25 лютого 2026 року
Від стійкості бізнесу до співпраці з профспілками: пріоритети Ради ООРУ
У Києві відбулося засідання Ради Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ), де учасники обговорили ключові виклики для бізнесу та роль роботодавців у трансформації економіки країни під час воєнного стану. Дискусія вийшла насиченою: упродовж кількох годин лунали доповіді про енергетичну стійкість, безпеку праці в умовах війни з російським агресором, співпрацю з профспілками та оновлення трудового законодавства.
Голова ООРУ Анатолій Кінах підсумував роботу організації за 2025 рік і окреслив головні орієнтири на наступний період. Експерти й учасники Ради зосередилися на практичних інструментах підтримки підприємств — зокрема, зеленому енергопереході, підвищенні енергоефективності та розширенні програм міжнародної технічної допомоги. Окремий блок був присвячений спільним соціальним ініціативам з МОП та взаємодії з профспілками.
Не оминули й законодавчі теми: обговорення проєкту Трудового кодексу та супутніх законопроєктів викликало жваву дискусію, адже зміни напряму стосуються умов праці та розвитку ринку зайнятості.
Засідання завершилося узагальненням пропозицій та домовленістю продовжувати роботу над пріоритетними для роботодавців питаннями.
За матеріалами сайту uspp.ua
24 лютого 2026 року
Андрій Слюсаренко: нам потрібні нові підходи
Андрій Слюсаренко, голова комісій з охорони праці та молодіжної політики ПО ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ», – особа в профспілковому колі відома. Хтось поважає його за сміливість висловлювати власну думку, хтось критикує за зайву різкість, однак всі визнають: небайдужості та енергійності цьому активісту не позичати. У Молодіжній раді ПМГУ такі якості дуже запитані. Тож не дивно, що Слюсаренко було делеговано до її оновленого складу.
Своїми думками про сучасні завдання Профспілки, про те, як сьогодні - в умовах війни та обмежених ресурсів - можна підтримувати й мотивувати молодих металургів і гірників, якими мають бути сучасні молоді профлідери та як виховати нове покоління активістів ПМГУ, Андрій поділився з нами.
Читати повністю
24 лютого 2026 року
Україна потребуватиме $588 млрд на відновлення протягом наступних 10 років
23 лютого 2026 року в Києві відбулася презентація П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5). Згідно з оцінкою, сформованою урядом України, Групою Світового банку, Єврокомісією та ООН, станом на кінець 2025-го загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже $588 млрд протягом наступного десятиліття. Зазначається, що ця сума майже втричі перевищує оцінений номінальний ВВП України за 2025 рік.
В останньому оновленні представлено огляд майже чотирьох років впливу повномасштабного вторгнення, що охоплюють 46 місяців (лютий 2022 року – грудень 2025-го). Прямі збитки в Україні вже сягнули понад $195 млрд порівняно зі $176 млрд у RDNA4 від лютого 2025-го.
Як зауважив віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, на реалізацію пріоритетних проєктів і програм у 2026 році країна має наявне фінансування у $5,8 млрд, проте дефіцит залишається критичним – $9,5 млрд.
Нагадаємо, що український ВВП у 2025 році був на 21% нижчим за довоєнний рівень. За низкою важливих макропоказників уже спостерігається негативна динаміка. Промислове виробництво в Україні торік скоротилося на 2,4% р./р., тоді як у 2024 році відзначалося зростання на 3,6% р./р. Спостерігався приріст в оборонному, фармацевтичному та металургійному виробництвах.
24 лютого 2026 року
ФПУ готується до ІХ З’їзду: рішення Президії
23 лютого 2026 року у Києві відбулося засідання Президії Федерації профспілок України. Головним завданням стала фіналізація підготовки до засідання Ради ФПУ (26 лютого) та визначення параметрів проведення майбутнього ІХ З’їзду ФПУ, запланованого на 21 травня ц.р.
Розпочинаючи засідання, Голова ФПУ Сергій Бизов висловив глибоку вдячність воїнам ЗСУ за захист держави та подякував профспілковим організаціям за невпинну фінансову й гуманітарну підтримку фронту. Окремо він привітав колег, які були переобрані на свої посади. Це голова Профспілки працівників лісових галузей України Олексій Дуля та голова Миколаївської облпрофради Любов Онищенко. Сергій Бизов побажав їм успіху та нових здобутків у захисті прав профспілчан.
Президія схвалила проєкт постанови Ради щодо змін до Статуту ФПУ, які впорядковують формування складу делегатів ІХ З’їзду. Пропонується встановити такі норми - від галузевих профспілок кількість делегатів визначатиметься залежно від чисельності та повноти сплати внесків, але не менше одного делегата від кожної. А від територіальних профоб’єднань - по одному делегату від кожного. Також було запропоновано квоту за посадами (ст. 24 Статуту) - голова ФПУ та його заступники, керівники членських організацій, голови Статутної комісії та КРК, голова Молодіжної ради ФПУ.
