які зберуться 12 лютого на неформальний саміт з питань конкурентоспроможності, відмовитися від дерегуляційних підходів і зосередитися на реальних рішеннях. Серед пріоритетів — стратегічні інвестиції в чисту та доступну енергію, підтримка внутрішнього попиту, захист від демпінгу, розвиток соціального діалогу та гідних робочих місць.
Європа стане конкурентоспроможною не через «гонку на виживання», а завдяки інвестиціям у людей, технології та високі соціальні стандарти, переконані в industriAll Europe.
За матеріалами сайту socialeurope.eu
4 лютого 2026 року
Уряд розраховує вивести з «тіні» 300 тис. працівників, це принесе економіці 43 млрд грн на рік - Мінекономіки
Одним із ключових завдань реформи ринку праці, яка має стартувати після ухвалення нового Трудового кодексу України, є працевлаштування щонайменше 2 млн українців до 2030 року.
Про це повідомила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак.
За її словами, уже на першому етапі реформи планується вивести із «сірої» зони та додатково залучити до ринку праці щонайменше 300 тис. осіб. Очікуваний економічний ефект від цього кроку становитиме близько 43 млрд грн на рік.
«Це найскромніші оцінки у випадку, якщо ми досягнемо мінімального KPI. Наша мета — до 2030 року залучити на ринок праці щонайменше 2 мільйони людей з-поміж тих, хто зараз з різних причин не працює (передусім через те, що для цього не створено належних умов)», — додала посадовиця.
Сприяти досягненню цих показників має запровадження гнучких форм зайнятості, передбачених проєктом нового Трудового кодексу. Основними інструментами стануть розширення видів трудових договорів і можливостей їх укладання між працівниками та роботодавцями.
4 лютого 2026 року
IndustriALL та industriAll Europe закликають МОП та ЄС вплинути на процес реформування трудового законодавства в Україні
Глобальний союз IndustriALL та його європейський осередок industriAll Europe звернулися до Міжнародної організації праці та Європейського Союзу, порушивши питання нагальної необхідності залучення обох інституцій до процесу реформування трудового законодавства в Україні.
Зокрема, у листах зазначено: «Наші членські організації в Україні глибоко занепокоєні послабленням фундаментальних прав працівників, а також способом та швидкістю, з якими подано до Парламенту проєкт нового Трудового кодексу України».
Під час опрацювання проєкту було враховано менше половини рекомендацій МОП. Процес його узгодження відбувався з порушеннями. Попри заяву Прем’єр-міністра України, що документ нібито обговорений із соціальними партнерами та погоджений із профспілками, це не відповідає дійсності.
Відтак, міжнародні профоб’єднання закликали Генерального директора МОП Гілберта Ф. Хунбо та Президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн терміново втрутитись в ситуацію з метою спонукати Уряд України привести як процес, так і зміст реформування трудового законодавства у повну відповідність до міжнародних трудових стандартів та забезпечити дотримання принципів соціального діалогу.
3 лютого 2026 року
Женя Зейналова: «Не бійтеся робити крок уперед»
Молодіжна рада Профспілки – особливий орган, покликаний представляти інтереси молодих спілчан на всіх рівнях – існує вже більше 10 років. Створений у пориві натхнення учасниками першого Молодіжного форуму ПМГУ, він завжди був носієм новацій і креативу, щось пропонував, вимагав, просував…
На жаль, з початком повномасштабного вторгнення його активність значною мірою впала. Мобілізаційні процеси, виїзд за кордон, відтік кадрів з галузі – Профспілка втратила багато молоді, зокрема і частину членів Молодіжної ради. Тож було прийнято рішення її «перезібрать».
До нового складу МР увійшли 9 молодих лідерів – представників різних організацій Профспілки з усіх куточків України. Головою було обрано очільницю ПО ПМГУ студентів Дніпровського фахового транспортно-економічного коледжу Женю Зейналову, адже вона поєднує у собі юнацьку енергійність і цілком дорослий досвід.
– Женю, питання з підступом: що складніше очолювати – студентську первинну організацію чи Молодіжну раду ПМГУ? І чому?
– Непросте питання! Обидві ролі складні, але по-різному. У студентській первинній організації ти працюєш із дуже конкретною аудиторією: бачиш студентів щодня, швидко отримуєш зворотний зв’язок, оперативно реагуєш на їхні потреби.
Молодіжна рада ПМГУ – це інший масштаб відповідальності. Тут об’єднана молодь різних підприємств, різних регіонів, різного життєвого досвіду. І потрібно не просто організовувати її спільну роботу, а й сформувати єдине бачення, навчитися разом працювати на перспективу.
Тому, якщо коротко: студентську організацію складніше тримати в щоденному ритмі, а Молодіжну раду – стратегічно.
