20 березня 2026 року
Тристоронній соціальний саміт: низький рівень інвестицій – головний бар'єр на шляху конкурентоспроможності
Хронічне недоінвестування стає ключовою перешкодою для конкурентоспроможності Європейського Союзу, спричиняє втрату робочих місць і ускладнює економічне відновлення. Про це заявили представники Європейської конфедерації профспілок (ETUC) під час Тристороннього соціального саміту ЄС, де питання інвестиційного дефіциту було одним із головних.
За оцінками, для досягнення стратегічних цілей Європі необхідно щороку збільшувати обсяги інвестицій на 5% ВВП до 2030 року. Водночас дослідження Європейського профспілкового інституту та ETUC засвідчує: рівень інвестицій досі нижчий, ніж до пандемії, а їхня частка у ВВП зменшується у ключових для продуктивності секторах.
Ситуацію ускладнюють глобальні торговельні ризики, зокрема тарифна політика США, що посилює деіндустріалізацію. У результаті в ЄС щомісяця втрачається близько 27 тисяч робочих місць у промисловості, а рівень безробіття зріс у 14 країнах-членах.
У зв’язку з цим ETUC закликає до рішучих дій: ухвалення європейського закону про якісні робочі місця, масштабного збільшення державних інвестицій, підтримки стратегічних галузей, стимулювання внутрішнього попиту через підвищення зарплат і розвиток колективних переговорів, а також забезпечення доступної енергії.
У профспілках наголошують: підвищення конкурентоспроможності Європи можливе не через послаблення трудових прав чи стримування зарплат, а через інвестиції в економіку, створення якісних робочих місць і справедливу трансформацію.
За матеріалами сайту etuc.org
20 березня 2026 року
Інфляція в Україні прискорилася до 7,6%: НБУ попереджає про нові ризики
Після тривалого періоду сповільнення інфляція в Україні у лютому 2026 року дещо пришвидшилася. У річному вимірі вона зросла до 7,6%, тоді як базова інфляція залишилася на рівні 7,0%. Фактична динаміка цін загалом відповідала прогнозам, оприлюдненим в Інфляційному звіті за січень. Загальна інфляція лише незначно перевищила очікувану траєкторію, а базова - повністю їй відповідала. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний.
Основними драйверами інфляції стали подорожчання пального, послуг та сирих продуктів харчування. Зростання у цих сегментах виявилося дещо швидшим, ніж очікував регулятор. Водночас ціни на оброблені продукти підвищувалися повільніше, що частково стримувало загальний інфляційний тиск.
Водночас НБУ фіксує погіршення інфляційних очікувань населення. Це пов’язують із складною ситуацією в енергетиці на початку року, а також синхронним подорожчанням товарів повсякденного попиту - передусім пального та продуктів харчування.
Натомість очікування бізнесу та фінансового сектору залишаються відносно стабільними.
Подальша динаміка інфляції може виявитися гіршою за попередні оцінки. Ключовим фактором ризику є подорожчання енергоресурсів на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
Зростання світових цін на нафту та газ уже впливає на внутрішній ринок України, що створює додатковий інфляційний тиск у найближчі місяці.
Водночас останніми тижнями ситуація в українській енергосистемі дещо покращилася, що має частково обмежити зростання цін.
Національний банк заявляє, що й надалі підтримуватиме достатньо жорсткі монетарні умови для збереження привабливості гривневих інструментів та стабільності валютного ринку. Це, за оцінками регулятора, має допомогти стримати інфляційні очікування.
Попри це, у НБУ визнають: у найближчій перспективі інфляція, ймовірно, буде дещо вищою, ніж передбачалося раніше, хоча подальша динаміка значною мірою залежатиме від зовнішніх факторів і розвитку ситуації на енергетичних ринках.
За матеріалами сайту minfin.com.ua
20 березня 2026 року
Німеччина: профспілки втрачають членів
Профспілковий рух у Німеччині стикається зі стійким скороченням членства. Якщо у 1980-х роках до профспілок належали понад 40% працівників, то нині - лише близько 12%. За останнє десятиліття найбільші об’єднання також зазнали втрат: окремі з них скоротили чисельність на 8–30%.
Серед причин - низька зацікавленість працівників, слабка активність профспілок на місцях, незгода з їхньою політикою та переконання, що трудові проблеми можна вирішити самостійно. Частина працівників також вважає членські внески завеликими. Водночас суттєво зменшується охоплення колективними договорами: у приватному секторі цей показник за три десятиліття впав із 63% до 33%.
Попри це, значення профспілок залишається вагомим. Вони забезпечують правовий захист, підтримку під час трудових конфліктів і ведуть переговори щодо умов праці. Працівники, охоплені колективними договорами, у середньому отримують вищу зарплату та мають кращі умови праці.
