14 квітня 2021 року
Обсяг тіньової економіки в Україні становить половину ВВП – Д.Гетманцев
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що обсяг тіньової економіки в Україні – це половина ВВП.
Про це він розповів у інтерв’ю Укрінформу.
«Я вважаю, що обсяг тіньової економіки – це половина ВВП. Наприклад, у 2020 році ВВП склав 4,5 трильйони. Поділіть навпіл – отримаєте приблизну суму тіньової економіки. Точно цифру ніхто не скаже, жодні дослідження не можуть бути достовірними, тому що «тінь» неможливо порахувати», – сказав Д.Гетманцев.
Він також підкреслив, що питання контрабанди та тіньової економіки за своїми масштабами є прямою загрозою національній безпеці.
Водночас голова комітету зауважив, що наразі прийняті всі акти, необхідні для першого етапу детінізації. Зокрема, нова редакція закону про фінансовий моніторинг, про фіскалізацію, про банківський спліт, про спільний транзит щодо митниць, антиофшорний закон.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада схвалила понад 60 рішень парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, більшість яких спрямована на системну протидію тіньовій економіці.
За матеріалами сайту https://www.ukrinform.ua
14 квітня 2021 року
Національна рада звернулась до Президента України
Національна тристороння соціально-економічна рада 12 квітня 2021 року звернулась до Президента України Володимира Зеленського з питання призначення Голови НТСЕР.
У зверненні зазначено, що в Україні існує необхідність удосконалення соціального діалогу як засобу підвищення ефективності проведення реформ, що передбачено Угодою про Асоціацію Україна-ЄС та іншими документами, а одним з основних завдань Національної ради є вироблення консолідованої позиції Сторін соціального діалогу щодо стратегії економічного і соціального розвитку України та шляхів вирішення існуючих проблем у цій сфері.
НТСЕР у грудні минулого року зверталась до Глави держави з поданням на призначення Голови НТСЕР, проте звернення дотепер знаходиться на розгляді.
Оскільки на сьогодні є необхідність забезпечити повноцінне функціонування Національної ради, зокрема, шляхом вирішення питання щодо призначення її Голови, співголови Національної ради від Сторін профспілок, роботодавців та органів виконавчої влади звернулись до Президента України В.Зеленського з проханням розглянути пропозицію Президії НТСЕР щодо призначення на посаду голови Анатолія Кінаха, голову Об’єднання організацій роботодавців України, очільника Українського союзу промисловців та підприємців, та ухвалити відповідне рішення.
Від Сторони профспілок звернення підписав Голова ФПУ, співголова НТСЕР Григорій Осовий.
За матеріалами сайту https://fpsu.org.ua
13 квітня 2021 року
Права і свободи українців: статистика та висновки 2020 року
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Л.Денісова направила на адресу Голови Спільного представницького органу об’єднань професійних спілок України Г.Осового доповідь за 2020 рік про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.
Ця доповідь готується щорічно відповідно до статті 18 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Мета цього документу зібрати та проаналізувати випадки порушення прав українських громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.
Ця доповідь поділена на розділи, в яких розглянуто порушення у таких напрямках:
- Особисті права і свободи;
- Громадські та політичні права;
- Права дитини;
- Економічні, соціальні та культурні права;
- Права цивільних осіб, які постраждали від збройного конфлікту;
- Права військовослужбовців, поліцейських, пенсіонерів з числа осіб, звільнених з військової служби, ветеранів та членів їх сімей;
- Право людини не бути підданою катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню;
- Захист прав і свобод громадян України на міжнародному рівні.
До СПО профспілок України доповідь направлена для ознайомлення та використання в роботі.
Текст щорічної доповіді розміщено на офіційному веб-сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини www.ombudsman.gov.ua
13 квітня 2021 року
Розрив у заробітках жінок і чоловіків трохи скоротився
В Україні зменшився розрив у оплаті праці жінок і чоловіків. Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, порівнюючи дані 2017 та минулого року.
