21 січня 2026 року
Найбільший профцентр Японії закликає уряд стабілізувати валютний курс
Найбільше профспілкове об’єднання Японії Rengo звернулося до уряду країни із закликом скоригувати економічну політику задля посилення національної валюти. На думку профспілкових експертів, низький курс єни (в січні він досяг 18-місячного мінімуму в 159,45 за долар США) прискорює інфляцію через зростання імпортних витрат.
Останнє державне втручання, спрямоване на стабілізацію курсів, відбулося в липні 2024 року. У Rengo вважають, що прийшов час застосувати цей механізм знов, адже темпи зростання цін в Японії продовжують перевищувати цільовий показник інфляції в 2%, встановлений урядом та Національним банком.
Профцентр занепокоєний такою тенденцією з двох причин: по-перше, прискорення інфляції має прямий негативний вплив на добробут працівників, а по-друге, інфляційні ризики мають бути враховані у профспілкових вимогах щодо підвищення зарплати, які будуть винесені на традиційні весняні переговори. Наразі Rengo встановила за мету досягнення 5% підвищення. Минулого року її членські організації домоглися середнього підвищення заробітної плати на 5,25%, що є найбільшим показником за 34 роки.
За матеріалами reuters.com
20 січня 2026 року
Ми зможемо вистояти тільки разом
Всі організації ПМГУ – різні: кожна має свої особливості, власний характер, проблеми і сильні боки. Так, Харківська обласна організація – найменша з територіальних, але дуже згуртована і міцна. Більшість її ПО діють у науково-дослідних та проєктних інститутах, тож актив тут – не лише розумний і допитливий, а й схильний мислити критично. А ще, так історично склалося, – він має переважно жіноче обличчя.
Особисто поспілкуватися з ядром цієї примітної організації – головами ПО та їхніми найпершими помічниками, прагнув очільник Профспілки Богдан Оверковський, завітавши у Харків. Місто зустріло його снігом – і повітряною тривогою. Серйозну розмову про проблеми і перспективи галузі, ключові завдання ПМГУ, плани на майбутнє багато разів переривали звуки вибухів – на жаль, для харків’ян це цілком звично, адже ворог близько і не дає спокою ані вдень, ані вночі.
Однак атмосфера зустрічі була теплою і щирою. Перед присутніми виступили Богдан Оверковський, голова Харківської обласної організації ПМГУ Лариса Подать, лідери ПО: Тетяна Гальченко (УкрНДІ вогнетривів імені А.С. Бережного), Тетяна Смірнова (УХІН), Ірина Клещевнікова (Харківський метизний завод), голова територіального об’єднання профспілок Сергій Тесленко.
У їхніх словах не звучало жодного штучного позитиву – він недоречний в часи, коли ГМК України втрачає підприємства, Профспілка – спілчан, і, що найсумніше, не лише через війну та спричинену нею економічну кризу, але й через відсутність адекватної держполітики. Натомість наскрізною лінією проходила думка: ми зможемо вистояти тільки разом. У Харківській обласній організації ПМГУ з власного досвіду знають, що так і є.
20 січня 2026 року
Підсумки та плани: засідання профкому ПО ПМГУ ПРАТ «ІНГЗК»
Виконувати профспілкові завдання завжди нелегко. А коли підприємство, на якому діє первинна організація, потерпає від серйозних проблем, труднощі множаться в рази. Однак навіть у найскладніших умовах не варто опускати руки! Так вважають у профкомі ПО ПМГУ Інгулецького ГЗК (голова Людмила Сич) – і продовжують сумлінно працювати.
Як повідомляється на офіційній сторінці ПО в соцмережі Facebook, на початку січня тут провели чергове засідання профспілкового комітету, підбивши підсумки 2025 року та окресливши ключові напрями роботи на рік 2026-й.
Звісно, їхнім підґрунтям залишатиметься реалізація статутних цілей ПМГУ. Однак, крім того, у ПО не забуватимуть про важливі для спілчан програми матеріальної підтримки в скруті, оздоровлення, заохочення. Всі ці моменти знайшли відображення у затверджених профкомом перспективному плані та бюджеті ПО на 2026 рік.
20 січня 2026 року
Українські феросплави запитані у Польщі, Туреччині та Алжирі
Феросплавні підприємства України за підсумками 2025 року експортували 93,84 тис. тонн продукції в порівнянні з 77,36 тис. тонн (+21,4% рік до року) за аналогічний період 2024 року. Про це свідчать розрахунки експертів порталу GMK Center на основі даних Державної митної служби.