Експерти наголошують: подальше ослаблення профспілок може призвести до руйнування системи колективних переговорів і послаблення захисту найманих працівників, особливо вразливих категорій.
За матеріалами сайту tagesschau.de
19 березня 2026 року
ПМГУ закликає до невідкладного пошуку рішень для збереження зайнятості в ГМК
Вал проблем, завданих українському ГМК початком повномасштабної дії механізмів вуглецевого коригування імпорту, наростає. В умовах війни, значних руйнувань інфраструктури та надвисоких цін на електроенергію виробники не мають запасів стійкості, необхідних для адаптації. Для збереження галузі потрібні термінові рішення щодо винятків у застосуванні СВАМ для України.
До них закликають представники підприємств, промислових об’єднань, економічні експерти. І Профспілка, з розумінням імовірних наслідків та прагненням захистити людей праці, наших спілчан, їх підтримує.
Так, у всі двері наразі стукає первинна організація ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка представляє інтереси 14-тисячного трудового колективу. Ситуація на АМКР надзвичайно складна. Введення СВАМ призводить до втрати конкурентоспроможності сталі через зростання її собівартості та зниження експорту, яке для підприємства може сягнути половини річного виробництва. Кризу загострюють проблеми з енергопостачанням та неухильне зростання цін на електроенергію. Все це невідворотно веде до зупинки потужностей. З початку травня буде закрито цех Блюмінг, через два місяці планується вимушено припинити роботу дочірньої компанії АМКР – ТОВ «Ливарно-механічний завод», що сукупно означатиме скорочення понад 2400 робочих місць.
Перспективи катастрофічні – для працівників, для місцевої громади, для бюджетів Кривого Рогу, Дніпропетровської області, всієї країни. Та руйнівні процеси ще можна зупинити. Тож ПО ПМГУ просить сприяння у двох ключових моментах: перегляді рішення Європейської комісії про введення СВАМ для українських виробників під час дії воєнного стану в країні та запровадженні справедливого регулювання цін на енергоносії.
Відповідні листи направлено очільникам державних органів України (серед яких, зокрема, Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, Перший віце-прем’єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, Секретар РНБО Рустем Умєров та інші), голові ФПУ Сергію Бизову, Послу ЄС в Україні Катерині Матерновій, Генеральному секретарю ГС «IndustriALL» Атлє Хойє.
Профспілка металургів і гірників України, на підтримку позиції первинної організації ПМГУ АМКР, також вчергове звернулася до Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та Секретаря РНБО Рустема Умєрова із закликом до невідкладного пошуку рішень, спрямованих на збереження зайнятості у гірничо-металургійному комплексі.
Звернення ПМГУ до Прем’єр-міністра України Ю.Свириденко та Секретаря РНБО Р.Умєрова
19 березня 2026 року
Промисловість у кризі: профспілки виробничої сфери вимагають термінових рішень від уряду
Голова ПМГУ Богдан Оверковський взяв участь у робочій зустрічі в.о. заступника Голови ФПУ Євгенія Гостюмінського з керівниками всеукраїнських профспілок виробничої сфери. Мета зустрічі - сформувати єдиний фронт захисту промислового потенціалу України.
У засіданні (офлайн та онлайн) взяли участь лідери профспілок авіабудування, машинобудування, хімічної та нафтохімічної промисловості, вугільної галузі, суднобудування, металургії та гірничодобувного комплексу.
Попри галузеву специфіку, учасники діалогу виділили три системні проблеми, що ведуть до деградації виробництва.
Перша, це заборгованість із зарплат. Борги набувають хронічного характеру, що провокує критичну соціальну напругу в трудових колективах.
Друга - руйнування потужностей та логістики. Військова агресія знищила частину заводів, розірвала ланцюги постачання та обмежила доступ до ринків.
Третя - кадровий голод. Навіть працюючі підприємства стикаються з гострим дефіцитом кваліфікованих спеціалістів, що ставить під загрозу відновлення економіки.
Представники профспілок наголосили: ситуація досягла критичної межі. Учасники зустрічі висловили спільну вимогу щодо проведення термінової зустрічі з Міністерством економіки України з метою напрацювання конкретних державних механізмів підтримки підприємств та стабілізації ситуації з виплатами.
Євгеній Гостюмінський зафіксував усі озвучені пропозиції та підкреслив, що Федерація профспілок України бере ці питання на особливий контроль.
«Це лише перша зустріч у такому форматі, але точно не остання. Ми маємо консолідувати зусилля, щоб наш голос почули на національному рівні», — наголосив в.о. заступника Голови ФПУ.