Зазначено, що в 2017 році розрив був 21,2%, а в 2020 році - 20,4%.
Відзначається, що зросло представництво жінок в парламенті, місцевих радах обласного, міського та районного рівнів, чому сприяло введення гендерних квот.
Зменшення розриву сприяло виконання Україною міжнародних зобов'язань Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.
Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок була підписана Україною в 1980 році, ратифікована - в 1981 році. У 1999 році ООН прийнятий Факультативний протокол до Конвенції, який дає можливість подання до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок індивідуальних скарг (ратифікована Верховною Радою України у 2003 році).
Повідомлялося, що в лютому 2021 року середня заробітна плата в Україні зросла на 1,7% проти рівня січня і на 15,7% в порівнянні з лютим 2020 року і склала 12 549 гривень.
За матеріалами сайту https://zn.ua
13 квітня 2021 року
Масштабний наступ на трудові права працівників у Білорусі
31 березня 2021 р. Рада Міністрів Республіки Білорусь внесла на розгляд парламенту проєкти законів "Про внесення змін до законів" (про трудові відносини) до КЗпП Республіки Білорусь та Зміни до Закону Республіки Білорусь "Про масові заходи в Республіці Білорусь" № 1491 від 31.03.2021. 8 квітня 2021 року Палата представників Національних зборів Республіки Білорусь схвалила законопроєкти в першому читанні.
Зміни та доповнення до Трудового кодексу спрямовані на протидію страйковому руху в Білорусі та подальше посилення вимог щодо проведення страйків. Вони вводять додаткові підстави для звільнення робітників за заклики до страйку, організації та участі в страйках, а також вводять заборону на страйки на підприємствах з небезпечними виробничими процесами.
Законопроєкт визнає відсутність працівника на своєму робочому місці у зв'язку з відбуванням ним адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту окремою підставою для звільнення працівника з ініціативи роботодавця. Для розірвання договору на цій підставі законопроєкт скасовує попереднє повідомлення (згоду) відповідної профспілки. Для придушення масових акцій протесту безпрецедентно посилюються вимоги до проведення масових заходів, скасовується декларативний принцип їх проведення.
Законопроєкт про внесення змін до Закону про масові заходи забороняє публічні заклики до організації та проведення публічних заходів до отримання дозволу на їх проведення, а також встановлює відповідальність політичних партій та громадських об'єднань (включаючи профспілки) за вчинення їх членами дій, які порушують встановлений порядок проведення публічних заходів.
Вищезазначені зміни в законодавстві сильно погіршують і без того гнітючу ситуацію з правами робітників та профспілок у Білорусі. Вони дозволяють уряду грубо і безсоромно порушувати норми основоположних конвенцій МОП; продовжувати ігнорувати виконання рекомендацій Слідчої комісії МОП та наглядових органів МОП.
Білоруський конгрес демократичних профспілок (БКДП) звернувся до МОП з проханням терміново втрутитися в цю ситуацію та закликати уряд Білорусі відкликати згадані законопроєкти, а також безумовно закликати його виконати всі рекомендації Комісії по розслідуванню МОП та наглядових органів МОП.
За матеріалами сайту https://fpsu.org.ua
12 квітня 2021 року
Інфляція в Україні в березні збільшилася до 1,7%, у річному вимірі - до 8,5% - Держстат
Зростання споживчих цін в Україні за підсумками березня 2021 року прискорилося в річному вимірі до 8,5% з 7,5% за підсумками лютого, 6,1% - за підсумками січня і 5% - за підсумками грудня 2020 року.
Як повідомила Державна служба статистики (Держстат), в березні інфляція збільшилася до 1,7%, тоді як у лютому вона становила 1%, в січні - 1,3%.
Крім цього, Держстат у березні-2021 зафіксував базову інфляцію на рівні 1,6% порівняно з попереднім місяцем і 2,4% - від початку року.
