27 червня 2022 року
Роз’яснення щодо поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди
Законом України від 12.05.2022 № 2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про колективні договори і угоди».
Так, дія галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень може бути поширена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, на всіх роботодавців незалежно від форми власності, які провадять свою діяльність у відповідній галузі/галузях (виді/видах економічної діяльності), у разі отримання відповідного спільного звернення від суб’єктів сторін цієї угоди та у разі, якщо угоду:
- укладено відповідно до цього Закону центральним органом (органами) виконавчої влади та репрезентативними суб’єктами сторін/сторони (у разі укладення угоди на двосторонній основі);
- зареєстровано без зауважень центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
Тобто сторони профспілок і роботодавців мають звернутися до Мінекономіки, за умов визначених законом, із проханням поширити дію галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень на всіх роботодавців, які провадять свою діяльність у відповідній галузі/галузях (виді/видах економічної діяльності).
Відповідно до вказаного вище закону, у тримісячний строк з дня набрання ним чинності Кабінет Міністрів України має затвердити порядок поширення дій таких угод.
Крім того, сторони галузевої (міжгалузевої) угоди та Мінекономіки, після прийняття відповідного рішення, поширюють на своїх сайтах інформацію щодо поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень, на роботодавців, які визначаються за основним видом економічної діяльності, та є для них обов’язковими.
Зазначимо, що раніше дія галузевих угод поширювалася лише на її підписантів.
Нагадуємо, що Закон України № 2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників», що набрав чинності 27.05.2022 р., під час його розробки Урядом пройшов узгоджувальну нараду, пропозиції СПО об’єднань профспілок в ньому повністю враховано і він був підтриманий профспілками. Слід зазначити, що в цьому законі, зокрема, строк дії чинного колективного договору приведено у відповідність до норм Директиви Ради ЄС 2001/23/ЄС про наближення законів держав - членів, що стосуються охорони прав працівників у разі зміни власника підприємства, бізнесу чи їх частини.
За матеріалами сайту https://www.fpsu.org.ua
27 червня 2022 року
Великобританія відмінить мито на український плоский гарячекатаний прокат та рулони
Великобританія розглядає можливість скасування антидемпінгового мита на деякі види металопродукції з України на фоні російського вторгнення. Про це повідомив Reuters.
На 9 місяців мито може бути знято з гарячекатаного плоского та рулонного прокату українського виробництва. Дану металопродукцію використовують в основному в машинобудуванні та електротехніці, будівництві та автомобілебудуванні.
«За запитом уряду України ми перевіримо, чи виправдане призупинення заходів щодо деяких українських сталевих виробів через ринкові умови, що змінилися, після російського вторгнення», - йдеться в повідомленні.
Крім того, Британія розпочала два огляди антидемпінгового мита щодо гарячекатаного плоского та рулонного прокату з Росії, України, Бразилії та Ірану, а також антисубсидіонних заходів щодо імпорту прутків та нержавіючої сталі з Індії.
Великобританія переглядає заходи, успадковані від Євросоюзу, і оцінює їхню корисність для країни.
Раніше Великобританія скасувала всі мита та квоти на українські товари, встановлені угодою між країнами при вступі України до СОТ.
За підсумками 2021 року Україна експортувала до Великобританії продукції на $1,1 млрд, що на 62,4% більше у порівнянні з 2020 роком.
Серед ключових позицій експорту чорні метали (26,6% від загального обсягу експорту), жири та олії (16,6%), насіння та плоди олійних рослин (15,1%), зернові культури (13,4%), електричні машини (7,5%).
За матеріалами сайту https://ukrrudprom.com
27 червня 2022 року
Гірники чілійського Codelco оголосили безстроковий страйк
Робітники найбільшого світового виробника міді, чилійської гірничодобувної компанії Codelco, оголосили безстроковий страйк. Вони виступають проти закриття ливарного заводу, яке запропонував уряд з метою зменшення забруднення довкілля.
Робітники зібралися на шести гірничодобувних підприємствах по всій країні, заблокували входи та підпалили шини. Щонайменше 18 людей було заарештовано після початку страйку 22 червня.