Консолідація профспілок виробничої сфери — це не просто обмін думками, а формування дорожньої карти для порятунку української промисловості. Збереження трудового потенціалу сьогодні є запорукою відновлення країни завтра.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
19 березня 2026 року
Освіта і виробництво об’єднують зусилля: у Кривому Розі посилюють підготовку кадрів для ГМК
18 березня ВСП «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» уклав угоду про співпрацю з ТОВ «СТАЛЬ УКРАЇНА». Документ став важливим кроком до реального поєднання освіти, науки та виробничої практики.
Партнерство передбачає адаптацію освітніх програм до актуальних потреб підприємств, розвиток дуальної форми навчання, активне залучення фахівців-практиків до освітнього процесу, проведення спільних семінарів, конференцій і тренінгів, а також сприяння працевлаштуванню випускників.
У сучасних умовах гірничо-металургійний комплекс особливо гостро потребує кваліфікованих кадрів, здатних працювати з новітніми технологіями та відповідати вимогам виробництва. Саме тому такі ініціативи співпраці між закладами освіти та бізнесом мають стратегічне значення для галузі й регіону загалом.
Учасники співпраці переконані: спільними зусиллями вдасться створити ефективну модель взаємодії освіти і бізнесу, що сприятиме розвитку промислового потенціалу регіону та формуванню професійного майбутнього молоді.
За матеріалами сторінки у Facebook ВСП «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету»
За матеріалами facebook.com/POLITKNU
19 березня 2026 року
Нова стратегія Великої Британії: як країна захищатиме власну сталь від імпорту
Уряд Великої Британії анонсував свою нову стратегію щодо захисту сталеливарної промисловості.
Міністр бізнесу та торгівлі країни Пітер Кайл оголосив про нові захисні заходи під час візиту на підприємство Tata Steel в Порт-Толботі.
З 1 липня поточного року рівень квот на імпорт сталі буде знижено на 60% порівняно з чинними домовленостями, а тарифи на постачання понад квоти збільшаться з 25% до 50%.
За словами Кайла, це дуже жорсткий набір захисних заходів, щоб зрівняти недобросовісну конкурентну поведінку в інших місцях, яка не створює рівних умов для британської сталі. Нова стратегія буде узгоджена з інвестиціями для переходу на «зелену» сталь, а також в інші сфери, які гарантуватимуть, що внутрішнє виробництво відповідає найкращим в світі.
Строк дії чинних захисних заходів Великої Британії щодо сталі завершується 1 липня 2026-го.
Цей крок відбувається після аналогічних з боку ЄС, США та Канади. У рамках своєї ширшої стратегії британський уряд прагне збільшення місцевого виробництва, щоб воно могло задовольнити до 50% внутрішнього попиту на сталь порівняно з 30% наразі, втім, термінів для досягнення цього цільового показника не встановлено.
Основним механізмом для забезпечення фінансування інвестицій у сталеливарний сектор на суму до £2,5 млрд буде Фонд національного добробуту.
Гарет Стейс, генеральний директор UK Steel, заявив, що у Великій Британії занадто довго не було узгодженого плану щодо сталі, повідомляє BBC.
«Це вирішальний момент: враховуючи, що світові ринки спотворені надлишковими потужностями та субсидіями, чітка та амбітна внутрішня стратегія – це саме те, що потрібно для того, щоб сталеливарне виробництво не лише вижило у Великій Британії, а й процвітало», – зазначив він.
Профспілка GMB схвалила оголошення, але заявила, що чекає на деталі.
За матеріалами сайту minprom.ua
19 березня 2026 року
Українці за межею бідності: витрати на базові потреби майже удвічі більші за світовий рівень
На витрати першої необхідності українці витрачають 84% свого бюджету, це у 1,9 раза більше за середній світовий показник (38%). Ця ситуація не влаштовує українців, які вважають прийнятним витрачати на базові потреби не більше 46% бюджету. Про це йдеться у дослідженні Deloitte щодо споживчих настроїв українців у 2025 році.
Відповідно до дослідження, найбільші статті обов'язкових витрат – продукти харчування (40%), комунальні платежі та оренда (31%), охорона здоров'я (9%) і транспорт (4%).
Найбільші відмінності між Україною та іншими країнами спостерігаються у трьох категоріях: дозвілля й туризм (лише 1% проти 16–20%+ в інших країнах), електроніка та побутова техніка (1% проти 6–10%), а також заощадження та інвестиції – в українців цей показник у три-шість разів менший, ніж у громадян Китаю, Японії, Великої Британії та Південної Кореї.