Серед найбільших споживачів вітчизняної феросплавної продукції за вказаний період – Алжир (21,28 тис. т), Польща (25,97 тис. т, +24% рік до року), Туреччина (20,4 тис. т, +87% рік до року) та Італія (12,02 тис. т, –29,1% рік до року).
У грудні минулого року показник знизився на 38,5% у порівнянні з попереднім місяцем та на 49,5% рік до року – до 2,46 тис. т. Польща за місяць імпортувала 2,01 тис. т української продукції (+46,8% місяць до місяця). У минулому місяці Туреччина, Алжир та Італія українські феросплави не закуповували.
У IV кварталі обсяги експорту скоротилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року і на 28,2% у порівнянні з попереднім кварталом – до 16,33 тис. т. Це найнижчий квартальний показник з I кварталу 2024 року, коли галузь була повністю зупинена через проблеми з енергозабезпеченням.
Виручка від експорту за підсумками 2025 року зросла до 105,44 млн доларів США проти 88,63 млн доларів роком раніше (+19% рік до року), а в грудні зменшилася на 36,9% місяць до місяця і 38,7% рік до року, до 2,85 млн доларів. У IV кварталі цей показник зріс на 4,8% рік до року, але скоротився на 28,2% квартал до кварталу, до 18,51 млн доларів США.
За матеріалами minprom.ua
20 січня 2026 року
МВФ покращив прогноз зростання світової економіки
Міжнародний валютний фонд передбачає, що за підсумками 2026 року світова економіка зросте на 3,3% – це більше, ніж прогнозувалося торік.
Зокрема, у блозі Фонду зазначено: «Наші останні розрахунки показують, що глобальне зростання цього року залишиться стабільним на рівні 3,3%, що на 0,2 процентного пункту більше, ніж у жовтні, причому більша частина покращення припадає на Сполучені Штати та Китай».
Серед факторів, які сприяли покращенню прогнозу, МВФ називає інвестиції в технології, фіскальну та монетарну підтримку, сприятливі фінансові умови та адаптивність приватного сектору, що компенсують зміни в торговельній політиці. А в якості ключових ризиків зниження економічного зростання вказані переоцінка очікувань щодо технологій та ескалація геополітичної напруженості.
Окремо прогнозується зростання економіки США на рівні 2,4% у цьому році та 2% – у наступному; економіки Китаю – відповідно на 4,5% та на 4%; в єврозоні – на 1,3% та 1,4%. Загалом за підсумками 2027 році світова економіка продемонструє зростання на 3,2%, – вважають в МВФ.
За матеріалами uaprom.info
19 січня 2026 року
Зарплатна заборгованість зросла
У 2025 році українські компанії встановили антирекорд: відкрито 9174 провадження щодо боргів із заробітної плати проти 488 компаній. Це на 30% більше, ніж у 2024-му, та найбільший показник за останні п’ять років.
56% з відкритих у 2025-му стягнень за заборговану зарплатню не погашені досі. Найстаріше провадження тягнеться ще з 2017 року – гроші своїм співробітникам боргує державне підприємство «Поліськгеодезкартографія». Наразі ця компанія знаходиться у стані припинення.
Частіше за інших торік не виплачували зарплати своїм співробітникам компанії, які виробляють хімічну продукцію: понад 2,6 тисячі проваджень, або 29% від усіх. Майже стільки ж боргів у підприємств у сфері постачання електроенергії та газу (27%).
Понад третину всіх відкритих торік проваджень припадає на Дніпропетровську область – 3,2 тисячі справ. Зі значним відривом негативний приклад наслідують бізнеси з Івано-Франківської (1,1 тисячі), Сумської (897) та Львівської (770) областей. Водночас лише один випадок зафіксовано у Луганській області, ще чотири – у Чернівецькій області та 12 – у Волинській.
Переважно гроші затримують приватні компанії: 62% усіх боргів за 2025 рік. Ще чверть боржників складають комунальні підприємства і понад 13% — державні. Найчастіше у справах фігурують товариства з обмеженою відповідальністю, комунальні та акціонерні підприємства.
Абсолютним лідером за кількістю боргів із заробітної плати стало КП «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради, проти якого у 2025 році відкрили 1446 справ. Далі йдуть «Карпатнафтохім» (1059), «Дніпроазот» (630), «Світловодськпобут» (491) та «Одеський припортовий завод» (469). Частина компаній до кінця року змогла закрити більшість справ, але в інших сотні проваджень так і залишилися активними.
Станом на початок 2026 року в Україні налічується понад 36,6 тисяч активних проваджень щодо невиплати зарплат. За рік кількість стягнень несплаченої вчасно зарплатні побільшала на 6%.
