17 лютого 2026 року
Аргентинці продовжують боротьбу за трудові права
Найбільше профспілкове об’єднання Аргентини — General Confederation of Labor (CGT) — оголосило про проведення загальнонаціонального 24-годинного страйку проти трудової реформи, ініційованої президентом Хавʼєр Мілей.
Страйк розпочнеться в день, коли нижня палата парламенту приступить до розгляду законопроєкту. Дебати очікуються до кінця лютого. Водночас профспілки заявили, що не планують вуличних протестів — акція матиме формат зупинки роботи по всій країні.
Раніше верхня палата дала попереднє схвалення документу після доопрацювання та внесення змін. Уряд пояснює необхідність реформи прагненням стимулювати інвестиції та вивести більше працівників із тіньового сектору — нині близько 40% аргентинців працюють неофіційно.
Втім, опозиція та профспілки називають ініціативу наступом на трудові права. Законопроєкт передбачає обмеження права на страйк, скорочення компенсацій при звільненні, можливість подовження робочого дня до 12 годин замість чинних восьми, обмеження виплат у разі тривалої хвороби, а також спрощення процедури поділу відпусток.
Попри те, що політика Мілея допомогла стримати інфляцію, яка на початку його каденції сягала майже 300%, профспілки заявляють про зростання звільнень, падіння купівельної спроможності та ослаблення соціальних гарантій.
CGT об’єднує працівників державного сектору, будівництва, торгівлі, транспорту, металургії та інших галузей. Майбутній страйк стане вже четвертим від моменту вступу Мілея на посаду у грудні 2023 року.
За матеріалами сайту reuters.com
17 лютого 2026 року
Кадрів не вистачає: що відбувається на ринку праці у 2026-му
Український ринок праці входить у 2026 рік із хронічним дефіцитом кадрів, новими вимогами до кандидатів і переосмисленням ролі роботодавця. Компаніям дедалі складніше конкурувати лише зарплатами, а частину правил гри диктує війна.
Нестача працівників залишається головним і незмінним трендом. За даними ООН, за кордоном перебуває 5,3 млн українців, значна частина з них - працездатного віку. Ще близько 700 тисяч осіб мобілізовані до ЗСУ, частина людей живе на окупованих територіях або втратила можливість працювати.
Додатковий тиск на ринок створили нові правила виїзду чоловіків до 22 років - найбільше це вдарило по готельно-ресторанному бізнесу. Водночас 54% компаній у 2026 році планують розширювати штат, що змушує роботодавців знижувати вимоги та конкурувати умовами.
Попри розмови про «професії майбутнього», реальний дефіцит в Україні зберігається у робітничих спеціальностях - на виробництві, в будівництві та серед водіїв.
Категорія «Робочі спеціальності, виробництво» стабільно лідирує за кількістю вакансій на Work.ua, тоді як конкуренція на окремі позиції критично низька. Ситуацію ускладнює старіння кадрів і небажання молоді обирати ці професії.
Читати повністю
16 лютого 2026 року
У кожного – своя стихія. Для Петра Самодія, машиніста залізнично-будівельної машини ПРМ в кар’єрі, профгрупорга колективу дільниці №14 рудоуправління Південного ГЗК, це залізниця. Він каже: «Зараз я саме там, де маю бути – де можу бути корисним і підприємству, і колегам, з якими ми разом переживаємо ці складні часи». У розмові з головним редактором відділу внутрішніх комунікацій комбінату Світланою Агатьєвою чоловік розповідає:
– Доля не одразу підказала мені, що потрібно обирати фах залізничника. Я навіть був налаштований вступати до військового училища, та в останній момент передумав. Мав бажання стати автомобілістом, мріяв в майбутньому працювати завгаром у рідному селі, та і з цим не склалося. Врешті-решт після одинадцятого класу вступив до Тернівського індустріального технікуму, де отримав спеціальність техніка з експлуатації та ремонту залізничнотранспортних будівельних машин. Після закінчення навчання переїхав до Кривого Рогу і почав шукати роботу. У складні 1990-ті це було, як то кажуть, завданням із зірочкою. Та мені пощастило: дізнався, що на Південному ГЗК потрібні слюсарі в цех поточного утримання та ремонту колії – і поїхав працевлаштовуватися…
16 лютого 2026 року
Метпідприємства України у січні 2026 року скоротили експорт напівфабрикатів на 25%
Металургійні підприємства України за підсумками січня 2026 року скоротили експорт сталевих напівфабрикатів на 25,2% порівняно з попереднім місяцем – до 121,99 тис. т. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року показник зріс на 51,3%. Про це свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби.
Основними напрямками експорту напівфабрикатів протягом місяця були Болгарія - 56,48 тис. т (+137% р/р; +62,7% м/м), Туреччина - 49,22 тис т (+139,2% р/г; +360,7% м/м).