Серед об'єктів, на яких точаться протестні дії – ливарний завод Ventanas. Про його закриття уряд оголосив минулого тижня після повідомлень про серію отруєнь діоксидом сірки у цьому районі. Керівництво профспілки назвало закриття заводу, розташованого приблизно за 140 км на захід від столиці Сантьяго, «свавіллям» і зажадало від уряду інвестувати 54 млн доларів у модернізацію заводу, щоб привести його у відповідність до найвищих екологічних стандартів. За заявою профспілки, страйк паралізував Codelco, хоча міністр фінансів Маріо Марсель прогнозує мінімальний ефект від протестів, сказавши, що страйк знизив продуктивність, але не зупинив підприємства. Федерація працівників мідної промисловості (FTC), організована група профспілок робітників Codelco, чекає на страйк 50 тисяч робітників – співробітників та підрядників – після закриття плавильного заводу Ventanas, незважаючи на заклики до інвестицій, щоб зберегти робочі місця. «Сьогодні ми вже зупинили всі підрозділи, - сказав президент профспілки Амадора Пантоха в інтерв'ю агентству Reuters. – Ми маємо намір подивитися, чи буде можливість переговорів». FTC заявила, що страйк буде коштувати Codelco, що випускає приблизно 8% міді у світі (що становить 10-15% ВВП Чилі), 20 млн. доларів на день. Міністр фінансів Марсель заперечив і цю цифру.
За матеріалами сайту https://www.aljazeera.com
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Первинка ПМГУ Центрального ГЗК звітувала
Попри всі складнощі сьогодення первинка ПМГУ Центрального гірничо-збагачувального комбінату сумлінно працює, виконуючи всі поставлені перед нею завдання. Цей факт підтвердили делегати червневої звітної конференції, визнавши роботу своєї профорганізації задовільною.
З інформацією про діяльність первинки протягом останніх 2,5 років виступив профлідер ЦГЗК Дмитро Васильченко. Він зазначив, що у звітному періоді пріоритетами профкому були захист трудових прав членів профспілки, здійснення контролю в сфері охорони праці, зокрема забезпечення якісним спецодягом, проведення атестації робочих місць, сприяння організації доставки працівників транспортом, медичного обслуговування, вирішення численних соціально-побутових питань, розвиток спорту, культурно-масової роботи, молодіжного руху та соціального партнерства.
24 червня 2022 року
Захистимо разом права наших захисників
20 червня Голова ПМГУ О.Рябко звернувся до очільників депутатських фракцій у Верховній Раді із закликом не голосувати за поправку №75 до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів щодо оптимізації трудових відносин» (№7251 від 05.04.2022), авторкою якої є Голова Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.Третякова.
Цією поправкою пропонується звільнити роботодавця від обов’язку збереження середньої заробітної плати працівникам, призваним на військову службу.
О.Рябко звернув увагу депутатів на те, що ця пропозиція є абсолютно цинічною по відношенню до захисників України. «Воїни, які нині боронять нашу країну на фронті, а після перемоги будуть відбудовувати країну на робочих місцях, вважають такі пропозиції «ударом в спину» по відношенню до них та їхніх сімей», - зазначив Голова Профспілки у зверненні.
Депутатська група «Партія «За майбутнє» негайно відреагувала на звернення О.Рябка. У своєму листі співголова цієї групи Т.Батенко подякував Профспілці за активну громадянську позицію у питанні відстоювання інтересів металургів і гірників України і запевнив, що депутати розглянуть звернення з метою врахування позиції ПМГУ у своїй роботі.
24 червня 2022 року
Британці готуються до загального страйку
У Великобританії - страйковий настрій. Ми вже писали, що в ніч з 20 на 21 червня почався найбільший страйк залізничників за останні 30 років. Близько 40 тисяч членів Національної профспілки залізничних, морських і транспортних робітників (RMT) планують провести серію з трьох 24-годинних страйків. Головні причини страйку – низька оплата праці та урядові вимоги у рамках посткоронавірусної реформи транспортного сектора.
Наразі готуються провести голосування з приводу оголошення страйку і працівники Королівської пошти Великобританії, в якому можуть взяти участь до 115 тисяч працівників. Вони вимагають підвищення заробітної плати без будь-яких умов, а тільки на основі інфляції.