Також Президія рекомендувала членським організаціям забезпечити представництво молоді (до 35 років) та дотримуватися гендерного балансу під час обрання делегатів.
Члени президії підтримали низку стратегічних рішень, які будуть винесені на розгляд Ради 26 лютого. Затверджено проєкт щодо представників ФПУ у Верховній Раді України. Визначено склад комісії для переговорів щодо встановлення розміру МЗП на наступний період.
Погоджено проєкт звернення ФПУ до світової профспілкової спільноти, яке буде проголошено 26 лютого — до 4-ї річниці початку повномасштабного вторгнення РФ.
Остаточні рішення за всіма пунктами порядку денного будуть ухвалені Радою ФПУ вже цієї середи.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
24 лютого 2026 року
Енергетичний удар: економіка переживає найглибшу кризу за роки війни
Українська економіка переживає найтяжчий період із перших місяців повномасштабної війни через масштабну енергетичну кризу. Тривалі ракетні та дронові атаки РФ пошкодили генеруючі потужності й транспортну інфраструктуру, що спричинило системні відключення електроенергії та різке падіння виробництва, насамперед у гірничо-металургійному комплексі.
До 80% компаній - від підприємств ГМК до виробників продуктів харчування - відчули негативний вплив нестачі енергії. Про це свідчать результати опитування Reuters серед керівників восьми великих українських компаній.
Дефіцит електроенергії в січні–лютому сягнув близько 30%. Пікове споживання перевищує 16 ГВт при можливості генерації на рівні близько 12 ГВт, що змушує Україну покривати нестачу імпортом. За даними уряду, лише у січні бюджет недоотримав близько 12 млрд грн податкових і митних надходжень через енергокризу.
Промислові підприємства стикаються не лише зі зниженням виробництва, а й зі зростанням собівартості, порушенням логістики та подовженням термінів поставок. Частина виробництв змушена працювати у нічні зміни або запускати дорогі дизельні генератори, які не покривають повної потреби великих заводів.
На цьому тлі Національний банк погіршив прогноз зростання ВВП до 1,8%, тоді як незалежні аналітики очікують ще скромніші показники — близько 1% або менше. За оцінками інвестбанкірів, до чверті економічного виробництва країни залежить від стабільного електропостачання.
Для гірничо-металургійного комплексу, який традиційно формує значну частку валютної виручки та експорту, дефіцит електрики створює ризик втрати конкурентних позицій на зовнішніх ринках і скорочення інвестицій. Енергетична стабільність стає ключовою передумовою збереження промислового потенціалу країни у п’ятий рік війни.
За матеріалами сайту reuters.com
24 лютого 2026 року
Транспортники Німеччини оголошують загальнонаціональний страйк
Профспілка державного сектору Німеччини Verdi оголосила загальнонаціональний страйк працівників місцевого громадського транспорту 27–28 лютого, щоб посилити тиск у переговорах щодо зарплат і умов праці. Про це повідомляє Reuters.
Переговори про нову колективну угоду стосуються близько 150 компаній автобусного, трамвайного та приміського залізничного сполучення, у яких працюють приблизно 100 тисяч осіб по всій країні, зокрема в Берліні та Гамбурзі.
Йдеться про тривалість робочого часу, змінний графік, доплати за нічні та вихідні зміни, а також рівень оплати праці. Конкретні вимоги різняться залежно від федеральної землі.
Заступниця голови профспілки Крістіне Беле заявила, що переговори просуваються вкрай повільно, попри те що в окремих регіонах уже відбулося чотири раунди консультацій. За її словами, роботодавці досі не усвідомлюють, що без суттєвих покращень система громадського транспорту не зможе стабільно працювати в довгостроковій перспективі.
За матеріалами сайту reuters.com
23 лютого 2026 року
Дослідження: ринок праці України витримав випробування війною
Згідно з дослідженням берлінського фонду Rockwool, через чотири роки після початку повномасштабного російського вторгнення ринок праці в Україні всупереч побоюванням виявляє дивовижну стійкість. Рівень безробіття, що перевищував у перші місяці після початку війни 20%, зараз становить близько 11% - лише на кілька процентних пунктів вище за довоєнний час.
«Перемоги в довгих війнах часто здобуваються на заводах, а не на полі бою. Український ринок праці досі встояв перед потрясіннями безпрецедентного масштабу», - зазначив один з авторів дослідження, професор Комерційного університету Бокконі в Мілані Тіто Боері. Він зазначив, що в Україні відбувся «напрочуд швидкий» перерозподіл робочої сили в умовах екстремального навантаження.
Загалом з лютого 2022 року працездатне населення скоротилося приблизно на чверть, зазначається у дослідженні.
При цьому економічна активність перемістилася від лінії фронту до західних регіонів, зросли показники зайнятості в оборонній промисловості. Стійкість українського ринку праці дослідники також пояснюють гнучкістю в оплаті праці та практиці найму, а також можливостями роботи поза офісом. Крім того, позитивну роль відіграло зростання працевлаштування жінок, у тому числі у сферах, де традиційно домінують чоловіки.