Виторг від експорту за місяць скоротився на 28,7% м./м. та зросла на 52% р./р., до $56,02 млн.
За підсумками 2025 року металурги України скоротили експорт сталевих напівфабрикатів на 26,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року - до 1,39 млн. т. Виручка від експорту за 12 місяців скоротилася на 28,9% р./р., до $659,62 млн.
Основними напрямками експорту напівфабрикатів за вказаний період були Болгарія – 461,34 тис. т (-22,5% р/р), Туреччина – 216,34 тис. т (+0,3% р/р), Польща – 291,41 тис. т та Єгипет – 99,26 тис. т (- 99,26 тис. т).
У IV кварталі експорт напівфабрикатів зріс на 25,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року та на 18,5% порівняно з попереднім кварталом – до 446,67 тис. т, а виторг від постачання – на 23,9% р./р. та 21,9% кв./кв., до $209,38 млн.
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
16 лютого 2026 року
Кадровий голод і безпека: як зараз працює бізнес в Україні
Наприкінці минулого року 91% компаній заявили, що працюють у повному обсязі. Це на 5% більше, ніж роком раніше, що вказує на поступову стабілізацію. Про це свідчать результати щорічного дослідження «Барометр ринку праці» від GRC.ua.
Водночас 8% бізнесів функціонують частково, але планують повноцінне відновлення. Ще 1% наразі не працюють, однак готуються повернутися до діяльності.
Найскладнішими залишаються умови для важкої та видобувної промисловості, енергетики, виробництва, консалтингу й аудиту, страхування, некомерційного сектору, а також сфери мистецтва та культури. Саме ці галузі найбільше залежать від безпекової ситуації, логістики та інвестицій.
Кадровий голод остаточно закріпився як один із головних ризиків. У 2025 році 65% роботодавців зробили ставку на збереження команд у повному складі, а понад 60% намагалися підтримувати конкурентний рівень зарплат.
Бізнес дедалі більше усвідомлює, що втрата ключових спеціалістів обходиться дорожче, ніж інші операційні труднощі. У 2026 році ця тенденція лише посилюється: компанії обирають модель «утримати й розвинути», а не «скоротити й замінити».
16 лютого 2026 року
Середня річна зарплата у європейських країнах суттєво різниться залежно від регіону. Перше місце - за Люксембургом, де середня річна зарплата на повній зайнятості становить майже 83 тис. євро. Країна входить не лише до числа європейських, а й світових лідерів за рівнем оплати праці.
Високі доходи забезпечують розвинені сектори фінансів та ІТ, а також система автоматичної індексації зарплат відповідно до інфляції для підтримки купівельної спроможності.
На другому місці- Ісландія (77 тис. Євро).
Понад 70 тис. євро на рік заробляють у Швейцарії та Данії.
Тим часом Німеччина та Франція - дві найбільші економіки Європи - розташувалися в середині рейтингу. Середня річна зарплата за повну зайнятість там становить 53 791 євро та 43 790 євро відповідно.
У країнах Південної Європи, таких як Іспанія, Італія та Португалія, середні зарплати становлять близько 30 тисяч євро на рік.
Найменшу середню річну зарплату в Європі отримують працівники у Болгарії - 15 387 євро.
До п’ятірки країн із найнижчими доходами входять також Греція, Угорщина, Словаччина та Румунія.
Варто враховувати, що країни з вищою зарплатою мають вищу вартість життя. Натомість у державах із нижчими доходами часто нижча й вартість життя, що частково компенсує розрив у доходах.
За матеріалами сайту news.finance.ua
16 лютого 2026 року
Чотири дні роботи - і економіка в плюсі: феномен Нідерландів
Уже кілька років у Нідерланди активно поширюється 4-денний робочий тиждень, і до цієї моделі долучилися навіть найбільші компанії. Федерація нідерландських профспілок (FNV) продовжує домагатися, щоб уряд офіційно закріпив цю рекомендацію.
Запровадження скороченого робочого тижня чотири роки тому привернуло міжнародну увагу. У середньому нідерландці працюють 32,1 години на тиждень - це найнижчий показник у ЄС і значно менше за середній по блоку (36 годин).
Водночас обсяг економічного виробництва країни, або ВВП на душу населення, залишається одним із найвищих у Європі. Організація економічного співробітництва та розвитку зараховує Нідерланди до лідерів серед розвинених економік. Це ставить під сумнів тезу про те, що для конкурентоспроможності заможні країни мусять працювати більше.
«У Нідерландах справді висока продуктивність праці й менша кількість робочих годин, але за останні 15 років продуктивність не зросла», - зазначає економістка ОЕСР Даніела Глокер. За її словами, щоб зберегти якість життя, країні доведеться або підвищувати продуктивність, або збільшувати пропозицію робочої сили.