– З рестарту МР минув певний час. Ви вже встигли ближче познайомитися, поспілкуватися з членами ради? Які вони?
– Встигли і познайомитись, і поспілкуватись. Обговорили гострі теми сьогодення, беручи участь у заняттях навчального експрес-курсу під модерацією фахівців апарату ПМГУ. Поділилися своїм баченням майбутнього під час обговорення Програми з підтримки молодих членів Профспілки металургів і гірників України та мотивації залучення молоді до ПМГУ на 2025-2030 роки.
На жаль, всі зустрічі поки що відбувалися виключно у віддаленому форматі. Втім, маю надію, що то лише початок, і врешті ми працюватимемо разом не тільки онлайн, а й офлайн.
Оновлений склад ради – активна та вмотивована молодь, об’єднана спільними цінностями та бажанням розвивати Профспілку. Частина нових членів МР – лише на старті свого профспілкового шляху, але саме це поєднується зі щирою зацікавленістю та готовністю вчитися. Вірю, що з часом наша команда виросте у справжніх профспілкових лідерів, адже сьогодні ми всі перебуваємо у процесі розвитку молодіжного лідерства.
– Які завдання ставить перед собою Молодіжна рада нового скликання? Що, на Вашу думку, потрібно, щоб успішно їх вирішити?
– Насамперед, ми хочемо, щоб Профспілка була зрозумілою, відкритою та корисною для молоді. Для нас важливо не лише залучати молодих людей до активностей, а й показувати, що профспілкове членство – запорука реальної підтримки, захисту прав і можливостей для розвитку.
Саме тому було ухвалено вже згадану Програму. Затверджена Центральною радою, вона визначає ключові напрями молодіжної роботи на найближчий час. Серед них – навчання й особистісний розвиток молоді, участь у процесах ухвалення рішень, посилення ролі МР та реалізація принципів рівних прав і можливостей, застосування сучасних комунікацій.
Молодіжна рада дуже зацікавлена в тому, щоб молодь бачила наші результати, довіряла нам і мала мотивацію свідомо вступати до Профспілки. На мою думку, успішна реалізація цих завдань можлива за умови командної роботи, постійного діалогу з молоддю та готовності до розвитку і змін.
– Ваші побажання профспілковій молоді.
– Я щиро бажаю кожному молодому профспілковцю не боятися робити крок уперед і брати на себе відповідальність. Вірте у свої ідеї, у власні сили і в те, що разом ми можемо більше. Профспілка – це не про папери чи посади, це про людей, які підтримують одне одного й діють спільно. Навчайтеся, долучайтеся, пробуйте себе в нових ролях. Саме так формується впевненість і народжуються справжні профспілкові лідери.
3 лютого 2026 року
Людина праці - в центрі уваги: ФПУ обрала основу Стратегії діяльності на 2026-2031 роки
2 лютого під головуванням заступника Голови ФПУ Ігоря Москаленка відбулося засідання Робочої групи з підготовки проєкту Стратегії діяльності ФПУ на 2026-2031 роки. У засіданні взяли участь заступники Голови ФПУ Євген Драп’ятий та Надія Корінна, лідери всеукраїнських профспілок, облпрофрад та фахівці апарату.
Під час засідання було розглянуто запропоновані Стратегії Сергія Бизова, голови Робочої групи, Голови ФПУ, Василя Шилова, керівника департаменту міжнародних зв’язків ФПУ, Ірини Орловської, керівника управління соціального діалогу та колективно-договірного регулювання ФПУ, Наталії Землянської, голови Всеукраїнської профспілки виробничників та підприємців.
Сергій Бизов, презентуючи своє бачення Стратегії, наголосив на фундаментальному принципі: основою всіх задач та цілей організації має бути людина праці. Більшістю головів цей варіант було взято за основу майбутньої Стратегії.
Основним слоганом Стратегії попередньо визначено запропонований Іриною Орловською «Три Д: Дія, Діалог, Довіра». Основний меседж Стратегії - без людини жодний капітал не може бути реалізований. Головна увага вітчизняним кадрам, вітчизняному трудовому потенціалу.
Спільна позиція учасників підтвердила: оновлена Стратегія стане живим інструментом, що поєднає науковий підхід, сучасні цифрові технології та непохитний захист прав людини праці.
3 лютого 2026 року
Україна може стати стратегічним індустріальним партнером ЄС - CBS News
Україна має потенціал стати важливим індустріальним партнером Європейського Союзу завдяки поєднанню потужної ресурсної бази, вигідного географічного розташування та досвіду роботи промисловості в умовах повномасштабної війни. Про це йдеться в матеріалі CBS News, присвяченому ролі української індустрії в європейській економіці.