Уряд України прогнозує на цей рік інфляцію 7,3%, Нацбанк - 7%. При цьому НБУ зазначав, що інфляція в першому кварталі була вищою за його очікування. На думку Нацбанку, перелом в інфляційній динаміці може статися в серпні-вересні цього року.
За матеріалами сайту https://ua.interfax.com.ua
12 квітня 2021 року
Зростання цін в промисловості сповільнилося
Ціни в промисловості України в березні 2021 зросли на 1,6%, тоді як в лютому - на 7,8%, січні - на 5,2%, повідомила Державна служба статистики.
У річному вимірі (по відношенню до аналогічного місяця минулого року) за підсумками березня 2021 року ціни в промисловості зросли на 26,3%, за підсумками лютого - на 26,6%, за підсумками січня 2021 року - на 17,6%.
У першому кварталі 2021 року (до аналогічного періоду 2020 року) зростання цін промвиробників склало 23,5%.
Держстат уточнює, що в межах України ціни промвиробників в березні до лютого 2021 року зросли на 0,6%, при поставках за межі країни - на 4,7%.
За його даними, у добувній промисловості і розробці кар'єрів у березні поточного року в порівнянні з попереднім місяцем продукція подорожчала на 2,3%, зростання цін у видобутку металевих руд склало 5,8%, кам'яного вугілля - 1,8%, тоді як у видобутку сирої нафти та природного газу, продукція подешевшала на 2%.
Ціни зросли у виробництві коксу і продуктів нафтопереробки на 14,2%, хімічних речовин і хімічної продукції - на 9,9%, в металургії - на 4,6%, виробництві товарів проміжного споживання - на 4,2%, товарів короткострокового використання - на 3,7%, у переробній промисловості - на 3,8%.
Зниження цін зафіксоване в поставках електроенергії, газу, пару - на 5,5%, виробництві енергії - на 2,9%.
За матеріалами сайту https://www.minprom.ua
12 квітня 2021 року
ВВП України втрачатиме 0,5% на рік від застосування CBAM до металургів
Інформаційно-аналітичний центр GMK Center оцінює негативний вплив на металургію України від запровадження Європейським Союзом Carbon Border Adjustment Мechanism (CBAM, механізм коригування цін на викиди СО2 на кордонах ЄС) в розмірі до €700 млн на рік, або в 0,5% від ВВП.
«Металургійна галузь України буде однією з найбільш постраждалих у результаті запровадження CBAM. Це станеться через наші тісні партнерські відносини з ЄС. Адже на європейський ринок вітчизняні металурги постачають 26% від товарної продукції, а це більше, ніж на наш внутрішній ринок. Наші конкуренти не мають такої високої залежності від ринку ЄС. Запровадження CBAM означатиме зниження конкурентоспроможності українського експорту, збитки для вітчизняної економіки, розрив виробничих ланцюжків між європейськими та українськими підприємствами», – пояснює С.Зінченко, директор GMK Center.
За його словами, запровадження Євросоюзом CBAM означатиме зниження обсягів металургійного експорту і скорочення інвестиційного ресурсу компаній галузі. Якщо СВAM буде застосовуватися до України на загальних підставах, це гальмуватиме процес декарбонізації вітчизняної промисловості.
«CBAM до України застосовуватися не повинен, оскільки ми вже прийняли на себе цілі European Green Deal. Виключення України з-під дії CBAM, навпаки, буде стимулом для української економіки», – резюмує С.Зінченко.
Як повідомляв GMK Center, на початку березня 2021 року Європейський парламент схвалив резолюцію про запровадження CBAM. Офіційна пропозиція щодо CBAM від Єврокомісії, як очікується, з’явиться до кінця другого кварталу 2021 року. Ввести в дію CBAM планується не пізніше 2023 року.
ЄС розглядає CBAM як спеціальний фіскальний інструмент, який змусить виробників імпортної продукції платити таку саму ціну за викиди СО2, яку платять європейські виробники.