Профспілка працівників зв'язку (CWU) заявляє, що 115 тис. працівників поштових службовців проголосують щодо можливого страйку, оскільки запропоноване роботодавцем підвищення зарплати на 2% не є адекватним. Террі Пуллінджер, заступник генерального секретаря CWU, звинуватив керівництво Royal Mail у «образливій та неповажній поведінці стосовно ключових працівників», але представники поштової служби заявили, що ця пропозиція – найбільше підвищення заробітної плати «за багато років». Профспілка розішле бюлетені для голосування 28 червня, а результат стане відомим у липні.
«До наших членів дуже погано ставляться люди, яким вони приносять неймовірний прибуток, – сказав генеральний секретар CWU Дейв Уорд. – Працівники пошти підтримували зв'язок у цій країні під час найбільшої кризи з часів Другої світової війни, і багато хто поплатився за це найбільшою жертвою. Тепер їм кажуть, що нема чого робити, і вони повинні змиритися з тим, що заробляють менше, у той час як мегаприбутки босів стоять на першому місці. Стан справ несправедливий і нестійкий, і я не сумніваюся, що наші 115 тис. членів рішуче виступлять проти цього і проголосують за дію, що має історичне значення».
«Ми вважаємо, що підстав для страйку немає, – заявив представник Royal Mail. – Ми запропонували угоду на суму до 5,5% для колег рівня CWU, це найбільше збільшення, яке ми пропонували за багато років, і було відхилено CWU. У нас будуть подальші переговори з профспілкою цього тижня. Ми сподіваємося, що в кінцевому підсумку це приведе до угоди про зміни, необхідні для зростання Royal Mail і збереження її конкурентоспроможності в галузі, що швидко розвивається».
У той же час зростають шанси загального страйку в країні, оскільки вчителі також розглядають можливість приєднатися до залізничників. Мері Баустед, генеральний секретар Національної спілки освіти, заявила, що понад 450 тис. вчителів оголосять страйк, якщо їм не буде підвищено заробітну плату до 12%. Вона визнала, що існує ризик того, що вимоги профспілки щодо підвищення рівня оплати праці можуть спричинити інфляцію, але додала, що «ризик ще вищий, якщо ви не платите вчителям належним чином».
У травні річна інфляція у Сполученому Королівстві досягла 9,1% – найвищий показник із 1982 року. У травні-червні минулого року інфляція коливалася близько 2 – 2,5%.
За матеріалами сайту https://www.dailymail.co.uk
24 червня 2022 року
Україна за 5 місяців скоротила випуск феросплавів на 25%
Феросплавні підприємства України у січні-травні скоротили випуск продукції на 24,9% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 269,4 тис. т. Про це повідомляє Українська асоціація виробників феросплавів (УкрФА).
За п’ять місяців виробництво силікомарганцю скоротилося на 9,3% – до 235,1 тис. т, феромарганцю – на 73,7%, до 17 тис. т. Крім того, випуск феросиліцію (у перерахунку на 45%-й) скоротився на 52,7% – до 15,4 тис. т, металічного марганцю на 43,5% – до 1,35 тис. т.
Якщо Нікопольський завод феросплавів у січні-травні знизив випуск продукції на 13,6% – до 224,5 тис. т, то Запорізький завод феросплавів – на 42,8%, до 45 тис. т.
Покровський (ПГЗК) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (МГЗК) за п’ять місяців сумарно виробили 504,8 тис. т марганцевого концентрату, що на 23,9% менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому МГЗК виробив 210,76 тис. т концентрату (+0,2%), ПГЗК – 294,1 тис. т (-35,1%).
Також ПГЗК у січні-травні виробив 29,5 тис. т залізорудного агломерату (-77,5%) та поставив його на Дніпровський металургійний завод.
За матеріалами сайту https://gmk.center
24 червня 2022 року
Відновлення України – в планах Європи
Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) створила комітет із відновлення України, повідомляється на сайті асоціації. Комітет вже розпочав свою роботу і зосередиться на розробці пропозицій щодо відновлення України у різних секторах бізнесу.
До комітету ввійшли представники 19 українських та міжнародних компаній-членів асоціації, які бажають надавати свою експертизу та активно долучатись до процесів відновлення держави.