13 лютого 2026 року
Врятувати підприємства та запобігти колапсу в регіоні
В час, коли іде війна, коли потрібно продовжувати чинити опір ворогу, Україні вкрай важливо залишатися стійкою та сильною. Кожна галузь її економіки має працювати, кожен завод – виробляти продукцію, виплачувати зарплати, перераховувати у бюджети податки та збори, які підуть на підтримку громад та зміцнення обороноздатності.
Та на практиці все чомусь інакше. Через непродуманість (або повну відсутність) урядових рішень великі, потужні, стратегічно значущі підприємства опиняються на межі знищення. Саме це наразі відбувається з українськими активами групи Ferrexpo. Функціонування ПРАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Єристівський ГЗК» та ТОВ «Феррострой» заблоковане через відмову у відшкодуванні податку на додану вартість.
Виробництва вимушено зупинені, робочі місця скорочуються, працівники переведені на дводенний робочий тиждень. Закономірним наслідком простою є критичне зменшення надходжень до міського та обласного бюджетів, яке створює загрозу фінансуванню житлово-комунального господарства, медицини, освіти, транспорту… Місто Горішні Плавні – на межі соціально-економічної кризи, наслідки якої будуть, без перебільшення, катастрофічними.
Запобігти колапсу в регіоні, врятувавши підприємства та їхні трудові колективи, закликає первинна організація ПМГУ Полтавського ГЗК (голова Дмитро Вінівітін). Листи ПО з проханням сприяти у вирішенні питання відшкодування ПДВ підприємствам направлені очільнику Полтавської обласної ради Олександру Біленькому, а також головам Полтавської обласної та Кременчуцької районної військових адміністрацій Віталію Дяківничу та Олександру Аленіну.
13 лютого 2026 року
Металурги ЄС закликали до негайного зниження цін на електроенергію
Європейська асоціація виробників сталі EUROFER підтримала спільне звернення промисловості, ухвалене в Антверпені напередодні зустрічі лідерів ЄС 12 лютого. Галузь вимагає термінових заходів для зниження вартості електроенергії, що визначає конкурентоспроможність європейської промисловості й економічну стійкість.
В асоціації наголосили, що стабільно високі й волатильні ціни на електроенергію, додатково збільшені податками та вуглецевими витратами, стали однією з головних перешкод для інвестицій, електрифікації та декарбонізації металургії. За оцінками галузі, повернення тарифів до рівня, близького до докризового 2021 року (приблизно €44/МВт·год), є критично важливим для збереження виробничих ланцюгів.
«Сталь є основою промислових амбіцій Європи, але її стримують надвисокі ціни на електроенергію. Якщо ЄС хоче, щоб інвестиції в низьковуглецеву сталь відбувалися саме в Європі, необхідно забезпечити загальну вартість електроенергії приблизно €50/МВт·год у всіх державах-членах», – заявив Генрік Адам, президент EUROFER і виконавчий голова Tata Steel Netherlands Holding BV.
У короткостроковій перспективі галузь просить запровадити підтримку виробництва, поки тривають структурні реформи для відокремлення цін на електроенергію від вартості викопного палива.
«Металурги ухвалюють рішення вже зараз. Без ефективного полегшення високих цін інвестиції підуть в інші регіони, а потужності буде втрачено», – додав Аксель Еггерт, генеральний директор EUROFER.
У зустрічі в Антверпені взяли участь понад 500 представників промисловості та керівництво ЄС.
За матеріалами сайту gmk.center
13 лютого 2026 року
Колективний договір: підтримка працівників залишається пріоритетом
11 лютого відбулося розширене засідання Правління і профспілкового комітету Південного ГЗК, на якому було розглянуто підсумки виконання Колективного договору у 2025 році.
На розширеному засіданні були присутні члени профкому комбінату на чолі з головою Віталієм Комірним, голови цехових комітетів, представники адміністрації Південного ГЗК, зокрема заступник Генерального директора з персоналу та соціальних питань Андрій Михалюк.
З інформацією про результати виконання зобов’язань Колективного договору за минулий рік учасників засідання ознайомив заступник голови первинної організації Олександр Чайніков. Він зазначив, що через економічні наслідки війни не всі положення вдалося реалізувати повністю, однак підприємство забезпечувало стабільну роботу, зайнятість, своєчасну виплату зарплати та розвиток персоналу.
Особливу увагу приділено охороні праці: на заходи безпеки витрачено 47,6 млн грн. Для оздоровлення працівників профком виділив 341 путівку, з них 136 дитячих. На медичне страхування спрямовано 3,2 млн грн, ще 569 тис. грн - для пенсіонерів.
У кінці свого виступу Олександр Чайніков зазначив, що на період воєнного стану дію окремих положень Колективного договору підприємства на 2021-2024 роки було призупинено. Та замість призупинених пунктів наразі для югоківців діє низка альтернативних соціальних виплат і пільг.
Наприкінці засідання його учасники затвердили акт перевірки виконання Колективного договору за 2025 рік і прийняли відповідну постанову.