За матеріалами сайту https://gmk.center
09 квітня 2021 року
Заборгованість із заробітної плати перевищила 3 млрд гривень
Державна служба статистики хоча і з запізненням, але підрахувала суму загальної заборгованості із зарплати в Україні станом на 1 березня ц. р. За даними відомства, вона склала 3,214 млрд грн. Це на 8,1% більше, ніж на початок лютого. Основна частина боргів припадала на промисловість, професійну, наукову й технічну діяльність. Більше половини боргу утворено в Донецькій і Харківській областях та у м. Києві.
СПО об’єднань профспілок, Федерація профспілок України приділяють вирішенню цієї проблеми особливу увагу. Разом з боротьбою за гідні умови праці та гідну її оплату, профспілки надають конкретні пропозиції щодо ефективних шляхів подолання цього ганебного явища.
Так саме з ініціативи СПО та ФПУ розпорядженням Голови уряду була створена Міжвідомча робоча група з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення).
Як ми повідомляли, профспілкова сторона виступає з конкретними діловими пропозиціями, що можуть допомогти вирішити цю проблему.
Що саме пропонується? Перш за все, необхідно у цій критичній ситуації якомога частіше проводити засідання Міжвідомчої робочої групи і проводити їх секторально по групам підприємств. На ці засідання треба запрошувати керівників підприємств і керівників первинних профспілкових організацій для того, щоб почути об’єктивну інформацію про ситуацію з боргами на конкретному підприємстві, напрацювати спільні дієві кроки по виведенню підприємства зі стану заборгованості.
Олександр Шубін також запропонував доповнити протокол робочої групи дорученням керівникам підприємств-боржників із погодженням з первинними профспілковими організаціями розробити плани–графіки погашення заборгованості, проінформувавши про них трудові колективи, і подати їх до органів управління. Це дозволить органам управління контролювати ефективність роботи керівництва підприємств по виведенню їх з критичного стану.
Крім того, пропонується активізувати роботу з розробки законопроєктів з метою унеможливити накопичування заборгованості з виплати заробітної плати шляхом посилення економічної відповідальності та запровадження кримінальної відповідальності роботодавця за зростання зарплатних боргів. На переконання профспілок, також потрібно оперативно і ефективно вирішити питання створення відповідної гарантійної установи для погашення боргів по зарплаті по підприємствах, які втратили платоспроможність і є банкрутами, відповідно до міжнародних норм і Конвенції МОП №173.
За матеріалами сайту https://fpsu.org.ua
09 квітня 2021 року
Мінекономіки України оцінило падіння ВВП за 2 місяці 2021 року
Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України оцінює падіння ВВП в січні-лютому 2021 року в 2,8%, про це свідчить оприлюднений сьогодні огляд економічної активності в країні за підсумками лютого 2021 року.
«У січні-лютому 2021 року скорочення зведеного індексу виробництва (ЗІВ) склало 4,2% (падіння на 4% в січні-2021 і на 1,7% в січні-лютому 2020 року). Як результат, скорочення ВВП оцінено на рівні 2,8% (падіння на 2,6% в січні 2021 року, на 0,6% в січні-лютому 2020)», - йдеться в огляді на сайті Мінекономіки.
Негативний внесок у динаміку ЗІВ сформували практично всі ключові види економічної діяльності, крім внутрішньої торгівлі, відзначило міністерство. Як очікує Мінекономіки, швидкість економічного відновлення залежить від тривалості та жорсткості карантинних обмежень.
Міністерство очікує повернення до позитивної динаміки зростання з другого кварталу, враховуючи низьку базу порівняння минулого року за цей період, а також перспективи вакцинації.
Раніше глава Мінекономіки Ігор Петрашко озвучив прогноз спаду економіки в січні-березні 2021 року на 2,2%.
За матеріалами сайту https://interfax.com.ua