Каркасом української економіки залишається гірничо-металургійний комплекс. У 2021 році галузь забезпечувала понад 10% ВВП країни та близько третини експорту. Попри війну, сектор зберіг стратегічне значення: у 2024 році його внесок становив 7,2% ВВП та 15,4% експорту. За оцінкою CBS News, стійкість галузі пояснюється адаптацією бізнесу, децентралізацією управління та підвищенням операційної ефективності.
Україна посідає перше місце в Європі за запасами залізної руди та входить до десятки світових лідерів. Це створює передумови для розвитку виробництва сировини, необхідної для низьковуглецевої металургії, яка відіграє ключову роль у реалізації європейської кліматичної політики.
3 лютого 2026 року
Німеччина має найстарішу робочу силу в ЄС
Німеччина очолила рейтинг країн Європейського Союзу за часткою найстаршої робочої сили. Про це свідчать дані Федерального статистичного відомства країни.
У 2024 році з приблизно 40,9 млн зайнятих у Німеччині майже 9,8 млн були віком від 55 до 64 років. Це становить 24% усіх працівників - найвищий показник серед країн ЄС. Для порівняння, середній показник по Євросоюзу становив 20,1%.
Другу позицію посідає Італія, де працівники віком 55-64 роки складають 23% зайнятого населення. Висока частка літніх працівників також зафіксована в Болгарії - 22,3%. Натомість найменше людей цієї вікової групи працює на Мальті (10,8%), у Люксембурзі (12,8%) та Польщі (15,2%).
У німецькому статистичному відомстві пояснюють ситуацію насамперед старінням населення, а також тим, що громадяни дедалі пізніше виходять на пенсію. У 2024 році середній вік виходу на пенсію в Німеччині становив 64,7 року, тоді як двадцять років тому - близько 63 років. Однією з ключових причин є поступове підвищення пенсійного віку до 67 років до 2029 року, а також згортання програм дострокового виходу на пенсію.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попереджає, що німецьку пенсійну систему чекає серйозне навантаження. За прогнозами, чисельність населення працездатного віку в країні скорочуватиметься впродовж наступних 40 років. У зв’язку з цим експерти радять подовжувати тривалість трудового життя та прив’язувати пенсійний вік до зростання тривалості життя.
Схожі тенденції проявляються й в Україні. На тлі війни, демографічного спаду та дефіциту кадрів українські роботодавці дедалі частіше роблять ставку на працівників старшого віку. Компанії в промисловості, логістиці, торгівлі, охороні здоров’я та сфері послуг залучають фахівців 50+ і 60+, цінуючи їхній досвід, відповідальність і стабільність. Експерти ринку праці зазначають, що в сучасних умовах саме літні працівники стають важливим резервом для підтримки економіки та безперервності виробництва.
Таким чином, старіння робочої сили з виклику поступово перетворюється на нову реальність для європейських економік - і Україна не є винятком.
За матеріалами сайту reuters.com
3 лютого 2026 року
В Італії залізничники страйкують напередодні Олімпіади
Через страйк залізничників в Італії поїздки вболівальників на зимову Олімпіаду-2026 можуть ускладнитися. Як пише The Independent, залізничне сполучення в Ломбардії та Мілані наразі працює зі скороченнями через страйк працівників профспілки ORSA. Зміни або скасування можуть торкнутися регіональних, приміських, міжміських рейсів, а також трансферних рейси з аеропортів.
Зимові Олімпійські ігри Milano Cortina 2026 стартують уже в п’ятницю і триватимуть до 22 лютого на об’єктах у Ломбардії та на північному сході Італії. На офіційному сайті Ігор зазначено, що під час Олімпіади громадський транспорт працюватиме з подовженим графіком і підвищеною частотою руху - зокрема поїзди, метро та місцеві маршрути, особливо в Мілані.
Попри страйк, поїзди курсуватимуть у так звані «гарантовані» часові проміжки - з 06:00 до 09:00 та з 18:00 до 21:00. Для сполучення з аеропортами на період протесту також передбачено автобуси-замінники.
Профспілка ORSA пояснює страйк низкою вимог, серед яких - підвищення оплати праці, покращення умов роботи та продовження колективних трудових угод.
Подібні проблеми виникали й раніше. Зокрема, у 2025 році транспортний страйк під час офіційного тестового заходу до Олімпіади змусив організаторів вести переговори з профспілками.
Тоді генеральний директор Milano Cortina Андреа Варньєр заявив, що цей досвід став своєрідним випробуванням для організаторів: він дозволив відпрацювати екстрений план дій. Водночас він висловив сподівання, що під час самих Ігор усі сторони зможуть домовитися і страйків не буде.
За матеріалами сайту unian.ua