У Німеччині на базові потреби витрачається лише 45% бюджету – майже вдвічі менше, ніж в Україні. Це дозволяє німцям спрямовувати на дозвілля 17% бюджету, на заощадження – 9%, на електроніку – 7%. Разом ці три категорії у німців становлять близько третини всіх витрат, тоді як в українців – лише 4%.
В ідеальній моделі розподілу бюджету українці найбільше хотіли б збільшити заощадження та інвестиції (з 2% до 19%) і витрати на дозвілля та туризм (з 1% до 12%).
За матеріалами сайту zn.ua
18 березня 2026 року
Норвезька модель та український досвід
Ніде правди діти: на тлі війни, що триває вже 4 роки, українці навчилися жити й працювати у високостресових умовах. Однак у довготривалій перспективі, маючи на меті розбудову економічно стійкої, демократичної та соціальної країни, цього недостатньо. Потрібен приклад, який варто наслідувати: досвід адекватної роботи численних державних структур, конструктивного діалогу соціальних партнерів, верховенства права, дієвості громадського суспільства… Поділитися відповідними напрацюваннями Норвегії готова тамтешня конфедерація профспілок LO.
До числа заходів, організованих нею в межах співпраці з ФПУ, увійшов триденний тренінг «Безпека праці та охорона здоров’я працівників: Норвезька модель та український досвід», що відбувся в середині березня у Чернівцях. Участь в ньому взяли три десятки українських профспілковців, які за родом своєї діяльності опікуються питаннями охорони праці, зокрема – фахівці Технічної інспекції ПМГУ Володимир Білик, Анатолій Тертишний та Ігор Скороходов.
Перед присутніми виступали експерти Федерації профспілок України, Державної служби України з питань праці, ГО «Трудові ініціативи». Модераторами більшості занять були представники норвезької сторони. Вони охоче розповідали про свої реалії: про сутність та принципи роботи Норвезької соціально-економічної моделі, її історію, побудову соціального діалогу та стійкості профспілок у ній; про правову основу охорони та безпеки праці в їхній країні; про роботу профспілкових представників з цих питань; про охорону праці в контексті роботи з молоддю тощо.
Учасники, в свою чергу, говорили про стан охорони праці та рівень травматизму в Україні, поділилися проблемами: головна з них, безумовно, – вплив війни, а також неадекватна адаптація національного законодавства до умов воєнного стану, яскравим прикладом якої є сумнозвісний проєкт Закону «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі».
Крім того, в межах тренінгу активно обговорювався процес імплементації європейських Директив з безпеки праці та охорони здоров’я працівників, робота міжнародних проєктів у сфері. Досить емоційно проходила дискусія щодо реального стану громадського контролю охорони праці в регіонах та галузях, можливостей та перешкод для представників профспілок у здійсненні відповідних функцій.
Представники ПМГУ відзначили, що захід був цікавим та пізнавальним. Умови існування норвезьких та українських профспілок дуже відрізняються, але у колег є певні практики, які були б ефективними і у нас – їх необхідно запозичати. Особливої уваги заслуговують норми норвезького законодавства, що передбачають обов’язкове проведення спільних заходів профспілок і роботодавців в межах соціального діалогу, зокрема – семінарів та тренінгів, покликаних навчити сторони знаходити прийнятні компроміси у вирішенні питань безпеки та здоров’я працівників. Це дозволяє напрацювати досвід домовленостей та звести до мінімуму конфліктні ситуації.
18 березня 2026 року
Користь для профактиву та зміцнення конструктивної співпраці
В умовах воєнного стану профспілкові організації залишаються важливим інститутом соціального діалогу. Вони стоять на варті прав працівників, сприяють врегулюванню трудових спорів, беруть участь у погодженні рішень роботодавця у випадках, передбачених законодавством... Звісно, ми все це чудово знаємо. Однак кожен раз щиро радіємо, коли відповідні тези проголошують соціальні партнери!
Наразі йдеться про Державну службу України з питань праці. Нещодавно на офіційній сторінці її Південно-Східного міжрегіонального управління з’явився допис про семінар із представниками профорганізації одного з промислових підприємств регіону. На фото – профком ПО ПМГУ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС».
Як розповіла голова цієї ПО Ніна Голенко, фахівці Держпраці (а конкретніше – відділу з питань праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області) завітали до профактиву, щоб обговорити актуальні зміни в трудовому законодавстві. Йшлося про дію Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та окремих норм Кодексу законів про працю України, а також роль профспілок у здійсненні громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Профспілковці уважно слухали, задавали запитання. Інспектори докладно на них відповідали. Вони зазначили, що проведення таких заходів сприяє зміцненню конструктивної співпраці між роботодавцем, Профспілкою та органами Держпраці, що є запорукою належного захисту трудових прав працівників.
За матеріалами facebook.com/groups/1037677657776211