За матеріалами opendatabot.ua
19 січня 2026 року
Переробна промисловість – лідер зі сплати податків
Поки урядовці ігнорують системні проблеми вітчизняної промисловості, вона забезпечує найбільшу з-поміж всіх галузей частку податкових надходжень. Відповідні цифри оприлюднила Державна податкова служба України.
Зокрема, у повідомленні відзначається, що лідером зі сплати податків у 2025 році була переробна промисловість (17,9 %). На другому місці – оптова й роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (16,6 %). Також суттєвий внесок зробили: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування (12,4 %) та фінансова і страхова діяльність (8,4 %).
Найбільша динаміка у сплаті порівняно з 2024 роком – знову ж таки у підприємств переробної промисловості (+25,7 % або +69,2 млрд грн); оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (+25,1 % або +63 млрд грн); сфери державного управління та оборони, обов’язкового соціального страхування (+27,1 % або +48,7 млрд грн); сільського, лісового та рибного господарства (+36 % або +25,1 млрд грн).
За матеріалами tax.gov.ua
19 січня 2026 року
Зростання статків найбагатших ставить під загрозу демократію
Загальна кількість мільярдерів вперше в історії людства сягнула 3000 осіб, а їхні статки у 2025 році зростали втричі швидше, ніж за попередні п’ять років, досягнувши 18,3 трильйона доларів США.
Таке збільшення приблизно еквівалентне сумарному багатству біднішої половини населення світу, яке налічує 4,1 мільярда осіб. Водночас близько 3,8 мільярда людей живуть у злиднях та змушені виживати менш ніж на 8,30 долара на день.
Про це йдеться у новому звіті комітету Oxfam, оприлюдненому на відкритті Всесвітнього економічного форуму в Давосі. При цьому в документі зазначається, що надзвичайне багатство все більше пов’язане з політичною владою: мільярдери приблизно в 4000 разів частіше обіймають політичні посади, ніж звичайні громадяни. Надбагаті використовують свої ресурси для лобіювання власних інтересів та впливу на громадську думку. В результаті права та громадянські свободи у всьому світі скорочуються, що ставить під загрозу демократію.
За матеріалами reuters.com
16 січня 2026 року
Проєкт Трудового кодексу України: робота профспілкових експертів далека від завершення
Проєкт Трудового кодексу України, нещодавно схвалений Урядом, – тема, яку наразі гостро та емоційно обговорюють. Приводів для цього вистачає. На тлі численних антисоціальних ініціатив можновладців (чого тільки вартий сумно звісний закон №2136, наслідки якого ми ще довго не розгребемо) люди закономірно чекають від них чергового підступу.
Звучать резонні запитання: нащо докорінно змінювати ключовий нормативний акт у сфері зайнятості під час війни? Чи не ховається під красивими словами на кшталт «гнучкість» та «цифровізація» банальний карт-бланш на звільнення будь-кого будь-коли без жодної відповідальності? Чи не стане «реформа ринку праці» початком кінця для і так не надто надійних трудових прав українців?
Побоювання вочевидь не марні. Але з самого початку обговорення полемічного проєкту Профспілка металургів і гірників України обрала не простий шлях тотального заперечення новацій, а важкий варіант роботи над ними з метою захисту прав працівників. Експерти ПМГУ активно включилися в процес підготовки та відстоювання постатейних пропозицій, організований СПО об’єднань профспілок. Про причини і наслідки цього рішення ми розпитали голову Профспілки Богдана Оверковського.
Читати повністю
16 січня 2026 року
Ділитися власною кров’ю з тими, хто її потребує
Зараз, в часи війни, люди, готові ділитися власною кров’ю з тими, хто її потребує, – на вагу золота. ПО ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ» пишається своїми активістами, які регулярно долучаються до цієї благородної справи. Голова цехового комітету ПМГУ управління залізничного транспорту Василь Ковбаса – один з них. Нещодавно чоловікові було присвоєно звання «Почесний донор».
З новим статусом його привітав очільник первинної організації ПМГУ Сергій Какуша. Як розповів голова комісій з охорони праці та молодіжної політики ПО Андрій Слюсаренко, профлідер подякував Василю Анатолійовичу за внесок у порятунок захисників на фронті і мирних громадян, підкресливши, що такі люди, як він, є моральною опорою колективу та суспільства.
Сам же Василь Ковбаса наголошує: «Сьогодні донорство – це наш спільний фронт». І підтверджує свої слова діями, активно залучаючи до донорства сина Владислава, який працює в конвертерному цеху «КАМЕТ-СТАЛІ» і також є активним членом Профспілки.
За матеріалами facebook.com/groups/pmgudmk