План першочергових заходів комітету:
- розробка White Paper (документ, в якому міститься основна інформація) з пропозиціями щодо відновлення України, адже Комітет є міжгалузевою інтегруючою платформою, яка допоможе об’єднати пропозиції різноманітних секторів бізнесу та напрямків в єдиний пакет пропозицій щодо відновлення економіки нашої держави;
- проведення зустрічей з ключовими органами державної влади, посольствами, представництвами міжнародних організацій з метою синхронізації бачення щодо шляхів відновлення України;
- аналіз інформації щодо міжнародних конференцій, присвячених відновленню України та участь в таких заходах представників комітету.
За матеріалами сайту https://zn.ua
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
У полі зору – кожен колега, що захищає рідну землю
Майже від самого початку повномасштабних воєнних дій в Україні в цехкомі ПМГУ управління залізничного транспорту Південного гірничо-збагачувального комбінату діє тимчасова комісія з волонтерської діяльності. Ініціатором її створення став голова цехової профорганізації УЗТ Станіслав Покуль.
– Коли почалася війна, представники трудового колективу нашого цеху рушили захищати Батьківщину у складі ЗСУ, почали активно записуватися до територіальної оборони, – розповідає Станіслав. – З кожним днем кількість таких людей збільшувалася, а мені дуже хотілося не втрачати з поля зору жодного з них. Тож я запропонував створити відповідну тимчасову комісію.
23 червня 2022 року
Чітко сформульована ціль і конкретний план дій
Збереження життів і здоров’я членів ПМГУ в умовах виробництва – головна мета роботи фахівців Технічної інспекції праці Профспілки та їхніх помічників з числа профактиву. Однак чітко сформульована ціль – то тільки частина справи. Щоб досягати реальних результатів, її необхідно доповнювати конкретними планами дій, заснованими на аналізі наявної ситуації. Саме цим за своїм призначенням займається Постійна комісія ЦР ПМГУ з питань охорони праці.
22 червня, в онлайн-форматі, відбулося чергове її засідання. На порядку денному стояли три питання: дії Центральної ради в умовах воєнного стану, підсумки роботи з питань охорони праці на підприємствах ГМК України за 2021 рік та завдання на 2022 рік та позиція ПМГУ щодо законодавчих ініціатив Уряду у сфері охорони праці.
Перед початком обговорення порушених тем присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять профспілкових активістів, у тому числі експертів з охорони праці, що загинули внаслідок воєнних дій. Також вони з сумом згадали порушену через війну традицію проводити засідання на базі діючих підприємств галузі, із відвідуванням промислових майданчиків та живим спілкуванням з працівниками.
Модератором розмови на актуальні теми виступив голова Дніпропетровської обласної організації ПМГУ, очільник Постійної комісії Андрій Чайка. Активну участь у ній взяли члени Постійної комісії, голова та заступник голови Профспілки Олександр Рябко і Богдан Оверковський, головний технічний інспектор праці та технічний інспектор праці ЦР ПМГУ Володимир Білик і Анатолій Тертишний, технічні інспектори праці з регіонів, запрошений член Молодіжної ради ПМГУ, начальник технологічного бюро цеху з ремонту металургійного обладнання №2 Нікопольського заводу феросплавів Дмитро Кузнецов.
Заслухавши інформацію з усіх запланованих до розгляду питань, члени комісії намітили низку додаткових до звичних напрямів роботи на наступний період. Серед них: налагодження ефективного контролю безпеки працівників в умовах загроз, пов’язаних з воєнними діями (обстріли, повітряні тривоги та інші); відстоювання адекватного складу комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві (наразі, в оновлюваному «Порядку розслідування...», до неї пропонують включати лише представників Держпраці, Фонду соцстраху та воєнної адміністрації, без залучення фахівців профспілок і навіть підприємств, де такі випадки відбулися!); обґрунтоване протистояння внесенню погіршуючих змін до законодавчих актів у сфері охорони праці.
Стосовно останнього вектору діяльності профспілкових експертів, йдеться, зокрема, про процес узгодження Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Численні зауваження ПМГУ щодо його змісту законодавцями не враховані, прийняття цього документу в наявному вигляді неприпустиме – тоді як діючий Закон «Про охорону праці» є глибоко пропрацьованим і досі цілком актуальним. За переконанням технічних інспекторів, що підтримали і члени Постійної комісії, це питання буде винесено на обговорення липневого пленуму Профспілки з метою сформулювати відповідну офіційну вимогу ПМГУ до органів влади.