23 лютого 2026 року
Гутерріш заявив про глобальний наступ на права людини
Права людини у світі зазнають системного наступу, а міжнародне право дедалі частіше поступається «праву сили». Про це заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш під час відкриття сесії Ради ООН з прав людини в Женеві.
За його словами, у багатьох країнах права людини обмежують свідомо й навіть демонстративно. Він наголосив на масштабних порушеннях та стражданнях цивільного населення в зонах конфліктів, зокрема в Судані, секторі Газа та Україні.
Гутерріш також попередив про різке зростання гуманітарних потреб на тлі скорочення фінансування. За даними ООН, Сполучені Штати, які є найбільшим донором організації, сплатили лише 160 мільйонів доларів із понад 4 мільярдів, що заборговані.
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк додав, що світ переживає найгострішу конкуренцію за владу й ресурси з часів Другої світової війни. Він закликав держави припинити порушення прав людини та посилити підтримку міжнародної системи їхнього захисту, яка нині стикається з серйозним браком ресурсів.
За матеріалами сайту reuters.com
23 лютого 2026 року
Україна збільшила виробництво феросплавів у минулому році
За підсумками 2025 року феросплавні підприємства України збільшили випуск продукції на 17% р./р. – до 127 тис. т. Для порівняння: у довоєнному 2021 році феросплавні підприємства виробили 858,7 тис. т феросплавів. Про це розповів Сергій Кудрявцев, виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА).
Виробництво окремих видів феросплавів зросло таким чином:
- силікомарганець – на 8,7% р./р. до 113,2 тис. т;
- феромарганець – майже у 4 рази, до 13,8 тис. т.
Випуск феросиліцію та інших феросплавів минулого року не здійснювався.
«Феросплавні заводи переорієнтувалися на внутрішній ринок, оскільки висока внутрішня ціна, труднощі з експортною логістикою та інші фактори формують більш сприятливі умови для постачання на український ринок, а не на експорт. Відбувається навіть реекспорт: раніше вивезена для продажу в Європі продукція повертається або буде повернута для виконання контрактів на внутрішньому ринку під час простою заводів. Крім того, нинішній обсяг виробництва недостатній для забезпечення експортних контрактів», – зазначає Сергій Кудрявцев.
Минулого року Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (ПГОК, МГОК) виробили 171 тис. т марганцевого концентрату. У 2024 р. підприємства перебували в простої. Для порівняння: у 2021 році ПГОК виробив 1,21 млн т концентрату, МГОК – 551 тис. т.
Як раніше повідомлялося, феросплавні підприємства України за підсумками 2025 року експортували 93,8 тис. т (+21,4% р./р.). Серед найбільших споживачів феросплавної продукції за вказаний період – Алжир (21,3 тис. т), Польща (26 тис. т, +24% р./р.), Туреччина (20,4 тис. т, +87% р./р.) та Італія (12 тис. т, -29,1% р./р.).
Нагадаємо, що за підсумками 2024 року феросплавні підприємства України скоротили випуск продукції на 49,4% р./р. – до 108,2 тис. т. Зокрема, виробництво силікомарганцю скоротилося на 45% р./р. – до 104,2 тис. т, феромарганцю – на 66,5%, до 3,6 тис. т.
За матеріалами сайту gmk.center
23 лютого 2026 року
Профспілки в Аргентині провели загальнонаціональний страйк проти трудової реформи
Філії глобальної профспілки IndustriALL в Аргентині 19 лютого провели загальнонаціональний страйк проти трудової реформи уряду президента Хав'єр Мілей. Акція фактично паралізувала країну в день розгляду законопроєкту про «модернізацію праці» у Палаті депутатів.
Попри протести, нижня палата парламенту схвалила реформу 135 голосами «за» і 115 «проти». Через внесені поправки документ повернуть до Сенату для остаточної ратифікації. Найсуттєвішою зміною стало вилучення статті, яка передбачала зниження оплати лікарняних зі 100% до 75% або 50%.
Профспілки заявляють, що реформа послаблює індивідуальні та колективні трудові права, може обмежити колективні переговори й діяльність профоб’єднань. Загальна конфедерація праці Аргентинської Республіки повідомила, що за два роки правління Мілея країна втратила близько 120 тисяч робочих місць у приватному секторі та 80 тисяч - у державному. Профцентр пов’язує зростання безробіття й падіння споживання з економічною політикою уряду.
До страйку також долучилися CTA Autónoma та CTA de los Trabajadores, назвавши реформу регресивною та такою, що загрожує базовим соціальним гарантіям. У IndustriALL заявили про повну підтримку аргентинських профспілок і наголосили на ризиках для прав, гарантованих міжнародними трудовими стандартами.
За матеріалами сайту industriall-union.org
